Ухвала

від 05.12.2024 по справі 916/4878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"05" грудня 2024 р. м. Одеса № 916/4878/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№5001/24 від 04.11.2024)

за позовом: Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» (вул. Центральна, № 12, смт. Антонівка, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 14136298)

до відповідача: Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» (Аеропорт ЦА, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 38386582)

про стягнення 50 743,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 Колективне виробничо-торгівельне підприємство «Дайна» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 0907/18А від 23.07.2018 в сумі 35036,60 грн, пеню в розмірі 2393,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 13313,88 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № 0907/18А від 23.07.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

11.11.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» (вх. № 5001/24 від 04.11.2024) залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У п.п. 3, 5 резолютивної частини ухвали суд також повідомив позивача, про обов`язок Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС відповідно до ст. 6 ГПК України та попередив позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.

20.11.2024 до суду від Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» надійшла заява (вх. № 41864/24), у якій позивач просив суд продовжити йому встановлений ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі строк для усунення недоліків позовної заяви ще на десять днів.

22.11.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» (вх. № 41864/24 від 20.11.2024) задоволено частково та продовжено Колективному виробничо-торгівельному підприємству «Дайна» строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 протягом трьох днів з дня вручення цієї ухвали.

Так, згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, ухвала суду від 11.11.2024 про залишення позовної заяви без руху була направлена повноважному представнику позивача адвокату Лодига Марині Тарасівні до її електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного документу (вих. № 916/4878/24/68653/24 від 13.11.2024), роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до відповідного електронного кабінету 12.11.2024 о 22:10 год.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення ухвали від 11.11.2024 про залишення позовної заяви без руху слід вважати 13.11.2024, а недоліки позивач, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у семиденний строк до 20.11.2024 включно.

В свою чергу, ухвала суду від 22.11.2024, якою позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, ще на три дні з дня вручення цієї ухвали, також була направлена повноважному представнику позивача адвокату Лодига Марині Тарасівні до її електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного документу (вих. № 916/4878/24/73550/24 від 25.11.2024), роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до відповідного електронного кабінету 22.11.2024 о 21:36 год.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.11.2024 є такою, що отримана позивачем та його представником 23.11.2024.

За змістом положень ч.ч. 6, 7 ст. 113 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

За таких обставин, днем вручення ухвали від 22.11.2024 про залишення позовної заяви без руху слід вважати 23.11.2024, а недоліки позивач, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у триденний строк до 27.11.2024 включно.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Враховуючи дату отримання ухвали суду від 22.11.2024, положення ст. 174 ГПК України, станом на 05.12.2024 недоліки, зазначені в ухвалі суду, у встановлений строк, позивачем не усунуто. Жодних заяв та/або клопотань від позивача станом на 05.12.2024 не надходило.

Так, відповідно до сформованої підсистемою ЄСІТС «Електронний суд» відповіді № 5784590 у Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» (код ЄДРПОУ 14136298) станом на 05.12.2024 відсутній електронний кабінет в системі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

При цьому, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Колективне виробничо-торгівельне підприємство «Дайна» є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством України, а тому дана особа в розумінні частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України повинна в обов`язковому порядку зареєструвати електронний кабінет ЄСІТС.

При цьому, в абз. 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України в редакції від 18.10.2023 чітко унормовано, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, виходячи із наведених вище положень частини 6 статті 6 ГПК України, незалежно від того чи зареєстрував адвокат, який представляє відповідну юридичну особу свій електронний кабінет в ЄСІТС, така юридична особа зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС (аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 910/10537/23, від 23.11.2023 у справі № 911/992/22, від 20.11.2023 у справі № 909/1167/17, від 24.11.2023 у справі № 910/18022/21 (913/882/21).

Окрім того, в ухвалі Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 було зазначено про порушення вимог, серед іншого, п.п. 2, 6-8 ч. 3 ст.162 ГПК України, а також ч. 2 ст. 164, ГПК України стосовно ненадання позивачем доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Проте, позивачем залишено поза увагою вказані недоліки позовної заяви, проігноровані вимоги суду та взагалі не виконано вимоги ухвали суду від 11.11.2024, оскільки так і було не зазначено відомостей та не надано документів, що передбачені п.п. 2, 6-8 ч. 3 ст.162 та ч. 2 ст. 164 ГПК України, отже позивачем не усунуто вище вказані недоліки позовної заяви.

Відповідності з частинами 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.

Зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.

Суд також звертає увагу позивача на те, що:

- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

Суд зауважує, що позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених ГПК України, зокрема і права на усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без руху або ж повідомлення суду про причини неможливості їх не усунення у визначений строк, тощо.

У контексті можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» за яким сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

При цьому суд зауважує, що саме Колективне виробничо-торгівельне підприємство «Дайна» є ініціатором заявленого позову, вважаючи, що його права були порушені, а тому мав добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, реагувати вчасно на прийняте за результатом розгляду його позову судове рішення, водночас цікавитися датою та змістом ухваленого судового рішення.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 11.11.2024 щодо усунення недоліків позовної заяви, у строк, встановлений вказаною ухвалою суду та ухвалою суду від 22.11.2024 (останній день передбаченого частиною 2 статті 174 ГПК України строку припадає на 27.11.2024, додатково господарським судом враховано час поштового перебігу з 27.11.2024 у випаду надсилання відповідної заяви засобами поштового зв`язку) відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статтей 162, 164 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Колективного виробничо-торгівельного підприємства «Дайна» (вх. № 5001/24 від 04.11.2024) до Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії» про стягнення 50 743,48 грн, з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала набрала законної сили 05.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський