Рішення

від 06.12.2024 по справі 460/9009/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2024 року м. Рівне №460/9009/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок №1061/34.10-05-06-08 винесений 09 липня 2024 року Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відмову у внесенні змін до поновленого актового запису про народження ОСОБА_2 № 3 від 16 березня 1965 року складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, змінити в графі "відомості про дитину та батьків" прізвище з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ";

зобов`язати Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до поновленого актового запису про народження ОСОБА_2 № 3 від 16 березня 1965 року складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, змінити в графі "відомості про дитину та батьків" прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що звернувся до начальника Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 18.06.2024 про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якій зазначив, що 12.04.2024 відділом відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження, оскільки у паспорті зазначено прізвище « ОСОБА_4 », а в актовому записі про шлюб « ОСОБА_4 », а в поновленому актовому записі про народження « ОСОБА_3 »; вказане свідчить про те, що у поновленому актовому записі про народження було допущено помилку у зазначенні прізвища « ОСОБА_4 » і невірно зазначено прізвище « ОСОБА_3 ». Позивач просив внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , зазначивши прізвище « ОСОБА_4 ». Проте, відповідачем винесене рішення про відмову у внесенні змін до поновленого актового запису про народження з посиланням на ненадання необхідних підтверджуючих документів. Позивач зазначає, що таке рішення є протиправним, оскільки при його прийнятті порушено принцип обґрунтованості: не надано оцінку тим документам, які позивач додавав до заяви; не зазначено мотивів їх відхилення чи неприйняття. Просив задовольнити позову у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.

Ухвалою суду від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 11.11.2024 у позивача витребувано докази.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Листом від 12.04.2024 №273/34.10-04-05 Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду його заяви від 10.04.2024 про повторну видачу свідоцтва про народження, працівниками відділу виявлено розбіжності щодо написання прізвища заявника в документах, а саме: в паспорті « ОСОБА_4 », в актовому записі про шлюб « ОСОБА_4 », а в поновленому актовому записі про народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; тому враховуючи наявні розбіжності неможливо видати повторно свідоцтво про народження (а.с. 6).

В листі від 12.04.2024 №273/34.10-04-05 також роз`яснено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за наявності достатніх підстав; у разі наявності в документах неправильних, неповних відомостей чи відомостей, які підлягають зміні та за наявності достатніх підстав, заявнику надається можливість подати до відділу ДРАЦС за місцем його проживання заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану або ж внести зміни до на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану, які зазначені в рішенні суду; підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування чи визнання усиновлення недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

ОСОБА_1 звернувся до начальника Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 18.06.2024 про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якій зазначив, що 12.04.2024 відділом відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження, оскільки у паспорті зазначено прізвище « ОСОБА_4 », а в актовому записі про шлюб « ОСОБА_4 », а в поновленому актовому записі про народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; вказане свідчить про те, що у поновленому актовому записі про народження було допущено помилку у зазначенні прізвища « ОСОБА_4 » і невірно зазначено прізвище « ОСОБА_3 » (а.с. 8).

Позивач просив внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , зазначивши прізвище « ОСОБА_4 ».

До заяви від 18.06.2024 позивач додав: копія паспорта та РНОКПП; копію свідоцтва про шлюб; копію посвідчення; копію військового квитка; копію посвідчення; копію диплома; копію диплома з відзнакою; копію трудової книжки.

За результатами розгляду заяви позивача від 18.06.2024, відповідачем сформований Висновок 1061/34.10-05-06-08 про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 09.07.2024 (далі - Висновок), де зазначено, що на підтвердження свого прохання свого прохання заявником надані та відділом зібрані такі документи:

копія паспорта заявника НОМЕР_1 виданий Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області від 11.03.1999 на ОСОБА_1 :

повний витяг з ДРАЦСГ № 00045899616 від 09.07.2024, щодо поновленого актового запису про народження заявника №3 від 06.03.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 ;

копія повторного свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 18.06.2024 виданого на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

повний витяг з ДРАЦСГ № 00045899539 від 09.07.2024, щодо актового запису про шлюб заявника № 288 від 24.07.1965 складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

повний витяг з ДРАЦСГ № 00045899726 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №735 від 18.09.1966, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7;

повний витяг з ДРАЦСГ № 00045899669 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №119 від 17.03.1972 складеного Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_6 ;

та установлено, що в актовому записі про смерть №3 від 16.03.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 , зазначено прізвище дитини та батьків « ОСОБА_3 », яке просить змінити на « ОСОБА_4 »;

аналіз документів, представлених заявником свідчить, що:

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ №00045899616 від 09.07.2024, щодо поновленого актового запису про народження заявника №3 від 06.03.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 , вказано по прізвище дитини та батьків « ОСОБА_3 »;

згідно з копією повторного свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 18.06.2024, виданого на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в графі відомості про нареченого вказано « ОСОБА_1 »;

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ № 00045899726 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №735 від 18.09.1966, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7, батько вказаний « ОСОБА_1 »;

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ №00045899669 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №119 від 17.03.1972, складеного Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мешника Андрія Миколайовича, батько вказаний « ОСОБА_1 »;

аналіз документів, представлених заявником та зібраних відділом свідчить, що у поновленому актовому записі про народження - прізвище дитини та батьків вказано « ОСОБА_2 » відмінне від прізвища нареченого в актовому записі про шлюб заявника, де вказано ОСОБА_1 , та відмінна від прізвища батька в актовому записі про народження дітей заявника, батько вказаний ОСОБА_1 .

У Висновку також зазначено, що у разі наявності в документах неправильних, неповних відомостей або відомостей, які підлягають зміні та за наявності достатніх підстав, заявнику надається можливість подати до відділу ДРАЦС за місцем його проживання заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану (далі - заява про внесення змін). Дане право закріплене статтею 22 Закону та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за 55/18793; громадянину ОСОБА_1 повідомлено щодо процедури внесення змін, щодо виправлення прізвища дитини в актовому записі про народження заявника в позасудовому порядку, а саме про те, що наявні розбіжності між актовими записами про народження та шлюб заявника та відсутні документи на підставі яких можна усунути наявні розбіжності (відсутній актовий запис про шлюб батьків заявника, відповідно до якого можна встановити правильність написання прізвища).

Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, відмовлено позивачу у внесенні змін до поновленого актового запису про народження на ОСОБА_2 №3 від 16.03.1965 «відомості про дитину та батьків» прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », позаяк недостатньо підтверджуючих документів, які б спростували факт, що в поновленому актовому записі про народження допущена помилка в написанні прізвища дитини та батьків.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Висновку, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 2 Закону №2398-VI визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

За приписами частини першої статті 6 Закону №2398-VI, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону №2398-VI, органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

За приписами частини першої - третьої статті 9 Закону №2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2398-VI, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

За приписами частини першої статті 22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

особи, щодо якої складено актовий запис;

одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини;

опікуна недієздатної особи;

спадкоємців померлого;

представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану (частина третя статті 22 Закону №2398-VI).

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану (частина четверта статті 22 Закону №2398-VI).

Відповідно до частини шостої статті 22 Закону №2398-VI, після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

За правилами частини п`ятої статті 9 Закону №2398-VI, Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793) (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

За приписами пункту 1.5 Розділу І Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Пункт 1.15 Правил визначає, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.7 Розділу І Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Пункти 2.5, 2.6 Правил визначають, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, зокрема, особою, щодо якої складено актовий запис.

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до пункту 2.12 Розділу ІІ Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пункт 2.13 Правил передбачає, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

2.13.2 постанова адміністративного суду;

2.13.3 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

2.13.4 заява про визнання батьківства (додаток 3);

2.13.5 заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

2.13.6 заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 4;

2.13.7 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.8 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.9 актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.

2.13.10 актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;

2.13.11 рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п`ятої статті 148 Сімейного кодексу України.

2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Підпунктом 2.16.7 п.2.16 Розділу ІІ Правил передбачено, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно з частиною третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються КАС України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій тощо.

Вжитий у КАС України термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

З огляду на положення статей 2, 4, 19 КАС України, з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції.

Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.

При розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року в справі №822/1064/17.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду, а також Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказували, що суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від установлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису і зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє, чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду в таких справах полягає насамперед у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права виходити за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відділу із заявою від 18.06.2024 про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якій зазначив, що 12.04.2024 відділом відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження, оскільки у паспорті зазначено прізвище « ОСОБА_4 », а в актовому записі про шлюб « ОСОБА_4 », а в поновленому актовому записі про народження « ОСОБА_3 »; вказане свідчить про те, що у поновленому актовому записі про народження було допущено помилку у зазначенні прізвища « ОСОБА_4 » і невірно зазначено прізвище « ОСОБА_3 »; позивач просив внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , зазначивши прізвище « ОСОБА_4 », а не « ОСОБА_3 ».

Зі змісту оскаржуваного Висновку вбачається, що підставою для відмови у внесенні змін до поновленого актового запису про народження було те, що:

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ №00045899616 від 09.07.2024, щодо поновленого актового запису про народження заявника №3 від 06.03.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 , вказано по прізвище дитини та батьків « ОСОБА_3 »;

згідно з копією повторного свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 18.06.2024, виданого на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , в графі відомості про нареченого вказано « ОСОБА_1 »;

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ № 00045899726 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №735 від 18.09.1966, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7, батько вказаний « ОСОБА_1 »;

згідно з повним витягом з ДРАЦСГ №00045899669 від 09.07.2024, щодо актового запису про народження сина заявника, №119 від 17.03.1972, складеного Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_6 , батько вказаний « ОСОБА_1 »;

аналіз документів, представлених заявником та зібраних відділом свідчить, що у поновленому актовому записі про народження - прізвище дитини та батьків вказано « ОСОБА_2 » відмінне від прізвища нареченого в актовому записі про шлюб заявника, де вказано ОСОБА_1 , та відмінна від прізвища батька в актовому записі про народження дітей заявника, батько вказаний ОСОБА_1 .

Отже, в акті зазначені батьки позивача з прізвищем « ОСОБА_3 » та відомості про дитину - позивача з прізвищем « ОСОБА_3 ».

При цьому, в оскаржуваному Висновку також зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено щодо процедури внесення змін, щодо виправлення прізвища дитини в актовому записі про народження заявника в позасудовому порядку, а саме про те, що наявні розбіжності між актовими записами про народження та шлюб заявника та відсутні документи на підставі яких можна усунути наявні розбіжності (відсутній актовий запис про шлюб батьків заявника, відповідно до якого можна встановити правильність написання прізвища).

Щодо надання позивачем до відділу паспорта громадянина України із зазначенням прізвища, імені та по батькові « ОСОБА_1 » (а.с. 9), суд зазначає таке.

Паспорт серії НОМЕР_3 виданий 11.03.1999.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції, чинній на момент видачі позивачу паспорта),

Відповідно до пункту 13 Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, для одержання паспорта громадянин подає, зокрема, свідоцтво про народження.

Тобто, паспорт видавався позивачу на підставі свідоцтва про народження.

Тому, адміністративний суд не може самостійно встановити, де допущено помилку - в поновленому актовому записі про народження, чи при видачі паспорта позивачу.

Проте, суд зазначає, що у спірному випадку підлягає встановленню обставина щодо дотримання відповідачем при винесенні оскаржуваного Висновку принципу обґрунтованості рішення, який закріплений у статті 2 КАС України та у спеціальному нормативно правовому акті - Законі №2398-VI: «За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку».

Принцип «Прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії».

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Судом встановлено, що до заяви від 18.06.2024 позивач додав: копія паспорта та РНОКПП; копію свідоцтва про шлюб; копію посвідчення; копію військового квитка; копію посвідчення; копію диплома; копію диплома з відзнакою; копію трудової книжки.

При цьому, оскаржуваний Висновок не містить опису підстав для прийняття чи відхилення наданих позивачем документів.

Так, позивачем надане Посвідчення, видане лікарю ОСОБА_1 , в якому зазначено прізвище позивача « ОСОБА_4 » (а.с. 12). При цьому, таке посвідчення видане позивачу у 1984 році, тобто до моменту отримання паспорта - 1999 рік.

Також, позивач надав копію Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , де зазначене прізвище позивача « ОСОБА_4 »; шлюб зареєстрований у 1965 році, тобто до моменту отримання паспорта - 1999 рік (а.с. 10).

Також, позивач надав копію диплома серії НОМЕР_4 , в якому зазначене прізвище позивача « ОСОБА_4 »; диплом виданий 1956 році, тобто до моменту отримання паспорта - 1999 рік (а.с. 13).

У Військовому квитку серії НОМЕР_5 також зазначене прізвище позивача « ОСОБА_4 » (а.с. 14).

У Трудовій книжці - дата заповнення 1957 рік, зазначено прізвище позивача « ОСОБА_4 » (а.с. 16).

Оскаржуваний Висновок не містить посилання на те, чому такі документи не були враховані, при цьому, факт того, що позивач є сином зазначених в поновленому акті батьків, не ставиться під сумнів.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи судом встановлено порушення відповідачем принципу обґрунтованості рішення при його прийнятті, а тому оскаржуваних Висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасування Висновку №1061/34.10-05-06-08 від 09 липня 2024 року підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до поновленого актового запису про народження ОСОБА_2 № 3 від 16 березня 1965 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, змінити в графі «відомості про дитину та батьків» прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Так, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Водночас, з огляду на встановлений судом факт неналежного та неповного розгляду порушеного позивачем питання при винесенні оскаржуваного Висновку, у суду відсутні підстави вважати, що виконано усі визначені законом передумови, необхідні для застосування такого способу захисту порушених прав, про який просить позивач.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд зазначає, що у спірному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що основна позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування Висновку підлягає до задоволення, тому сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на його користь у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Михайла Грушевського, 31, місто Костопіль, 35000; код ЄДРПОУ 35119111), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Небесної Сотні, 5, місто Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88000; код ЄДРПОУ 25999022), про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.07.2024 №1061/34.10-05-06-08.

Зобов`язати Костопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 грудня 2024 року

Суддя К.М. Недашківська