Рішення

від 05.12.2024 по справі 380/18274/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 рокусправа № 380/18274/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА Паллет

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА Паллет, в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 056541 від 31.07.2024 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА Паллет адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 11.06.2024 відповідачем проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт АР №015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024. В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 при перевезенні вантажу згідно ТТН від 11.06.2024 ЮІБ №771305 (ліс) при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за цей період. 31.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ056541, згідно якої ТзОВ «ЮА Паллет» допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вирішено застосувати штраф в сумі 17000 грн.

Позивач не погоджуючись із винесеною постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 03.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що 11.06.2024 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку (перевірку на дорозі) від 10.06.2024 №013237 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників. У відповідності до статті 48 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну від 11.06.2024 ЮІБ №771305; тахокарту за 06.06.2024; повірку тахокарти. Актом № АР 015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 встановлено наступне. Під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 при перевезенні вантажу згідно ТТН від 11.06.2024 ЮІБ №771305 (ліс) при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за це період. Щодо твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником, відповідач зазначив наступне. Автомобільним перевізником може бути фізична особа або юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів на комерційній основі чи за власний кошт. Товарно-транспортна накладна або будь-який інший документ на вантаж є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, а відтак відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що послуги з перевезення вантажу ним не надавалися є неправдивими. Стосовно покликання позивача про те, що на нього не поширюється дія Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів від 07.06.2010 №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті від 24.06.2010 №385, відповідач зазначив, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій зобов`язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія, роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Пункт 1.4 Положення №340 на позивача не розповсюджується, оскільки вказана норма стосується випадків здійснення перевезень фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв, що не відповідає обставинам цієї справи. Посилання позивача на те, що підприємством здійснювалося перевезення власних вантажів належною йому технікою для власних потреб не позбавляє обов`язку водія під час здійснення вантажних перевезень надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам такі документи, як реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено такі обставини.

11.06.2024 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 635 км. + 100 м. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_4 та напівпричіпа марки TAILOR S 383EL, номерний знак НОМЕР_5 , яким керував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № АР 015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34, ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 при перевезенні вантажу згідно ТТН від 11.06.2024 ЮІБ №771305 (ліс) при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за цей період. У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт ч.1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

31.07.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області склав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ056541, згідно якої ТзОВ «ЮА Паллет» допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТзОВ «ЮА Паллет» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Не погодившись з цією постановою позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції майстерні або механіка та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 015214 від 11.06.2024 року відповідач зробив висновок про порушення позивачем ст. 34, ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.. Суть виявленого порушення полягає в тому, що під час перевезення вантажу відповідно до ТТН від 11.06.2024 ЮІБ №771305 (ліс), при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за цей період.

Встановлене порушення позивач не заперечив, проте навів аргументи, що Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 поширюється на суб`єтів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами (крім таксі), а він не проводить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами

З приводу таких доводів позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.ст.48, 60 Закону України Про автомобільний транспорт обов`язок мати документи та відповідальність за їх відсутність передбачена для автомобільних перевізників.

Відповідно до ст.1 Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Тобто, ст.1 Закону, чітко визначає, що автомобільними перевізниками є не лише ті, хто здійснює перевезення вантажів на комерційній основі, а й ті, хто перевозить вантажі за власний кошт, тобто перевезення для власних потреб.

Вимоги про необхідність обладнання автомобілів пристроями для обліку часу водіїв, виникли у зв`язку з приєднанням України у 2008 році до Конвенція Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті.

Відповідно до ст.1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

Законодавство однаково покладає обов`язок ведення обліку робочого часу найманого водія автомобільним перевізником, який здійснює перевезення на замовлення інших осіб (на комерційній основі), так і за власний рахунок (перевезення вантажів для власних потреб), тому аргументи позивача суд не відхиляє.

Суд зазначає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було сформоване повідомлення-запрошення про розгляд адміністративної справи на 31 липня 2024 року о 9:00, яке зареєстроване у Державній службі України з безпеки на транспорті від 17.07.2024 за №60846/631/24-24 та направлено на адресу позивача листом, що підтверджується списком рекомендованих відправлень №1360, який наявний в матеріалах справи.

Згідно трекінгу відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти, рекомендований лист №8038304609555 найдішов до точки видачі 26.07.2024, тобто завчасно до розгляду справи про порушення. Позивач отримав поштове відправлення 02.08.2024.

Суд погоджується з покликанням відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що обов`язок відповідача повідомити суб`єкта гросподарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можу впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 20.06.2018 у справі №380/809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Також позивач надав письмові пояснення з приводу встановлених порушень, які направлені відповідачу - ТзОВ "Приватліспром".

З огляду на неприбуття позивача, розгляд справи про порушення відбувся без участі позивача, в результаті якого Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.07.2024 №ПШ056541.

Враховуючи вищенаведе, суд не враховує покликання позивача щодо невчасного повідомлення його про час та місце розгляду справи .

Суд також зазначає, що з 01 жовтня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03 червня 2021 року №1534-ІХ, яким абзац 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, відповідно до якої за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У попередній редакції передбачалось «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Порівняльний аналіз наведених положень статті 60 Закону №2344-ІІІ (чинної та попередньої) дає підстави для висновку, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Також Верховний Суд у постановах від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, від 18.03.2020 у справі №826/2239/16 та від 14.12.2023 у справі №340/5660/22 дійшов висновку, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення (внутрішнього чи міжнародного) до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

З наведеного суд приходить до висновку, що за змістом спірних правовідносин саме позивач виступав безпосереднім автомобільним перевізником, який здійснював перевезення вантажу та відтак виступає суб`єктом відповідальності у разі порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів та під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутні докази надання під час перевірку бланку підтвердження діяльності за цей період, відповідач правомірно прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ056541 від 31.07.2024.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовні вимоги спростував.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючис ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЮА Паллет (адреса: 81023, Львівська обл., с. Новий Яр, вул. Приозерна, 75А, ЄДРПОУ: 40571846) до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03150, м. Київ, 9, ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна