Ухвала

від 06.12.2024 по справі 240/23555/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/23555/24

категорія 106020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Чуднівського районного суду Житомирської області та до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чуднівського районного суду Житомирської області та до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.01.2024 № 6-к у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби старшому секретарю Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 01 січня 2024 року на рівні 30 % місячного посадового окладу;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати старшому секретарю Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу", а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, тобто 50 відсотків посадового окладу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин є встановлення їй на підставі наказу від 16.01.2024 № 6-к надбавки за вислугу років на державній службі на 2024 рік в розмірі 2 відсотки посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, та фактично зменшення їй розміру цієї надбавки, оскільки до прийняття оскаржуваного наказу такий розмір становив 3 відсотки посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.

Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, оскаржуваний наказ керівника апарату Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.01.2024 № 6-к, яким позивачу був встановлений розмір надбавки за вислугу років на державній службі на 2024 рік, був прийнятий 16 січня 2024 року. При цьому, в позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що з цим наказом її було ознайомлено 16.01.2024, тобто в день його прийняття, а тому про порушення свої прав цим наказом вона дізналась саме 16.01.2024.

Відтак, тримісячний процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду розпочався для позивача 16.01.2024 та відповідно закінчився 16.04.2024.

Разом з тим, до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернулась лише 27.11.2024, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому її позов надійшов до суду.

Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України ОСОБА_1 заяви про поновлення строку на звернення до суду не надала.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити їй строк для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович