Ухвала

від 06.12.2024 по справі 260/6904/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6904/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через уповноваженого представника ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Закарпатській області, якою просить витребувати акт перевірки Ужанського національного природного парку від 17 червня 2024 року № 7981/07-16-07-04/30104729 і надіслані податкові повідомлення-рішення за період 2019 - 2021 роки та за результатами безпосереднього розгляду позовної заяви в суді скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2021 роки Ужанського національного природного парку.

06 листопада 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заяву представника позивачів про відвід судді Ващиліна Р.О. задоволено. Адміністративну справу № 260/6904/24 передано до відділу документообігу та забезпечення судового процесу для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

06 листопада 2024 року внаслідок повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Гебеш С. А.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме:

позовну заяву у новій редакції у відповідності до статті 160 КАС України;

належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за період 2019 - 2021 роки, акту перевірки Ужанського національного природного парку від 17 червня 2024 року № 7981/07-16-07-04/30104729;

заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивачі дізналися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

докази сплати судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення), обчисленого з урахуванням загальної суми позову та сплаченого кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

На виконання вимог ухвали суду від 08.11.2024 року представником позивача, 27.11.2024 року (під час перебування судді у відпустці) подано заяву, до якої долучено позовну заяву у новій редакції.

Із поданої заяви вбачається, що про проведення перевірки Головне управління ДПС в Закарпатській області не повідомляло позивачів по даній справі, а також не ознайомило з актом перевірки. Зазначає, що у зв`язку з тим, що період охоплений перевіркою становить 2019-2024 роки, на посадах директора Ужанського національного природного парку працювали позивачі по справі, то рішення про стягнення необґрунтованих та думку позивачів податкових платежів може вплинути на їх права, інтереси та обов`язки, оскільки саме в цей час вони обіймали посади директора та несли відповідальність в тому числі і за сплату податків. Також зазначає, що надіслані на адресу Ужанського національного природного парку податкові повідомлення - рішення прямо стосуються позивачів, однак ГУ ДПС у Закарпатській області протиправно відмовляє позивачам у отриманні акту перевірки та податкових повідомлень - рішень.

Окрім цього, представник позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень - рішень у період 2019-2021 роки. В якій вказав на те, що слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду із дати складання акту перевірки 17.06.2024 року.

Також до матеріалів заяви долучено квитанцію від 17.09.2024 року про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн, на якій зазначено представником позивача, що 50% сплатив позивач ОСОБА_1 та 50% ОСОБА_2 . У позовній заяві наголосив на неможливості визначити суму судового збору.

Розглянувши подану заяву представником позивача, суддя виходить з наступного.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 позивачам було роз`яснено порядок сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом, що регламентується нормами Закону країни «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі Закон). Зокрема, позивачам було повідомлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремо окремим платіжним документом.

Натомість, до матеріалів справи представником позивача долучено квитанцію про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн від 17.09.2024 року, копія якої вже міститься в матеріалах даної справи. На вказаній квитанції про сплату судового збору зазначено представником позивача, що 50% сплатив позивач ОСОБА_1 та 50% ОСОБА_2 .

Суддя констатує, що ч. 7 ст. 6 Закону визначено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами ч. 7 ст. 6 Закону передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Отже, незалежно від того, яких характер має адміністративний спір, судовий збір підлягає сплаті кожним позивачем окремим платіжним дорученням. Більше того, у разі, якщо спір носить немайновий характер, судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) кожним позивачем.

Разом з тим, з позовних вимог вбачається, що позивачі оскаржують податкові повідомлення-рішення за 2019-2022 року, що є окремими вимогами майнового характеру.

Однак за звернення до суду позивачі сплатили лише 1211,20 грн судового збору одним платіжним документом у розмірі 50% від 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, сплачений позивачами за звернення до адміністративного суду з даним позовом судовий збір є недостатнім.

Окрім того, представник позивачів не обґрунтував, як саме оскаржені податкові повідомленням-рішення, прийняті відносно Ужанського національного природного парку, що є окремою юридичною особою, порушують права, свободи та інтереси саме позивачів, як колишніх директорів Ужанського національного природного парку. Не вказано чому саме Ужанський національний природний парк як юридична особа під діючим керівництвом позивачів не оскаржила вказані податкові повідомлення - рішення, а лише після звільнення позивачів з посади виявилася така потреба в їх оскарженні.

Також, подана представником позивачів заява про поновлення строку звернення до суду не обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС України в Закарпатській області за період 2019 - 2022 роки, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

В поданій заяві про поновлення строку звернення до суду, представник зазначає, що слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду із дати складання акту перевірки 17.06.2024 року.

Натомість, суддя зазначає, що податкові повідомлення - рішення за період за 2019-2021 року не могли бути винесені відповідачем на підставі акту перевірки від 17.06.2024 року, оскільки податкові повідомлення - рішення за наслідками проведення перевірки та складання акту перевірки виносяться податковим органом пізніше в часі аніж сам акт. Тому суду незрозуміло, чому саме від винесення акту перевірки від 17.06.2024 року слід відраховувати строк звернення до суду на оскарження податкових повідомлень - рішень за 2019-2021 роки.

Разом з тим, із змісту позовних вимог уточненої позовної заяви вбачається, що позивачі так само як у первісній позовній заяві просять суд скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС в Закарпатські області винесених стосовно доплати податків Ужанським національним природним парком за період з 2019-2021 року.

Однак сформульовані представником позивачів таким чином позовні вимоги позбавляють можливості обрати належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.

Суддя звертає увагу позивачів, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України, і вказаний обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Що стосується клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС в Закарпатській області, а саме: акту перевірки Ужанського національного природного парку від 17.06.2024 року та податкових повідомлень - рішень стосовно доплати податків за період з 2019-2021 роки яке додано до позовної заяви, то суд зазначає наступне.

Так, вказане клопотання представником позивача мотивоване тим, що відповідач у даній справі - ГУ ДПС в Закарпатській області та Ужанський національний природний парк письмово відмовляють позивачам в отриманні вищевказаних доказів, що на думку суду може бути підставою для звернення до суду з окремим позовом.

Отже, суддя вважає, що позивачі не усунули встановлені судом недоліки позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду від 08.11.2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, позовну заяву слід повернути позивачам з підстави, визначеної п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст.ст. 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до Головного управління ДПС в Закарпатській області про скасування податкових повідомлень рішень - повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що в силу ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Гебеш