Ухвала

від 27.11.2024 по справі 208/10088/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/10088/24

№ провадження 1-кс/208/2670/24

УХВАЛА

Іменем України

27 листопада 2024 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, м. Кам`янське, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, раніше судимого, останній раз 29.03.2023 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком від 21.06.2022 призначити до відбуття 4 роки позбавлення волі; звільнився 03.09.2024 по відбуттю строку покарання,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувсядо судуіз клопотаннямпогоджене зпрокурором прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно підозрюваногоу вчиненікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, місця навчання та роботи, постійного джерела доходу, тобто достатньо міцних та сталих соціальних зв`язків, які могли б утримувати його в межах міста, тому підозрюваний має можливість у будь-який час виїхати за межі міста/області з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ці обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.

Вчините інше кримінальне правопорушення. Санкція статті за тяжке правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК передбачає позбавлення волі, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинений тяжкий злочин ОСОБА_5 може вчинити умисне правопорушення, зокрема проти власності, так як підозрюваний офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. Крім того, підозрюваний вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення. Він підозрюється у вчиненні майнового злочину, не маючи постійного місця роботи та заробітку. Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза межами місця позбавлення волі останній може вчинити інші корисливі злочини з метою отримати дохід «легким шляхом», що характеризує його антисоціальну поведінку та небезпечність для суспільства. Особливу увагу слід звернути на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого через 11 днів після звільнення з місць позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень майнової спрямованості, що вказує на те, що останній не припинив своєї протиправної діяльності та у подальшому буде вчиняти злочини з метою заробітку коштів.

Незаконно впливати на свідка та потерпілого (в особі його представника). Обґрунтованість даного ризику обумовлена тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчинення злочину, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи поза межами місця позбавлення волі, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на психологічний та моральний стан потерпілого (в особі його представника) та свідків, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом. Особливо враховуючи те що підозрюваному достеменно відомо місце роботи свідка ОСОБА_6 , а також представника потерпілого, що надає йому фактичну можливість впливати на них з метою уникнення покарання за вчинений злочин. Вищезазначене може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Обставини, викладені вище, а також те, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення вчинене під час відбування останнім іспитового строку, вказують на те, що до підозрюваного необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачений ст.183 КПК України, так як жодний із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків з причин, викладених нижче.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і виконання процесуальних рішень, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і тримання під вартою останнього у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей винятковий вид запобіжного заходу. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваною. У цьому контексті домашній арешт є несуворою формою ізоляції підозрюваного. Враховуючи обставини кримінального правопорушення та дані про особу, відсутність міцних соціальних зв`язків та інше, вважаю, що вказані факти не зменшуюсь заявлені у кримінальному провадженні ризики та у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку. Домашній арешт не зможе у цьому випадку ефективно запобігти встановленим ризикам, та захистити високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати домашній арешт .

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У провадженні СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041160001184 від 16.09.2024 за ч.4 ст.185 КК України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання ОСОБА_5 , будучи особою, раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.185, ст.186 КК України, маючи незняту та непогашену судимість, повторно вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 КК України за наступних обставин.

У період часу з 14.00 год. 13.09.2024 до 11 год. 15.09.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 перебував біля Гімназії № 6, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де побачив на першому поверсі металопластикові вікна, які решітками обладнані не були. В цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого приміщення, розташованого за вищевказаною адресою, з метою таємного викрадення будь-якого майна, що має майнову цінність.

Реалізовуючи свій раптово виниклий прямий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до іншого приміщення, а саме до Гімназії АДРЕСА_3 , у період часу з 14.00 год. 13.09.2024 до 11 год. 15.09.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, керуючись корисливими мотивами та корисливою метою, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом пошкодження металопластикового вікна (шляхом віджиму предметом, який в ході досудового розслідування не встановлено), проник до кабінету № 4 Гімназії № 6 за адресою: АДРЕСА_2 . Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи, що він здійснює таємне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, ОСОБА_5 , викрав моноблок "ASUS V222GAK-WA003D" серійний номер НОМЕР_1 (вартість якого згідно висновку експерта станом на 13.09.2024, 14.09.2024, 15.09.2024 становить 10125,00 грн.), який належить КНП "ЦПМСД Очеретинської селищної територіальної громади" (код ЄДРПОУ 37544435).

Після чого ОСОБА_5 утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, завдавши своїми протиправними діями КНП "ЦПМСД Очеретинської селищної територіальної громади" (код ЄДРПОУ 37544435) майнову шкоду на суму 10125,00 грн.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному із проникненням до іншого приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_5 до вчинення злочину у якому він підозрюється, а саме: протоколом огляду місця події, висновками експертів, показаннями свідка ОСОБА_6 , протоколами огляду предметів - моноблоку та взуття, речовими доказами (моноблоком та взуттям), протоколом пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , інформацією, вилученою у операторів телекомунікаційного зв`язку.

На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 .

Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризики переховування від органів досудового розслідування та вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості обґрунтовує: тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв`язків, не працює.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості, з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання від 5 до 8 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо не можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_5 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.

Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024041160001184 від 16.09.2024 за ч.4 ст.185 КК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, м. Кам`янське, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, раніше судимого, останній раз 29.03.2023 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком від 21.06.2022 призначити до відбуття 4 роки позбавлення волі; звільнився 03.09.2024 по відбуттю строку покарання, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.01.2025 року, включно.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 242 240 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, які він повинен буде виконувати строком до 23.01.2025 року:

- своєчасно прибувати за першою вимогою до слідчих слідчої групи, прокурорів групи прокурорів, слідчого судді, суду в межах кримінального провадження № 12024041160001184 від 16.09.2024, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не спілкуватися із потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1