Рішення

від 05.12.2024 по справі 916/4044/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4044/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"; (вул. Юності, 39, с. Павлів,Львівська обл., Червоноградський р-н, 80250) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЛЮС" (вул. Горіхова, ж/м Червний хутір, буд. 1, с. Лиманка, Одеська область, Овідіопольський район,67803) про стягнення 31880 грн.;

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЛЮС" 31880 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем обов`язку складання та реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.

Згідно сформованих довідок про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідча 25.09.2024.

При цьому, згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі..

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом до електронного кабінету, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Як зазначає позивач, 01 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ інженерних технологій плюс», (по договору ТОВ «СІТ ПЛЮС», Підрядник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» (по договору ТзОВ «Радехівський цукор», Замовник) укладено договір про виконання підрядних робіт № ПР010323/1 (надалі Договір), в порядку та на умовах якого Підрядник зобов`язується власними силами на свій ризик за завданням Замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи (надалі Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість (п.1.1. Договору).

Підрядними роботами за даним Договором є роботи, погоджені Сторонами у Специфікаціях (надалі Специфікація), які з моменту підписання їх Сторонами є невід`ємними частинами даного Договору. Специфікація та вказані в ній Роботи можуть деталізуватися додатками (Проектною документацією, Локальним кошторисом, Графіком виконання робіт, Технічним завданням та ін.) які з моменту підписання їх Сторонами є невід`ємними частинами даного Договору (п.1.2. Договору).

На виконання п.1.2. Договору Сторони погодили Специфікацію № 1 від 01.03.2023 року (далі за текстом - Специфікація), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пункту 1 Специфікації сторони домовилися, що Замовник замовляє, а Підрядник зобов`язується виконати наступні Роботи: «Виконання робіт по вивезенню ґрунту під АЗС та розширення дороги».

Загальна вартість робіт згідно Специфікації склала 2 164 790,40 гривень з ПДВ.

У червні 2023 року Підрядником були виконані роботи на загальну суму 191 280,00 гривень, що підтверджується Актом № 1 за червень 2023 року, підписаний сторонами 23.06.2023р.

Пунктом 2 Специфікації було встановлено умови оплати: аванс 30% згідно Додатку №2 до Специфікації№1, з початку виконання робіт згідно Додатку№1 до Специфікації №1 (Графік виконання робіт), що є невід`ємною часиною даної специфікації.

На виконання п.2 Специфікації Замовником було сплачено 191 280,00 гривень, в тому числі: 14.03.2023 року 70 000,00 грн, в тому числі ПДВ 11 666,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С4970 від 14.03.2023 року; 31.03.2023 року 121 280,00 грн, в тому числі ПДВ 20 213,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С5866 від 31.03.2023 року. Розрахунок за виконані роботи Замовником проведено в повному обсязі.

Позивач вказує, що Замовник та Підрядник на момент здійснення господарської операції платники податку на додану вартість. Тому Підрядник зобов`язаний здійснити реєстрацію податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмету Договору у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку та в спосіб, визначений чинним законодавством України (п.7.8. Договору).

Сторони домовились також, що у випадку не здійснення Підрядником реєстрації податкових накладних, а також розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, зобов`язання Замовника перед Підрядником по його оплаті зменшується на суму коштів, еквівалентну сумам податку на додану вартість, вказаних у відповідних незареєстрованих накладних та/ або розрахунку коригування до податкової накладної (п. 7.9. Договору).

У разі, коли Замовником не застосовувався п. 7.9. Договору при не здійсненні Постачальником реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в разі зменшення суми вартості предмета Договору, Підрядник протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред`явлення Замовником мотивованої претензії зобов`язується відшкодувати Замовнику всі пов`язані у зв`язку з цим збитки, в тому числі оплатити грошові кошти в розмірі суми податку на додану вартість, на яку Замовнику зменшено податковий кредит, зменшені витрати в податковому обліку, донараховані податки та штрафні санкції, накладені контролюючими органами (п. 7.10. Договору).

Позивач зазначає, що з метою оподаткування ПДВ при здійсненні господарських операцій між ТОВ «СІТ ПЛЮС» та ТзОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР», датою виникнення податкових зобов`язань для Підрядника та датою виникнення податкового кредиту для Замовника є дати: 14.03.2023 року на суму податку на додану вартість в розмірі 11 666,67 грн згідної платіжної інструкції № 1С4970 від 14.03.2023р.; 31.03.2023 року на суму податку на додану вартість в розмірі 20 213,33 грн згідно платіжної інструкції № 1С5866 від 31.03.2023р..

Проте, позивач стверджує, що станом на день подання позовної заяви за господарськими операціями з ТОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» ТОВ «СІТ ПЛЮС» не зареєструвало податкові накладні на суму податкового зобов`язання 31 880,00 гривень, дата яких припадає на 14.03.2023р. та 31.03.2023р..

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЛЮС" 31880 грн. за порушення відповідачем обов`язку складання та реєстрації податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 01 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ інженерних технологій плюс», , та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» укладено договір про виконання підрядних робіт № ПР010323/1, в порядку та на умовах якого Підрядник зобов`язується власними силами на свій ризик за завданням Замовника виконати в обумовлений термін підрядні роботи , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість (п.1.1. Договору).

Пунктом 2 Специфікації було встановлено умови оплати: аванс 30% згідно Додатку №2 до Специфікації№1, з початку виконання робіт згідно Додатку№1 до Специфікації №1 (Графік виконання робіт), що є невід`ємною часиною даної специфікації.

На виконання п.2 Специфікації Замовником було сплачено 191 280,00 гривень, в тому числі: 14.03.2023 року 70 000,00 грн, в тому числі ПДВ 11 666,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С4970 від 14.03.2023 року; 31.03.2023 року 121 280,00 грн, в тому числі ПДВ 20 213,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1С5866 від 31.03.2023 року.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/ послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Таким чином, суд вважає, що з метою оподаткування ПДВ при здійсненні господарських операцій між ТОВ «СІТ ПЛЮС» та ТзОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР», датою виникнення податкових зобов`язань для Підрядника та датою виникнення податкового кредиту для Замовника є дати: 14.03.2023 року на суму податку на додану вартість в розмірі 11 666,67 грн згідної платіжної інструкції № 1С4970 від 14.03.2023р.; 31.03.2023 року на суму податку на додану вартість в розмірі 20 213,33 грн згідно платіжної інструкції № 1С5866 від 31.03.2023р..

Проте станом на день подання позовної заяви за господарськими операціями з ТОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» ТОВ «СІТ ПЛЮС» не зареєструвало податкові накладні на суму податкового зобов`язання 31 880,00 гривень, дата яких припадає на 14.03.2023р. та 31.03.2023р.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних). Отже, граничний термін для реєстрації податкової накладної від 14.03.2023 року на суму ПДВ 11 666,67 грн (згідно платіжної інструкції № від 14.03.2023р.) 31.03.2023 року (включно), податкової накладної від 31.03.2023 року на суму ПДВ 20 213,33 грн (згідно платіжної інструкції № від 31.03.2023р.) 15.04.2023 року (включно),

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (надалі Закон 1914) внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Також пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», надалі Закон № 3219), встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених цим пунктом.

Крім того, пунктом 102.9 статті 102 розділу II ПКУ, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023 року.

Тож строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 та п. 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01.08.2023 року, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період, починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 року.

З аналізу зазначених правових норм випливає, що за податковими накладними, дата складання яких припадає на 14.03.2023 року та 31.03.2023 року, суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду липень 2024 року.

В той же час загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 глави 19 розділу V Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) та 102 глави 9 розділу II ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів).

Отже, податкова накладна може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Тоді як відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

А враховуючи, як вже зазначалося вище, внесені Законом № 3219 зміни до ПКУ, граничний термін включення Позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 31 880,00 грн сплив 31.07.2024 року (тобто відображення податкового кредиту у податковій звітності за липень 2024 року).

Так як Відповідач встановленого Податковим кодексом обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав в межах визначеного Законом № 3219 строку для включення до податкового кредиту, Позивач не може скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 31 880,00 грн, що свідчить про факт втрати права Позивачем на нарахування податкового кредиту і це право не може бути відновлено.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Претензія щодо невиконання умов договору в частині реєстрації податкових накладних від 06.03.2024р., направлена ТОВ «СІТ ПЛЮС», залишилася без задоволення та відповіді.

Претензія щодо невиконання умов договору в частині реєстрації податкових накладних від 10.07.2024 р., направлена ТОВ «СІТ ПЛЮС», також залишилася без задоволення та відповіді.

Вимога про відшкодування збитків від 14.08.2024 року, направлена ТОВ «СІТ ПЛЮС», знову ж таки залишилася без задоволення та відповіді.

Отже, порушення Відповідача позбавили Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 31 880,00 грн. за березень 2023 року, тому очевидним є той факт, що ТзОВ «Радехівський цукор» понесло збитки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язань.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018р. у справі № 917/877/17).

Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв`язку з цим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 31 880,00 грн. При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019р. у справі № 908/1568/18).

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача.

Отже, аналіз правових норм дає підстави вважати, що Відповідачем порушено встановлений порядок здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати права Позивачем на нарахування податкового кредиту і це право не може бути відновлено, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Враховуючи приписи законодавства, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПЛЮС» (67803, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Лиманка (З), вул. Горіхова, ж/м «Червоний хутір», буд. 1, код ЄДРПОУ 44024062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (80250, Львівська область, Червоноградський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39, код ЄДРПОУ 36153189) 31 880,00 гривень завданих збитків та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2024 у зв`язку з аварійними відключаннями енергопостачання у м. Одесі. спричиненими масованими ракетними обстрілами ворогом енергетичної інфраструктури України

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов