Ухвала

від 02.12.2024 по справі 916/2985/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"02" грудня 2024 р. Справа № 916/2985/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглядаючи справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПАРК» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Болгарська, 51; код ЄДРПОУ 44605260)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРТОНС БІЛДІНГ» (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Транспортна (Приморський район), буд. 5/1; код ЄДРПОУ 43152153)

про стягнення 209 419,72 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПАРК», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРТОНС БІЛДІНГ», в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 99 500,00 грн основного боргу, 22 683,68 грн інфляційних втрат, 87 236,04 грн пені.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором № 05/11-2021 оренди (найму) механізмів від 05.11.2021 в частині повної та своєчасної сплати заборгованості за послуги найму механізмів.

Ухвалою від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2985/24, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.08.2024, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подачі до суду.

08.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а 21.08.2024 клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 07.10.2024.

09.09.2024 відповідач подав до суду відзив на уточнену позовну заяву та клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

07.10.2024 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке протокольною ухвалою від 07.10.2024 було задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2024.

Судове засідання, призначене на 21.10.2024, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою від 21.10.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання призначено на 11.11.2024.

У підготовче судове засідання, призначене на 11.11.2024, позивач явку повноважного представника не забезпечив, в той час як про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали від 21.10.2024 до електронного кабінету позивача (Т. 2, а.с. 22).

Ухвалою від 11.11.2024 зобов`язано позивача в строк до 02.12.2024 надати до суду оригінали наступних документів: Акт надання послуг № 128 від 07.04.2022; Акт надання послуг № 129 від 07.04.2022; Акт надання послуг № 130 від 07.04.2022; Акт надання послуг № 131 від 07.04.2022; Акт надання послуг № 164 від 14.04.2022; Акт надання послуг № 165 від 21.04.2022; Акт надання послуг № 175 від 06.05.2022; Акт надання послуг № 186 від 16.05.2022; Акт надання послуг № 234 від 02.08.2022.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача в строк до 02.12.2024 надати до суду вільні та умовно-вільні зразки підпису Полякова Георгія Павловича, а також забезпечити явку останнього у наступне судове засідання для надання експериментальних зразків підпису; підготовче судове засідання відкладено на 02.12.2024.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу від 11.11.2024 позивач та відповідач отримали у своїх електронних кабінетах 13.11.2024 о 21:51 год. (Т. 2, а.с. 31-32) та відповідно ухвала, з урахуванням приписів абзацу 7 ч. 6ст. 242 ГПК України, вважається врученою 14.11.2024.

Таким чином, позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, яке було призначено на 02.12.2024, проте явку своїх повноважних представників у засідання не забезпечили.

Крім того, позивач не виконав покладеного на нього пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 11.11.2024 у цій справі обов`язку щодо надання доказів.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у Постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).

У Постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду..

Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Такими підставами є, зокрема, неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, а також нез`явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв`язку (Укрпошта, кур`єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, а також неподання витребуваних судом доказів, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.

У зв`язку із незабезпеченням позивачем явки свого представника у підготовче судове засідання, яке було призначено на 02.12.2024, та неповідомленням про причини неявки, з урахуванням неподання позивачем заяв про розгляд справи без його участі, зважаючи водночас на належне повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання та враховуючи невиконання позивачем покладеного на нього пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 11.11.2024 у цій справі обов`язку щодо надання доказів, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПАРК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРТОНС БІЛДІНГ» про стягнення 209 419,72 грн без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В цей же час, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З урахуванням вказаних обставин, з огляду на повторну неявку представника позивача у судове засідання, а також зважаючи на неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, витрати зі сплати судового збору у цій справі у розмірі 2 513,04 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8) суд покладає на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПАРК» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Болгарська, 51; код ЄДРПОУ 44605260) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРТОНС БІЛДІНГ» (65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Транспортна (Приморський район), буд. 5/1; код ЄДРПОУ 43152153) про стягнення 209 419,72 грн залишити без розгляду.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 02 грудня 2024 р. Повний текст ухвали складено та підписано 06 грудня 2024 р.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в строк, встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков