Постанова

від 06.12.2024 по справі 520/8122/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. Справа № 520/8122/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.08.24 по справі № 520/8122/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ 2021» (далі по тексту ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400310719;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400180719;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400640719;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13 грудня 2023 року №00400460719;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 позовні вимоги ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00400180719 від 13 грудня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6684971 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00400310719 від 13 грудня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, яким ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 416705,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 104176,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" (код ЄДРПОУ 44088985) сплачений судовий збір у розмірі 23797,40 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто сім гривень 40 коп.).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 скасувати в частині відмови задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, щосудом першої інстанції невраховано, що платник податку на додану вартість, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання, а також той факт, що ТОВ «Меркурій 2021» не отримувало податкового кредиту, не перебувало у будь-якому іншому податковому зв`язку із учасниками процесу, отже обов`язку для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та складання та реєстрації «компенсуючих» податкових накладних у нього немає.

Також, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись ізрішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, щосудом першої інстанції не враховано положення 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 та 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України згідно яких отримані ТОВ «Меркурій 2021» грошові кошти в розмірі 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року є безповоротною фінансовою допомогою отриманою від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу. Зазначене порушення призвело до: завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за півріччя 2023 року та заниження податку на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн за півріччя 2023 року.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що позивачем дебіторську заборгованість на суму 7 957 440 грн. визнано безнадійною та списаною у рахунок видатків підприємства, отже у платника податку виник обов`язок, на підставі п. 198.5 ст. 198 ПК України, з нарахування «компенсуючого» податкового зобов`язання та складання не пізніше кінця місяця списання такої заборгованості податкової накладної. Зазначене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ 1 326 240 грн за грудень 2021 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Позивач, зокрема, зазначає, що визнання сплати за векселями, до того ж за наявності факту передачі «Основних засобів» на користь ТОВ «Вега 2023», безповоротною фінансовою допомогою, є необґрунтованим та не відповідає правовим позиціям Верховного Суду та приписам чинного законодавства України. У зв`язку із зазначеним, позиція контролюючого органу щодо того, що ТОВ «Меркурій 2021» отримано 9 000 000,00 грн., у т.ч. 2 000 000,00 грн. за І квартал та 7 000 000,00 грн. за ІІ кварталі 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «Тубний Завод» (код ЄДРПОУ 32030717), яка не включена до складу доходу, є хибною.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" задовольнити, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ 2021» (код за ЄДРПОУ 44083985) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено акт №31273/20-40-07-19-05/44088985 від 18.10.2023 року (т. 1 а.с. 11-70).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» вимог:

1. п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за №487/4708, п. 11 та п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 - занижено суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 18 036 313 грн., у т.ч. на суму 821 483 грн. за І квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за ІІ квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за ІІІ квартал 2022 року, на суму 2 464 449 грн. за IV квартал 2022 року, на суму 2 821 483 грн. за I квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 11 квартал 2023 рок, що призвело до:

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн. за Півріччя 2023 року;

- заниження податку на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 2 043 242 грн. у т.ч., на суму 147 867 грн. за І квартал 2022 року, на суму 239 779 грн. за ІІ квартал 2022 року, на суму 63 895 грн. за III квартал 2022 року, на суму 922 556 грн. за IV квартал 2022 року, на суму 170 296 грн. за I квартал 2023 року та на суму 495 848 грн. за II квартал 2022 року;

2. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.198.5 ст.198, п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 133 507 грн., у т.ч. на суму 1326 240 за грудень 2021 року, на суму 165 297 за березень 2022 року, на суму 165 297 за квітень 2022 року, на суму 165 297 за травень 2022 року, на суму 165 297 за червень 2022 року, на суму 165 297 за липень 2022 року, на суму 165 297 за серпень 2022 року, на суму 165 297 за вересень 2022 року, на суму 165 297 за жовтень 2022 року, на суму 165 297 за листопад 2022 року, на суму 165 297 за грудень 2022 року, на суму 165 297 за січень 2023 року, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3 133 507 грн., у т.ч. 1 326 240 за грудень 2021 року, на суму 130 167 грн., за березень 2022 року, на суму 183 667 за квітень 2022 року, на суму 179 057 за травень 2022 року, на суму 106 117 за червень 2022 року, на суму 183 667 за липень 2022 року, на суму 194 667 за серпень 2022 року, на суму 172 737 за вересень 2022 року, на суму 103 417 за жовтень 2022 року, на суму 225 177 за листопад 2022 року, на суму 97 667 за грудень 2022 року, на суму 183 667 за січень 2023 року та на суму 47 260 за травень 2023 року.

3. 1201.2 ст. 1201, п.201.1 ст.201, абз.4 пл.201.10 ст.201, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) нездійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень.

На підставі зазначеного акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на наведені порушення контролюючим органом від 13 грудня 2023 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00400180719 форми «П», яким ТОВ "Меркурій 2021" завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 684 971 грн. (а.с. т. 1 а.с. 123-124).

- №00400310719 форми «Р», яким ТОВ "Меркурій 2021" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду всього у сумі 416 705 грн за Півріччя 2023 року та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 104 176,25 (т. 1 а.с. 125-126).

- №00400640719 форми «ПС», яким ТОВ "Меркурій 2021" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3400 грн.

- №00400460719 форми «Р», яким ТОВ "Меркурій 2021" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 326 240 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 331 560 грн.

Позивач заперечуючи законність вказаних податкових повідомлень рішень, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день проведення перевірки, не зважаючи на те, що передана кредиторська заборгованість покривалась «Основними засобами», за правовою природою отримані за векселями 9 000 000 гривень не є безповоротною фінансовою допомогою, адже строк давності для пред`явлення до виконання кредиторської заборгованості спливе лише 30.12.2026 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень положень п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО заниження суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 9 000 000 грн., у т.ч. на суму 2 000 000 за 1 квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 2 квартал 2023 року, що призвело до: Завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за Півріччя 2023 року; Заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року та, відповідно наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400310719 та №00400180719.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ТОВ «Меркурій 2021» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Меркурій 2021», що виразилось у не здійсненні реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2021 року, березень-грудень 2022 року та січень 2023 року.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлення-рішень від 13 грудня 2023 року №00400310719 та №00400180719, з урахуванням підстав, з якими позивач просить їх скасувати, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підставою для визначення позивачу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання та за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про порушення вимог п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО заниження суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 9 000 000 грн., у т.ч. на суму 2 000 000 за 1 квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 2 квартал 2023 року, що призвело до: Завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за Півріччя 2023 року; Заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року.

Порушення вимог підпункту п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО полягало у тому, що позивач отримав 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу.

При цьому контролюючий орган виходить з таких обставин.

01.02.2023 між ТОВ «Сінтез-777» (Первісний кредитор), ТОВ «Меркурій 2021» (Новий кредитор) та ТОВ «Спецобладнання 2018» (Боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу № 02/23 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне йому на момент укладення цього Договору право вимоги заборгованості Боржника за договором від 25.01.2023 № 01/23 (далі - Основний договір) у сумі 9 000 000 грн, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору на момент укладення цієї угоди загальний борг Боржника перед Первісним кредитором за Основним договором складає 9 000 000 гривень.

Відповідно до п. 2.1 Договору за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор зобов`язується у термін до 31.12.2023 перерахувати платіжними дорученнями на поточний рахунок Первісного Кредитора грошову суму, визначену у п. 1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору Боржник у якості сплати заборгованості передає Новому кредитору прості векселі у кількості 12 штук, емітентом яких є ТОВ «ТУБНИИ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 32030717), договірною вартістю 9 000 000 грн, загальна номінальна вартість яких складає 9 000 000 гривень.

Згідно з п. 2.3 Договору Боржник зобов`язується у термін до 03.02.2023 здійснити передачу Новому кредитору векселів, визначених у п. 2.2 цього Договору, та скласти при цьому відповідний Акт прийому-передачі, в якому будуть зазначені всі необхідні реквізити векселів, що передаються, та який, є невід`ємною частиною цього Договору.

Актом прийому-передачі векселів від 03.02.2023 № 1 до Договору ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» передано Новому кредитору (ТОВ «Меркурій 2021») прості векселі в кількості 12 штук.

Перевіркою встановлено, що додатковою угодою від 11.02.2023 № 1 до Договору визначено наступне. У зв`язку з реорганізацією ТОВ «Меркурій 2021» шляхом виділення з його складу нової господарської структури з власним балансом, а саме ТОВ «ВЕГА 2023», та передачі на його баланс у відповідності з розподільчим балансом ТОВ «Меркурій 2021» від 06.02.2023 заборгованості Нового кредитора перед Первісним кредитором за Договором від 01.02.2023 № 02/23 у сумі 9 000 000 грн, Сторони прийшли до згоди, що з моменту укладення цієї Додаткової угоди усі права та обов`язки ТОВ «Меркурій 2021» стосовно виконання умов Договору про відступлення права вимоги боргу від 01.02.2023 № 02/23 переходять до Правонаступника нового кредитора - ТОВ «ВЕГА 2023».

Разом з тим, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Меркурій 2021» не передано до Правонаступника нового кредитора - ТОВ «ВЕГА 2023» отримані векселі від ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018», а передано лише кредиторську заборгованість у сумі 9 000 000 грн, як передбачає додаткова угода від 11.02.2023 № 1 до Договору, що відображено проводками Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

В свою чергу, ТОВ «Меркурій 2021» отримано від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД» грошові кошти на погашення зазначених векселів у сумі 9 000 000 гривень.

Таким чином, на думку контролюючого органу, ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» отримано 9 000 000 грн, у тому числі 2 000 000 грн за І квартал та 7 000 000 грн за II квартал 2023 року безповоротної фінансової допомоги від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД», яка не була включена до складу доходу.

В акті перевірки вказано, що за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 ТОВ «Меркурій 2021» задекларовано «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток «+» або збиток «-»)» (ряд. 2290 Звітів про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) у сумі 6 481,7 тис. грн (збиток).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України) об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до пп.14.1.257 пп.14.1 ст.14 ПК України: «Фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних)».

Отже, для віднесення сум грошових зобов`язань за переданими постачальникові товару векселями до «безповоротної фінансової допомоги» мають бути наявними правові підстави, визначені у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов`язання емітента сплатити у визначений строк кошти згідно із зобов`язанням.

В статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вказано, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання з оплати за таким договором та виникають грошові зобов`язання з оплати за векселем. Як наслідок, не важливо чи покупець у якості компенсації за товар передає власний вексель, чи вексель третьої особи, у таких операціях відбувається рух певного цінного паперу - векселя.

Згідно із п.п.14.1.244 п.14.1 ст. 14 ПК України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно із ст.77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Додаток I-Уніфікований Закон; Додаток II): «До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74)».Відповідно до ч.1 ст.70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (Додаток I-Уніфікований Закон; Додаток II): «Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу».

Згідно зі статтею 256 ЦК України: «Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 цього Кодексу визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, початок перебігу позовної давності щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем пов`язується з настанням строку платежу за таким векселем. Тільки після закінчення строку позовної давності непогашена заборгованість включається в звітному податковому періоді до безповоротної фінансової допомоги, а у платника податку виникає обов`язок на суму такої допомоги збільшити інший доход, який включається до доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування, згідно із вимогами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті135 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.12.2019 року у справі № 2а-9645/12/2670.

Судовим розглядом встановлено, що прості векселі, які ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» передано на нового кредитора ТОВ «Меркурій 2021» містять строк платежу (строк пред`явлення до погашення), відповідно, до31 травня 2022 року (т. 1 а.с. 147-145).

Отже, строк позовної давності мав спливати 30 травня 2025 року.

З огляду на викладене, на момент виділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега 2023» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій 2021» ТОВ «Меркурій 2021» не отримувало грошові кошти по векселям та ТОВ «Меркурій 2021» мало право на грошове відшкодування як в позасудовому, так й у судовому порядку, а відтак доводи контролюючого органу про те, що у позивача виникла безповоротна фінансова допомога у виді безнадійної заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безпідставними.

При цьому, у зв`язку з реорганізацію ТОВ «Меркурій 2021» шляхом виділення з його складу нової господарської структури з власним балансом, а саме ТОВ «Вега 2023» до останнього перейшло боргове зобов`язання зі сплати грошових коштів у розмірі 9 000 000 грн. на користь ТОВ «СІНТЕЗ-777», згідно договору «Про відступлення права вимоги боргу» № 02/23 від 01.02.2023, що підтверджується Протоколом № 4 Загальних зборів учасників ТОВ «Меркурій 2021», Розподільчим балансом ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023; - Розшифровка розподільчого балансу ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023; - Додаткова угода № 1 від 11.02.2023 до договору «Про відступлення права вимоги боргу» № 02/23 від 01.02.2023 (т. 1 а.с. 166-172, 141).

Матеріалами справи встановлено, що разом з борговими зобов`язаннями перед ТОВ «СІНТЕЗ-777», позивачем на користь ТОВ «Вега 2023» було передано активи загальною вартістю 10 375 068 грн. 76 коп., що підтверджується рядком 1010 «Основні засоби» Розподільчого балансу ТОВ «Меркурій 2021» станом на 06.02.2023(т. 1 а.с. 169).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правова природа отриманих від ТОВ «ТУБНИЙ ЗАВОД» у розмірі 9 000 000 грн. не дозволяє їх віднести до «Інших операційних доходів» (рядок 2120), оскільки 06.02.2023 позивач, у зв`язку з виділом ТОВ «ВЕГА 2023» поніс витрати у вигляді передачі активів загальною вартістю 10 375 068 грн. 76 коп., а передавши обов`язок з розрахунку перед ТОВ «Сінтез-777» грошові кошти які мали були б виплачені ТОВ «СПЕЦОБЛАДНАННЯ-2018» вважалися дебіторською заборгованістю та, відповідно мали відображатися в рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги».

Так, згідно Фінансового звіту Позивача за І квартал 2023 року розмір «Дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (рядок1125) (т. 1 а.с. 225) склала 28 240 800 грн., з урахуванням отриманих 2 000 000 грн. за простими векселями, а відповідно до Фінансового звіту за І півріччя 2023 року загальний розмірі «Дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» (рядок1125) склав 21 175 100 грн., виходячи з отриманих у ІІ кварталі 2023 року грошових коштів за простими векселями у розмірі 7 000 000 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до ч.3, 4 ст.109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Подібні положення містяться у ч.5 ст.55 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, в законі закріплено положення про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом. (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №456/5490/21).

За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14; Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №41/207).

Відповідно до ч.2 ст.619 ЦК України до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Згідно із ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи із зазначеного, передана кредиторська заборгованість ТОВ «Меркурій 2021» на баланс ТОВ «Вега 2023» не знімає обов`язку з ТОВ «Меркурій 2021» з погашення зазначеної заборгованості, адже по усіх переданих зобов`язаннях обидва товариства несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність.

У п.2.1 Договору про відступлення права вимоги боргу №02/03 від 01.02.2023 року сторони визначили, що за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор зобов`язувався у термін до « 31» грудня 2023 р. перерахувати платіжними дорученнями на поточний рахунок Первісного Кредитора грошову суму, визначену у п. 1.1 Договору (т. 1 а.с. 138-139).

Таким чином, дата настання обов`язку з кредиторської заборгованості настає 31.12.2023 року та враховуючи приписи щодо загальної позовної давності, а тому починаючи з 31.12.2023 року до 30.12.2026 року Первісний кредитор за вищезгаданим договором, у випадку непогашення заборгованості ТОВ «ВЕГА 2023», має право звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості, відповідальність щодо якого, виходячи із положень чинного законодавства України та правових позицій Верховного Суду, буде лежати як на ТОВ «Вега 2023», так й на ТОВ «Меркурій 2021».

Крім того, позивачем повідомлено суд, що протягом всього часу існування даних правовідносин ТОВ «Сінтез-777» жодного разу не зверталося до нього з вимогою виконати зобов`язанням зі сплати на його користь грошових коштів в розмірі 9000000 грн., які виникли внаслідок укладення Договору про відступлення права вимоги боргу № 02/23 від 01.02.2023.

Виходячи із вищевказаного, контролюючий орган визнав порушенням незарахування сплачених за векселями 9 000 000 гривень до доходу, визнавши її безповоротною фінансовою допомогою, не зважаючи на те, що у випадку настання відповідальності за рішенням суду по кредиторській заборгованості, ТОВ «Меркурій 2021» та ТОВ «ВЕГА 2023» будуть нести її субсидіарно.

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що в розумінні пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України ТОВ «Меркурій 2021» та ТОВ «ВЕГА 2023» не являються пов`язаними особами.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, станом на день проведення перевірки, навіть, не зважаючи на те, що передана кредиторська заборгованість покривалась «Основними засобами», за правовою природою отримані за векселями 9 000 000 гривень не є безповоротною фінансовою допомогою, адже строк давності для пред`явлення до виконання кредиторської заборгованості спливе лише 30.12.2026 року.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, п.11 та п.14. П(С)БО, а саме: заниження суми фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 9 000 000 грн., у т.ч. на суму 2 000 000 за 1 квартал 2023 року та на суму 7 000 000 грн. за 2 квартал 2023 року, що призвело до: завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 6 684 971 грн за Півріччя 2023 року; заниження податку на прибуток за результатом останнього (звітного) податкового періоду (ряд. 19 Декларації) всього у сумі 416 705 грн. за Півріччя 2023 року.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року №00400310719 та №00400180719 є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень - рішень від 13 грудня 2023 року №00400640719, №00400460719, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою відображених у рядках 4.1Б Декларації з податку на додану вартість «нараховано ПЗ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» показників за період з 26.11.2020 по 02.10.2023 р. у загальній сумі 0 грн, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання даного показника на загальну суму 1 326 240 грн., а саме:

В ході перевірки було встановлено, що дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн. із ТОВ «Хімтехтрейд», яка виникла внаслідок виділу ТОВ «Меркурій 2021» із підприємства ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та прийнято ТОВ «Меркурій 2021» відповідно до Розподільчого балансу при виділі, затвердженого на підставі Рішення учасників №7 від 25.11.2020 року, було визнано безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства.

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 по справі №922/3859/21 про визнання боржника банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

28 грудня 2021 року на підставі вищевказаної постанови ТОВ «Меркурій 2021» визнано дебіторську заборгованість на суму 7 957 440,00 грн. із ТОВ «Хімтехтрейд», яка виникла внаслідок виділу ТОВ «Меркурій 2021» із підприємства ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та прийнято ТОВ «Меркурій 2021» безнадійною та списано її у рахунок видатків підприємства.

Зазначене порушення призвело до заниження податкового зобов`язання на суму ПДВ 1 326 240 грн за грудень 2021 року.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припйнених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення' електронного підпису.

Пунктом 189.1 ст. 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті Т89 цього Кодексу,, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активам, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі попередньої оплати товарів/послуг, які у межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг, як це передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, відсутній та відповідно платник податку втрачає право на податковий кредит, попередньо сформований за операцією з придбання таких товарів/послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням №1 учасника ТОВ «Меркурій 2021» від 25.11.2020 року вирішено створити шляхом виділу з ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» (ідентифікаційний код 42555009) нову юридичну особу правонаступника - ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021». (а.с. 230 т. 1)

При цьому, ТОВ «Меркурій 2021» прийнято від ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІМЕРХІМПАК» дебіторську заборгованість у сумі 7 957 440,00 грн. перед ТОВ «ХІМТЕХТРЕЙД, що підтверджується розподільчим балансом 25.11.2020 р. (а.с. 232-235 т. 1).

Постановою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 по справі №922/3859/21 про визнання боржника банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімтехтрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТП Полімерхімпак» були наявні господарські правовідносини, учасником яких не виступало Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій 2021».

Згідно п. 183.17 ст. 183 ПК України особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов`язки із сплати податку у зв`язку з розподілом податкових зобов`язань чи податкового боргу».

При цьому, колегія суддів зазначає, щовідповідно до п. 196.1.7 ст. 196 ПК України операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об`єктом оподаткування».

Згідно з пп. «а» п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об`єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПК України.

Списання дебіторської заборгованості шляхом резерву сумнівних боргів або збільшення операційних витрат є лише вилученням з балансу підприємства такої заборгованості з метою бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція вказана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 р. у справі №813/2128/15 де було зазначено: наступне«Таким чином, як вірно зазначили суди, умовою визнання податкових зобов`язань з ПДВ у податковому обліку платника, який використовує касовий метод, є одержання коштів або іншого виду компенсації. Списання ж дебіторської заборгованості у зв`язку з неможливістю її стягнення не може бути розцінене як отримання постачальником відповідної компенсації; адже у такому разі платник анулює заборгованість контрагента, фактично одержуючи збиток. А відтак суди об`єктивно погодилися з правовою позицією позивача у справі щодо відсутності підстав для збільшення Підприємством податкових зобов`язань».

Отже, платник податку на додану вартість, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов`язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Таким чином, передана дебіторська заборгованість була сформована унаслідок здійснення передоплати в господарських правовідносинах між ТОВ «ВТП Полімерхімпак» та ТОВ «Хімтехтрейд», внаслідок якої на користь кредитора мали бути передані товари, визначені господарським договором. Унаслідок зазначеного, податкові зобов`язання виникли виключно у двох зазначених підприємств, які, у випадку порушення даних зобов`язань, мали нести визначену чинним податковим законодавством України податкову відповідальність.

Характер даних правовідносин є аналогічним до відносин, які виникають у зв`язку з укладенням договору відступлення права вимоги, де здійснюється заміна Первісного Кредитора на Нового Кредитора (в даному випадку ТОВ «ВТП Полімерхімпак» (первісний Кредитор) було замінено на ТОВ «МЕРКУРІЙ 2021» (Новий Кредитор) на підставі реорганізації (виділу Позивача)).

Відповідно дост. 512 - 516 ЦК Українимкредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податкового кредиту за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) здійснюється відповідно доп. 187.1тап. 198.1, 198.2 ПК України.

Укладення договору переведення боргу не призводить до податкових наслідків щодо ПДВ, оскільки за ним передається зобов`язання, яке не є товаром чи послугами.

Згідно зп. 185.1 ПК Україниоб`єктом оподаткування ПДВ є операції платників з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно дост. 186 ПК України.

Колегія суддів додатково зауважує, що оскільки за операцією з переведення боргу не відбувається постачання товарів/послуг, а створюються зобов`язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а саме сплатити гроші, то податкових зобов`язань з ПДВ за такою операцією у сторін не виникає.

Крім того, за увесь час, що минув, унаслідок передання дебіторської заборгованості, платник не здійснив жодного видатку, не отримав доходу по зазначеним господарським зобов`язанням, а тому товариство не мало нараховувати податкові зобов`язання по здійсненій передоплаті. За операціями, невчинення певних дій щодо яких ставиться у вину платникові, ТОВ «Меркурій 2021» не отримувало податкового кредиту, не перебувало у будь-якому іншому податковому зв`язку із учасниками процесу.

На момент здійснення господарських операцій юридичні особи, щодо господарських відносин яких контролюючий орган встановив порушення ТОВ «Меркурій 2021», були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податків, тобто мали спеціальну податкову правосуб`єктність, враховуючи, що факт реального здійснення спірних господарських операцій підтверджується сукупністю складених первинних документів, враховуючи наявність причино-наслідкового зв`язку між здійсненими операціями з передоплати. Враховуючи, що законодавство не передбачає відповідальності одного платника податку за неправомірність дій іншого, в діях позивача відсутні порушення приписів ПК України.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань Товариству, оскільки Платник не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами, або будь-якими іншими особами (в т.ч. із яких був здійснений виділ Товариства).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. (Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №826/10182/13-а).

До того ж, питання визнання заборгованості безнадійною не може ставитись у вину позивача, адже ТОВ «Меркурій 2021» на виконання приписів чинного податкового законодавства України було визнано заборгованість безнадійною у зв`язку із визнання банкрутом ТОВ «Хімтехтрейд».

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2023 року №00400640719 та від 13 грудня 2023 року №00400460719 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2023 року №00400640719 та від 13 грудня 2023 року №00400460719 з прийняттям в цій частині нового судового рішення про рішення задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 520/8122/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 13 грудня 2023 року №00400640719 та від 13 грудня 2023 року №00400460719 та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій 2021" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 13 грудня 2023 року №00400640719 та від 13 грудня 2023 року №00400460719.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 по справі № 520/8122/24 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло