Постанова

від 06.12.2024 по справі 577/4300/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Кравченко В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. Справа № 577/4300/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.10.2024, АДРЕСА_1 по справі № 577/4300/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі за відсутноті події та складу правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Блищак В.О. звернулася до Конотопського міськрайонного суду із в позовом, у якому просила:

-поновити строк на оскарження постанови від 23.07.2024 року, прийняту ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

-скасувати постанову від 23.07.2024 року, прийняту ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

-закрити провадження у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали.

12.08.2024 на виконання вказаної ухвали позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що про притягнення до адміністративної відповідальності йому стало відомо із листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № ІІІ/12644 від 02.08.2024, який було надіслано на електронну пошту адвоката в якості відповіді на адвокатський запит від 30.07.2024.

Ухвалою Конотопського районного суду Сумської області відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Блищак Вікторія Олександрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 жовтня 2024 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт послався на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити із наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду, оскільки ОСОБА_1 було відомо про факт розгляду протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно вимог частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Водночас, статтею 286 КУпАП врегульовано, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже, положення статті 286 КАС України містять імперативну норму в частині подання позовної заяви щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Разом з тим, зважаючи на те, що КАС України не містить заборону на поновлення судом строку звернення до суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів звертає увагу, що вказаний процесуальний строк може бути поновлений судом за заявою позивача у разі наявності поважних причин його пропуску.

Колегія суддів вважає, що такими поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження може бути, у тому числі, невручення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особі, стосовно якої її було винесено, адже за відсутності даних щодо підстав притягнення до відповідальності, змісту застосованого стягнення, реквізитів оскаржуваного рішення тощо особа позбавлена можливості належним чином реалізувати своє право на судовий захист.

Як свідчать матеріали справи, 29.07.2024 представник позивача - адвокат Блищак В.О. звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адвокатським запитом, у якому просила надати інформацію та копію відповідного рішення, яке було прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 11.07.2024.

02.08.2024 на адресу представника позивача надіслано відповідь на адвокатський запит, яка містила копію протоколу про адміністративне правопорушення військовозобов`язаного ОСОБА_1 та копію постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП та 07.08.2024 р. позивач через свого представника звернувся до суду з позовом, тобто без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на звернення до суду з позовною заявою, що свідчить про вжиття ним невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої позовної заяви, тому на переконання колегії суддів позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

За встановлених обставин, виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 КАС України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у спірних правовідносинах таких обставин, які могли б бути визнані судом поважними у розрізі вирішення питання про поновлення строку звернення до суду та забезпечення особі належної реалізації доступу до правосуддя.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

При цьому, апеляційний суд вказує і на правову позицію Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

При цьому, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи викладеневище, з метою недопущення ситуації позбавлення особи права допуску до правосуддя, колегія суддів вважає, що дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.10.2024 по справі № 577/4300/24 скасувати.

Справу № 577/4300/24 направити до Конотопського міськрайонного суду Сумської області для продовження розгляду .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий