Рішення

від 06.12.2024 по справі 300/7441/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2024 р. справа № 300/7441/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів, зобов`язання вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та видати наказ про звільнення з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться, позивач строкову службу не проходив. Також він був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Крім того, позивач не має військової спеціальності, офіцерського звання, оскільки ним не закінчувалися відповідні навчальні заклади. Тому позивач вважає, що його незаконно призвано на військову службу під час мобілізації, як військовослужбовця, який перебуває у запасі, оскільки ним не досягнуто 25 річного віку. Крім цього зазначив, що огляд військово-лікарською комісією здійснено здійснений «формально» без врахування стану здоров`я позивача та існуючих діагнозів. Оскільки, на думку позивача, є статус військовослужбовця ним отримано незаконно є протиправними дії та наказ щодо призову позивача на військову службу, а також підлягає визнанню протиправним та скасуванню наказ військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу. З таких підстав, вважає, що відповідачі діяли протиправно, всупереч діючому законодавству, а тому просив позов задовольнити повністю.

07.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позов, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що позивач згідно чинного законодавства набув статусу військовозобов`язаного з 14 липня 2020 року, є солдатом запасу, базову загальновійськову підготовку не проходив. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 02.07.2024 №132/27/2654 визнаний придатним до військової служби. Враховуючи наведене, а також те, що позивач не має права на відстрочку (звільнення) від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з Указом Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 №65/2022 правомірно призваний до лав Збройних Сил України з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі (а.с. 58-61).

Позивач правом подати відповідь на відзив скористався, згідно якої вказав на те, що факт затримання був абсолютно незаконним та протиправним, висновки ВЛК неповні та необ`єктивні, а доводи представника відповідача безпідставні. Зазначив, що не досяг 25 річного віку в час коли його мобілізували та зарахували до складу особового складу частини НОМЕР_1 , тому жодних законних підстав утримання його у військовій частині НОМЕР_1 немає. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 07.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.56).

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 згідно протоколу призовної комісії № 7 від 05.02.2019 звільнений від призову на строкову військову службу як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і переданий на облік військовозобов`язаних та зарахований в запас, що підтверджується тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 (а.с. 24).

02.07.2024 позивач оповіщений ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.07.2024 направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою встановлення придатності за станом здоров`я до проходження військової служби згідно направлення №122 (а.с. 64).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №132/27/2654 від 02.07.2024 проведено медичний огляд солдата запасу ОСОБА_1 , 2002 р.н., встановлено діагноз та на підставі графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпече6ння, охорони. (а.с. 63).

02.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято наказ Про призов по мобілізації осіб офіцерського, рядового і сержантського складу № 162, яким наказано призвати на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , 2002 р.н. (а.с. 62).

Згідно поіменного списку солдата ОСОБА_1 03.07.2024 прибув до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 67).

Вважаючи дії щодо мобілізації та наказ про призов на військову службу протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до частин першої, другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

За приписами частини першої статті 4 Закону України Про оборону України від 06.12.1991 № 1932-ХІІ (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Згідно із частинами першою третьою статті 17 Закону № 1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Згідно статті 11 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-ХІІ відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.

Пунктами 1, 4 Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До видів військової служби, згідно із частиною шостою статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які, зокрема, визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Як встановлено судом позивач згідно протоколу призовної комісії № 7 від 05.02.2019 звільнений від призову на строкову військову службу як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і переданий на облік військовозобов`язаних та зарахований в запас, що підтверджується тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 (а.с. 24).

Таким чином, на момент призову на військову службу під час мобілізації, а саме 02.07.2024, позивач мав статус військовозобов`язаного та перебував на військовому обліку у запасі. Вказане підтверджується тимчасовим посвідченням №№ НОМЕР_2 (а.с. 24)

З огляду на викладене, норми закону, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема ст. 15 та ст. 18-1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу стосуються виключно призовників, та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки з 05.02.2019 позивач звільнений від проходження строкової військової служби і на момент виникнення спірних правовідносин вже мав статус військовозобов`язаного, а не призовника.

02.07.2024 позивач оповіщений ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №132/27/2654 від 02.07.2024 проведено медичний огляд солдата запасу ОСОБА_1 , 2002 р.н., встановлено діагноз та на підставі графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпече6ння, охорони. (а.с. 63).

Отже, позивач підлягав призову на військову службу відповідно до ст. 39 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Щодо посилань позивача на частину 5 статті 23 Закону України № 3543, згідно якої не підлягають на військову службу під час мобілізації до досягнення 25 річного віку військовозобов`язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» суд зазначає наступне. Перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановлений ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вказана норма регулює питання надання відстрочки особам, які не досягли 25річного віку, а саме військовозобов`язаним, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чи базову військову службу. При цьому позивачем проходження ним базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чи базової військової служби заперечується. Крім цього, вказане питання вирішується органами ІНФОРМАЦІЯ_6 в порядку розгляду заяв про надання відстрочки на призов на військову службу під час мобілізації. Однак, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо наявності права на відстрочку на призов на військову службу під час мобілізації від позивача не надходило. Доказів зворотного суду не надано ні позивачем, ні відповідачами.

Постановою Кабінету Міністрів України №154 від 13.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 11 пункту 9 вказаного Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

При цьому, громадяни призвані на військову службу під час проведення мобілізації проходять обов`язковий медичний огляд.

Оскільки позивач призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , медичний огляд здійснений військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 не суперечить вимогам чинного законодавства та спрямований на дотримання вимог частини 13 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу.

Факт здійснення медичного огляду підтверджено карткою обстеження та медичного огляду, який містить особистий підпис обстежуваного та довідкою ВЛК №132/27/2654 від 02.07.2024 (а.с. 63,65,66).

При цьому доказів оскарження дій чи бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 до комісії вищого рівня суду не надано.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає наказ Про призов по мобілізації осіб офіцерського, рядового і сержантського складу № 162 від 02.07.2024, яким наказано призвати на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 , 2002 р.н., прийнятий з урахування всіх обставин справи, як такий, що відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже не підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено правомірність оскаржуваного наказу не підлягають також задоволенню похідна вимога про визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування позивача до списків особового складу, так як єдиним обґрунтуванням протиправності такого наказу позивач зазначає протиправність наказу № 162 від 02.07.2024.

Крім цього, суд зазначає, що в разі, якщо позивач на теперішній час не може проходити військову службу за станом здоров`я, то він має право у встановленому порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби на підставі відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

В свою чергу, оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та зарахування його до Військової частини НОМЕР_1 . Після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 1153/2008, якими не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов та про призначення до військової частини, вказані акти індивідуальної дії вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.