Рішення

від 18.11.2024 по справі 915/677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Справа № 915/677/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.,

за участі представників учасників справи:

від прокурора - Цвікілевич Н.В.

від 1-го позивача - в судове засідання не з`явився,

від 2-го позивача - в судове засідання не з`явився,

від 1-го відповідача - в судове засідання не з`явився,

від 2-го відповідача - Бороденко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

в інтересах держави в особі

Державної аудиторської служби України, вул.Петра Сагайдачного, 4, м.Київ, 04070

електронна пошта: post@dasu.gov.ua

Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація), вул.Адміральська, 22, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54001

електронна пошта: cancelar@mk.gov.ua

до 1-го відповідача: Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, вул.Адміральська, 21, м.Миколаїв, 54001

електронна пошта: arhobl@mk.gov.ua

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго", б.Роллана Ромена, 7, кабінет 222, м.Київ, 03170

про: визнання недійсним договору

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України та Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №51-50/2-5531вих-24 від 05.06.2024 (вх.№6676/24 від 05.06.2024) в якій просить суд:

- визнати недійсним договір підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94, укладений між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro» інформації 19.08.2023 Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва розміщено оголошення та тендерну документацію про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі робіт з реконструкції водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв (ID: UA-2023-08-19-000498-a). У вказаній закупівлі прийняло участь 2 учасники - ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» з ціною пропозиції 42 386 910 грн та ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» з ціною пропозиції 42 386 910 грн. Уповноваженою особою Департаменту Антіпіним О.Д., згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 14.09.2023, розглянуто пропозицію ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», встановлено її відповідність вимогам тендерної документації, та визнано переможцем закупівлі, 20.09.2023 з ним укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №94. Вказує, що зазначену закупівлю Департаментом проведено з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості закупівель) та обрано ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» переможцем з порушенням законодавства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2024. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Державна аудиторська служба України через систему «Електронний суд» надала пояснення на позовну заяву (вх.№7864/24 від 02.07.2024) (т.1 арк.162-190) згідно яких позовні вимоги прокурора підтримує з підстав викладених у поясненнях.

Миколаївська обласна державна адміністрація через систему «Електронний суд» надала заяву про закриття провадження у справі (вх.№8028/24 від 04.04.2024) (т.1 арк.209-213) в якій зазначає, що додатковою угодою №2 від 26.06.2024 до договору підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94, укладеної між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесаспеценерго», оспорюваний договір розірвано за згодою сторін. Згідно з пунктом 3 цієї угоди станом на день її укладення роботи передбачені договором підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 № 94 виконані не були, оплата Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації не проводилась. Враховуючи, що оспорюваний договір підряду на виконання будівельних робіт розірваний за згодою сторін, а відповідні правовідносини припинено, просить суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також, Миколаївська обласна державна адміністрація через систему «Електронний суд» надала заяву (вх.8032/24 від 04.07.2024) в якій просить суд розглянути справу за відсутності представника Миколаївської обласної державної адміністрації (т.1 арк.214-216).

Ухвалою суду від 09.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засіданні на 29.07.2024.

Державна аудиторська служба України через систему «Електронний суд» надала додаткові пояснення у справі (вх.№8361/24 від 11.07.2024) (т.1 арк.244-254) в яких зазначає, що між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесаспеценерго» укладено додаткову угоду від 26.06.2024 №2 до договору підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 № 94 про розірвання (припинення) зазначеного договору підряду. При цьому, за договором підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94 ТОВ «Одесаспеценерго» роботи не виконувались, а Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації не здійснено будь-яких оплат на виконання умов оспорюваного правочину. Таким чином, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи відсутність на цей час можливості продовження виконання сторонами оспорюваного договору, не заперечує проти закриття провадження у справі №915/677/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№8405/24 від 12.07.2024) (т.1 арк.254-257) в якій зазначає, що під час розгляду справи, від представника Миколаївської обласної державної адміністрації надійшла заява про закриття провадження у справ у зв`язку з відсутністю предмета спору. Як вбачається із долучених до заяви матеріалів, між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесаспеценерго» укладено додаткову угоду від 26.06.2024 №2 до договору підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94 про розірвання (припинення) зазначеного договору підряду. Згідно із додатковою угодою № 2 від 26.06.2024 сторонами підтверджено взаємну згоду та відсутність претензій одна до одної пов`язаних з виконанням вказаного договору підряду. Відповідно, дію оспорюваного правочину припинено. Таким чином, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи відсутність на цей час можливості продовження виконання сторонами оспорюваного договору, не заперечує проти закриття провадження у справі №915/677/24 у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідач-2 через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву (вх.№9072/24 від 26.07.2024) (т.2 арк.1-60) в якому просить суд закрити провадження у справі №915/677/24, а у разі якщо суд визнає відсутніми підстави для закриття провадження у справі, то у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору підряду на виконання будівельних робіт №94 від 20.09.2023, укладеного Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської облдержадміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» (далі «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО») щодо реконструкції водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв вартістю 44 617 800 грн. У подальшому, між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та ТОВ «Одесаспеценерго» укладено додаткову угоду від 26.06.2024 №2 до договору підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94 про розірвання (припинення) зазначеного договору підряду. Таким чином, оскільки відповідачами розірвано договір №94 від 20.09.2023 р., та оскільки ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» не були виконані роботи, а Департаментом не було здійснено оплати, що не заперечується прокурором у своєму позові, вважає, що предмет спору припинив існування в процесі розгляду справи, тому просить суд закрити провадження у справі №915/677/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, вказує, що усі техніко-економічні та вартісні показники предмету спірного договору підряду, укладеного відповідачами за результатами проведення процедури закупівлі, були визначені розпорядженням уряду та пройшли позитивну експертну оцінку, у зв`язку з чим заявлені прокурором доводи щодо порушення вимог законодавства у сфері здійснення закупівель є безпідставними. Зауважує, що не відповідають дійсності заявлені прокурором доводи про не усунення Замовником порушень, визначених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-19-000498-a, складеному фахівцями Державної аудиторської служби України, та оприлюдненому 24.11.2023 р. на веб-порталі «PROZORRO». Зазначає, що на веб-порталі «PROZORRO», на виконання положень вказаного висновку, замовником було оприлюднено відповідну інформацію про усунення виявлених порушень. Вважає, що заявлені в ході моніторингу порушення не призвели до негативних наслідків, як то нецільове використання бюджетних коштів, спричинення збитків бюджету держави. В свою чергу, розірвання договору замовником в односторонньому порядку могло призвести до настання несприятливих наслідків для третьої особи, яка мала належним чином виконувати зобов`язання за вищезазначеним договором. Тож, спірним висновком Державна аудиторська служба України зобов`язала замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, проте не конкретизувала, яких саме заходів має вжити останній.

Ухвалою суду від 29.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, клопотання про закриття провадження у справі відхилено, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.09.2024.

Прокурор через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив відповідача -2 (вх.№9200/24 від 31.07.2024) (т.2 арк.69-96) в якій, зокрема, зазначає, що у випадку припинення договору з підстав не пов`язаних з його недійсністю (належним виконанням чи розірванням за згодою сторін) припиняються зобов`язання за даним договором. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, але це не має наслідком припинення чи будь-яке інше розв`язання спору в частині відповідності умов договору як юридичного факту вимогам законодавства на момент його укладення, за вирішенням якого звертається прокурор у цій справі. Вважає, що наведені Відповідачем-2 обставини не можуть бути підставою для закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Зазначає, що включення замовником до Тендерної документації положень про антидемпінгове застереження із документальним підтвердженням вартості та якості матеріальних ресурсів суперечить вимогам частин 3 та 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та має наслідком неправомірне обмеження конкуренції, що призводять до дискримінації учасників, порушуючи основні принципи закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Вказує, що додані відповідачем-2 до відзиву експертний звіт та документи стосовно фінансування закупівлі, не спростовують доводів прокурора щодо невідповідності пропозиції ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» кваліфікаційним та технічним вимогам, встановленим замовником у тендерній документації. Зазначає, що ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» у складі тендерної пропозиції надало декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки та декларацію відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці, яка не містить даних про можливість експлуатації спеціального вантажного автокрану більше 20Т-С марки XCMG QY25K-5 р/н НОМЕР_1 , що зазначений у довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 07.09.2023 № 07/09-53. ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» не підтвердив можливість експлуатації об`єкта підвищеної небезпеки - спеціального вантажного автокрану більше 20ТС марки XCMG QY25K-5 р/н НОМЕР_1 під час виконання робіт на вказаному об`єкті будівництва. Отже, вимога Замовника щодо підтвердження можливості використання автомобільного крану учасником ТОВ«ОДЕСАСПЕЦЕН-ЕРГО» не виконана, оскільки у складі тендерної пропозиції ним не надано стосовно автомобільного крану документів на право використання техніки та документів, передбачених п. 8 розділу 4 «Інша інформація» додатку 1 тендерної документації. Вказує, що довідка про наявність в учасника основного обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 07.09.2023 №07/09-53, не містить даних про наявність у володінні чи користуванні учасника зазначених транспортних засобів, при цьому товариством надано довідку від 07.09.2023 №07/09-60 про незалучення субпідрядників/співвиконавців до виконання робіт за предметом закупівлі, що свідчить про непідтвердження учасником відповідності технічним, якісним та кількісним характери стикам предмета закупівлі, у зв`язку з чим його пропозиція підлягала відхиленню на підставі п. 44 Особливостей закупівель. Завищення цін на матеріальні ресурси також свідчить про непідтвердження учасником відповідності технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, у зв`язку з чим його пропозиція також підлягала відхиленню на підставі п. 44 Особливостей закупівель.

Відповідач - 2 через систему «Електронний суд» надав заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№9401/24 від 06.08.2024) (т.2 арк.101-124) в яких вважає доводи прокурора викладені у відповіді на відзив неправомірними та необґрунтованими з підстав викладених у запереченнях.

Ухвалою суду від 05.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.117, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, судове засідання призначене на 07.10.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 08.10.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 07.11.2024.

У судовому засіданні 07.11.2024 оголошено перерву до 18.11.2024.

Позивач - 2 та відповідач -1 в судове засідання 18.11.2024 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 18.11.2024, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача - 2, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro» інформації, 19.08.2023 Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації розміщено оголошення та тендерну документацію про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі робіт з реконструкції водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв (ID: UA-2023-08-19-000498-a) (т.1 арк.17-18).

У вказаній закупівлі прийняло участь 2 учасники - ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» з ціною пропозиції 42 386 910 грн. та ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» з ціною пропозиції 42 386 910 грн.

Уповноваженою особою Департаменту Антіпіним О.Д., згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 14.09.2023, розглянуто пропозицію ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», встановлено її відповідність вимогам тендерної документації, та визнано переможцем закупівлі (т.1 арк.50).

20 вересня 2023 року між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесаспеценерго» (далі - підрядник) було укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт №94 (далі - Договір) (т.1 арк.21-28), відповідно до якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами та засобами, виконати роботи з реконструкції об`єкта (п.1.2 договору підряду) відповідно до проектно - кошторисної документації та здати цей об`єкт замовнику у встановлений термін (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, об`єктом реконструкції по цьому Договору є «Реконструкція водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв (ID: UA-2023-08-19-000498-a) (код ДК 021:2015-45454000-4 Реконструкція).

У відповідності до п.3.2 Договору, загальна вартість робіт та послуг з реконструкції об`єкта складає - 42 386 910,00 грн. в тому числі ПДВ 7064485 грн. з них: на поточний 2023 рік - 41 461 961,00 грн. в тому числі ПДВ - 6910326,83 грн.; на 2024 рік - 924949,00 грн. у тому числі ПДВ - 154158,17 грн.

Пунктом 9.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 20.09.2023 (т.1 арк.28)) визначено, що джерелом фінансування об`єкту є: кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів) спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії - 41 461 961,00 грн. в тому числі ПДВ - 6910326,83 грн.

Відповідно до п.13.1 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є примірні форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником по мірі виконання робіт та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

У відповідності до додатку № 2 до договору № 94 від 20.09.2023 «Графік виконання робіт на 2023-2024 роки» по об`єкту «Реконструкції водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв» строк виконання робіт за договором з 20.09.2023 по 31.12.2024 (т.1 зв.б. арк.25).

З позовної заяви вбачається, що за виконання робіт по зазначеному договору згідно з відкритими даними, що оприлюднені Департаментом на офіційному державному вебпорталі використання публічних коштів «Spending» перерахування коштів не здійснювалось, що підтверджено сторонами.

26 червня 2024 року між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесаспеценерго» (далі - підрядник) було укладено Додаткову угоду №2 про наступне: - сторони дійшли взаємної згоди про розірвання (припинення) дії договору підряду №94 від 20.09.2023; - зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за договором; - сторони підтверджують, що станом на день укладення цієї додаткової угоди підрядником не були виконані роботи, а замовником не було здійснено оплати (т.1 арк.213).

Водночас, прокурор та позивач-1 зазначають, що, незважаючи на подальше розірвання договору, закупівлю послуг проведено відповідачем-1 з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості здійснення публічних закупівель) та обрано відповідача-2 переможцем з порушенням законодавства, що стало підставою звернення прокурора до суду з даним позовом.

Щодо права звернення прокурора до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частинами 2, 4 статті 53 ГПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу відповідно до потреб суспільства та ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів тощо.

Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому, виконання державного та місцевого бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.

Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України, особливо в умовах критичного дефіциту бюджету під час дії воєнного стану, тому держава насамперед зацікавлена у дотриманні процедур розпорядження бюджетними коштами.

З контексту наведеного вище рішення Конституційного суду України вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу.

Використання коштів при здійсненні процедур публічних закупівель становить беззаперечний публічний інтерес, оскільки від ефективності та цільової спрямованості їх використання залежить результативність виконання бюджетів та повнота реалізації функцій і повноважень органів влади та місцевого самоврядування, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що, в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

У той же час, недотримання вимог закону під час здійснення процедур закупівель, що спричиняє зайве та неефективне витрачання бюджетних коштів, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Більш того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Отже, правовідносини у сфері публічних закупівель становлять суспільний інтерес, а недотримання законності під час здійснення відповідних процедур такому суспільному інтересу не відповідає.

Інтереси держави у сфері публічних закупівель у спірних правовідносинах полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.

Прокурором у даній справі здійснюється представництво інтересів держави у суді в особі Державної аудиторської служби України у зв`язку із невиконанням органом контролю своїх повноважень щодо захисту інтересів держави в суді.

У відповідності до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та його міжрегіональні територіальні підрозділи.

Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, згідно даних оприлюдненого 24.11.2023 на веб-порталі «ProZorro» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-19-000498-a, складеного фахівцями Державної аудиторської служби України, орган контролю зобов`язав замовника здійснити заходи до усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку (т.1 арк.29-32).

Прокурором зазначено, що вказаний висновок до суду не оскаржувався, в електронній системі публічних закупівель відсутні відомості щодо реального усунення порушень, а статус таких порушень визначено як «порушення виявлено».

У відповідності до ч.11 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

В електронній системі публічних закупівель відсутні відомості щодо реального усунення порушень чи звернення Державною аудиторською службою до суду з позовом про визнання договору від 20.09.2023 №94 недійсним, а статус таких порушень визначено, як «порушення виявлено».

Прокуратурою, у зв`язку з неусуненням замовником виявлених порушень та відсутністю на веб-порталі «ProZorro» інформації про оскарження висновку, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Державної аудиторської служби України направлено повідомлення за № 51-50/2-750ВИХ-24 від 24.01.2024 з проханням повідомити про вжиті органом контролю заходи до усунення встановлених порушень у місячний строк (т.1 арк.122-217).

Державна аудиторська служба України у відповідь на зазначений запит, який міститься в листі №003100-17/2788-2024 від 26.02.2024, зазначила, що порушення виявлені органом державного фінансового контролю за процедурою закупівлі №UA-2023-08-19-000498-а, належать до адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 3 статті 164-14 КУпАП. Держаудитслужба з метою отримання інформації щодо персональних даних посадових осіб, відповідальних за їх допущення, двічі надіслала відповідні запити на адресу Департаменту, проте останній запитувану інформацію не надав. Водночас, Держаудитслужба поінформувала про готовність взяти участь у якості третьої особи у разі подання відповідного позову органом прокуратури (т.1 арк.128).

У відповідності до п.12 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Пунктом 49 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що управління бюджетними коштами - сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов`язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Бюджетна система України за нормами ст. 7 Бюджетного кодексу України ґрунтується на принципі ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства відповідно до ч.1 ст. 26 Бюджетного кодексу України спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує: оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності; досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності.

У відповідності до ч.3 ст.26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів. Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Відповідно до Положення про Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 24.02.2021 №96-р, Департамент є структурним підрозділом облдержадміністрації, що утворюється її головою, входить до її складу і в межах Миколаївської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.

Військові адміністрації у своїй діяльності відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Згідно ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Для реалізації наданих повноважень, згідно з ст. 28 Закону, місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже, обласна державна (військова) адміністрація, як уповноважений державою орган, має здійснювати контроль за діяльністю Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку в частині дотримання принципів публічних закупівель та ефективності витрачання бюджетних коштів.

Прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надіслано на адресу Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації запит № 51- 50/2-2259ВИХ-24 від 04.03.2024 щодо вжиття заходів до усунення порушень законодавства по вказаній закупівлі (т.1 арк.107-115).

Миколаївська обласна державна (військова) адміністрація у відповідь на вказаний запит, який міститься в листі від 26.03.2024, повідомила про відсутність порушень законодавства, та відповідно наміру вживати будь-яких заходів до їх усунення (т.1 арк.116-118).

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові від 26.07.2018 по справі №926/1111/15 Верховний Суд зазначив, що прокурор, встановивши не усунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту.

Отже, прокурор, у відповідності з вимогами ст.1311 Конституції України, ст.53 ГПК України, має всі правові підстав для звернення до суду з даним позовом з метою забезпечення належного та своєчасного захисту порушених інтересів держави.

Миколаївська обласна прокуратура направила Миколаївській обласній військовій адміністрації повідомлення №51-50/2-5517ВИХ-24 від 04.06.2024 в якому повідомила про намір здійснення Миколаївською обласною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації шляхом пред`явлення позову до суду (т.1 а.с.134).

Таким чином, прокурор правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18, п.5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (п.14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (п.40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п.48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п.14), від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 (п.9.12).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Встановлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає ст.13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

Відповідно до п.25 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом "Про публічні закупівлі".

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (пункти 137-138).

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94, укладений між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю, в результаті проведених торгів.

Як встановлено судом вище, 19.08.2023 Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації розміщено оголошення та тендерну документацію про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі робіт з реконструкції водогону Д 500 мм по просп.Центральний від вул.3-тя Слобідська по вул.Мала Морська м.Миколаїв (ID: UA-2023-08-19-000498-a) (т.1 арк.17-18).

У вказаній закупівлі прийняло участь 2 учасники - ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» з ціною пропозиції 42 386 910 грн. та ТОВ «ПРОМІН БУД СЕРВІС» з ціною пропозиції 42 386 910 грн.

Уповноваженою особою Департаменту, згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 14.09.2023, розглянуто пропозицію ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», встановлено її відповідність вимогам тендерної документації, та визнано переможцем закупівлі, з яким 20.09.2023 укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №94.

Звертаючись до суду з позовом прокурор вказав, що зазначена закупівля проведена Департаментом з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та обрано ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» переможцем з порушенням законодавства.

Правовідносини у сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

У відповідності до пункту 1 Особливостей передбачено, що вони встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до 3 Особливостей, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять їх з урахуванням цих особливостей.

Згідно ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівне ставлення до них, об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Водночас, всупереч наведеним нормам законодавства, замовником у тендерній документації, окрім вимог про визначення учасником вартості будівництва згідно з «Настановою з визначення вартості будівництва», що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та обґрунтування учасником аномально низької тендерної пропозиції, додатково встановлено вимоги щодо детального обґрунтування ціни пропозиції, яка буде меншою 95% від очікуваної вартості закупівлі.

Прокурор вказує, що вказане призвело до штучного обмеження кількості учасників та порушення принципів максимальної економії та недискримінації, визначених ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, абзацом 12 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації замовником встановлено необхідність надання учасником, пропозиція якого буде меншою 95% від вартості закупівлі, зазначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів (42 386 910,00 грн з ПДВ (у разі якщо учасник є платником податку ПДВ) або більше), детального обґрунтування ціни, яке повинно містити: скановані копії з оригіналів документів (в кольоровому вигляді), що підтверджують вартість та якість матеріальних ресурсів, які вказані в його договірній ціні; документами, що підтверджують вартість всіх матеріальних ресурсів є гарантійні листи від виробників.

Документами, що підтверджують якість, як передбачено тендерною документацією, є сертифікат відповідності та/або паспорт на виріб та/або сертифікати походження товару, в якому повинен бути зазначений виробник та його письмове твердження на можливість постачання у зазначених в договірній ціні обсягах продукції та строках на всі матеріальні ресурси.

Для дилерів, та /або дистриб`юторів (для підтвердження статуту дилера або дистриб`ютора вимагалось завантажити відповідні договори з виробником та/або листи від виробників із засвідченням даного статусу) щодо поставки матеріальних ресурсів в обсягах, необхідних для виконання робіт за предметом предмету закупівлі, та його письмове твердження на можливість постачання у зазначених в договірній ціні обсягах продукції з вказівкою в гарантійних листах закупівлі, обсягів поставки та вартості за одиницю матеріальних ресурсів.

Якщо матеріали та вироби, які будуть використовуватись при виконанні робіт, знаходяться у власності учасника, то тендерною документацією вимагалось надати підтверджуючі документи на отримання зазначених вище запасів з вказівкою їх вартості та якості, документи які підтверджують наявність матеріальних ресурсів у учасника на дату подання тендерної пропозиції (оборотно - сальдова відомість/витяг з оборотно-сальдової відомості, інші документи первинної звітності, сертифікати відповідно та/або паспорт на виріб та/або сертифікати походження товару, в якому повинен бути зазначений виробник).

Крім того, абзацом 13 пункту 6 розділу 3 Тендерної документації передбачено, що договірна ціна є динамічною (крім випадків, передбачених цією тендерною документацією), якщо учасник визначає ціни згідно з «Настановою з визначення вартості будівництва», що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (абз.9 п.6 розділу 3 Тендерної документації).

Разом з тим, згідно з абзацом 18 п.6 розділу 3 Тендерної документації, замовником встановлено «Антидемпінгове застереження», яким передбачено, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більш ніж 5% (42 386 909,99 грн. з ПДВ (у разі якщо учасник є платником ПДВ) та менше) від очікуваної вартості предмета закупівлі, завантажена договірна ціна для такого учасника повинна бути твердою.

Ураховуючи, що законодавство про публічні закупівлі містить поняття аномально низької ціни, поріг якої складає 40% від очікуваної вартості закупівлі, включення до тендерної документації зазначеного антидемпінгового застереження штучно обмежило конкуренцію у зв`язку з встановленням додаткових вимог для більш економічно вигідних пропозицій та створило умови для неефективного витрачання бюджетних коштів.

У відповідності до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.

Перелік відомостей які зазначаються у тендерній документації закріплено у частині другій статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

У відповідності до абз.1 ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Статтями 25 та 27 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника на встановлення вимог щодо забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю, а ч. 14 ст.29 - обґрунтування учасником аномально низької тендерної пропозиції, тощо.

Водночас ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» застерігає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Згідно ст.1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Частина 5 статті 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Враховуючи викладене вище, включення замовником до Тендерної документації положень про антидемпінгове застереження із документальним підтвердженням вартості та якості матеріальних ресурсів суперечить вимогам частин 3 та 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та має наслідком порушення основних принципів закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

Крім того, положення тендерної документації щодо строків укладання договору з переможцем суперечать Особливостям закупівель.

Так, згідно з абз.4 пункту 49 Особливостей, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження, договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.

Пунктом 2 «Строк укладання договору» розділу 6 «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації передбачає, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, що свідчить про невідповідність вказаного пункту Тендерної документації вимогам п.49 Особливостей закупівель.

У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-19-000498-a зазначено, що при складанні тендерної документації, усупереч положень пункту 47 Особливостей продовжено переможцю строк надання документів.

Так, зазначеним пунктом Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/ або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

У підпункті 3 пункту 3 «Умови повернення чи неповернення забезпечення тендерної пропозиції» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовник зазначив, що забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику у разі, зокрема: «ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону». Згідно з частиною шостою статті 17 Закону такий строк становить 10 днів.

Як наслідок, уповноваженою особою відповідача-1 згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій №2 від 14.09.2023 обрано переможцем закупівлі ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», а договір підряду на виконання будівельних робіт №94 від 20.09.2023 укладено з порушенням положень Особливостей.

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з доводами прокурора, що Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації при підготовці тендерної документації спірної закупівлі допущено порушення вимог ст. ст. 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 47, 48 Особливостей

Також суд зазначає, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/11608/20.

Додатком 1 до тендерної документації, передбачено перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасники повинні надати: довідку, складену учасником у довільній формі, про наявність обладнання та матеріально технічної бази, необхідних для виконання робіт (послуг) за предметом закупівлі із зазначенням інформації про найменування кожної із вказаних одиниць обладнання та матеріально-технічної бази (марки, модель), кількості, правові підстави використання, відомостей про технічний стан. До довідки на підтвердження наявності обладнання учасник повинен надати договори оренди/суборенди та/або оборотно-сальдову відомість чи витяг з неї та/або видаткові накладні та/ або акти приймання-передачі тощо.

Замовником було передбачено, що у довідці про наявність обладнання та матеріально технічної бази, необхідних для виконання робіт (послуг) за предметом закупівлі необхідно обов`язково включити наступні будівельні машини і механізми: апарати для стикового зварювання поліетиленових труб, кран на автомобільному ходу, автомобіль самоскид, екскаватор на пневмо або гусеничному ході.

Відповідач-2 в складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність в учасника основного обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 07.09.2023 № 07/09-63, в якій зазначив спеціальний вантажний автокран більше 20Т-С марки XCMG QY25K-5 р/н НОМЕР_1 , який використовується учасником на підставі договору оренди від 01.08.2023 № 01/08.

Відповідно до п.8 розділу 4 «Інша інформація» (для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців) Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен надати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, зокрема: - Експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме - кран автомобільний.

Відповідач-2 у складі тендерної пропозиції надав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки та декларацію відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці, яка не містить даних про можливість експлуатації спеціального вантажного автокрану більше 20Т-С марки XCMG QY25K-5 р/н НОМЕР_1 , що зазначений у довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 07.09.2023 № 07/09-63.

Тобто, ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» не підтвердило можливість експлуатації об`єкта підвищеної небезпеки - спеціального вантажного автокрану більше 20ТС марки XCMG QY25K-5 р/н НОМЕР_1 під час виконання робіт на вказаному об`єкті будівництва. Отже, вимога Замовника щодо підтвердження можливості використання автомобільного крану учасником ТОВ«ОДЕСАСПЕЦЕН-ЕРГО» не виконана, оскільки у складі тендерної пропозиції ним не надано стосовно автомобільного крану документів на право використання техніки та документів, передбачених п. 8 розділу 4 «Інша інформація» додатку 1 тендерної документації.

З`ясувавши, що пропозиція учасника не відповідала вимогам тендерної документації, уповноважена особа відповідача - 1 мала в порядку п. 44 Особливостей закупівель, прийняти рішення про відхилення пропозиції ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», натомість нею всупереч вимоги законодавства прийняте рішення про укладення спірного договору з відповідачем-2.

Правовий висновок щодо необхідності повного і належного підтвердження учасником кваліфікаційних критеріїв відповідно до вимог тендерної документації (зокрема техніки) з метою обґрунтування можливості виконання робіт, що є предметом закупівлі, викладений також Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 160/14860/21.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку до тендерної документації, мало б мати наслідком визнання невідповідності відповідача кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог ст. 31 Закону та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.

Натомість прийняття пропозиції учасника закупівлі, яка не відповідала тендерній документації, суперечить вимогам Закону щодо прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також принципам публічних закупівель.

Також,судом взято до уваги, що зазначені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі підтверджені Державною аудиторською службою України під час моніторингу закупівлі, за результатами проведення якого органом контролю 24.11.2023 оприлюднено висновок та зобов`язано замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.

Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з п.п. 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих особливостей.

З огляду на правову природу відкритих торгів, як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частина 1-3,5,6 статті 203 ЦК України

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору. (Таких висновків дійшов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2023 у справі №918/222/23).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом "Про публічні закупівлі".

Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21 (пункти 137-138).

У відповідності з ч.1 ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до вимог ст.215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

У розумінні ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України недійсність договору законодавець пов`язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.

За приписами ст. ст. 16, 203, 215 Цивільного Кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулась до суду.

Тлумачення ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому.

Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених у статті 4 ЦК України.

У відповідності до ч.3 ст.215 Цивільного Кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зазначає, що внаслідок недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей здійснення публічних закупівель повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору за наслідками цієї процедури закупівлі взагалі неможливим. У разі дотримання замовником вимог законодавства та відхилення тендерної пропозиції учасника відносини між останнім як переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Подібного правового висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2023 по справі №460/16829/22.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що під час проведення спірної закупівлі відповідачем-1 порушені вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, а саме порушення принципів максимальної економії, добросовісності, недискримінації учасників, обрання переможцем учасника закупівлі, який не відповідав кваліфікаційним критеріям, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним укладеного між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесаспеценерго» за наслідками такої публічної закупівлі договору підряду на виконання будівельних робіт №94 від 20.09.2023.

Також судом враховано, що оскільки у додатковій угоді №2 від 26.06.2024 сторони дійшли взаємної згоди про розірвання (припинення) дії договору підряду №94 від 20.09.2023 та підтвердили, що станом на день укладання такої додаткової угоди підрядником не були виконані роботи, а замовником не було здійснено оплати, суд вважає, що ефективним та достатнім для поновлення порушеного інтересу держави способом захисту в даному випадку буде визнання недійсним договору підряду на виконання будівельних робіт №94 від 20.09.2023.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

За результатами дослідження наданих доказів, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог, а отже наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів в рівних частках, як на сторін оспорюваного договору.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір підряду на виконання будівельних робіт від 20.09.2023 №94, укладений між Департаментом містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації вул. Адміральська, 21, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35989356) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго" (б. Роллана Ромена, 7, кабінет 222, м. Київ, 03170, код ЄДРПОУ 34490487).

3. Стягнути з Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації вул. Адміральська, 21, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 35989356) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесаспеценерго" (б. Роллана Ромена, 7, кабінет 222, м. Київ, 03170, код ЄДРПОУ 34490487) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA748201720343150001000000340) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2024.

Суддя Н.О. Семенчук