Рішення

від 06.12.2024 по справі 927/928/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/928/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Виконувача обов`язків заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації,

код ЄДРПОУ 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Городнянської міської ради,

код ЄДРПОУ 04061731, вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський район, Чернігівська область, 15100

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 39764881, вул. П`ятницька, 11а, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до суду з позовом до Городнянської міської ради, у якому просить суд усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 площею 15,0354 га шляхом:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Городнянською міською радою Чернігівського району (колишній Городнянський район) Чернігівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 площею 15,0354 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771427274214);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 площею 15,0354 га.

Процесуальні дії у справі.

01.10.2024 прокурор подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Також цією ухвалою суду встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.

10.10.2024 третя особа через підсистему «Електронний суд» подала до суду письмові пояснення щодо позову з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

28.10.2024 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення на пояснення третьої особи з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

Суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи та заперечення прокурора на такі пояснення.

29.10.2024 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг на підставі акта приймання-передачі від 27.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу із державної власності у комунальну земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку площею 15,0354 га, кадастровий номер 7421487600:03:000:2188, розташовану за межами населених пунктів на території Городнянської міської об`єднаної територіальної громади, з обмеженням охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини. Проте у межах спірної земельної ділянки розташована частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Мамона-1», охоронний №3867-Чр. Оскільки відповідно до положень статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятки археології можуть перебувати лише у державній власності, зазначений наказ є незаконним, передача такої земельної ділянки до комунальної власності є неможливою, право володіння до відповідача не перейшло, запис про реєстрацію спірного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є перешкодою для реалізації державою речових прав на земельну ділянку, а скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі підлягає разом із скасуванням речових прав Городнянської міської ради.

Відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, про що подав відповідну заяву про визнання позову.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

23.03.1992 Виконавчим комітетом Чернігівської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №66 «Про взяття під державну охорону нововиявлених археології», відповідно до якого взято під державну охорону поселення «Мамона-І», розташоване в Городнянському районі, Смичинська сільська рада, с. Дібрівне, 2 км на північний схід від північної околиці села, на правому березі р. Мамона.

02.05.1992 складено облікову картку пам`ятника історії та культури СРСР поселення «Мамона-І» X-XI, XVII-XVIII ст. до н.е., розташованого у Чернігівській області, Городнянський район, Смичинська сільська рада, с. Дібрівне, за 2 км на північний схід від північної околиці села.

02.05.1992 складено паспорт на пам`ятник історії та культури СРСР поселення «Мамона-І» X-XI, XVII-XVIII ст. до н.е., розташованого у Чернігівській області, Городнянський район, Смичинська сільська рада, с. Дібрівне, за 2 км на північний схід від північної околиці села.

У 2018 році сертифікованими спеціалістами Київської обласної філії Центру ДЗК розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Городнянської міської ОТГ Городнянського району Чернігівської області, відповідно до якої за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність обмежень у використанні земельної ділянки №13 (Смичинська сільська рада) площею 15,0354 га охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини 11,2097 га.

У 2018 році проведено державну реєстрацію спірної земельної ділянки площею 15,0354 га та присвоєно їй кадастровий номер 7421487600:03:000:2188, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру. Згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру від 27.09.2024 спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та має вид обмеження у використанні зона охорони пам`ятки культурної спадщини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Городнянській міській раді у комунальну власність Городнянської міської об`єднаної територіальної громади Городяннського району земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7408,6605 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Городнянської міської об`єднаної територіальної громади Городнянського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.

На підставі акта приймання-передачі від 27.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до наказу від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг передало із державної власності, а Городнянська міська рада прийняла у комунальну власність Городнянської міської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку площею 15,0354 га, кадастровий номер 7421487600:03:000:2188, з обмеженням охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 11,2097 га.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.09.2024 державним реєстратором Городнянської міської ради 20.02.2019 за територіальною громадою, Городнянською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 15,0354 га, кадастровий номер 7421487600:03:000:2188 (індексний номер рішення 45651787).

У листі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА від 26.07.2024 №15-2060/8 зазначено, що у межах земельної ділянки площею 15,0354 га з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 розташована переважна частина пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Мамона-1» (с. Дібрівне).

Інженером-землевпорядником Бойком Д. О., який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, проведено накладення земельної ділянки з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 на план землекористування КПСП «Добробут» Городнянського району, з якого вбачається, що в межах спірної земельної ділянки розташована майже повністю пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Мамона-1».

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Прокурор вважає, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у протиправному оформленні права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення, та є власністю держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація є розпорядником земель державної власності історико-культурного призначення.

Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» № 68/2022 від 24.02.2022 утворено, зокрема, Чернігівську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Таким чином, уповноваженою особою, яка має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, є Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Чернігівської ОДА з листом від 23.07.2024 №55-77-6812вих-24, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень.

Чернігівська ОВА у листі від 26.08.2024 №01-01-32/13005-вих, адресованому Чернігівській окружній прокуратурі, зазначила про те, що ОДА не вживала та не планує вживати заходи, зазначені у листі від 23.10.2023, з огляду на відсутність на те законодавчих підстав.

Відтак Чернігівською ОДА особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської ОДА про усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно з пунктом «г» ч. 4 статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Отже, чинне законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 майже повністю розташована пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Мамона-1».

Cпірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку історико-культурного призначення, яка була нанесена на проект землекористування КПСП «Добробут» та на якій розташована пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Мамона-1», що згідно зі ст. 53 Земельного кодексу України і ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» означає про приналежність цієї земельної ділянки (під поселенням) за основним цільовим призначенням на день видачі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг до земель історико-культурного призначення державної власності.

Оскільки передача спірної земельної ділянки у комунальну власність відповідача відбулась на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг, який прийнятий усупереч вимог Конституції України, ЗК України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», державна реєстрація права власності за Городнянською міською радою не є доказом переходу до неї володіння цим майном.

За таких обставин, мета цього позову спрямована на усунення перешкод власникові (державі), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (земельною ділянкою, на якій розташовані пам`ятки археології, які можуть перебувати лише у державній власності), у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності за Городнянською міською радою та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову Чернігівська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, прокуратурі підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, що становить 3028,00 грн.

Решта 50% сплаченого прокуратурою судового збору у розмірі 3028,00 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за Городнянською міською радою Чернігівського району (колишній Городнянський район) Чернігівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 площею 15,0354 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1771427274214).

3. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421487600:03:000:2188 площею 15,0354 га.

4. Стягнути з Городнянської міської ради (код ЄДРПОУ 04061731, вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівський район, Чернігівська область, 15100) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030101) 3028,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №2429 від 29.08.2024.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду є підставою для повернення сплаченої суми судового збору з державного бюджету.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун