ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 грудня 2024 року Справа № 280/9784/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХ"
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-
ВСТАНОВИВ:
22.10.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХ" (далі відповідач), в якій позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХ" (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 14, кв. 37; код ЄДРПОУ 22140182) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг у розмірі 117803,84 грн., який виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій. У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань та пені контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми Ю №0002267-1305-0801 від 03.08.2023, яка повернута на адресу податкового органу не врученою. Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області 03.08.2023 прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу №1360/08-01-13-05-14. Податковим керуючим, призначеним наказом ГУ ДПС у Запорізькій області, 26.09.2023 складено Акт опису майна платника податків №325/08-01-13-05-14. Опис майна здійснено за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Податковим органом здійснювалось стягнення податкового боргу з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків в досудовому порядку, але платіжні інструкції повернулись без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. З огляду на те, що станом на дату подання позовної заяви податковий борг не сплачено позивач звернувся до суду з цим позовом.
25.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/9784/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою місця реєстрації.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення EMS 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод.
Так, конверт із відповідним поштовим відправленням 18.11.2024 повернуто на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, тобто після спливу місячного строку зберігання у відділенні поштового зв`язку.
Відповідно до правових висновків зазначених у постановах Верховного суду від 16.12.2020 у справі № 120/4080/19-а та від 14.07.2021 у справі № 160/8623/19, Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінчення терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.
Отже, враховуючи не вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача з незалежних від суду причин, вжиття судом усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі, та відповідно до положення пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України, дає підстави вважати належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо вручення відповідачу ухвали суду від 30.09.2024.
Відтак суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БАХ" (код ЄДРПОУ 22140182) зареєстроване в якості юридичної особи.
Згідно із даними облікової картки платника та довідки про заборгованість у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 117803,84 грн., з яких: 16300,59 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 5 625,45 грн. з єдиного податку з юридичних осіб та 95877,80 грн. з орендної плати з юридичних осіб.
Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій та розрахунків у частині об`єктів нежитлової нерухомості до них, а саме:
- декларація від 22.01.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 10 648,63 грн. Згідно розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості №9006104497 розмір квартальних авансових внесків визначено у розмірі 2 662,16 грн. за І-ІІІ квартали та 2662,15 грн. за IVквартал;
- декларація від 19.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 10 976,28 грн. Згідно розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості №5675923 розмір квартальних авансових внесків визначено у розмірі 2 744,07 грн. за І-IV квартали.
Податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб виник внаслідок самостійно поданої до контролюючого органу податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) №9052209520 від 10.05.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 5 625,45 грн.
Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій, а саме:
- декларація №9018719794 від 05.02.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 47128,34 грн., з щомісячною сплатою 3 927,36 грн. з січня по листопад та 3 927,38 грн. за грудень 2022 року;
- декларація №5676391 від 19.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 54197,59 грн., з щомісячною сплатою 4 516,46 грн. з січня по листопад та 4 516,53 грн. за грудень 2023 року;
- декларація №11044319 від 19.02.2024, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у розмірі 56961,67 грн., з щомісячною сплатою 4 746,81 грн. з січня по листопад та 4 746,76 грн. за грудень 2024 року.
У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми Ю №0002267-1305-0801 від 03.08.2023, яка повернута на адресу податкового органу не врученою.
03.08.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу №1360/08-01-13-05-14, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «БАХ» (код ЄДРПОУ 22140182) а у разі, якщо на момент складення акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.
26.09.2023 податковим керуючим ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт опису майна №325/08-01-13-05-14, відповідно до якого проведено опис такого майна відповідача: кафе з літнім майданчиком, загальною площею 655,3 кв.м. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2г, номер об`єкту РПВН: 4879355.
10.05.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках за рахунок погашення податкового боргу №241/4-0801.
На виконання зазначеного рішення до банківських установ були направлені наступні платіжні інструкції:
№1170 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_1 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.;
№1171 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_2 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що цільовим призначенням рахунку №2604 є окремим рахунком на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на які згідно з ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» забороняється звернення стягнення. Також, на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.;
№1172 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_1 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.;
№1173 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_2 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що цільовим призначенням рахунку №2604 є окремим рахунком на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на які згідно з ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» забороняється звернення стягнення. Також, на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.;
№1174 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_1 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.;
№1175 від 14.05.2024 на р/р № НОМЕР_2 у АТ «РАЙФФАЙЗЕНБАНК» у м. Києві, яка повернута без виконання у зв`язку з тим, що цільовим призначенням рахунку №2604 є окремим рахунком на якому обліковуються страхові кошти, які надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на які згідно з ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» забороняється звернення стягнення. Також, на рахунку платника податків коштів немає і протягом попереднього операційного дня кошти на його рахунок не надходили.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов`язку, згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
За змістом пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1, 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Підпунктом 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.
В постанові від 24.02.2023 по справі №826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на момент звернення до суду наявний податковий борг у загальній сумі 117803,84 грн., який виник на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених податкових зобов`язань за податковими деклараціями.
Як встановлено судом, податковим органом вживались передбачені законодавством заходи, спрямовані на погашення податкового боргу ТОВ «БАХ» за рахунок коштів, а саме: направлялась боржнику податкова вимога, приймалось рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, скеровувались платіжні інструкції до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які повернуті без виконання з причин відсутності коштів на рахунках, приймалось рішення про опис майна ТОВ «БАХ», складався акт опису майна.
З огляду на викладене суд вважає за можливе надати ГУ ДПС у Запорізькій області на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «БАХ» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХ" (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 14, кв. 37; код ЄДРПОУ 22140182) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити у повному обсязі.
Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХ" (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 14, кв. 37; код ЄДРПОУ 22140182) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 06.12.2024.
Суддя М.С. Лазаренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123579960 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні