УХВАЛА
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 280/4889/24
адміністративне провадження № К/990/45409/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг»
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року
у справі №280/4889/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №280/4889/24, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08 квітня 2024 року № 0041600408, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних до розрахунків коригування.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позивач у касаційній скарзі визначає підставою для касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Зокрема, скаржник зіславшись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, зазначає, на дату подання цієї касаційної скарги існують висновки Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, та від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23 від яких належить відступить та які потребують уточнення. Суть вказаних висновків зводиться до того, що умови притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності залежать від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.
Але у вказаних висновках не розкрите питання дії у часі наказу Міністерства фінансів України №225 від 29 вересня 2022 року, зокрема на період з 27 травня 2022 року до 06 вересня 2022 року. Вказані висновки надають відповідь лише стосовно дії у часі пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Не досліджено питання та не надано висновок, чи міг суб`єкт господарювання у період з 27 травня 2022 року до 06 вересня 2022 року бути обізнаним про перелік підстав, за якими буде звільненовід відповідальності, а за якими ні у майбутньому.
Правові висновки Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, та від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23 у свою чергу не надають відповідь на існуючу правову проблему щодо зворотної дії у часі нормативно-правового акту (наказу Міністерства Фінансів України №225 від 29 липня 2022 року), «можливої» або «належної» поведінки платника податків під час дії воєнного стану, щодо обізнаності платника податків про умови, які настануть у майбутньому, з урахуванням принципу презумпції правомірності поведінки платника податків та принципу належного урядування в умовах правової не визначеності. Що у свою чергу потребує більш глибокого дослідження цього питання, у тому числі із урахуванням сталої судової практики.
Суд вказує на те, що аналіз процесуального законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.
Відкриття касаційного провадження на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, суд може шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від її висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм. Отже, має існувати необхідність відступу і така необхідність має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані, також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційного Суду України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, тощо.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що у справі № 160/10740/23 (на яку посилається Товариство у касаційній скарзі) період складання накладних припав на лютий - серпень 2022 року, а період реєстрації відбувся з 03 серпня 2022 року до 02 вересня 2022 року (було встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН 99 податкових накладних / розрахунків коригування за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року). У справі № 280/4484/23 накладні було складено за період з 16 лютого 2022 року по 30 березня 2023 року, а зареєстровано в ЄРПН в період з 12 липня 2022 року по 19 квітня 2023 року.
Суд звертає увагу на те, що висновки Верховного Суду в постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 ґрунтуються на обставинах конкретних справ, тому відсутні підстави для відступу від правових позицій Верховного Суду, викладених у зазначених постановах.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг» підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №280/4889/24.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №280/4889/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123584145 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні