Ухвала

від 02.12.2024 по справі 647/1790/21

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1790/21

провадження № 1-в/650/135/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка подання начальника сектору № 15 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, про звільнення від призначеного судом покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гладівка Голопристанського району Херсонської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, не є депутатом будь-якого рівня, на утриманні неповнолітніхдітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий 13.09.2000 року Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області, засудженого вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 05 січня 2021 року за ч.1ст.185КК України до 100 годин громадських робіт,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року до суду надійшло зазначене подання, в якому заявник, просить вирішити питання про звільнення засудженого від призначеного судом покарання у зв`язку з декриміналізацією вчиненого ним діяння.

Заявник обґрунтовує свою позицію тим, що на момент винесення вироку дії засудженого кваліфікувалися як злочин, передбачений частиною першоюстатті 185КК України, однак із набранням чинності Законом України № 3886-ІХ від 09 серпня 2024 року, вартість викраденого майна, яка не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, визначається як дрібне викрадення, що підлягає адміністративній, а не кримінальній відповідальності.

Відповідно до положень Конституції України та Кримінального кодексу України, закон, який скасовує кримінальну протиправність діяння або пом`якшує відповідальність, має зворотну дію в часі, що надає право на перегляд вказаного вироку з метою звільнення засудженого від кримінального покарання.

На підставі наведеного заявник просить суд застосувати положення статті 74КК України та ухвалити рішення про звільнення засудженого від покарання.

На судовому засіданні прокурор заявив про обґрунтованість заявленого подання та просив його задовольнити на підставі частини другої статті 74 КК України, яка передбачає звільнення від покарання у разі усунення караності діяння законом, що має зворотну дію в часі.

На судове засідання представник органу пробації не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також просив задовольнити подання з огляду на те, що вчинене засудженим діяння декриміналізоване відповідно до змін у законодавстві, що усувають його караність, а отже, засуджений підлягає негайному звільненню від призначеного покарання згідно з частиною другою статті 74 КК України.

На судове засідання засуджена особа не з`явилася, про час та місце судового розгляду була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Зважаючи на такі обставини та враховуючи положення частини п`ятоїстатті 539КПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду подання за відсутності вказаних осіб, за наявними матеріалами справи, яких достатньо для встановлення усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення порушеного перед судом питання.

Дослідивши матеріали особової справи засудженої особи та надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 000000000 року ПІБПІБПІБ засуджено за частиною четвертоюстатті 185КК України до п`яти років позбавлення волі, із застосуванням статті 75КК України з іспитовим строком один рік / два роки / три роки.

Відповідно до розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, вказаний вирок вступив у законну силу 07 лютого 2022 року та його було звернуто до виконання, у зв`язку з чим наразі він перебуває на виконанні в секторі АДРЕСА_3 .

Зі змісту вироку встановлено, що ОСОБА_4 засуджено за те, що він 18.04.2021 року близько 09:00 години, перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_4 з дозволу потерпілого ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом викрадення чужого майна,скориставшись тим, що останній залишив його без нагляду у власному будинку, з приміщення однієї з кімнат будинку таємно викрав спінінг телескопічний «SAMSFISHRINGSF-24084», вартість якого згідно висновку експерта №2222/21 від 26.06.2021 станом на квітень 2021 року становить 206 гривень та катушку без інерційну «FISHERMANYT 1000 A», вартість якої згідно висновку експерта №2222/21 від 26.06.2021 станом на квітень 2021 року становить 255 гривень, які належали ОСОБА_5 , які обернув на свою користь та розпорядився на свій власний розсуд продавши його сторонній особі, а виручені кошти витратив на власні потреби, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 461 гривню.

Таким чином, дії засудженого за вказаним епізодом судом кваліфіковані як крадіжка, із відповідними кваліфікуючими ознаками, виходячи із вартості викраденого ним майна, яка становить 461 грн, що з огляду на втрату чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на час здійснення судового провадження, свідчить про відсутність підстав для кваліфікації дій засудженої особи як кримінальне правопорушення.

Так, відповідальність за вчинення крадіжки врегульована одночасно положеннями статті 51КУпАП та статті 185 КК України, розмежування між якими здійснюється з урахуванням вартості викраденого майна.

Якщо відповідно до статті 185КК України визначаються ознаки суспільно-небезпечного діяння як кримінального правопорушення, то статтею 51КУпАП визначається вартість викраденого майна, яка дозволяє відмежувати кримінальне правопорушення від адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 51 КУпАП, в редакції станом на момент вчинення засудженою особою інкримінованого кримінального правопорушення було визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При цьому, відповідно до пункту 5підрозділу 1Розділу XX.Перехідні положенняПодаткового кодексуУкраїни, в якому визначено правило врахування в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, при посиланні на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, саме рівня податкової соціальної пільги, підпункту 169.1.1. статті 169 Податкового кодексу України, в якому визначено рівень соціальної пільги на рівні 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, статті 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2021рік» в якій установлено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн, неоподатковуваний мінімум доходів громадян для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становить 1135 грн.

Отже, станом на час вчинення засудженою особою інкримінованого кримінального правопорушення для кваліфікації її дій саме за статтею 185КК України необхідно було виходити із того, що вартість викраденого майна повинна була перевищувати 227 грн.

Тобто за змістом вироку діяння засудженої особи охоплювались складом правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 185 КК України, в частині вартості викраденого майна.

Водночас, 09 серпня 2024 року набрав законну силу Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким положення статті 51КУпАП було викладено в новій редакції, відповідно до якої, у її частинах першої та другої установлено, що для віднесення суспіль-небезпечного діяння пов`язаного із викраденням чужого майна до адміністративного правопорушення вартість такого майна на момент його вчинення не повинна перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2270 грн, станом на 2021 рік.

Нова редакція статті 51КУпАП в силу принципу зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі підлягає застосуванню при оцінці дій засудженої особи.

Так, відповідно до частини сьомоїстатті 42Закону України«Про правотворчудіяльність» у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента.

Відповідно до частини першоїстатті 5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до частини першоїстатті 58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини шостоїстатті 3КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зважаючи на те, що внаслідок внесення відповідних змін до законодавства України про адміністративні правопорушення фактично втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке охоплювало здійснення викрадення майна вартість якого дорівнювала від 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на те, що за подією, яка мала місце в 2021 році дії засудженої особи вчинені стосовно майна, вартістю 461 грн, на час виконання вироку не містять ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, подальше відбування нею призначеного покарання не відповідає меті його призначення та суперечить положенням законодавства України, яке встановлює, що особа не може нести кримінальну відповідальність за діяння, які на час їх вчинення чи на час їх виконання перестали бути кримінально караними.

Відповідно до частини другоїстатті 74КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до пункту 13частини першоїстатті 537КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пункту 2частини другоїстатті 539КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питання передбаченого пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що під час перебування засудженого під наглядом органу пробації в порядку виконання ним покладених на нього вказаним вироком обов`язків відповідно до статей 75, 76 КК України, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, суд дійшов висновку про необхідність негайного звільнення засудженого від призначеного судом покарання, у зв`язку з чим подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та наведеними вище положеннями КК України та КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Подання задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 05 січня 2021 року за ч.1ст.185КК України до 100 годин громадських робіт, від призначеного судом покарання, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, на підставі частини другої статті 74 КК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Херсонського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06 грудня 2024 року.

Суддя