Ухвала

від 06.12.2024 по справі 280/4687/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

06 грудня 2024 року Справа № 280/4687/22 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення штрафних санкцій, відповідно до якої позивач просить суд:

стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету штраф у розмірі 51 000 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

Ухвалою суду від 12.08.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію про те, чи ставала ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на облік як внутрішньо переміщена особа? Якщо так, надати інформацію про фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адресу, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону.

12 вересня 2024 року судом отримано відповідь Міністерства соціальної політики України про відсутність інформації щодо особи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2022 витребувано у Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області інформацію щодо сплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51 000 грн. за стягненням якого звертався позивач із позовом у даній справі.

23 вересня 2024 року судом отримано повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про відсутність сплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51 000 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

05 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено військовий стан на території України. Строк звернення позивача з позовом про стягнення штрафних санкції з ФОП ОСОБА_1 до адміністративного суду сплинув саме під час воєнного стану. Саме через введення воєнного стану в Україні наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 26.02.2022 №20-кп «Про встановлення простою в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Запорізькій області» встановлено з 28.02.2022 простій. Відповідно до п. 2 цього наказу простій Головного управління виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життя та здоров`ю. з початку військової агресії Російської Федерації проти України працівники відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області фактично припинили свою роботу. Запровадження простою в Головному управлінні унеможливило виконання працівниками відділу правового забезпечення своїх безпосередніх посадових обов`язків та своєчасну підготовку і подання до суду позовної заяви до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкції. Позивач вважає, що, відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання посадових обов`язків працівниками відділу правового забезпечення Головного управління під час воєнного стану (простій), є такими об`єктивними перешкодами, які унеможливили своєчасну реалізацію права на подання позову до суду, а тому є поважними причинами пропуску цього строку. До того ж, поважність пропуску строку на звернення до суду обумовлена тим, що на території Запорізької області ведуться активні бойові дії, в зв`язку із чим постійно відбуваються ракетні чи інші обстріли території м. Запоріжжя та передмістя, критичної інфраструктури міста. Щодня лунають сповіщення про повітряну тривогу. Працівники Головного управління змушені проводити свій час в укриттях, ховаючись від потенційної, а час від часу і реальної загрози. Заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, та поновити його

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним, позовом, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, а також запереченням відповідача, викладеним у відповідній заяві, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1ст.118 КАС Українипроцесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч.2ст.118 КАС України).

За змістом ч.1ст.122 КАС Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2ст.122 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Дотримання строку звернення до адміністративного суду є однією з обов`язкових умов для реалізації суб`єктом владних повноважень відповідного повноваження на звернення до суду у визначених Конституцією та законами України випадках, є чинником, який запобігає зловживанням та сприяє достягненню юридичної визначеності у відповідних правовідносинах.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.

Верховний Суд в постанові від 31.10.2023 по справі № 400/5692/22 зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Воєнний стан на території України введений з 24.02.2022, отже, завершення строку звернення до суду з даним позовом припало на період дії воєнного стану в Україні.

Верховний Суд в постанові від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 (адміністративне провадження № К/990/12441/22) вказав, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

В постанові від 08.12.2022 по справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого закономстроку.

За твердженням позивача, неможливість своєчасного звернення до суду з даним позовом обумовлена тим, що з 28.02.2022 в роботі Управління встановлено простій, що унеможливило виконання працівниками відділу правового забезпечення своїх безпосередніх посадових обов`язків та своєчасно звертатися з позовними заявами до Запорізького окружного адміністративного суду.

Разом із тим, згідно наданих позивачем пояснень та письмових доказів можна дійти висновку, що встановлений наказом від 26.02.2022 №20-кп простій не припинявся, принаймні станом на 05.08.2022 (дата звернення до суду з позовом).

Суд зазначає, що звернення до суду з даним позовом відбулось 08.08.2022 (засобами поштового зв`язку), тобто у період дії воєнного стану та у період, коли Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області все ще продовжувало перебувати у простої згідно наказу від 26.02.2022 №20-кп.

При цьому, позивач не надає жодних пояснень стосовного того, які фактичні обставини дійсності змінились станом на 05.08.2022 (у порівнянні з періодом з дати введення простою з 28.02.2022, до дати спливу строку звернення до суду з даним позовом до 14.05.2022), що надало можливість позивачу за сплином трьох місяців після завершення строку звернення до суду з даним позовом все ж таки реалізувати своє повноваження та подати позов до суду.

Суд зазначає, що не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на встановлення простою в роботі установи до стабілізації ситуації в Україні, оскільки такі обмеження не можуть зупиняти організаційну діяльність державного органу на необмежено тривалий строк, особливо в контексті того, що в умовах воєнного стану та встановленого простою звернення до суду все ж таки відбулось, що спростовує твердження позивача про те, що наведені ним обставини становлять перешкоду для звернення до суду.

При цьому, неналежна організація процесу із звернення до суду з позовною заявою, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Особа, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинна намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у неї на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання позовної заяви.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21 (адміністративне провадження № К/990/12441/22).

Посилання позивача на оголошення повітряних тривог на території міста Запоріжжя не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та безперервного характеру та не доводять фактичну неможливість подання позивачем позову протягом встановленого процесуальним законом строку. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України.

В постанові від 16.10.2024 по справі №320/9567/23 Верховний Суд зазначив, що ракетні обстріли критичної енергетичної інфраструктури та відключення світла не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, враховуючи те, що зазначені обставини щодо відключення світла та ракетних обстрілів не носили постійного, безперервного характеру у спірний період.

Суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи органу державної влади, пов`язані із повітряними тривогами та відключеннями електроенергії є суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суд наголошує на тому, що позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Згідно з частиною другоюстатті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану"Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд в своїх постановах введення на території країни воєнного стану не є підставою для ігнорування посадовими особами державних органів положень КАС України щодо дотримання строків звернення до суду, а організація роботи є суб`єктивним чинником та не є законодавчою підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду (постанова від 26.11.2024 у справі №335/5556/24, від 21.09.2023 у справі № 340/341/23).

Отже, позивач, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Відтак, позивач мав можливість безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через системуЕлектронний суд.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі № 990/12/24.

Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Відтак, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві, не можна визнати поважними.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст.122,123,240,248,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій.

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про поновлення процесуального строку.

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвала виготовлена та підписана 06 грудня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз