Рішення

від 05.12.2024 по справі 140/9249/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9249/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД" (далі ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД", товариство, позивач) звернулося з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» (покупець) та компанією MA.C.C. srl (Italy) (продавець) укладено контракт №72 від 09 липня 2024 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW товари. Сторонами погоджено, що ввезення товарів має місце на умовах попередньої оплати. Загальна ціна контракту становить 16000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року з описом товару «Навантажувач Manitou, MLT741-120 H, серій номер 763432, 2012 року виготовлення…», де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 16000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 758019,00 грн (еквівалентно 16964,37 Євро - графа 45 МД). Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 26 липня 2024 року прийняв рішення №UA209000/2024/900616/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 26000,00 Євро.

Позивач вказує, що на виконання умов контракту експортером було сформовано проформу №72 від 09 липня 2024 року, на підставі якої, дотримуючись умов 100% попередньої оплати, ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» проведено оплату у розмірі 16000 Євро, підтвердженням чого є платіжна інструкція №150JBKL07 від 10 липня 2024 року. На оплачений товар було сформовано рахунок-фактуру 361/2024/FD від 10 липня 2024 року.

Крім того, між ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» (покупець) та компанією TP ZONE (Франція, продавець) укладено контракт №08-02 від 08 липня 2024 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW товари. Сторонами погоджено, що ввезення товарів має місце на умовах попередньої оплати. Загальна ціна контракту становить 36000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року з описом товару «Навантажувач штабелювальний для нерівної місцевості, телескопічний самохідний чотирьохколісний, марки JBC, модель 550-80WN, номер кузова НОМЕР_1 , 2016 року випуску…», де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 36000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 1676958,40 грн (еквівалентно 37512,16 Євро - графа 45 МД). Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 26 липня 2024 року прийняв рішення №UA209000/2024/900614/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 40920,00 Євро.

Позивач вказує, що на виконання умов контракту експортером було сформовано проформу P2024/07/08-2 від 08 липня 2024 року, на підставі якої, дотримуючись умов 100% попередньої оплати, ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» проведено оплату у розмірі 36000 Євро, підтвердженням чого є платіжна інструкція №151 від 12 липня 2024 року. На оплачений товар було сформовано рахунок-фактуру № F2024/07/15-1 від 15 липня 2024 року.

Вказує також, що між ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» (покупець) та компанією SLR ENVIRONMENT (Франція, продавець) укладено контракт №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW товари. Сторонами погоджено, що ввезення товарів має місце на умовах попередньої оплати. Загальна ціна Контракту становить 10000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Львівської митниці митну декларацію №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року з описом товару «Навантажувач Manitou, MLT735-120 LSU, серій номер 909965, 2012 року виготовлення», де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 10000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 496611,00 грн (еквівалентно 11123,13 Євро - графа 45 МД). Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 06 серпня 2024 року прийняв рішення №UA209000/2024/900641/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 32000,00 Євро.

Позивач вказує, що на виконання умов контракту експортером було сформовано проформу №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року, на підставі якої, дотримуючись умов 100% попередньої оплати, ТОВ «САЛІТА ТРЕЙД» проведено оплату у розмірі 10000 Євро, підтвердженням чого є платіжна інструкція №154JBKL07 від 23 липня 2024 року. На оплачений товар було сформовано рахунок-фактуру №P/SE2407640 від 30 липня 2024 року.

Позивач вважає рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. Вказав, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за першим методом, а в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Зокрема зазначає, що у рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган необгрунтовано посилається на те, що надані до митного оформлення платіжні інструкції про сплату не можна вважати підтвердженням оплати за ввезені товари (з огляду на те, що вони не засвідчені підписом та печаткою установи банку), оскільки документи (платіжні інструкції банку) підписані електронно-цифровим підписом, а тому в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є належним доказом оплати за товар. Окрім того, сплачені суми за товари узгоджуються з тими, що вказані у проформах-інвойсах та в рахунках-фактурах.

При доставці товарів на митну територію України мало місце застосування умов EXW Інкотермс 2020. Згідно з нормами EXW, особа, що реалізує, надає продукцію на своєму складі або в будь-якому іншому зазначеному місці, а продавець зобов`язаний повідомити покупця про готовність продукції до відвантаження. При цьому, замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов`язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення.

До митного оформлення декларантом позивача надавався вичерпний перелік документів, який підтверджує понесені позивачем витрати на транспортування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У поданому 07 жовтня 2024 року відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року, №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року та №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, а ті, що подані, містять розбіжності, відтак складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

На вимогу митного органу декларантом до МД №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року надано експертний висновок та додатки, до МД №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року надано договори на перевезення та експортну декларацію країни відправлення.

Для підтвердження транспортних витрат декларантом подано рахунок-фактуру №СФ-0000036 від 22 липня 2024 року, який виставлений на підставі договору на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №13052024 від 13 травня 2024 року та заявки №П11072024 від 11 липня 2024 року. У митних деклараціях №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року та №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року у гр.44 декларантом внесено відомості про наявність у декларанта вищевказаних договору та заявки, однак такі одночасно із митною декларацією до митного оформлення не подавались. Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Декларантом до митного оформлення надано платіжні банківські документи №JBKLO7BO9KPVB0 від 12 липня 2024 року та №151 від 12 липня 2024 року. Відповідно до п. 4 контракту №08-02 від 08 липня 2024 року попередня оплата за товар здійснюється згідно з проформою. За результатами аналізу платіжних доручень митницею встановлено, що у гр.70 «Призначення платежу» вищевказаних банківських документів містяться посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без вказання конкретного товаросупровідного документу, що не дає змоги співставити оплату з партією оцінюваного товару.

Враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято: рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України (джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2024/420562 від 19 червня 2024 року); рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України (джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA204020/2024/11686 від 01 травня 2024 року); рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року, у якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України (джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA205170/2024/4064 від 15 лютого 2024 року).

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Окрім того, відповідач заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, оскільки вказані витрати є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтована.

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

09 липня 2024 року між ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" (покупець) та компанією-експортером MA.C.C. srl (Italy) (продавець) укладено контракт №72 (а.с.25), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW Мерліно, Італія (Інкотермс-2020) телескопічний навантажувач Manitou, MLT741-120H в комплекті з ковшем, що був у використанні.

Пунктом 2 контракту встановлено, що ціна на товар встановлюється в Євро на умовах EXW (Інкотермс-2020), включаючи вартість упаковки, маркування та навантаження. Загальна ціна контракту становить 16000 Євро. Постачання кожної партії товару буде здійснюватись протягом 90 днів з дати виставлення фактури (пункт 3 контракту).

Відповідно до п. 4 контракту покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за товар згідно проформи. Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" через уповноваженого декларанта для митного оформлення в режимі імпорту товару на митний пост Львівської митниці подало МД №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року за описом товару Навантажувач штабелювальний для нерівної місцевості, телескопічний, самохідний чотирьохколісний, марки MANITOU, моделі MLT741-120 H, серійний номер 763432, бувший у використанні, 2012 року модельний рік - 2013, тип двигуна - дизельний, вантажопідйомність 4100 кг, висота підйому 12,28 м. Навантажувач оснащений лише ковшем, може оснащуватися палетними вилами, захватом для тюків. Виробник MANITOU ITALIA s.r.l. Італія. Торгівельна марка MANITOU, де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 16000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 758019,00 грн (еквівалентно 16964,37 Євро - графа 45 МД).

До митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний договір контракт №72 від 09 липня 2024 року; рахунок-проформа №72 від 09 липня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) 361/2024/FD від 10 липня 2024 року; автотранспортна накладна (CMR) від 17 липня 2024 року №633335; декларація про походження товару №72 від 09 липня 2024 року; платіжна інструкція №150JBKL07 від 10 липня 2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000036 від 22 липня 2024 року; договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №13052024 від 13 травня 2024 року; заявка №П11072024 від 11 липня 2024 року; копія митної декларації країни відправлення від 17 липня 2024 року №24ITQ3J010034552E5 (а.с.20-23.25).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні від 26 липня 2024 року декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На вимогу митного органу декларантом додаткові документи не надані.

26 липня 2024 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900616/2 (а.с.16).

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності, а саме:

у гр.16 та гр. 23 наданої до митного оформлення CMR 633335 від 17 липня 2024 року наявні штампи перевізника P.E. HRYTSAN MYKHAYLO. Однак, відповідно до рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №СФ0000036 від 22 липня 2024 року надавачем транспортно-експедиційних послуг виступає ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE HRYTSAN MYKHAYLO відсутні. У рахунку міститься посилання на договір про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №13052024 від 13 травня 2024 року та заявку №11072024 від 11 липня 2024 року. Однак, вищевказані договір та заявка до митного оформлення не надані;

в п. 10 контракту №72 від 09 липня 2024 року передбачається, що контракт набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов`язання. Контрактом не визначено поняття «повне виконання». Отже, контракт не містить строку дії.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2024/420562 від 19 червня 2024 року.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209170/2024/002338 (а.с.17).

26 липня 2024 року декларантом подано митну декларацію №24UA209170061269U7, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

08 липня 2024 року між ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" (покупець) та компанією-експортером TP ZONE (Франція, продавець) укладено контракт №08-02 (а.с.32), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW Капан, Франція (Інкотермс-2020) Телескопічний навантажувач марки JBC, модель 550-80WN, що був у використанні.

Пунктом 2 контракту встановлено, що ціна на товар встановлюється в Євро на умовах EXW (Інкотермс-2020), включаючи вартість упаковки, маркування та навантаження. Загальна ціна контракту становить 36000 Євро. Постачання кожної партії товару буде здійснюватись протягом 90 днів з дати виставлення фактури (пункт 3 контракту).

Відповідно до п. 4 контракту покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за товар згідно проформи. Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" через уповноваженого декларанта для митного оформлення в режимі імпорту товару на митний пост Львівської митниці подало МД №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року за описом товару Навантажувач штабелювальний для нерівної місцевості, телескопічний, самохідний чотирьохколісний, марки JCB, моделі 550-80WM, зав. № VIN НОМЕР_1 , бувший у використанні, 2016 року випуску, тип двигуна - дизельний, вантажопідйомність 4090 кг, висота підйому 12,28 м. Навантажувач оснащений лише кареткою, може оснащуватися ковшем, захватом для тюків, палетними вилами. Виробник "J.C. BAMFORD EXCAVATORS LTD" Велика британія. Торгівельна марка JCB , де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 36000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 1676958,40 грн (еквівалентно 37512,16 Євро - графа 45 МД).

До митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний договір контракт №08-02 від 08 липня 2024 року; рахунок-проформа №Р2024/07/08-2 від 08 липня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №F2024/07/15-1 від 15 липня 2024 року; автотранспортна накладна (CMR) від 15 липня 2024 року №633349; декларація про походження товару №Р2024/07/08-2 від 08 липня 2024 року; платіжна інструкція №JBKLO7BO9KPVB0 від 12 липня 2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000036 від 22 липня 2024 року; договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №13052024 від 13 травня 2024 року; заявка №П11072024 від 11 липня 2024 року; копія митної декларації країни відправлення від 16 липня 2024 року №24FRD5350072270227 (а.с.29-32).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митного органу додатково надіслано експертний висновок, додатки. Інших документів на вимогу не надано.

26 липня 2024 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900614/1 (а.с.26).

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності, а саме:

у гр.16 та гр.23 наданої до митного оформлення CMR 633349 від 15 липня 2024 року наявні штампи перевізника P.E. HRYTSAN MYKHAYLO. Однак, відповідно до рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №СФ0000036 від 22 липня 2024 року надавачем транспортно-експедиційних послуг виступає ФОП ОСОБА_1 . Документи, що визначають договірні відносини з PE HRYTSAN MYKHAYLO відсутні. У рахунку міститься посилання на договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №13052024 від 13 травня 2024 року та заявку №11072024 від 11 липня 2024 року. Однак, вищевказані договір та заявка до митного оформлення не надано;

пунктом 10 контракту №08-02 від 08 липня 2024 року передбачається, що даний контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання обов`язків сторонами. У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання». Отже, контракт №08-02 від 08 липня 2024 року не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів;

відповідно до п.4 контракту покупець повинен здійснити попередню оплату за товар згідно з проформою. Декларантом до митного оформлення надано платіжні банківські документи №JBKLO7BO9KPVB0 від 12 липня 2024 року та №151 від 11 липня 2024 року, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, оскільки не завірені штампами та/або печатками банківської установи та підписами службових осіб. Крім того, у гр.70 «Призначення платежу» вищевказаних банківських документів містяться посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без вказання конкретного товаросупровідного документу, що не дає змоги співставити оплату з партією оцінюваного товару.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA204020/2024/11686 від 01 травня 2024 року.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209170/2024/002344 (а.с.27).

26 липня 2024 року декларантом подано митну декларацію №24UA209170061249U8, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України.

19 липня 2024 року між ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" (покупець) та компанією-експортером SLR ENVIRONMENT (Франція, продавець) укладено контракт №P/SE2407640 (а.с.43-44), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW Ліон, Франція (Інкотермс-2020) Телескопічний навантажувач Manitou MLT735-120 LSU в комплекті з ковшем із захватом, що були у використанні.

Пунктом 2 контракту встановлено, що ціна на товар встановлюється в Євро на умовах EXW (Інкотермс-2020), включаючи вартість упаковки, маркування та навантаження. Загальна ціна контракту становить 10000 Євро. Постачання кожної партії товару буде здійснюватись протягом 90 днів з дати виставлення фактури (пункт 3 контракту).

Відповідно до п. 4 контракту покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за товар згідно проформи. Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" через уповноваженого декларанта для митного оформлення в режимі імпорту товару на митний пост Львівської митниці подало МД №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року за описом товару Навантажувач штабелювальний для нерівної місцевості, телескопічний, самохідний чотирьохколісний, марки MANITOU, моделі MLT735-120 LSU, серійний номер 909965, бувший у використанні, 2012 року модельний рік - 2012, тип двигуна - дизельний, вантажопідйомність 3500 кг, висота підйому 9,00 м. Навантажувач оснащений лише ковшем із захватом, може оснащуватися палетними вилами, захватом для тюків. Виробник MANITOU GROUP. Торгівельна марка MANITOU, де в графі 42 вказано ціну транспортного засобу у розмірі 10000,00 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту, митну вартість (з урахуванням витрат на транспортування) визначено у розмірі 496611,00 грн (еквівалентно 11123,13 Євро - графа 45 МД) (а.с35).

До митної декларації додавалися такі документи: зовнішньоекономічний договір контракт №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року; рахунок-проформа №Р/SE2407640 від 19 липня 2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №Р/SE2407640 від 30 липня 2024 року; автотранспортна накладна (CMR) від 30 липня 2024 року №763514; декларація про походження товару №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року; платіжна інструкція №154JBKLO7 від 23 липня 2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000043 від 02 серпня 2024 року; договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №29072024 від 29 липня 2024 року; заявка №СП29072024 від 29 липня 2024 року; копія митної декларації країни відправлення від 01 серпня 2024 року №24FRD5350078863309 (а.с.37-44).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митного органу додатково надіслано договори на перевезення, експортну декларацію.

06 серпня 2024 року Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900641/1 (а.с.33).

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності, а саме:

відповідно до договору на перевезення №29072024 від 29 липня 2024 року передбачена заявка на перевезення, яка є невід`ємною частиною договору. Заявка до митного оформлення не подана. Отже, відомості щодо складових митної вартості (транспортування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці;

пунктом 10 контракту №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року передбачається, що даний контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання обов`язків сторонами. У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання». Отже, контракт №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року не містить положень щодо строку дії, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA205170/2024/4064 від 15 лютого 2024 року.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209170/2024/002435 (а.с.34).

06 серпня 2024 року декларантом подано митну декларацію №24UA209170064326U0, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.36).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (за ціною договору (контракту)) її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунки-фактури (інвойси); платіжні документи; документи щодо транспортування товару), зокрема:

За МД №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний договір контракт №72 від 09 липня 2024 року, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, оплати; рахунок-проформу №72 від 09 липня 2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) №361/2024/FD від 10 липня 2024 року, які визначають вартість товару, що підлягав митному коригуванню 16000,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція №150JBKL07 від 10 липня 2024 року на суму 16000,00 Євро, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, вартість товару, при цьому в призначенні платежу вказано назву товару та те, що оплата проводиться на підставі контракту №72 від 09 липня 2024 року (а.с.20-21 зворот).

За МД №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний договір контракт №08-02 від 08 липня 2024 року, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, оплати; рахунок-проформу №Р2024/07/08-2 від 08 липня 2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) №F2024/07/15-1 від 15 липня 2024 року, які визначають вартість товару, що підлягав митному коригуванню 36000,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція №JBKLO7BO9KPVB0 від 12 липня 2024 року на суму 36000,00 Євро, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, вартість товару, при цьому в призначенні платежу вказано назву товару та, що оплата проводиться на підставі контракту №08-02 від 08 липня 2024 року (а.с.31 зворот).

За МД №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний договір контракт №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки, оплати; рахунок-проформу №Р/SE2407640 від 19 липня 2024 року, рахунок-фактуру (інвойс) №Р/SE2407640 від 30 липня 2024 року, які визначають вартість товару, що підлягав митному коригуванню 10000,00 Євро.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є платіжна інструкція №154JBKLO7 від 23 липня 2024 року на суму 10000,00 Євро, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, вартість товару, при цьому в призначенні платежу вказано назву товару та, що оплата проводиться на підставі контракту №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року (а.с.37 зворот-38).

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року вартість оцінюваного товару (рядок 42) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №361/2024/FD від 10 липня 2024 року, та становить 16000,00 Євро. Вказана в МД №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року вартість оцінюваного товару (рядок 42) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №F2024/07/15-1 від 15 липня 2024 року, та становить 36000,00 Євро. Аналогічно, вказана в МД №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року вартість оцінюваного товару (рядок 42) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №Р/SE2407640 від 30 липня 2024 року, та становить 10000,00 Євро,

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Умовами контрактів №72 від 09 липня 2024 року, №08-02 від 08 липня 2024 року, №P/SE2407640 від 19 липня 2024 року визначені умови поставку товару: товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс-2020).

Згідно з нормами EXW, особа, що реалізує, надає продукцію на своєму складі або в будь-якому іншому зазначеному місці. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про готовність продукції до відвантаження. Замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов`язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення. Продавець за EXW умовами поставки зобов`язується: підготувати продукцію до відвантаження на своєму складі або разом з іншими товарами, зазначеними покупцем. Надати відповідну упаковку, якщо вона потрібна для транспортування вантажу. Надати замовнику доступ до вантажу, документації, необхідної для імпорту відправлення. Повідомити замовника про готовність вантажу до відвантаження. З іншого боку, покупець зобов`язується: організувати транспортування вантажу від місця його перебування до місця призначення. Сплатити всі витрати, пов`язані з транспортуванням, страхуванням, митним оформленням. Нести ризики можливих пошкоджень або втрати вантажу в процесі транспортування.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару за МД №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року митному органу було надано рахунок-фактуру №СФ-0000036 від 22 липня 2024 року про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 (виконавець), відповідно до якого витрати по доставці вантажу автомобілем АО2585НР, АО6761XР (графа 18 МД) за маршрутом: Vitrolles (Франція) Merlino (Італія) Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) становлять 110691,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) Луцьк (Україна) 47439,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 43090,94 грн, що в еквіваленті становить 964,37 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.23).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA209170061082U8 від 26 липня 2024 року митна вартість товару у розмірі 758019,00 грн (еквівалентно 16964,37 Євро) включає вартість товару (16000 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (964,37 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару за МД №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року митному органу було надано рахунок-фактуру №СФ-0000036 від 22 липня 2024 року про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_1 (виконавець), відповідно до якого витрати по доставці вантажу автомобілем АО2585НР, АО6761XР (графа 18 МД) за маршрутом: Vitrolles (Франція) Merlino (Італія) Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) становлять 110691,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) Луцьк (Україна) 47439,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 67600,20 грн, що в еквіваленті становить 1512,16 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.23).

З вищенаведеного слідує, що вказана у митній декларації №24UA209170060534U6 від 25 липня 2024 року митна вартість товару у розмірі 1676958,40 грн (еквівалентно 37512,16 Євро) включає вартість товару (36000 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (1512,16 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару за МД №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року митному органу було надано: договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №29072024 від 29 липня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ САЛІТА ТРЕЙД" (замовник); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000043 від 02 серпня 2024 року, заявку №СП29072024 від 29 липня 2024 року, відповідно до яких витрати по доставці вантажу автомобілем АС0209ЕО, АС2124XF (графа 18 МД) за маршрутом: Lion (Франція) Cavaillon (Франція) Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) становлять 99456,00 грн (вартість транспортування за межами митної території України), Захонь (Угорщина) Чоп (Україна) Луцьк (Україна) 42624,00 грн (вартість транспортування митною територією України). При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 50144,05 грн, що в еквіваленті становить 1123,13 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України) (а.с.40-42 зворот).

З вищенаведеного слідує, що вказана у митній декларації №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року митна вартість товару у розмірі 496611,00 грн (еквівалентно 11123,13 Євро) включає вартість товару (10000 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (1123,13 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

В оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року відповідач посилається на те, що декларантом до митного оформлення надано платіжні банківські документи №JBKLO7BO9KPVB0 від 12 липня 2024 року та №151 від 12 липня 2024 року, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, оскільки не завірені штампами та/або печатками банківської установи та підписами службових осіб, та на те, що у гр.70 «Призначення платежу» вищевказаних банківських документів містяться посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без вказання конкретного товаросупровідного документу, що не дає змоги співставити оплату з партією оцінюваного товару, з тих підстав, що платіжна інструкція підписана електронним цифровим підписом. Водночас, суд вказує на те, що згідно вказаної платіжної інструкції позивачем сплачено 36000,00 Євро з одночасним посиланням на контракт №08-02 від 08 липня 2024 року та на назву товару, що дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату та на яку суму, а тому є належним доказом оплати товару, оскільки дає можливість підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся та виключає сумніви у реальності здійснення платіжної операції.

Крім того, відносини, пов`язані з наданням електронних довірчих послуг та електронною ідентифікацією, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України Про інформацію, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про електронні документи та електронний документообіг, Про захист персональних даних, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. (Закон України Про електронні довірчі послуги). Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ КБ ПРИВАТБАНК з застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Суд вважає також безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року на те, що відповідно до договору на перевезення №29072024 від 29 липня 2024 року передбачена заявка на перевезення, яка є невід`ємною частиною договору, однак заявка до митного оформлення не подана, оскільки заявка на перевезення №29072024 від 29 липня 2024 року до договору на перевезення №29072024 від 29 липня 2024 року була надана відповідачу до митної декларації №24UA209170063715U1 від 05 серпня 2024 року, про що зазначено в графі 44 МД, та надана відповідачем до відзиву на позов, що свідчить про її наявність у митного органу (а.с.35).

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; транспортно-перевізних документів за маршрутом перевезення; виписки з бухгалтерської документації відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган також лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Суд також зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті).

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4677,12 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 28 серпня 2024 року №2704 (а.с.50).

Щодо заявленого клопотання до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії документів щодо надання правничої допомоги адвокатським бюро КРЮЧКОВА: рахунку-фактури від 29 серпня 2024 року №614; попереднього орієнтовного розрахунку від 03 вересня 2024 року №03-09/1; платіжної інструкції від 29 серпня 2024 року №2705, свідоцтва, ордера серії А №1108403 (а.с.14-15, 44 зворот-45 зворот).

Як вбачається з попереднього орієнтовного розрахунку від 03 вересня 2024 року №03-09/1, адвокатське бюро КРЮЧКОВА надало для ТОВ "САЛІТА ТРЕЙД" наступні юридичні послуги на загальну суму 5000,00 грн: ознайомлення позивача з правами - 30 хв; ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та з іншими товаросупровідними документами 1,5 год; пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції 1 год; юридичний прогноз справи та побудова стратегії представництва - 1 год; вивчення судової практики з відповідних правовідносин 2 год; підготовка та подання позовної заяви до суду 3 год.

За змістом положень статей 134, 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є незначної складності; спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо ознайомлення позивача з правами, ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та з іншими товаросупровідними документами, пошук інформації щодо контрагента в мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції, юридичний прогноз справи та побудова стратегії представництва, вивчення судової практики з відповідних правовідносин охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви та відповіді на відзив, і подання їх до суду.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2024/900616/2 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900614/1 від 26 липня 2024 року, №UA209000/2024/900641/1 від 06 серпня 2024 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД" судовий збір в сумі 4677,12 грн (чотири тисячі шістсот сімдесят сім гривень 12 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛІТА ТРЕЙД" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76А, код ЄДРПОУ 39692414).

Відповідач: Львівська митниця (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343).

СуддяТ.М. Димарчук