Постанова

від 27.11.2024 по справі 440/14162/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р.Справа № 440/14162/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, по справі № 440/14162/23

за позовом Приватного підприємства «Джісіеквіпмент»

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Джісіеквіпмент" (далі за текстом ПП "Джісіеквіпмент", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області області (далі за текстом - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач-1),Державної податкової служби України (далі за текстом - ДПС України, відповідач-2) в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Полтавській області та Державної податкової служби України щодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн;

- зобов`язатиГоловне управління ДПС в Полтавській області та Державну податкову службу України відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправні дії відповідачів, які виявились у не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки. Зазначив, що у зв`язку з прийняттям за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення форми "В3" від 24.11.2022 № 00043760701, згідно якого позивачу відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2022 року в загальній сумі 264990 грн, таким чином на зазначену суму мав збільшитися реєстраційний ліміт СЕА ПДВ. Однак, Контролюючим органом за результатами перевірки було відновлено/збільшено реєстраційний ліміт ПП "Джісіеквіпмент" на суму 44 375 грн., який був отриманий підприємством, а суму 220 615,00 грн. в реєстраційний ліміт не включено, що порушує права позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Полтавській областіщодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн.

Зобов`язаноДержавну податкову службу Українита Головне управління ДПС в Полтавській області відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства "Джісіеквіпмент " реєстраційний ліміт у сумі 220 615 грн та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1342 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1342 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області, подав апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано, що по-перше, у спірних правовідносинах саме дії платника податку (позивача) стосовно порушення вимог пункту50.1 статті 50розділуII Податкового кодексу України, пункту 3 розділу IVнаказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого в додатку 4 за липень 2022 невірно відображена сума 46 1554 замість 264 990 грн, й призвели до відповідного зменшення реєстраційної суми ліміту, про що було відображено в акті перевірки від 07.11.2022 № 5647/16-31-07-01-02/32370556, та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В3" від 24.11.2022 № 00043760701, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2022 року на поточний рахунок платника податку та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації № 9158694062 від 13.08.2022 за липень 2022 року на суму 44375 грн та по уточнюючому розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022 за липень 2022 року на суму 220615 грн, всього 264990 грн (а.с. 27-28).

По-друге, відповідно до норм ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, сума реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ це не грошові кошти на рахунку, а є лише показником в системі СЕА ПДВ автоматично обчисленого платнику податку за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу. У зв`язку з цим, висновок суду про вільне розпорядження відповідачем таким показником в СЕА ПДВ, є безпідставним та недоведеним, оскільки у спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов`язок відповідача здійснити визначену судовим рішенням дію в СЕА ПДВ, так як зазначена система працює виключно в автоматичному режимі.

Також із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-2, ДПС України, та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані аналогічними доводами, які викладені в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Джісіеквіпмент" (код ЄДРПОУ 32370556) зареєстровано як юридична особа 05.04.2023, номер запису 1009571070024000748 (т. 1 а.с. 8-9).

Основний вид діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 25.10.2022 по 31.10.2022 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову перевірку ПП "Джісіеквіпмент" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки 07.11.2022 ГУ ДПС у Полтавській області складено Акт № 5647/16-31-07-01-02/32370556 (т. 1 а.с. 29-64), за висновками якого встановлено порушення:

- пункту 200.1 абзац б), в) пункту200.4 статті 200 Податкового кодексу України,наказу Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"в наслідок чого завищено рядок 20.2 "Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 264 990 грн декларації за липень 2022 року № 9158694062 від 13.08.2022 з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022,

- пункту 200.1, абзац б), в) пункту200.4 статті 200 Податкового кодексу України,наказу Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість"в наслідок чого завищено рядок 21 "Від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду" на суму 264 990 грн, декларації за серпень 2022 № 9187473904 від 20.09.2022.

На підставі висновків Акту № 5647/16-31-07-01-02/32370556 ГУ ДПС у Полтавській області 24.11.2022 складено податкове повідомлення-рішення форми "В3" № 00043760701, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2022 року на поточний рахунок платника податку та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації № 9158694062 від 13.08.2022 за липень 2022 року на суму 44375 грн та по уточнюючому розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022 за липень 2022 року на суму 220615 грн, всього 264990 грн (т. 1 а.с. 27-28).

Так, згідно вищевказаного рішення перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено завищення рядка 20.2 "Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню" на суму 264 990 грн декларації за липень 2022 року № 9158694062 від 13.08.2022 з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022. Підприємством порушено вимоги пункту50.1 статті 50розділуII Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI(із змінами та доповненнями), пункту 3 розділу IVнаказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого в додатку 4 за липень 2022 невірно відображена сума 46 1554 замість 264 990 грн.

28.06.2023 року листом за вихідним №13 ПП "Джісіеквіпмент" звернулося до ДПС України з проханням включити до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615,00 грн, оскільки контролюючим органом за результатами перевірки було збільшено реєстраційний ліміт на суму 44 375 грн, а суму 220 616 грн в реєстраційну суму не включено (т. 1 а.с. 71).

Листом від 28.07.2023 № 25854/6/16-31-07-01-08 ГУ ДПС у Полтавській області повідомило ПП "Джісіеквіпмент", що за результатами перевірки складено акт №5647/16-31-07-01-02/32370556 від 07.11.2022 та внаслідок невірного заповнення Додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 264 990 грн., а саме: за липень 2022 року:

- 44375 грн. по Податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;

- 220615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.

24.11.2022 винесено податкове повідомлення-рішення № 00043760701 за формою "В3" та враховано уточнюючий розрахунок від 06.09.2022 за № 9174730601 (т. 1 а.с. 72-73).

04.08.2023 за вихідним №18 ПП "Джісіеквіпмент" у відповідь налист від ГУ ДПС України в Полтавській області "Про надання інформації" за №25854/6/16-31-07-01-08 повідомило, що запит ПП "Джісіеквіпмент" від 28.06.2023 року не стосується порядку адміністрування податку на додану вартість, а його предметом є відновлення/збільшення реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" на суму 220615,00 грн, право на отримання бюджетного відшкодування щодо якої було підтверджено в ході перевірки податкової звітності підприємства, а лист від 28.07.2023 року за №25854/6/16-31-07-01-08 не містить відповіді на предмет запиту та прохало для дотримання законних прав та інтересів платника податків відновити/збільшити реєстраційний ліміт ПП "Джісіеквіпмент" суму 220615 грн (т. 1 а.с. 74).

14.09.2023 на адресу ПП "Джісіеквіпмент" надійшов лист ГУ ДПС України в Полтавській області від 11.09.2023 за №29423/6/16-31-07-01-08у відповідь на лист платника податків №18 від 04.08.2023 року, у якому повторно зазначено, що за результатами перевірки складено акт №5647/16-31-07-01-02/32370556 від 07.11.2022 та внаслідок невірного заповнення Додатку 4 до уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 264990 грн., а саме: за липень 2022 року:

- 44375 грн. по Податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;

- 220615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.

24.11.2022 винесено податкове повідомлення-рішення № 00043760701 за формою "В3" та враховано уточнюючий розрахунок від 06.09.2022 за № 9174730601 (т. 1 а.с. 75-76).

Позивач, вважаючи, що відповідачами протиправно не відновлено реєстраційний ліміт на суму 220615,00 грн, звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв`язку із відмовоюПП "Джісіеквіпмент" у бюджетному відшкодуванні на суму 264990 грн. за липень 2022 року (44375 грн. по податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062 та 220615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601), таким чином на зазначену суму мав збільшитися реєстраційний ліміт СЕА ПДВ. Отже, в даному випадку податковий орган, не включаючи до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615 грн, зурахуванням наділення його виключними повноваженнями щодо внесення даних в СЕА ПДВ допускає протиправну бездіяльність, яка має наслідком порушення прав позивача на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на зазначену суму.

Також суд першої інстанції виходив з того, що позивач, з урахуванням принципу правової визначеності, має легітимні очікування на коректне відображення контролюючим органам сум в СЕА ПДВ на, які позивач має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбаченіст. 308 КАС України, апеляційний суд виходить з наступного.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору в даній справі є визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Полтавській області та Державної податкової служби України щодо не вжиття заходів з відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства "Джісіеквіпмент" реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн та зобов`язатиГоловне управління ДПС в Полтавській області та Державну податкову службу України відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ суму реєстраційного ліміту в розмірі 220 615 грн.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (даліПК України),

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, даліПК України).

Згідно з пунктом 200-1.1статті200-1ПК Українисистема електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту200-1.2 статті 200-1 ПК Україниплатникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Постановою КМУ №569 від 16.10.2014 рокузатверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі Порядок №569).

Згідно із пунктом 2 Порядку №569 електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Пунктом 4 Порядку № 569 встановлено, що рахунок у системі електронного адміністрування податкуце рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 2001.3статті2001ПК Українита пунктом 9 Порядку № 569.

Пунктом 200-1.3статті200-1ПК Українивизначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту208.2 статті 208цьогоКодексута зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника еПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не враховуються в обрахунку показника еПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті209цьогоКодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті209цьогоКодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті209цьогоКодексу.

еОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу.

Показник еОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цьогоКодексу;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку.

Сума еНакл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми еНакл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При цьому, пунктом 200-1.9статті200-1ПК Українивизначено, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ), а сума, визначена пунктом 2001.3статті2001цьогоКодексу(еНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника еПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника еПопРах незалежно від значення показника еНакл, визначеного відповідно до пункту 200 1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (еПеревищ).

З аналізу викладених норм виходить, що, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за відповідною формулою, визначеною пунктом 200-1.3статті200-1ПК України, до показників якої також має вплив обрахунок суми заявленого бюджетного відшкодування.

Колегією суддів встановлено, що у період з 25.10.2022 по 31.10.2022 ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову перевірку ПП "Джісіеквіпмент" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень, серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Отже, документальна позапланова перевірка ПП "Джісіеквіпмент" була проведена у зв`язку із поданням позивачем податкової звітності з ПДВ за період червень, липень, серпень 2022 року, в якій заявлено до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість.

За результатами перевірки 07.11.2022 ГУ ДПС у Полтавській області складено Акт № 5647/16-31-07-01-02/32370556 (т. 1 а.с. 29-64), на підставі висновків якого ГУ ДПС у Полтавській області 24.11.2022 складено податкове повідомлення-рішення форми "В3" № 00043760701, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2022 року на поточний рахунок платника податку та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації № 9158694062 від 13.08.2022 за липень 2022 року на суму 44375 грн та по уточнюючому розрахунку № 9174730601 від 06.09.2022 за липень 2022 року на суму 220615 грн, всього 264990 грн (т. 1 а.с. 27-28).

Отже, за результатами проведеної перевірки та прийняттям контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 24.11.2022 № 00043760701 позивачу було відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування за липень 2022 року на суму:

- 44375 грн. по податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062;

- 220615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось, що не заперечується сторонами по справі.

Таким чином, у зв`язку із відмовою контролюючим органомПП "Джісіеквіпмент" у бюджетному відшкодуванні на зазначену суму з урахуванням суми податку (SНакл), обрахованої за відповідною формулою, визначеною п. 2001.3ст.2001ПК України, до обчислення якої в тому числі враховується показник SВідшкод, реєстраційний ліміт СЕА ПДВ мав збільшитися на суму 44375 грн. та 220615 грн відповідно.

Разом з тим, сума 220 615 грн до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" в системі електронного адміністрування ПДВ включена не була, що підтверджується наступним.

Так, дослідивши податкову звітність з ПДВ за охоплений перевіркою період, колегією суддів встановлено наступні обставини.

ПП "Джісіеквіпмент" було подано до ГУ ДПС у Полтавській області звітну податкову декларацію з ПДВ за червень 2022 року (від 16.07.2022 №9130286872), в якій задекларовано суму від`ємного значення 727052 грн. (рядок 19), задекларовано до бюджетного вiдшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 462052 грн. (рядок 20.2.1) та задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суму 265000 грн. (рядок 21: 727052 - 462052 = 265000) (т. 1, а.с. 32, т. 3 а.с. 34).

В подальшому платник податків подає до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 06.09.2022 №9174295151) за звітний період червень 2022 року та Додаток 3, яким виправляє суму бюджетного вiдшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 462062 грн. (рядок 20.2.1), збільшивши суму на 10 грн. та, відповідно, зменшивши суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суму 264 990 грн. (рядок 21: 727052 - 462062 = 265990) ( т. 1 а.с. 32, т. 3 а.с. 42).

Отже, з урахуванням викладеного, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто липня 2022 року, стала 264 990 грн.

За період червень 2022 року перевіркою порушень вимог податкового законодавства, в тому числі заявленого бюджетного відшкодування, не встановлено.

Далі позивач подає звітну податкову декларацiю з ПДВ за липень 2022 року (вiд 13.08.2022 року № 9158694062), в якій задекларовано суму від`ємного значення 461 564 грн. (рядок 19), задекларовано до бюджетного вiдшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 240939 грн. (рядок 20.2.1) та задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду суму 220625 грн. (рядок 21: 461564 - 240939 = 220625) (т. 1, а.с. 42, т. 3 а.с. 13).

В подальшому платник податків подає до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 06.09.2022 №9174730601) за звітний період липень 2022 року та Додаток 3, яким виправляє суму бюджетного вiдшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 240 939 грн. (рядок 20.2.1), збільшивши суму на 264990 за червень та зменшивши на суму 44375 грн за липень, що в загальному розрахунку складає 220615 грн до бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 51, 113).

Також позивач подає до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 06.09.2022 №9174730612) за звітний період липень 2022 року, яким, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601 (за яким сума до бюджетного відшкодування складала 220615 грн) та виправляє суму бюджетного вiдшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку суму ПДВ в розмірі 461554 грн. (рядок 20.2.1).

Тобто позивач за уточнюючим розрахунком від 06.09.2022 №9174730612 заявив на відшкодування всю суму від`ємного значення, а саме в розмірі 461554 грн.

Колегія суддів зазначає, що оскільки предметом спору в даних спірних відносинах є не правомірність чи протиправність заявленого відповідачем суми відшкодування ПДВ за липень 2022 року, а саме відновлення/збільшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Приватного підприємства " Джісіеквіпмент " реєстраційного ліміту у сумі 220 615 грн, доводи апеляційної скарги про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині права на отримання заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2022 року є безпідставними.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з СЕА ПДВ станом на дату до подання звітної податкової декларацiї з ПДВ за липень 2022 року (вiд 13.08.2022 року № 9158694062) сума ліміту складала 685010, 75 грн.

В подальшому станом на 13.08.2022 (після подання вищевказаної декларації) зменшено ліміт на суму 240939 грн. заявлену платником податку до бюджетного відшкодування згідно з податкової декларацiї з ПДВ за липень 2022 року вiд 13.08.2022 року № 9158694062.

Отже станом на 13.08.2022 сума ліміту стала 444071,73 грн. (т. 1 а.с. 132)

06.09.2022 відновлено ліміт на суму 240939 грн у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку від 06.09.2022 №9174730601, та зменшено ліміт на суму 461554 (т. 1 а.с. 131)

13.12.2022 на дату рознесення податкового повідомлення-рішення форми від 24.11.2022 № 00043760701 відновлено ліміт на 461554 та зменшено на 417179 грн (461554 417179 = 44375 грн).

Тобто, фактично, відповідач відновив ліміт на суму 44375 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2022 № 00043760701.

Проте, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з тим, що вказаним податковим повідомленням рішенням відмовлено платнику у бюджетному відшкодуванні на загальну суму 264990 грн. (44375 грн. по податковій декларації з ПДВ від 13.08.2022 за №9158694062 та 220615 грн. по уточнюючому розрахунку від 06.09.2022 за №9174730601), то сума ліміту мала збільшитись саме на суму такого податкового повідомлення-рішення, а саме: 264 990 грн, а не на 44375 грн .

Однак сума 220615 грн. (264990 44375 грн = 220615) в реєстраційному ліміті позивача відновлена не була.

Також, відповідачі ні у листах від 28.07.2023 № 25854/6/16-31-07-01-08 та від 11.09.2023 № 29423/6/16-31-07-01-08, ні в апеляційній скарзі, ні в письмових поясненнях не обґрунтовують правомірність не включення до реєстраційного ліміту СЕА ПДВПП "Джісіеквіпмент" суми 220 615 грн, а лише посилаються на порушення позивачем Порядку заповнення уточнюючого розрахунку, при цьому, погоджуючись, що сума у додатку 4 декларації за липень 2022 року становить 220 615 грн, що не має правового відношення до вказаного спору.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області 12.10.2023 звертався до Департаменту інформаційних технологій Державної податкової служби України, в якому повідомив, що за результатами перевірки, прийняття ППР яким відмовлено, в даних СЕА реєстраційний ліміт збільшився лише на суму 44375 грн, а на суму 220615 не поновився.

Вказаним листом ГУ ДПС у Полтавській області прохавДержавну податкову служби України посприяти у вирішенні технічного питання щодо поновлення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" відповідно до винесеного ППР в частині суми відмови в наданні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 220615.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, письмових пояснень відповідача-1, що на вказаний лист ГУ ДПС у Полтавській області відповідь від ДПС України не отримав та в даних СЕА ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" вказана сума ліміту відновлена не була.

Факт не відновлення реєстраційного ліміту також підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з СЕА ПДВ (т. 1 а.с. 129-132).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даних спірних відносинах податковий орган, не включаючи до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" суму 220 615 грн, зурахуванням наділення його виключними повноваженнями щодо внесення даних в СЕА ПДВ, допускає протиправну бездіяльність, яка має наслідком порушення прав позивача на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на зазначену суму.

Разом з тим, за позицією відповідачів, СЕА ПДВ працює в автоматичному режимі і не передбачає можливості самостійного коригування ДПС України будь-яких показників у СЕА ПДВ, які відображені на підставі поданих і зареєстрованих документів платника податків.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи апеляційних скарг, з огляду на наступне.

Так, підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що технічним адміністратором електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є Державна податкова служба України (відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №227).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Державної податкової служби України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми податку на додану вартість, тобто на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отож збільшення суми податку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість є повноваження саме ДПС.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 05.03.2019 року у справі №802/77/16-а, від 09.04.2019 року у справі №815/3688/16, від 14.12.2021 року у справі №820/6963/16.

Отже, оскільки ДПС України на централізованому рівні є адміністратором системи електронного адміністрування податку на додану вартість та саме ДПС України відповідно до підпункту 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 ПК України наділена повноваженнями, зокрема технічного і технологічного забезпечення, функціонування, усунення помилок в електронному кабінеті, а чинне законодавство не містить норм щодо заборони вносити виправлення адміністратором виправлень в СЕА, тому доводи апеляційних скарг щодо не можливості самостійного коригування ДПС України будь-яких показників у СЕА ПДВ, є не доведеними.

Крім того згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з СЕА ПДВ ПП "Джісіеквіпмент" в 21 рядку передбачено показник «зміна ліміту за рішенням суду».

Також колегія суддів враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 року, в якій Суд дійшов наступних висновків:

«Реалізуючи мету, з якою касаційне провадження було відкрито у цій справі відповідно до пункту 3 частини четвертоїстатті 328 КАС України, колегія суддів формулює такий висновок. На запроваджені податковим законодавством алгоритми роботи СЕА ПДВ і її показники за загальним правилом дійсно впливають дії, вчинені платниками податків. Під час реєстрації податкових накладних платники податків дійсно повинні діяти з належною обачністю і за можливості не допускати помилок. Водночас за своїм змістом податкове законодавство України визначає правомірну поведінку платника податків ПДВ і наслідки її порушення, однак, не може охоплювати усі можливі ситуації, які спричинені в тому числі технічними характеристиками і можливостями запровадженої Системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Допущення платником податків певної помилки, яка у підсумку не призвела безпосередньо до порушення ним своїх податкових обов`язків, але призвела до порушення його прав, які неможливо відновити у спосіб, встановлений податковим законодавством, не повинно створювати для такого платника податків безповоротних негативних (несприятливих) наслідків, спричинених такою помилкою. Тим більше, у випадку, коли неможливість використання встановленогоПК Україниспособу виправлення допущеної помилки спричинена в тому числі діями контролюючого органу, які в подальшому визнано протиправними контролюючим органом вищого рівня або судом.

Також колегія суддів вважає, що під час вирішення подібних спорів суди мають надавати правову оцінку встановленим у відповідній справі обставинам у їх сукупності, а саме: причинам зменшення/збільшення відповідного показника на рахунку платника податків в СЕА ПДВ; відповідності даних ЄРПН і податкової звітності з цього податку за відповідний період; вжитим платниками податків заходам задля приведення цих показників у відповідність з дійсними обставинами; вжитим ДПС України, як адміністратором СЕА ПДВ, заходам задля вирішення відповідної ситуації тощо. Під час розгляду подібних спорів позиція ДПС України підлягає перевірці в контексті дотримання нею критеріїв, встановлених у частині другійстатті 2 КАС України.»

На підставі викладеного, а також враховуючи, що колегія суддів дослідивши обставини справи та докази в їх сукупності встановила, що позивач мав право на відображення суми ПДВ 220615 грн в СЕА, вказана сума до реєстраційного ліміту ПП "Джісіеквіпмент" в системі електронного адміністрування ПДВ включена не була не з вини платника податку, позивач звертався з листами до ДПС України, ГУ ДПС України в Полтавській області з повідомленням про виниклу ситуацію та проханням включити до реєстраційного ліміту вказану суму, відповідачі не вжили заходів щодо відновлення реєстраційного ліміту, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.03.2018 року у справі №819/777/17 та від 20.02.2020 року у справі № 820/3375/16, касаційний суд вказав, що перевіряючи правомірність поведінки платника податку суд фактично надав оцінку обставинам щодо відсутності вини платника податків у випадку, коли державні органи не дотримуються власних процедур, в тому числі пов`язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.

Положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій яке має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

За змістом статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20.10.2011 ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналізуючи вищенаведені норми у сукупністю із обставинами даної справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 по справі № 440/14162/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді С.П. Жигилій Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 06.12.2024 року