Рішення

від 05.12.2024 по справі 619/5104/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/5104/24

провадження № 2-о/619/133/24

Рішення

іменем України

05 грудня 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 619/5104/24,

ім`я (найменування) заявника та заінтересованої особи:

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,

вимоги заяви: провстановлення факту батьківства.

Виклад позиції заявника та заперечень заінтересованої особи.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неї та внести зміни до актового запису про народження, записавши його батьком. У обґрунтування заяви зазначено, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відомості про батька у її свідоцтві про народження записані зі слів матері. Батьки проживали разом без реєстрації шлюбу. Батько визнавав її за доньку: займався вихованням, матеріальним забезпеченням. Метою встановлення факту батьківства є отримання грошової компенсації у зв`язку з загибеллю батька.

Від Міністерства оборони надійшла заява, у якій просять залишити заяву без розгляду, оскільки існує спір про право, так як від встановлення юридичного факту залежить підтвердження за заявницею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати грошового забезпечення загиблого військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали суду від 18.07.2024 заяву прийнято до розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалами суду від 20.08.2024 та 13.11.2024 залучено як заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Міністерство оборони України та військову частину НОМЕР_1 .

Заявниця у судовому засіданні вимоги підтримала. Про обставини справи пояснила як зазначено вище.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

Запис про батька дитини вчинено зі слів матері.

ОСОБА_5 зареєструвала шлюб 10.08.2023 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 » ( а.с. 11).

ОСОБА_3 був військовослужбовцем та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть (а.с. 12-13).

Заявниця просить суд встановити, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , був її батьком.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 130 Сімейного Кодексу визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2-4 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах і встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом враховується правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18), згідно до якої Верховним Судом зазначено, що: "щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що з 1192 року проживала у цивільному шлюбі зі ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_8 , відомості про батька були записані з її слів, оскільки вона не хотіла, щоб дівчинка мала прізвище « ОСОБА_9 ». Він все життя її визнавав за свою доньку, вони добре спілкувалися, він допомагав доньці матеріально.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона являється хрещеною ОСОБА_11 , батьком якої був ОСОБА_3 , який тривалий час проживав з матір`ю ОСОБА_8 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_1 надано до суду фотографії, на яких зображені вона з матір`ю та батьком - ОСОБА_3 , який забирав її з поголовного будинку, та фотографії з новорічних сімейних свят.

На підтвердження матеріального забезпечення заявниці її батьком, надано платіжні інструкції про переказ коштів ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 ( а.с.17-25).

Враховуючи спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини та спільне її виховання та утримання, та той факт, що заявниця позбавлена іншим шляхом встановити цей факт після смерті батька, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Щодо доводів представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду через наявність спору про право, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Ураховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

Чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, відповідно до статті 6 Конвенції судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та статті 315 ЦПК України.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду, відступивши від висновків, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, зазначила, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

Керуючись ст. 259, 265, 293, 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) заявника, заінтересованих осіб:

заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересовані особи:

-Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 41403969, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл.. Перемоги, 2-А;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

-Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022);

--військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4.

Повний текст рішення складено 09.12.2024.

Суддя І. М. Нечипоренко