Постанова

від 09.10.2024 по справі 758/6561/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/6561/24

головуючий у суді І інстанції Казмиренко Л.В.

провадження № 33/824/4665/2024

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 17 травня 2024 року № 2208/АПр/26-15-23-03-37 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРАВІС-КІНО» (код ЄДРПОУ 36257228, розташованого за адресою: вул. Кирилівська, 23, м. Київ) встановлено, що головний бухгалтер ТОВ «ГРАВІС-КІНО» ОСОБА_1 вчинила правопорушення: здійснення господарських операцій з порушенням пп.141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, не сплачено податок на прибуток з доходів нерезидента та ставкою 15 %, наслідком чого занижено податок під час виплати доходів з джерелом їх походження з України компанії «SPINTREX HOLDINGS LTD» (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), складено акт від 17 травня 2024 року № 48459/ж5/26-15-23-03-21/36257228.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП України та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що сама по собі інформація про встановлення в ході податкової перевірки будь-яких фактів за окремими операціями та викладеним суб`єктивним висновкам в акті перевірки не може бути доказовою базою до визнання податкового зобов`язання узгодженим у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

24 червня 2024 року ТОВ «ГРАВІС-КІНО» поштою отримано податкове повідомлення-рішення № 0581902303 від 20 червня 2024 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 12 540 735 грн 50 коп., у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 10 032 590 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 508 147 грн 50 коп., винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків акта від 17 травня 2024 року № 48459/Ж5/26-15- 23-03-21/36257228.

08 липня 2024 року ТОВ «ГРАВІС-КІНО» подано скаргу про оскарження указаного податкового повідомлення-рішення.

22 липня 2024 року від Державної податкової служби України ТОВ «ГРАВІС-КІНО» отримано рішення про продовження строку розгляду скарги від 18 липня 2024 року № 22002/6/99-00-06-01-02-06 до 05 вересня 2024 року включно.

Тобто, на теперішній час податкове повідомлення-рішення № 0581902303 від 20 червня 2024 року винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків акту № 48459/Ж5/26-15-23-03-21/36257228 від 17 травня 2024 року, оскаржується в адміністративному порядку, і рішення за наслідками оскарження не прийняте.

Порушення, встановлені Головним управлінням ДПС у м. Києві в акті перевірки оскаржуються, визначені Головним управлінням ДПС у м. Києві в Акті перевірки грошові зобов`язання, на теперішній час є неузгодженими, тому докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, відсутні.

Одночасно ОСОБА_1 заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, яке обґрунтовано тим, що їй не було вручено повістку щодо розгляду справи, розгляд справи здійснювався за її відсутності, у суду були відсутні дані про своєчасне сповіщення скаржника про місце і час розгляду справи.

Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.

За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 02 серпня 2024 року.

Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 12 серпня 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні 12 серпня 2024 року, поштовий конверт із судовою повісткою не був отриманий ОСОБА_1 та повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції присутньою не була, докази отримання нею копії оскаржуваної постанови суду першої інстанції матеріали справи не містять, а апеляційна скарга подана 23 серпня 2024 року, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу Київського апеляційного суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому вона підтримала вимоги апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція частини 1 статті 163-1 КУпАП має бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Відповідно до вимог закону, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

З протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, а зазначено лише «здійснення господарських операцій з порушенням пп.141.4.2 п.141.4 статті 141 ПК України від 02 грудня 2012 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, не сплачено податок на прибуток з доходів нерезидента та ставкою 15 %, наслідком чого занижено податок під час виплати доходів з джерелом їх походження з України компанії «SPINTREX HOLDINGS LTD», а у графі «дата, час та місце вчинення порушення» зазначено: «дата акта 17 травня 2024 року, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 23».

У матеріалах справи наявний лише акт перевірки, на підставі якого і було складено протокол про адміністративне правопорушення. Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП не надано.

У тексті оскаржуваної постанови судом першої інстанції зазначено про підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом.

Однак, із тексту оскаржуваної постанови не вбачається, що судом першої інстанції досліджувались і встановлювались обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та навіть не зазначена фабула адміністративного правопорушення із сумами податків на прибуток, які відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, не були сплачені.

З матеріалів справи вбачається, що доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, є акт № 48459/Ж5/26-15-23-03-21/36257228 від 17 травня 2024 року, який і покладений в основу висновку суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні указаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

08 липня 2024 року ТОВ «ГРАВІС-КІНО» оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0581902303 від 20 червня 2024 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 12 540 735 грн 50 коп., у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 10 032 590 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 508 147 грн 50 коп., винесене ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків акта від 17 травня 2024 року № 48459/Ж5/26-15- 23-03-21/36257228..

Рішенням Державної податкової служби України продовжено строк розгляду скарги ТОВ «ГРАВІС-КІНО» від 18 липня 2024 року № 22002/6/99-00-06-01-02-06 продовжено до 05 вересня 2024 року включно.

Згідно з пунктом 56.22 статті 56 ПК України якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Відповідно до пункту 86.7.1 статті 87 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

За змістом пункту 86.7.4 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки (абзац 7 пункту 86.7.4 статті 86 ПК України).

Згідно з пунктом 86.7.5 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А, зазначений висновок про те, що, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і, самі по собі, не породжують правових наслідків для платників податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, зокрема і дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладених у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення оскаржується, акт перевірки в частині висновків, які стали підставою для складання протоколу, є неузгодженим, то такий документ не може бути доказом наявності складу адміністративного правопорушення та, як наслідок, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова