Рішення

від 06.12.2024 по справі 927/1000/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1000/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СП Юкойл,

юридична адреса: вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, м. Біла Церква, Київська область, 09100,

поштова адреса: вул. Базова, буд 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69014;

до відповідача: Фермерського господарства МПМ Авангард,

вул. Шкільна, буд. 20, с. Макіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17152;

предмет спору: про стягнення 19759,68 грн

без виклику (повідомлення) сторін

УСТАНОВИВ:

22.10.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю СП Юкойл (далі ТОВ СП Юкойл) поданий позов до Фермерського господарства МПМ Авангард (далі ФГ МПМ Авангард) про стягнення 19759,68 грн, з них: 16481,34 грн основного боргу за договором поставки від 03.01.2020 № 34/497-ОС (далі Договір); 2261,91 грн пені за період з 15.02.2024 по 14.08.2024; 725,18 грн інфляційних втрат за період з лютого по серпень 2024 року та 291,25 грн 3% річних за період з 15.02.2024 по 16.09.2024, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань по оплаті товару, поставленого за видатковою накладною від 31.01.2024 № 003003, складеної сторонами на виконання умов Договору.

23.10.2024, суд здійснив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації відповідача (код ЄДРПОУ 37382723), за яким місцезнаходження юридичної особи: вул. Шкільна, буд. 20, с. Макіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17152.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 23.10.2024.

Ухвала про відкриття провадження в справі від 23.10.2024 доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 23.10.2024 о 15:54 (підтверджується довідкою про доставку електронного листа); відповідачу направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією, отримана ним 30.10.2024 (підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600976103693).

05.11.2024, у строк для надання відзиву, від відповідача надійшов пакет документів: видаткова накладна №003003 від 31.01.2024 на суму 16481,34 грн (cпірна); рахунок на оплату № 002712 від 23.01.2024 на суму 16481,34 грн, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3929589875.1 від 08.10.2024 на суму 16481,34 грн (призначення платежу: сплата за рахунком № 002712 від 23.01.2024 від ФГ «МПМ Авангард»).

Процесуальним правом на подання відзиву відповідач не скористався.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 23.10.2024.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ :

03.01.2020, між ТОВ СП Юкойл (постачальник) та ФГ МПМ Авангард (покупець) укладений Договір поставки № 34/497-ОС, за умовами якого (п.п. 1.1. - 1.3.) постачальник зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому «товар». Постачання товару здійснюється партіями. Найменування, асортимент, ціна, кількість товару вказуються в видаткових накладних, виданих постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, і завірених підписом повноважного представника покупця. У кожній видатковій накладній в обов`язковому порядку вказується номер і дата цього Договору.

Пунктами 2.1. - 2.3. Договору визначено, що ціна товару встановлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред`являється до оплати постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, з відображенням її в відповідній видатковій накладній. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України. Ціна товару, зазначена в рахунках на оплату, що виставляються постачальником, і відображена в відповідних видаткових накладних, визначається з урахуванням умов поставки, передбачених цим Договором. Загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена відповідно до його умов та підтверджена видатковими накладними.

За п.п. 3.1. 3.4. Договору оплата за товар, поставлений за цим Договором, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в порядку і строки, передбачені цим Договором.

Покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред`явленого до оплати постачальником, протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

При здійсненні платежів покупець у платіжних документах (платіжних дорученнях) зобов`язується вказувати номер та дату Договору, а також номер рахунку, на підставі яких здійснюється платіж.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4. Договору товар за цим Договором постачається на умовах DDP, склад покупця/вантажоодержувача. Адреса складу покупця/вантажоодержувача зазначається в відповідній товарно-транспортній накладній. Умови поставки розуміються відповідно до правил «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостей, що випливають з умов цього Договору.

Датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена в відповідній видатковій накладній, що видана постачальником і завірена підписом повноважного представника покупця.

За приписами п. 10.1. цей Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2020, або до належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання його припинити, він вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах. При цьому, кількість таких продовжень не обмежується.

На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю товар на суму 16481,34 грн, що підтверджується видатковою накладною № 003003 від 31.01.2024 та виставив рахунок на її оплату № 002712 від 23.01.2024 (а.с. 6,7).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з умов п.3.2. Договору, відповідач мав розрахуватись за отриманий товар протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, тобто не пізніше 14.02.2024.

Відповідач порушив договірні зобов`язання, в належний строк за отриманий товар перед позивачем не розрахувався.

Матеріали справи містять претензію позивача № 19/24 від 24.06.2024 з вимогою негайно перерахувати суму основного боргу в розмірі 16481,34 грн та сплатити пеню, інфляційні, 3% річних, з доказами її направлення ФГ МПМ Авангард (а. с. 8-12).

Відповідач у досудовому порядку вимоги позивача не виконав.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача: 16481,34 грн основного боргу; 2261,91 грн пені за період з 15.02.2024 по 14.08.2024; 725,18 грн інфляційних втрат за період з лютого по серпень 2024 року та 291,25 грн 3% річних за період з 15.02.2024 по 16.09.2024, за порушення виконання грошових зобов`язань за Договором.

За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Суд установив факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості отриманого товару на суму 16481,34 грн за видатковою накладною від 31.01.2024 № 003003 починаючи з 15.02.2024, виходячи з умов п.3.2. Договору поставки від 03.01.2020 № 34/497-ОС.

Як вбачається із наданих відповідачем документів, останнім до подачі позову до суду, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки # 0.0.3929589875.1 від 08.10.2024 у рахунок спірної видаткової накладної сплачено 16481,34 грн (призначення платежу: сплата за рахунком № 002712 від 23.01.2024 від ФГ «МПМ Авангард»).

За частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовом 18.10.2024 (підтверджується відміткою поштового відділення на конверті), натомість, основний борг був погашений відповідачем 08.10.2024, тобто права позивача на момент звернення до суду в частині вимоги про стягнення основного боргу не порушенні та не підлягали захисту в судовому порядку, відтак у задоволенні позову в цій частині вимог суд відмовив.

Щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (похідні вимоги) суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем виконання грошових зобов`язань за Договором поставки від 03.01.2020 № 34/497-ОС, по розрахунку за товар, поставлений відповідачу за видатковою накладною від 31.01.2024 № 003003, у період з 15.02.2024 по 07.10.2024.

Позивач просить стягнути з відповідача 2261,91 грн пені за період з 15.02.2024 по 14.08.2024, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (а. с. 13).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частинами 4, 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п. 7.2. Договору при недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2. та п. 3.5. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем виконання грошових зобов`язань, суд перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, доходить висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення неустойки (пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) в сумі 2261,91 грн за період з 15.02.2024 по 14.08.2024.

Позивачем пред`явлено до стягнення 725,18 грн інфляційних втрат за період з лютого по серпень 2024 року та 291,25 грн 3% річних за період з 15.02.2024 по 16.09.2024.

Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем поставленого товару. Натомість перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що позивач допустив помилки при їх розрахунках за вказані періоди (зокрема не врахував, що 2024 рік складається з 366 календарних днів), у зв`язку з чим 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 290,45 грн, а інфляційні втрати у межах заявлених позовних вимог, відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, у розмірі 725,18 грн.

Контррозрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За статтею 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача: 2261,91 грн пені, 290,45 грн 3% річних та 725,18 грн інфляційних втрат за заявлені періоди.

Суд відмовив у частині вимог про сплату основного боргу в сумі 16481,34 грн, з огляду на його погашення відповідачем до подачі позову до суду та в частині вимог про стягнення 3% річних у сумі 0,80 коп, з огляду на помилки допущенні в розрахунку цих нарахувань.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 502,25 грн.

Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СП Юкойл (юридична адреса: вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, м. Біла Церква, Київська область, 09100; поштова адреса: вул. Базова, буд 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69014, код ЄДРПОУ 31852954) до Фермерського господарства МПМ Авангард (вул. Шкільна, буд. 20, с. Макіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17152, код ЄДРПОУ 37382723) про стягнення 19759,68 грн.

2. Стягнути з Фермерського господарства МПМ Авангард (вул. Шкільна, буд. 20, с. Макіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 17152, код ЄДРПОУ 37382723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП Юкойл (юридична адреса: вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, м. Біла Церква, Київська область, 09100; поштова адреса: вул. Базова, буд 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69014, код ЄДРПОУ 31852954) 2261,91 грн пені, 290,45 грн 3% річних, 725,18 грн інфляційних втрат та 502,25 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко