Рішення

від 06.12.2024 по справі 560/12691/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12691/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась 30.08.2024 до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить:

"- визнати незаконними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в зарахуванні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії за віком до страхового стажу згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 періоди моєї трудової діяльності:

- з 29.07.1987 року по 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату «Азовсталь» Донецької області, стаж роботи на якому склав 3 місяці 7 днів;

- з 15.07.1988 року по 11.02.1992 року на посаді костелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області, стаж роботи у якому склав 3 роки 6 місяців 26 днів;

та згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 періоди моєї трудової діяльності:

- 01.07.1990року по 01.05.1996року на базі відпочинку Новосибірського філіалу Науково дослідницького інституту хімічного машинобудування на посаді сторожа, стаж роботи на якому склав 5 років 9 місяців;

- з 20.05.1996року по 08.06.1997року на Деражнянському приватному підприємстві «Прогрес» Хмельницької області на посаді касира, стаж роботи на якому склав 1 рік 18 днів;

- 13.03.2000року по 29.12. 2001року подвійний розмір страхового стажу на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області, який складає 1 рік 9 місяців 16 днів.

- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 21.02.2024року № 220550002642 в частині відмови в зарахуванні мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії за віком до страхового стажу згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 періоди моєї трудової діяльності:

- з 29.07.1987 року по 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Донецької області, стаж роботи на якому склав 3 місяці 7 днів;

- з 15.07.1988 року по 11.02.1992 року на посаді костелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області, стаж роботи у якому склав 3 роки 6 місяців 26 днів;

- та згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 періоди моєї трудової діяльності:

- 01.07.1990року по 01.05.1996року на базі відпочинку Новосибірського філіалу Науково дослідницького інституту хімічного машинобудування на посаді сторожа, стаж роботи на якому склав 5 років 9 місяців;

- з 20.05.1996року по 08.06.1997року на Деражнянському приватному підприємстві «Прогрес» Хмельницької області на посаді касира, стаж роботи на якому склав 1 рік 18 днів;

- 4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії за віком до страхового стажу згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 періоди моєї трудової діяльності:

- з 29.07.1987 року по 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Донецької області, стаж роботи на якому склав 3 місяці 7 днів;

- з 15.07.1988 року по 11.02.1992 року на посаді костелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області, стаж роботи у якому склав 3 роки 6 місяців 26 днів;

та згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 періоди моєї трудової діяльності:

- 01.07.1990 року по 01.05.1996 року на базі відпочинку Новосибірського філіалу Науково дослідницького інституту хімічного машинобудування на посаді сторожа, стаж роботи на якому склав 5 років 9 місяців;

- з 20.05.1996 року по 08.06.1997 року на Деражнянському приватному підприємстві «Прогрес» Хмельницької області на посаді касира, стаж роботи на якому склав 1 рік 18 днів;

- 13.03.2000року по 29.12.2001року подвійний розмір страхового стажу на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області, який складає 1 рік 9 місяців 16 днів, що в загальному складає 12 років 5 місяців та 7 днів, а з врахуванням зарахованого страхового стажу 17 років 8 місяців 8 днів, страховий стаж становить 30 років 1 місяць та 15 днів, та призначити пенсію за віком з дня звернення за пенсією, тобто з 14 лютого 2024 року".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 14.02.2024 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № 2200-0215-8/29265 від 25.03.2024 повідомило, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2024 № 220550002642 повідомлено про відсутність у позивачки необхідного загального страхового стажу, який повинен становити, зокрема, з 1 січня2022 року по 31 грудня2022року не менше 29 років після досягнення віку 60 років. Також зазначено, що до трудового стажу не враховано періоди роботи позивачки, згідно із дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_4 , до надання документу про зміну прізвища та згідно трудової книжки серії НОМЕР_5 з 29.07.1987року по 06.11.1987року (запис про звільнення завірено печаткою, яка не придатна до читання); з 15.07.1988року по 11.02.1992року (вбачається розбіжність між датою звільнення 11.02.1992року і наказом про звільнення 12.11.1992року)

Ухвалою суду від 03.09.2024: звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору; відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду 29.09.2024 надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що, відповідно наданих до заяви документів про стаж, загальний страховий стаж позивачки складає 17 років 7 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Вказує, що не враховано до стажу періоди роботи відповідно до дублікату трудової книжки НОМЕР_2 до надання документу про зміну прізвища та згідно трудової книжки НОМЕР_5 з 29.07.1987 по 06.11.1987(запис про звільнення завірено печаткою, яка не придатна до читання), з 15.07.1988 по 11.02.1992(вбачається розбіжність між датою звільнення 11.02.1992і наказом про звільнення 12.11.1992).

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області - не скористалося правом на подачу відзиву на позов.

З огляду на викладене вище, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з широкомасштабним вторгненням, вимушено залишила окуповану територію та переїхала проживати у м. Деражня.

07.04.2022 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення Хмельницької РДА позивачку взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

ОСОБА_1 14.02.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про призначення їй пенсії за віком.

За результатами розгляду поданої заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № 2200-0215-8/29265 від 25.03.2024 повідомило позивачку, що ним прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та додано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2024 № 220550002642 та вказано, що згідно наданих позивачкою до заяви документів, її стаж є недостатнім для призначення пенсії. До трудового стажу не враховано періоди роботи згідно із дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_2 до надання документу про зміну прізвища та згідно трудової книжки серії НОМЕР_5 з 29.07.1987року по 06.11.1987року (запис про звільнення завірено печаткою, яка не придатна до читання); з 15.07.1988року по 11.02.1992року (вбачається розбіжність між датою звільнення 11.02.1992року і наказом про звільнення 12.11.1992року).

10.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області листом № 2200-0304-8/58360 розглянуло заяву позивачки від 04.06.2024 (вх. №1274/11) щодо обрахунку страхового стажу.

Відповідачем 1 зазначено, що згідно даних дублікату трудової книжки від 04.07.1988 серії НОМЕР_2 , позивачка працювала з 13.03.2000 по 29.12.2001 на посаді сестри-господарки у Міському протитуберкульозному диспансері м. Маріуполя. Вказано, що для зарахування вказаного періоду до страхового стажу у подвійному розмірі, необхідно надати уточнюючу довідку про періоді роботи із зазначенням можливих періодів перебування у відпустках по догляду за дітьми до 3-річного або 6-річного віку, у відпустках без збереження заробітної плати та інших відволікань від роботи Періоди роботи у Міській психіатричній лікарні №7 м. Маріуполя з 21.09.2005 по 10.07.2008, у інфекційному відділенні №2 комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4» ім. І.К.Мацука з 03.10.2017 по 14.04.2020 та у КНП «Психіатрична лікарня м.Маріуполь» з 01.05.2020 по 16.08.2020 враховано до страхового стажу згідно даних персоніфікованого обліку в одинарному обчисленні. Іншого порядку зарахування страхового стажу з 01.01.2004 при призначенні-пенсії за віком чинним пенсійним законодавством не передбачено.

Із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Гепп Валентина Валентинівна не погоджується, а тому звернулася до суду за захистом порушених прав із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004 року), зокрема, у ст. 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується, серед іншого, також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

Як встановлено статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку № 637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , у якій в розділі відомості про роботу трудової книжки позивачки містяться такі записи щодо її трудової діяльності у спірні періоди, а саме: 29.07.1987(запис. №33) по 06.11.1987 року (запис № 34), (25 арк. справи) та з 15.07.1988 року (запис № 35) по 11.02.1992 (запис № 36), (26 арк. справи).

Записи № 33 та № 34 про звільнення з роботи засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств. При цьому, відтиск печаток нечіткий (арк. справи 25).

Також судом встановлено, що записи № 33, № 34 та № 35 (26 арк. справи) у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містять відомості про роботу на посаді костелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області, а також засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємства.

Суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок на момент внесення спірних записів про звільнення позивачки врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 № 162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція № 162).

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 162).

Як встановлено судом та вказано вище, записи № 33 та № 34 про звільнення з роботи засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств, проте відтиск печаток нечіткий (арк. справи 25)., а також записи №33, №34 та №35 (26 арк.справи) у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємства.

Водночас, суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 (справа № 687/975/17), від 23.04.2019 (справа № 593/1452/16-а), від 30.09.2021 (справа № 300/860/17).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивачки зазначені записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які належним чином завірені підписом роботодавця.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2024 № 220550002642, відтак до страхового стажу ОСОБА_1 підлягає до зарахуванню періоди з 29.07.1987 року по 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату «Азовсталь» Донецької області та з 15.07.1988 року по 11.02.1992 року на посаді костелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області.

При цьому при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має зарахувати страховий стаж позивачу, суд враховує, що 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно із пунктом 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) /фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 структурним підрозділом органу, що призначає пенсію визначено ГУ ПФУ в м. Києві, тому належним відповідачем у спірних правовідносинах є ГУ ПФУ в м. Києві, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, ГУ ПФУ в м. Києві має зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 підлягає до зарахуванню періоди з 29.07.1987 року по 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату «Азовсталь» Донецької області та з 15.07.1988 року по 11.02.1992 року на посаді кастелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області.

Щодо зарахування до страхового стажу позивачки періоди її трудової діяльності з 13.03.2000 року по 29.12.2001 року подвійного розміру страхового стажу на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на протидію виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, забезпечення медичної допомоги хворим на туберкульоз визначаються Законом України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001р. №2586-ІІІ.

Відповідно до положень ст.1 Закону України № 2586-ІІІ, протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, то забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України № 2586-ІІІ, працівникам протитуберкульозних закладів, які натають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі. встановлюються підвищені посадові оклади у зв`язку із шкідливими і важкими умовами праці, надбавка за вислугу років та інші надбавки і доплати. Перелік робіт, професій і посад, зайняття яких дає право на підвищені посадові оклади, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 міститься запис про період трудової діяльності , а саме: з 13.03.2000(запис № 9), (31 арк. справи) року по 29.12.2001 (запис № 10), (31 арк. справи) на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із вимогами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на викладене вище, період, що зазначений у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 міститься запис про період трудової діяльності, а саме: з 13.03.2000 (запис № 9), (31 арк. справи) року по 29.12.2001 (запис № 10), (31 арк. справи) на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області, підтверджує позивні вимоги позивачки у цій частині, а відтак суд вважає за можливе зобов`язати ГУ ПФУ у Хмельницькій області зарахувати його до стажу роботи у подвійному розмірі, оскільки саме ГУ ПФУ у Хмельницькій області розглядало заяву позивачки від 04.06.2024 року

Також, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у сторін відсутній спір щодо зарахування до страхового стажу позивачки періодів: 01.07.1990 року по 01.05.1996 року на базі відпочинку Новосибірського філіалу Науково дослідницького інституту хімічного машинобудування на посаді сторожа, стаж роботи на якому склав 5 років 9 місяців та з 20.05.1996 року по 08.06.1997 року на Деражнянському приватному підприємстві «Прогрес» Хмельницької області на посаді касира, стаж роботи на якому склав 1 рік 18 днів, оскільки позивачка не надала до суду доказів відмови відповідачів у зарахуванні вказаного періоду роботи до стажу для призначення пенсії.

Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Щодо вимоги призначити пенсію за віком з моменту звернення, суд зазначає, що, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із практики Європейського суду витікає таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Суд зазначає, що, зобов`язавши пенсійний орган врахувати до страхового стажу спірні періоди роботи позивачки, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

Суд, дослідивши обставини справи, зазначає, що оскільки, відповідачі не розглянули заяву позивачки від 14.02.2024 із долученими документами в порядку, передбаченим пенсійним законодавством, не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання, враховуючи зараховані судом періоди, тому Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

За змістом частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачкою, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав ОСОБА_1 , шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2024 № 220550002642;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: з 29.07.1987 року до 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату «Азовсталь» Донецької області та з 15.07.1988 року до 11.02.1992 року на посаді кастелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі період трудової діяльності з 13.03.2000 року до 29.12.2001 на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2024 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із звільненням позивачки від сплати судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.02.2024 № 220550002642.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: з 29.07.1987 року до 06.11.1987 року на посаді чергової стрілочного поста в службі експлуатації залізнодорожнього цеху Жданівського металургійного комбінату « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Донецької області та з 15.07.1988 року до 11.02.1992 року на посаді кастелянші Жданівського комбінату громадського харчування Донецької області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі період трудової діяльності з 13.03.2000 року до 29.12.2001 на посаді сестри-господарки Маріупольського протитуберкульозного диспансеру Донецької області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2024 про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)

Головуючий суддя Є.В. Печений