Ухвала
від 15.10.2024 по справі 367/8604/24
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8604/24

Провадження №2-о/367/410/2024

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області про усиновлення дитини,

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області про усиновлення дитини, яка не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно до частини 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв`язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.

Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).

Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.

При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв`язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв`язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.

Дозвіл суду на збереження правових зв`язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв`язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.

При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв`язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв`язку, то їхнє право на збереження зв`язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №362/5593/20.

Згідно із частиною першою статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів (частина друга статті 312 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб баба та діда (батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якості заінтересованих осіб, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв`язку із їх онуками.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Пунктом 91 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» визначено, що для усиновлення дитини той з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються: копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках); копія свідоцтва про шлюб; висновок про стан здоров`я заявника; документ про наявність чи відсутність судимості; копія свідоцтва про народження дитини; письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з`ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 цього Порядку, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та видається заявнику під розписку.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний відповідний висновок про доцільність усиновлення малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідність його інтересам дітей. Разом з тим, заявником не було зазначено в якості заінтересованої особи - Орган опіки та піклування Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Суд зауважує, що враховуючи необхідність залучення в якості заінтересованої особи Органу опіки та піклування Бучанської районної державної адміністрації Київської області, заявнику необхідно надати копію заяви та копію всіх її документів, що додаються до неї для заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху. Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених недоліків, шляхом подачі доказів щодо місця проживання дитини.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської районної державної адміністрації Київської області про усиновлення дитини - залишити без руху.

Заявнику надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя Я.М.Третяк

СудІрпінський міський суд Київської області
Дата ухвалення рішення15.10.2024
Оприлюднено09.12.2024
Номер документу123585260
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про усиновлення, з них:

Судовий реєстр по справі —367/8604/24

Ухвала від 15.10.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Третяк Я. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні