Рішення

від 06.12.2024 по справі 160/28431/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 рокуСправа №160/28431/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період лікування та проходження реабілітації після тяжкого поранення, а саме за період часу з 12.01.2024 по 09.07.2024 року в розмірі 100000 гривень щомісячно відповідно до постанови КМУ №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період лікування та проходження реабілітації останнього після тяжкого поранення, а саме за період часу з 12.01.2024 по 09.07.2024 в розмірі 100000 гривень щомісячно відповідно до постанови КМУ №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" з урахуванням вже фактично виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 11.01.2024 при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини він отримав забій лівої стопи. Позивач зазначає, що він не отримав додаткової винагороди, у розмірі 100 тис. грн. у зв`язку із пораненням важкого ступеня, пов`язаним із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим, відповідачем допущено порушення порядку призначення та виплати додаткових виплат військовослужбовцям та членам їх сімей визначеного положеннями постанови КМУ від 28.02.22 р. за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024р. прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.12.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач не надав підтверджуючі довідки про лікування для нарахування передбачених законодавством грошових виплат за оспорюваний період з 12.01.2024 по 09.07.2024. Для отримання належним чином виплат у зв`язку із лікуванням після отримання поранення потрібно надати до медичної служби підтверджуючі документи. Це є підставою для включення позивача до наказу командира військової частини для призначення виплат. Оскільки відповідні довідки про лікування у зв`язку із пораненням надані не своєчасно, то потрібен час для включення позивача до наказу командира для виплат у зв`язку із лікуванням після пораненя.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Солдат ОСОБА_1 , 1996 року народження, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , 11.01.2024р. отримав поранення: МВТ (11.01.2024), АКБ, ВОСП нижньої третини лівого плеча за обставин повномасштабної збройної агресії рф на території України при виконанні службово-бойового завдання 11.01.2024 року близько 14 години 30 хвилин в районі Серебрянського лісництва Луганської області, на позиції відділення "ДАЛЛАС" в наслідок мінометного обстрілу отримав поранення, що підтверджується Довідкою №67 про обставини справи (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2024р.

У довідці вказано, що в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння не перебував.

Судом встановлено, що у зв`язку із вказаним травмуванням ОСОБА_1 з 12.01.2024 року по 09.07.2024 року перебував лікування та проходив реабілітацію після тяжкого поранення

Так, згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №885, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.01.2024 року по 17.01.2024 у КНП "Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги імені проф.О.І. Мешанінова" Харківської міської ради. Діагноз: ізольоване вогнепальне осколкове поранення (11.01.2024) лівого плеча з переломом нижньої третини плечової кістки зі зміщенням, з наявністю сторонніх тіл. Стан після операції (від 11.01.2024): МОС АЗФ лівої плечової кістки.

Згідно виписки №24/0121 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 17.01.2024 року по 22.02.2024 рік у ДУ "ТМО МВС України по Харківській області". Основне захворювання: S42.40 - ВОП (11.01.2024) лівого плеча з переломом нижньої третини плечової кістки зі зміщенням, з наявністю сторонніх тіл. Операція - МОС АЗФ лівої плечової кістки (11.01.2024) ВХО рани плеча (26.02.2024).

Згідно виписки №24/0343 із медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 22.02.2024 року по 07.03.2024 рік у ДУ "ТМО МВС України по Чернігівській області".

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №468 ОСОБА_1 знаходився у неврологічному відділенні ДУ "ТМО МВС України по Дніпропетровській області", проходив стаціонарне лікування з 08.03.2024 року по 22.03.2024 рік. Повний діагноз: ВТ (11.01.2024) ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням, наявністю сторонніх тіл. СПО (11.01.2024) ПХО, видалення осколків, АЗФ лівого плеча, 29.02.2024 - видалення АЗФ, відкрита репозиція перелому дистального відділу плечової кістки з внутрішньою фіксацією, посттравматична нейропатія лівого променевого нерва з вираженими руховими, чутливими, нейро-трофічними розладами в лівій китиці.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ЄА4539 ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у обласному центрі фізичної та медичної реабілітації КП "ДОКЛМ "ДОР" , проходив стаціонарне лікування з 25.03.2024 року по 09.04.2024 року. Клінічний діагноз: наслідки МВТ (11.01.2024): ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням, наявністю сторонніх тіл. СПО (11.01.2024) ПХО, видалення осколків, АЗФ лівого плеча, 29.02.2024 - видалення АЗФ відкрита репозиція перелому дистального відділу плечової кістки з внутрішньою фіксацією. Посттравматична нейропатія лівого променевого нерву з вираженими руховими, нейтро-трофічними, чутливими розладами в лівій китиці. Травма радіального нерву у ділянці плеча.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №е5655 ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у відділенні перебральної нейрохірургії КЗ "ДОКЛМ№, проходив стаціонарне лікування з 09.04.2024 року по 29.04.2024 рік. Діагноз: наслідки МВТ (11.01.2024): ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням, наявністю сторонніх тіл та ін.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №Е5655 ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у обласному центрі фізичної та медичної реабілітації КП "ДОКЛМ "ДОР", проходив стаціонарне лікування з 29.04.2024 року по 17.05.2024 рік. Діагноз: наслідки МВТ (11.01.2024): ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням, наявністю сторонніх тіл та ін.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №980 ОСОБА_1 знаходився у неврологічному відділенні ДУ "ТМО МВС України по Дніпропетровській області" та проходив стаціонарне лікування з 20.05.2024 року по 03.06.2024 рік. Діагноз: наслідки МВТ (11.01.2024): ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням, наявністю сторонніх тіл та ін.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №901/240953 Медичного реабілітаційного центру "Пуща-Водиця" ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування з 19.06.2024 року по 09.07.2024 рік. Діагноз: наслідки МВТ (11.01.2024). ВОСП лівого плеча з переломом н/3 плечової кістки зі зміщенням. Посттравматична нейропатія лівого променевого нерву.

Представником позивача - адвокатом Вороніним І.О. було направлено на адресу відповідача адвокатський запит від 02.09.2024, в якому останній просив надати зокрема інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 01.09.2024 з посиланням на виплачену додаткову винагороду за період лікування, пов`язаним із пораненням останнього від 11.01.2024.

Відповіді на адвокатський запит представником позивача отримано не було.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди за період вказаного лікування, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991№ 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Як встановлено судом, позивач у періоди: з 12.01.2024 року по 17.01.2024 рік, з 17.01.2024 року по 22.02.2024 рік, з 22.02.2024 року по 07.03.2024 рік, з 08.03.2024 року по 22.03.2024 рік, з 25.03.2024 року по 09.04.2024 рік, з 09.04.2024 року по 29.04.2024 рік, з 29.04.2024 року по 17.05.2024 рік, з 20.05.2024 року по 03.06.2024 рік, з 19.06.2024 року по 09.07.2024 рік перебував на стаціонарному лікуванні.

Доказів виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" матеріали справи не містять.

Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позов, відповідні довідки про лікування позивача у зв`язку із пораненням надані не своєчасно, відтак потрібен час для включення позивача до наказу командира для виплат у зв`язку із лікуванням після поранення.

Таким чином, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази щодо нарахування та виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 гривень за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказаний період перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров`я, оскільки отримав поранення, яке пов`язане із проходженням військової служби та пов`язана із захистом Батьківщини.

Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі до 100000 гривень за вищевказаний період перебування позивача на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустках для лікування не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб`єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України.

Обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений у першу чергу саме на суб`єкта владних повноважень ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів на спростування вимог приватної особи та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону реально вчиненого суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення.

Водночас із цим, за змістом правових позицій постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 р. по справі №520/2261/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі №916/3027/21 обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 ст.77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Суд враховує норми частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, відзив на позовну заяву не подано без поважних причин, суд вважає за необхідне, кваліфікувати такі дії відповідача як визнання позову.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат немає.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахуваня та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 12.01.2024 року по 17.01.2024 рік, з 17.01.2024 року по 22.02.2024 рік, з 22.02.2024 року по 07.03.2024 рік, з 08.03.2024 року по 22.03.2024 рік, з 25.03.2024 року по 09.04.2024 рік, з 09.04.2024 року по 29.04.2024 рік, з 29.04.2024 року по 17.05.2024 рік, з 20.05.2024 року по 03.06.2024 рік, з 19.06.2024 року по 09.07.2024 рік.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини одержаним 11.01.2024р. за період: з 12.01.2024 року по 17.01.2024 рік, з 17.01.2024 року по 22.02.2024 рік, з 22.02.2024 року по 07.03.2024 рік, з 08.03.2024 року по 22.03.2024 рік, з 25.03.2024 року по 09.04.2024 рік, з 09.04.2024 року по 29.04.2024 рік, з 29.04.2024 року по 17.05.2024 рік, з 20.05.2024 року по 03.06.2024 рік, з 19.06.2024 року по 09.07.2024 рік., з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова