Рішення

від 03.12.2024 по справі 925/1401/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1401/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін :

від позивача: Кучеренко С.П. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ" ( м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м. Київ) про визнання іпотеки такою, що припинена та зняття заборони на відчуження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про :

- визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р., укладеним між Черкаським міським споживчим товариством (код ЄДРПОУ 14192919) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) в особі Черкаської філії, посвідченим приватним нотаріусом Романій Н.В., 25.08.2005р., який зареєстровано в реєстрі №14297, іпотекодержатель - ТОВ "Український промисловий банк" в особі Черкаської філії, іпотекодавець - Черкаське міське споживче товариство, строк виконання зобов`язання 22.02.2007р.;

- зняти заборону на нерухоме майно магазин, розташований за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Крупської, 18, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ" (код ЄДРПОУ 35220789), номер РПВН: 4276191, вилучивши з Державного реєстру іпотек запис: реєстраційний номер обтяження 2323410, тип обтяження: іпотека, зареєстровано 25.08.2005 року реєстратором - приватним нотаріусом Романій Н.В., підстава обтяження: договір іпотеки, 14297, 25.08.2005, об`єкт обтяження: інше, магазин, адреса: Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Крупської, будинок 18, номер РПВН: 427619, іпотекодержатель: Черкаська філія ТОВ «Укрпромбанк», код 26425435, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазарєва, 4, іпотекодавець: Черкаське міське споживче товариство, код 14192919, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105.

За правилами ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача свої вимоги підтримав і просить їх задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась.

Відзив на позов не подано. Спір не врегульовано.

За даними ДР юридичних та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (а.с. 25) відповідач ТОВ "Український промисловий банк" з січня 2010 року перебуває у стані припинення. Тимчасовим адміністратором банку вказано Раєвського К.Є.

За правилами ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За даними діловодства господарського суду, відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету.

Ухвала про призначення справи до розгляду повернулася без вручення відповідачу через відсутність адресата за адресою реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Крім того, за змістом ст. 2 ЗУ "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Черкаським міським споживчим товариством укладено кредитний договір № 25/Л-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії ( а.с. 16-18), розмір якої складає 140 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 22 лютого 2007 року.

25.08.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Черкаським міським споживчим товариством укладено іпотечний договір № 25/ZKin-05 ( а.с. 19-21), що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Н.В. Романій та зареєстрований в реєстрі за № 14238.

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору, предметом іпотеки є нежитлова будівля, а саме:

вбудоване-прибудоване приміщення магазину з підвальними складськими приміщеннями (цегляне), загальною площею 275,3 кв.м., що знаходиться за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Крупська (нова назва вул. Володимира Ложешникова), 18.

Позивач надав у справу копію Свідоцтва про право власності (а.с. 6) від 20.07.2007 що ТОВ "ЧМСТ" є власником вбудовано-прибудованого приміщення магазину з підвальними складськими приміщеннями у м. Черкаси вул. Крупської, 18. Право власності за позивачем оформлено на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.07.2007 року.

Як доводить позивач, у вересні 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Велікової Н.А. з метою вчинення нотаріальної дії щодо зазначеного нерухомого майна. У нотаріуса було з`ясовано, що на даний час в Державному реєстрі іпотек міститься запис за реєстраційним номером 2323410 про обтяження нерухомого майна, яке є власністю позивача, яке виникло на підставі іпотечного договору №25/ZKin-05 від 25.08.2005р., укладеного між ТОВ "Укрпромбанк" та Черкаським міським споживчим товариством. Строк виконання зобов`язання 22.02.2007р.

Відповідно до даних ЄДР юридичних осіб ... Черкаське міське споживче товариство (код ЄДРПОУ 14192919) ліквідоване 11.08.2011р. на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2011р. у справі №18/4416, про що внесено запис про припинення до ДР.

За доводами позивача, збереження обтяження на приналежне на праві власності майно перешкоджає позивачу у вільному розпорядженні ним та спричинило необхідність звернення до суду.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 з 21.01.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ "Укрпромбанк" (код ЄДРПОУ 19357325). За інформацією з ЄДР ТОВ "Укрпромбанк" з 28.01.2010р. перебуває в стані припинення, проводиться ліквідаційна процедура, виявляється майно банкрута для проведення розрахунків із кредиторами.

14.10.2024р. адвокатом Беленковою В.В. в інтересах позивача направлено адвокатський запит (а.с. 11) до ТОВ "Укрпромбанк" щодо надання інформації про наявність та чинність на даний час заборгованості Черкаського міського споживчого товариства перед банком за Кредитним договором №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р., в забезпечення виконання зобов`язань по якому між Черкаським міським споживчим товариством та банком був укладений Договір іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р. Згідно даних, розміщених на сайті АТ "Укрпошта" (а.с. 13) адвокатський запит протягом строку його зберігання на поштовому відділенні не отриманий ліквідатором ТОВ"Український промисловий банк" і через закінчення терміну зберігання повернутий без вручення.

Одночасно 14.10.2024р. адвокатом Беленковою В.В. був направлений адвокатський запит (а.с. 14) до Національного банку України про надання інформації про наявність в описах архівних справ ТОВ "Укрпромбанк" інформації про Кредитний договір №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р. та Договір іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р., а також про надання інформації про наявність в ліквідаційному балансі ТОВ "Укрпромбанк" даних про заборгованість Черкаського міського споживчого товариства по Кредитному договору №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р.

На адвокатський запит надійшла відповідь Національного Банку України від 23.10.2024 року №14-0604/80201 ( а.с. 15) в якій підтверджено відсутність актуальної заборгованості Черкаського міського споживчого товариства в ліквідаційному балансі з додатками за 2013 рік перед ТОВ "Укрпромбанк". Також вказано, що кредитна заборгованість Черкаського міського споживчого товариства не рахується в переліку активів банку, які передані в управління ТОВ "ІК"ІФГ"КАПТАЛ" на підставі договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 № 31-Л.

Також Національний Банк України цим же листом від 23.10.2024 року №14-0604/80201 повідомляє, що кредитна справа за кредитним договором №25/К-05 від 18.04.2006 року та за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р. в описах архівних справ ТОВ "Укрпромбанк" не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України Відповідачем не передавалися.

В Іпотечному договорі вказано, що 25 серпня 2005 року нотаріусом Романій Н.В. на підставі положень ЗУ "Про іпотеку" одночасно із посвідченням договору іпотеки накладається заборона відчуження зазначеного в цьому договорі майна, належного Черкаському міському споживчому товариству, до припинення чи розірвання договору іпотеки.

За умовами п. 6.2. Іпотечного договору іпотека, передбачена цим договором (це вбудовано-прибудоване приміщення магазину з підвальними складськими приміщеннями (цегляне) загальною площею 285,3 кв.м. за адресою м. Черкаси, вул. Крупська, 18 (п. 1.2. Договору), зберігається до повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Згідно п. 1.1. Іпотечного договору боржник має повністю розрахуватися з ТОВ "Укрпромбанк" до 22 лютого 2007 року згідно узгодженого графіку погашення заборгованості.

За наявними у справі доказами, в даний час у Державному реєстрі іпотек (Інформація а.с. 8 ) міститься чинний запис про обтяження іпотекою вказаного майна (магазин), за договором іпотеки від 25.08.2005 приватний нотаріус Романій Н.В. 25 Zkin-05 із розміром основного зобов`язання 140 000 грн. строком виконання до 22.02.2007 року.

Позивач вказує, що наявна заборона перешкоджає ТОВ "ЧМСТ" в повному обсязі реалізувати свої права власника щодо належного йому вищевказаного нерухомого майна.

Спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч.3 ст. 30 ГПК України).

Виходячи з вищевикладеного, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області із відповідним позовом з метою захисту своїх прав власника щодо спірного майна.

Згідно з приписами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 391 ЦК України власнику належить право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Згідно з абз.3 ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3, абз.2,7 ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", п.1 ч.1 ст.593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно усталеної практики Верховного Суду, у разі невизнання кредитором факту припинення зобов`язання за іпотечним договором, порушене право іпотекодавця на предмет іпотеки підлягає судовому захисту за позовом про визнання іпотеки такою, що припинена (а не про визнання припиненим договору іпотеки), і про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з державних реєстрів.

За загальним правилом факт ліквідації боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, підтвердженої судовим рішенням, не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

І лише за умови належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №711/4556/16-ц.

Підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68 70) про те, що: іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов`язувати вчинити такі дії нотаріуса.

Право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки. Звернення до суду з позовом про зобов`язання іпотекодержателя та нотаріуса вчинити дії з метою зняття заборони з нерухомого майна є неправильним способом захисту порушених прав власника майна.

Верховний Суд виходить з того, що дійсно, записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки, за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором -- є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Суд вважає, що у даній справі ефективним способом захисту порушених прав позивача дійсно є пред`явлення позову про визнання іпотеки такою, що припинена, а не визнання припиненим договору іпотеки, а також - про виключення відповідних записів з Державного реєстру іпотек, що призведе до зняття заборони відчуження майна позивача.

Підстави для зобов`язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинити інше речове право (іпотеку).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В справу не подано доказів наявності на час вирішення спору чинної заборгованості Черкаського міського споживчого товариства перед ТОВ Укрпромбанк за Кредитним договором №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р., в забезпечення виконання зобов`язань по якому між Черкаським міським споживчим товариством та банком був укладений Договір іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р.

Не подано доказів (рішення суду) щодо примусового стягнення боргу по кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки щодо споживчого товариства, для чого вже минув тривалий час, протягом якого за наявності підстав та порушеного права, банк мав би реалізувати свої права кредитора.

В ДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2011 року внесено запис про припинення юридичної особи - Черкаського міського споживчого товариства.

За даними діловодства суду, постановою Господарського суду Черкаської області від 30.09.2008 вказане товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.08.2011 року у справі № 18/4416 (а.с. 26) на підставі встановлених обставин відсутності у боржника майна для задоволення майнових вимог кредиторів, було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і ліквідовано Черкаське міське споживче товариство, як юридичну особу в зв`язку із банкрутством.

В даній ухвалі також вказано, що справу про банкрутство було порушено не відповідачем,Укрпромбанком, а за заявою Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси.

Оскільки немає прямих доказів протилежного, слід погодиится із доводами позивача та резюмувати, що Черкаським міським споживчим товариством було повністю сплачено борг за кредитними зобов`язаннями по Кредитному договору №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р.

Саме тому не відбувалося звернення стягнення на предмет іпотеки при залишенні чинності обтяження на майно, накладеного в момент нотаріального посвідчення іпотечного договору №25/ZKin-05 від 25.08.2005р.

За доводами представника позивача, за сплином часу, вже неможливо розшукати достовірних доказів про дату повної сплати боргу Черкаським міським споживчим товариством за його кредитними зобов`язаннями.

Також немає прямих доказів, чи було актуальним непогашене кредитне зобов`язання у Черкаського міського споживчого товариства станом на 20 липня 2007 року, коли позивач набув право власності на об`єкт нерухомого майна, що складає предмет іпотеки і в цю дату отримав Свідоцтво про право власності на об`єкт іпотеки (а.с. 6).

Тому достеменно неможливо встановити, чи набув позивач при переході до нього права власності на приміщення магазину, обов`язків іпотекодавця.

Доказів оскарження права власності позивача на майно магазину в справу не подано.

На підставі ст. 79,86 ГПК України та враховуючи сукупність наявних доказів у справі суд приходить до висновку, що Черкаським міським споживчим товариством було повністю сплачено борг за кредитними зобов`язаннями по Кредитному договору №25/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.05.2005р.

Тому зобов`язання Черкаського міського споживчого товариства за вказаним кредитним договором припинилися, у зв`язку із їх належним виконанням (інформація про наявність заборгованості в ліквідаційному балансі з додатками за 2013 рік ТОВ "Укрпромбанк" та непроданих активах банку, які передані ТОВ "ІК"ІФГ"КАПТАЛ" відсутня). Тому слід вважати, що іпотека за договором №25/ZKin-05 від 25.08.2005, яким забезпечувалося виконання вказаного кредитного договору, як основного зобов`язання, також є припиненою, як похідне зобов`язання, виходячи зі змісту положень статей 391, 598, 599 ЦК України.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення дії іпотечного договору (частина 5 статті 33 Закону України «Про іпотеку»)

Згідно ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини першої статті 593 Цивільного Кодексу України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

А отже, за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання. При цьому, законодавець не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування свої майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки, за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором дійсно є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

В тому числі і внаслідок знищення документів, про що вказав Нацбанк у відповіді на звернення адвоката позивача (а.с. 15), Позивач на даний час об`єктивно позбавлений можливості подати відомості реєстратору про виконання кредитного зобов`язання Черкаським міським споживчим товариством для зняття обтяження іпотекою зі свого майна, без звернення до суду за вирішенням даного спору.

Тому враховуючи наявність у позивача права власності на об`єкт нерухомого майна, щодо якого на час вирішення спору є чинними внесені записи до Державних реєстрів, зокрема, про обтяження його іпотекою, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права саме через визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р. та зняття заборони на нерухоме майно магазин, шляхом вилучення з ДР іпотек запису про обтяження майна, в повній мірі відновить та захистить порушене право позивача. З цих підстав слід вважати, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, який відповідає вимогам закону, суті порушеного права, предмету регулювання законодавством про іпотеку, і полягає у зверненні з вимогою про зняття іпотечного обмеження у зв`язку із повним виконанням основного зобов`язання по кредиту.

За таких обставин, враховуючи, що кредитні зобов`язання, забезпечені іпотекою за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005., посвідченим за №14238, припинилися, оскільки суд не доказано протилежного, то зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору, також припинилися.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 21 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.3 статті 17 Закону України «Про іпотеку», відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.5, 6 ст.43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Відповідно до п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Таким чином, разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його подальшого утримання під обтяженням, відсутні.

Отже, з моменту державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, в тому числі й за рішенням суду.

Відповідно до ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

У зв`язку з тим, що зобов`язання позивача за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005, посвідченим за № 14238 є припиненими внаслідок погашення основного зобов`язання по кредиту, наслідком припинення таких договорів є зняття заборон відчуження нерухомого майна та вилучення записів про накладення цих заборон з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з Державного реєстру іпотек.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).

Зважаючи на вищевикладене, надані позивачем та оцінені судом докази дають підстави дійти висновку про відсутність на час вирішення спору законних правових підстав зберігати обтяження іпотекою належного на праві власності нерухомого майна позивача.

Належних доказів на спростування таких висновків відповідачем суду не представлено.

Суду не надано доказів, що ТОВ "Український промисловий банк" вжив належних та достатніх доказів для зняття обтяження іпотекою приміщення магазину, розташованого у м.Черкаси, вул. Крупської, будинок 18, щодо якого виник спір.

Станом на час розгляду справи чинною є норма ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про іпотеку", що Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 844,80 грн. судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №25/ZKin-05 від 25.08.2005р., укладеним між Черкаським міським споживчим товариством (код ЄДРПОУ 14192919) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) в особі Черкаської філії, посвідченим приватним нотаріусом Романій Н.В., 25.08.2005р., який зареєстровано в реєстрі №14297, іпотекодержатель - ТОВ "Український промисловий банк" в особі Черкаської філії, іпотекодавець - Черкаське міське споживче товариство, строк виконання зобов`язання 22.02.2007р.;

Зняти заборону на нерухоме майно магазин, розташований за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Крупської, 18, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ" (код ЄДРПОУ 35220789), номер РПВН: 4276191, вилучивши з Державного реєстру іпотек запис: реєстраційний номер обтяження 2323410, тип обтяження: іпотека, зареєстровано 25.08.2005 року реєстратором - приватним нотаріусом Романій Н.В., підстава обтяження: договір іпотеки, 14297, 25.08.2005, об`єкт обтяження: інше, магазин, адреса: Черкаська обл., м.Черкаси, вулиця Крупської, будинок 18, номер РПВН: 427619, іпотекодержатель: Черкаська філія ТОВ «Укрпромбанк», код 26425435, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазарєва, 4, іпотекодавець: Черкаське міське споживче товариство, код 14192919, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код 19357325, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЧМСТ" ( код 35220789, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 208 оф. 2) -- 4 844,80 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських