Рішення

від 06.12.2024 по справі 756/4228/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.12.2024 Справа № 756/4228/24

Унікальний номер 756/4228/24

Провадження номер 2/756/2735/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

за участі : позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Капітал-Траст» про виплату щорічного прибутку та відрахування належних відшкодувань та винагороди у розмірі 8 % прибутку за договором № 321563/000976 від 30 листопадад 1994 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 26 березня 2024 року засобами поштового зв`язку зернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ТДВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» виплатити щорічний прибуток у розмірі 38779,65 грн та відрахування належних відшкодувань та винагороди у розмірі 8 % прибутку за Договором № 321563/000976 від 30 листопадад 1994 року за період від 30 листопада 1994 року по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 30 листопада 1994 року уклала Договір № 321563/000976 про здійснення представницької діялності з ТДВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» на підставі якого передала приватизаційнйі кошти в розмірі 1050000 карбованців. Відповідно до умов договору, здійснюючі представницьку діяльність, відповідач зобов`язалися щорічно сплачувати позивачу одержаний прибуток після внесення усіх обов`язкових платежів та відрахування належних йому відшкодувань та винагороди у розмірі 8% прибутку. Проте своїх зобов`язань відповідач не виконав та жодних коштів не сплатив.

Рух справи

02 квітня 2024 року позов надійшов на адресу суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2024 року головуючим суддею визначено суддю Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено справу до розгляду та витребувано у ТДВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» інформацію про доходи за період з 30 листопада 1994 року по 26 березня 2024 року.

За клопотанням представника позивача 05 листопада 2024 року витребувано у ГУ ДПС у м.Ктєві інформацію про сплату податків з отриманих прибутків ТОВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» за період з 30 листопада 1994 року по 01 квітня 2024 року.

Позивач в судове засідання 06 грудня2024 року підтримала заявлені вимоги, наполягала на їх задоволенн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судової повістки за місцем знаходження юридичної особи: м. Київ, пл. Дружби Народів, 2а, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Заслухавши позицію позивача, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 30 листопада 1994 року ОСОБА_1 (надалі - Довіритель) уклала Договір № 321563/000976 про здійснення представницької діялності з ТДВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» (надалі - Товариство) на підставі якого передала приватизаційні кошти у складі майнового сертифікату в розмірі 1050000 карбованців (а.с. 10).

Відповідно до умов договору, Довіритель доручає Товариству здійснювати представницьку діяльність по зберіганню, обслуговуванню та розпорядженню його коштами.

Представницька діяльність здійснюється з метою одержання прибутку включно в інтересах Довірителя або особи, яку він призначає вигодонабувачем.

Здійснюючі представницьку діяльність, відповідач зобов`язалися щорічно сплачувати позивачу одержаний прибуток після внесення усіх обов`язкових платежів та відрахування належних йому відшкодувань та винагороди у розмірі 8% прибутку (пункт 4 договру).

Згідно положення пункту 7 Договоір підписується у двох примірниках і вступає в силу з моменту зарахуванн я коштів на рахунки зазначені Товариством і діє впродовж трьох років. Якщо після спливу трьох річного строку жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір, то він вважається продовжеим на той самий строк.

На підтвердження укладення договору та перерахування грошових коштів Товариством видано Свідоцтво № 321563/000976 від 14 грудня 1994 року.

З відомостей ГУ ДПС у м.Києві наданих 21 листопаа 2024 року на виконання ухвали суду про витребування доказів, сповістило, що відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок" ТОВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» ЄДРПОУ 21594038, відсутне облікові показники надходжень до бюджету за період з 2013-2024 роки. Інформацію щодо отриманого підприємством прибутку до 2013 року надати неможливо, згідно наказу №578/5 строки зберігання типових документів становить 5 років.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір у даній справі стосується неналежного виконання відповідачем, виплати позивачу частини щорічного прибутку та винагороди на виконання Договору № 321563/000976 від 30 листопадад 1994 року про здійснення представницької діяльності.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями як Цивільного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. N 23-93 "Про довірчі товариства", Закону України «Про господарські товариства» та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Положенням про порядок обліку та контролю за діяльністю довірчих товариств у ході розміщення приватизаційних паперів, що діяв на час виникнення спірних правовдносин.

Наказом N 153/18-440/108 від 23 березня 1994 року Фонду Держмайна України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1994 р., затверджено Положення про порядок обліку та контролю за діяльністю довірчих товариств у ході розміщення приватизаційних паперів за N 71/280, який втратив чинність на підставі Наказу Фонду державного майна № 748/626 від 23 травня 2011 року.

Зазначеним положенням, що було чинне на час виникнення спірних правовдносин 30 листопада 1994 року, передбачалось, зокрема п.2.2. Довірче товариство присвоює реєстраційний номер і відкриває та веде картку особового рахунку довірителя для спостереження за надходженнями і видатками приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, що прийняті на обслуговування довірчим товариством. У картці особового рахунку довірителя вказуються умови здійснення представницьких послуг з приватизаційними паперами довірчим товариством (включають строк дії договору між довірчим товариством та довірителями та розмір плати, яку отримує довірена особа за здійснення довірчих операцій), а також код об`єкта приватизації, кількість та вартість придбаного майна (додаток 1).

Пунктом 2.3. облік майна, придбаного за рахунок приватизаційних паперів, ведеться на основі договору купівлі-продажу майна. По кожному об`єкту приватизації в картці (додаток 2) ведеться облік надходження майна, яке придбане за приватизаційні папери на рахунки довірителів, а облік невикористаних приватизаційних коштів - на рахунку кожного довірителя.

Після отримання на умовах договору купівлі-продажу придбаного майна довіритель вносить обумовлену договором між довірчим товариством і довірителем суму плати, яку отримує довірена особа за здійснення довірчих операцій, якщо інше не передбачено договором між довірчим товариством і довірителем майна.

Пунктом 2.4. Облік коштів, що надійшли від довірителів приватизаційних паперів на відповідні рахунки довірчого товариства, здійснюється на підставі реєстру других примірників приватизаційних платіжних доручень, що підтверджують доручення довірителів установі Ощадбанку здійснити переказ належної суми зі свого депозитного приватизаційного рахунку на рахунок довірчого товариства, а також виписок з відповідних банківських рахунків товариства, які отримує довірче товариство від комерційного банку, що його обслуговує.

Пунктом 2.8. Якщо довіритель передає в управління довірчому товариству придбане за приватизаційні папери майно, або частки майна (паї, акції), то їх облік довірче товариство веде на позабалансовому рахунку 006 "Забезпечення зобов`язань і платежів", субрахунок "Зобов`язання за майном довірителя".

Одержаний від господарюючого суб`єкта доход, що належить довірителю за його майном, відображається по дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" і кредиту рахунку 96 "Цільове фінансування і цільові надходження". Виплати дивідендів довірителю відображаються по дебету рахунку 96 і кредиту рахунку 51.

Відповідно до положень статті 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦК України, учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Згідно ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 10 вказаного Закону учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Вказані положення Закону повністю кореспондуються з положеннями статті 116 ЦК України, якою визначені права учасників господарського товариства, зокрема, передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства.

Відповідно до ст. 15 «Про господарські товариства» прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Дивіденди - це платіж, що здійснює юридична особа, у тому числі емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку(пп. 14.1.49 ПКУ).

Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається загальними зборами товариства.

17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

З огляду на те, що рішення про виплату прибутку (дивідендів), як акт, який створює певні права та обов`язки, має триваючу дію в часі, а отже підлягає виконанню за правилами законодавства, що діє в період реалізації такого рішення.

Згідно з приписами ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

Отже, рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління Товариством - Загальними Зборами Учасників Товариства. На підставі рішення (протоколу) загальних зборів керівник підприємства видає наказ про виплату дивідендів.

Строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) та визначення порядку покриття збитків належить до виключної компетенції загальних зборів, а отже не може бути передане іншим органам товариства. Тобто, чинне законодавство про господарські товариства розгляд питань стосовно нарахування та виплати дивідендів відносить до компетенції вищого органу управління акціонерного товариства - загальних зборів. Нарахування та виплата дивідендів проводиться за рішенням загальних зборів один раз на рік за підсумками календарного року після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

При цьому рішення про виплату дивідендів учасникам не може бути прийнято у судовому порядку. На цьому наголошується у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. № 4, адже згідно з п.12 ч.2 ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строкдивідендів, строки та порядок їх виплати (п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. № 4).

У постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17, суд сформував правову позицію, зокрема вказав про таке: "Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.

Таким чином Верховний Суд вказав, що право на виплату акціонеру дивідендів виникає тільки після прийняття товариством рішення про виплату дивідендів, та встановлення у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником у товариства виникає обов`язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у строк, встановлений у рішенні загальних зборів.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Проте позивачем жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували наявність зобов`язань відповідача щодо виплати ОСОБА_1 відрахувань, відшкодувань та відсотків від прибутку до матеріалів справи не додано та позивачем під час розгляду справи не надано.

З відповіді ГУ ДПС у м.Києві, наданої 21 листопаа 2024 року на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено відсутність інформації про отриманий ТДВ «Довірче товариство «Капітал-Траст» показники надходжень до бюджету за період з 2013-2024 роки. Інформацію про отриманий підприємством прибутку до 2013 року неможливо встановити через закінчення пятирічного періоду збереження типових документів.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що за час дії договірних відносин, ТДВ Довірче товариство «Капітал-Траст» було проведено загальні збори учасників та приймалося рішення щодо нарахування будь-яких дивідендів та інших відрахувань.

Отже суд приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених вимог, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо стягнення судових витрат

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у разі відмови в позові, такі витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 95, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог о Товариства з додатковою відповідальністю «Довірче товариство «Капітал-Траст» про виплату щорічного прибутку та відрахування належних відшкодувань та винагороди у розмірі 8 % прибутку за договором № 321563/000976 від 30 листопадад 1994 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик