Рішення

від 05.12.2024 по справі 380/21282/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21282/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (далі позивач, ТзОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ»), в інтересах якого діє адвокат Чернієнко Оксана Григорівна, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001414 та рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA20900/2024/100233/1 від 30.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230038763U4 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, у відповідь на яку декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 30.04.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2024/100233/1 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови №UA209230/2024/001414 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржені рішення та картку відмови протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів митним органом було виявлено такі розбіжності: Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу інших імпортерів (безпосередньо від виробника товару за прямими контрактами) встановлено оформлення аналогічного товару із вищою фактурною та відповідно митною вартістю 23UA100360506120U1 06.06.2023, 23UA100360508371U5 25.07.2023, тощо. Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин відсутні; Митна декларація країни відправлення від 26.04.2024 №24PL371010E0168217 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. У графі 44/4 вказано документ 9DK8OSWIADCZENIE KOSZTY TRANSPORTU, а різниця між заявленою вартістю і вартістю, вказаною у МД 548,60 євро (курс євро до злотого 4.30 взято із рахунку фактури.); Відповідно до п. 4.2 Договору на перевезення № П03012024/1 факт надання послуг перевезення оформляється Актом здачі приймання виконаних робіт. Після підписання Акту виконавець виставляє Замовнику рахунок на оплату. Відсутність Акту ставить під сумнів сам рахунок на транспорт та його числове значення. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 18.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 01.11.2024 (вх. №81239) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 07.11.2024 (вх. №82602) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 39613589.

Між ТзОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (Покупець) та компанією «ПОЛМЛЕК» (POLMLEK SP.Z O.O) (Продавець) 22.04.2024 укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №220424/JS/LW/UA, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує та оплачує Товари згідно з умовами договору за разовим постачанням (до виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором).

Відповідно до умов договору Покупець купує у продавця наступний товар за наступною ціною:

- Edible Lactose milled mesh 100/ Лактоза харчова мелена менше 100 у кількості 11000 кг за ціною 0,68 Євро /кг;

- Edible Lactose milled mesh 200/ Лактоза харчова мелена менше 200 у кількості 2000 кг за ціною 0,70 Євро/кг;

- Edible Lаctose unmilled/ Лактоза харчова не мелена у кількості 9000 кг за ціною 0,66 Єро/кг.

Ціна товару включає завантаження в автотранспорт Покупця та експортні формальності.

Загальна вартість договору складає 14820,00 Євро.

За умовами договору умовами доставки є FCA Лідзбарк-Вармінський 11-100, Польща. Умови оплати визначені у вигляді 100% передоплати перед завантаженням.

ТзОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» на виконання умов договору 24.04.2024 здійснило оплату в розмірі 100 відсотків передоплати за товар в сумі 14820,00 Євро на рахунок Продавця, що підтверджується копією платіжного доручення (квитанції) про SWIFT- переказ №103 від 24.04.2024 року на рахунок PL32160014621803230270000005 POLMLEK SP.Z O.O 14820,00 Євро.

На виконання умов договору, проформи Інвойсу №202404-PROFW/0063 від 22.04.2024 року та відповідно до рахунка-фактури (інвойса) №202404-EX/0085 від 26.04.2024 ТзОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» придбало у продавця за кордоном (Польща) товари на загальну суму 14820,00 Євро, а саме:

1) Edible Lactose milled mesh 100 (Лактоза харчова мелена менше 100) у кількості 11000 кг. на суму 7480,00 Євро (ціна за одиницю товару 0,68 Євро/кг);

2) Edible Lactose milled mesh 200 (Лактоза харчова мелена менше 200) у кількості 2000 кг. на суму 1400,00 Євро (ціна за одиницю товару 0,70 Євро/кг);

3) Edible Lаctose unmilled (Лактоза харчова не мелена) у кількості 9000 кг. на суму 5940,00 Євро (ціна за одиницю товару 0,66 Євро/кг) (надалі у позові - Товари) (копія Проформи Інвойс, рахунка-фактури (інвойса) додаються до позовної заяви)

Позивач з метою митного оформлення товару подав митному органу електронну митну декларацію №24UA209230038763U4, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) на загальну суму 14820,00 Євро.

Позивач разом з митною декларацією №24UA209230038763U4 надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи, які містять відомості щодо ціни товару: Договір купівлі-продажу №220424/JS/LW/UA від 22.04.2024, Проформу Інвойс №202404- PROFW/0063 від 22.04.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №202404-EX/0085 від 26.04.2024; платіжну доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 24.04.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №35 від 23.04.2024; виписку з банківського рахунку від 24.04.2024; пакувальний лист (PACKING LIST) від 26.04.2024; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) б/н від 26.04.2024; митну декларацію країни відправлення MRN 24PL371010E0168217 від 26.04.2024; Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П03012024/1 від 03.01.2024; Заявку №4961 від 23.04.2024 до Договору №П03012024/1 від 03.01.2024 про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні; рахунок - фактуру на оплату транспортних послуг №38 від 29.04.2024; Довідку про транспортні витрати №07 від 29.04.2024; Договір про надання митно-брокерських послуг №19 від 22.02.2024; Cертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l від 26.04.2024 №PL/MF/AT 0282540; Сертифікат здоров`я для експорту від 26.04.2024; Сертифікат аналізів на харчову мелену лактозу 100 меш, 200 меш та немелену лактозу від 26.04.2024; Сертифікат на відсутність ГМО від 26.04.2024; Витяг з Журналу про видачу зі складу №2404WZ-MP/0359 від 26.04.2024.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001414.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001414 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірному рішенні від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1, відповідач за результатами опрацювання поданих декларантом документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі такого:

- частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Проведеним аналізом поставок, що надходили на адресу інших імпортерів (безпосередньо від виробника товару за прямими контрактами) встановлено оформлення аналогічного товару із вищою фактурною та відповідно митною вартістю 23UA100360506120U1 06.06.2023, 23UA100360508371U5 25.07.2023, тощо. Документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин відсутні.

Суд вважає безпідставним наведений аргумент відповідача з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі №810/2547/17 вказав, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанова від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, постанова від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).

Натомість відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не вказано жодних доказів, які підтверджують неправомірність встановлення ціни товару або її фіктивність, та не враховано приписів статей 189, 190 Господарського кодексу України щодо договірного порядку встановлення цін суб`єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами.

В даному випадку, «дійсна вартість» імпортованих товарів була представлена ціною, зазначеною у рахунку-фактурі (інвойсі) №202404-EX/0085 від 26.04.2024.

Тому такі доводи відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення в цій частині є безпідставними.

- митна декларація країни відправлення від 26.04.2024 №24PL371010E0168217 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. У графі 44/4 вказано документ 9DK8OSWIADCZENIE KOSZTY TRANSPORTU, а різниця між заявленою вартістю і вартістю, вказаною у МД 548,60 євро (курс євро до злотого 4.30 взято із рахунку фактури.)

З цього приводу суд зауважує, що згідно з митним законодавством Європейського Союзу, зокрема Регламентом Європейського парламенту і ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу, країни-члени використовують електронні митні декларації, які можуть не містити фізичних відміток. Важливим доказом факту експорту є саме реєстрація митної декларації в електронній системі митних органів.

Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Суд звертає увагу, що відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Більше того, позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Як було зазначено вище, декларантом до митної декларації було надано рахунок - фактуру (інвойс) №202404-ЕХ/0085 від 26.04.2024, за яким здійснювалась відповідна операція та який згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу є документом, який підтверджує митну вартість товару.

З огляду на викладене, вказані твердження відповідача є безпідставними.

- відповідно до п. 4.2 Договору на перевезення № П03012024/1 факт надання послуг перевезення оформляється Актом здачі приймання виконаних робіт. Після підписання Акту виконавець виставляє Замовнику рахунок на оплату. Відсутність Акту ставить під сумнів сам рахунок на транспорт та його числове значення.

Суд зазначає, що акт здачі-приймання робіт є внутрішнім документом між контрагентами і не впливає на митну вартість товару.

Між позивачем та ТОВ «АГРО-ТРАНС-Л» 03.01.2024 укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П03012024/1

Заявкою №4961 від 23.04.2024 до Договору №П03012024/1 від 03.01.2024 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні передбачено серед іншого інформацію, що стосується доставки Товару, відносно якого винесено оскаржуване Рішення, а саме: маршрут, адресу завантаження 1) Topolowa Street 1.11-100 Lidzbark Warminski, Poland; адресу вивантаження - Україна, 81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стрийська, 55; адреса розмитнення: Львівська область, Львівський район, с. Муроване, вул. Тополина, 1.

Зі змісту Довідки про транспортні витрати №07 від 29.04.2024 р. вбачається, що зокрема вартість перевезення вантажу по маршруту: Лідзбарк Вармінський (Польща) с. Солонка, Львівська обл., що стосується перевезення вантажу за митною декларацією №24UA209230038763U4 від 29.04.2024 до пункту перетину державного кордону України Ягодин становить 58300,00 грн. А вартість перевезення вантажу по території України по маршруту: Ягодин (пункт перетину) Муроване (митниця) с. Солонка, вул. Стрийська, 55, Львівська область (Україна) становить 24084,00 грн.

Суд зазначає, що та ж сама вартість витрат на перевезення вантажу за митною декларацією №24UA209230038763U4 від 29.04.2024 у розмірі 58300,00 грн. та 24084,00 грн. відповідно відображена в рахунку на оплату транспортних послуг №38 від 29 квітня 2024 року.

Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування, з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, у якій зазначено про помилковість доводів митного органу про необхідність підтвердження транспортних витрат виключно фінансовими та/або бухгалтерськими документами, і дійшов висновку про те, що довідка про транспортні витрати в даних правовідносинах є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товару (ів), Довідка про транспортні витрати №07 від 29.04.2024 є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Натомість спірне рішення про коригування митної вартості товарів містить лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, проте не містить жодного порівняльного аналізу характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття картки відмови №UA209230/2024/001414 та рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенню та картці відмови, суд приходить до висновку, що та картка відмови в прийнятті митної декларації №24UA209230038763U4 та рішення про коригування митної вартості товару від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4 844 грн 80 к., сплаченого за квитанціями №9787 та №9788 від 11.10.2024.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (вул. Здолбунівська, буд. 7 Д, корп. 3, офіс 401 А, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 39613589) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 30.04.2024 №UA20900/2024/100233/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/001414.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (вул. Здолбунівська, буд. 7 Д, корп. 3, офіс 401 А, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 39613589) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 к.\ судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома