ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2024 рокусправа № 380/24289/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення про надання держаної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області від 30.05.2024 № 51316-49547731-2024-1 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім`ї;
- зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.05.2024 по 31.10 2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За правилами статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Позивач звернувся до суду із однією вимогою немайнового характеру, судовий збір становить - 1211,20 грн.
У порушення зазначених вимог позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Поряд з цим, до позовної заяви позивач долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Розглядаючи заявлене позивачем клопотання, варто врахувати таке.
За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема зменшити судовий збір, відстрочити його сплату або звільнити від його сплати як такої, а також перелік суб`єктів, до яких таке зменшення (відстрочення, звільнення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону № 3674-VI.
Так, згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень статті 133 КАС України та статті 8 Закону № 3674-VI дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону № 3674-VI, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Варто звернути увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Більш того, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.
Оскільки позивач не надав належних доказів майнового стану, відсутня можливість вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову до суду.
Відтак, оскільки відсутні підтвердження умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивача можна було б звільнити від сплати судового бору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, то клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже, позивачу за звернення до суду з позовом немайнового характеру належить сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн або надати копії документів на підтвердження майнового стану - відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік (2023).
За правилами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання цієї ухвали, а саме:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн або копії документів на підтвердження майнового стану доходу, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суму виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік (2023).
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
у х в а л и л а :
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/24289/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123580636 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них сімей із дітьми |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кисильова Ольга Йосипівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кисильова Ольга Йосипівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні