Справа № 689/437/24
2/689/239/24
РІШЕННЯ
Іменем України
09.12.2024 року селище Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Шевчик О.М.,
за участю:
секретаря судових засідань Фурман Н.Л.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ППСВ «СІМ.Я» - Польового В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду селища Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва «СІМ.Я», Фермерського господарства«7.Я» про розірвання договору оренди землі та про стягнення заборгованості,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ППСВ «СІМ.Я», ФГ «7.Я», в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: розірвати договір оренди землі від 02.11.2019 року б/н, укладений між ОСОБА_2 та ППСВ «СІМ.Я»; стягнути з ППСВ «СІМ.Я» на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати в розмірі 49285 грн. 53 коп., з яких: основна заборгованість - 14000 грн., інфляційні втрати - 4625,53 грн., пеня - 30660грн.; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2 га, (кадастровий номер 6825884800:04:037:0361), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813561868258 за Фермерським господарством «7.Я», код ЄДРПОУ: 43370684, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35257614; дата державної реєстрації 28.01.2020 року, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50888231 від 30.01.2020 року, із одночасним припиненням права оренди Фермерського господарства «7.Я», код ЄДРПОУ: 43370684 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361 та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361 на території Пасічнянської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.
02.11.2019 між ОСОБА_2 та ПП «СІМ.Я» було укладено Договір оренди землі б/н. Відповідно до п.9 Договору орендна плата складає 7000 грн. Відповідно до п.30 Договору орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Однак, остання орендна плата здійснювалась відповідачем в 2021 році. У зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати, позивач просить розірвати Договір оренди землі б/н від 02.11.2019 на підставі п. «д» ст.141 ЗК України.
Також позивач ОСОБА_2 просить стягнутизПП «СІМ.Я» заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в розмірі 49285 грн. 53 коп., з яких: основна заборгованість - 14000 грн., інфляційні втрати - 4625,53 грн. та пеня - 30660грн. згідно з розрахунку, що міститься в позовній заяві.
Крім того, позивач просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813561868258 за Фермерським господарством «7.Я», із одночасним припиненням права оренди Фермерського господарства «7.Я» на вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що договору від 06.12.2019 б/н з орендарем ФГ «7.Я», на підставі якого зареєстроване право оренди, він не укладав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ППСВ «СІМ.Я» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що дійсно ППСВ «СІМ.Я» та позивачем було підписано Договір оренди землі б/н від 02.11.2019, однак, право оренди не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельною ділянкою ППСВ «СІМ.Я» не користувалося, у зв`язку з чим не виникало обов`язку перед позивачем щодо сплати орендної плати. Крім того, орендарем земельної ділянки, що належить позивачу, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є співвідповідач Фермерське господарств «7.Я».
Представник відповідача Фермерського господарства«7.Я» в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено,що ОСОБА_2 є власникомземельної ділянкиз кадастровимномером 6825884800:04:037:0361,щопідтверджується витягомз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно (а.с.10).
02.11.2019 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ППСВ «СІМ.Я» підписано Договір оренди землі б/н строком на 7 років земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361.
Відповідно до п.9 Договору орендна плата складає 7 (сім тисяч) грн., що сторони підтвердили в судовому засіданні. Згідно з п.12 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки визначені Договором, стягується пеня в розмірі 0,3% (а.с.15-16).
Відповідно до п.30 Договору орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Право оренди за Договором оренди землі б/н від 02.11.2019 не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вирішуючи питання чи було укладено даний Договір оренди землі, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 (п.8.1.- п.8.8.).
Договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
За змістом частин першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (частина друга та третя цієї ж статті).
Залежно від моменту виникнення прав та обов`язків у сторін договору виділяють консенсуальні та реальні договори.
Консенсуальний договір це договір, у якому права та обов`язки виникають з моменту досягнення між сторонами згоди за усіма істотними умовами [момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту)], і саме з цього моменту такі договори вважаються укладеними та набувають юридичного значення. Схожі висновки викладені у підпункті 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, постановах КЦС ВС від 12.06.2019 у справі № 2-6315/11 та від 23.11.2022 у справі № 757/63756/18, а також пунктах 71, 72 постанови КГС ВС від 19.09.2019 у справі № 924/831/17.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини перша та друга статті 792 ЦК України).
Відповідно до ст.13 Закону № 161-XIV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З наведеного визначення слідує, що договір оренди землі єконсенсуальним договором (орендодавець зобов`язаний передати орендареві земельну ділянку), який встановлює такі права сторін у зобов`язальних правовідносинах: для орендаря право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; для орендодавця право на оренду плату та право вимагати використання ділянки відповідно до договору і законодавства (постанова КГС ВС від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 тавід 15.11.2022 у справі № 914/917/21).
Висновки про те, що договір оренди землі є консенсуальним, містяться також у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 808/4797/13-а та КЦС ВС від 09.08.2023 у справі № 357/10393/19.
Відповідно до ст.ст.125,126 ЗК України право власностіна земельнуділянку,а такожправо постійногокористування таправо орендиземельної ділянкивиникають змоменту державноїреєстрації цихправ. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У пунктах8.18.-8.21.постанови від 6 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 Велика Палата Верховного Суду вказала на таке.
Концепція розмежування дати укладення договору оренди землі і дати набрання ним чинності властива законодавству, яке діяло до 01.01.2013. Однак після описаних вище законодавчих змін слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV).
Стаття 17 Закону № 161-XIV передбачає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
З моменту ж реєстрації речового права оренди орендар може захищати це право від третіх осіб речово-правовими способами захисту, зокрема вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою (постанова КГС ВС від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18 та від 15.11.2022 у справі № 914/917/21).
Наведене узгоджується також із подальшими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, про те, що з 01.01.2013 державній реєстрації підлягає не сам договір оренди землі, а право оренди земельної ділянки. Такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто за умови дотримання ними вимог статей 638, 759 і 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає обов`язок передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря отримати право користування земельною ділянкою.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що право оренди земельної ділянки є речовим і без державної реєстрації такого права немає правових підстав для користування відповідною земельною ділянкою. Оскільки зареєстроване право оренди землі є речовим правом, то і способи захисту цього права можуть бути такими, що притаманні речовим правам. Так, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації, однак відступила від висновків, викладених у вказаній постанові Верховного Суду України, у частині того, що, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
Враховуючи наведене, Договір оренди землі б/н від 02.11.2019 між позивачем та ППСВ «СІМ.Я» є укладеним, оскільки є консенсуальним договором.
Відповідно до п.8.19. зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду, Закон № 161-XIV не визначає акт приймання-передачі як документ, яким здійснюється передання земельної ділянки, а передбачає, що таке передання відбувається шляхом державної реєстрації речового права оренди. Відтак земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, і з цього ж моменту в нього виникає відповідне речове право.
Оскільки право оренди за Договором оренди землі б/н від 02.11.2019 на час розгляду справи не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому, відповідно до положень ст.17 Закону № 161-XIV, вважається, що об`єкт за договором оренди землі (земельна ділянка з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361) не передано орендодавцем ( ОСОБА_2 ) орендареві (ППСВ «СІМ.Я»).
У зв`язку з наведеним, суд не бере до уваги акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди від 02.11.2019 між ОСОБА_2 та ППСВ «СІМ.Я» (а.с.17).
Так як право оренди земельної ділянки є речовим, то без державної реєстрації такого права немає правових підстав для користування відповідною земельною ділянкою (п.8.21. постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 березня 2024 року у справі № 902/1207/22).
Враховуючи наведене,а такожпояснення представникавідповідача у судовому засіданні про те, що ППСВ «СІМ.Я» не отримувало у користування земельну ділянку позивача, оскільки право оренди не було зареєстроване, не здійснювало її обробіток, не сплачувало позивачу орендну плату, що стороною позивача не спростовано, суд вважає, що ППСВ «СІМ.Я», уклавши з позивачем Договір оренди землі б/н від 02.11.2019, не набуло на підставі вказаного правочину речового права, що відповідає положенням ст.125 ЗК України та узгоджується з висновком п.8.18. постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 березня 2024 року у справі № 902/1207/22.
Враховуючи наведене, суд вважає, що набувши відповідні обов`язки за Договором оренди від 02.11.2019 б/н, у тому числі, обов`язок зі своєчасної сплати орендної плати, ППСВ «СІМ.Я» не виконало і не могло виконати їх, оскільки не набуло речове право право оренди, так як воно не було зареєстроване в порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вирішуючи позовну вимогу щодо розірвання Договору оренди землі від 02.11.2019 б/н у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.
Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21,22 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Судом встановлено, що ППСВ «СІМ.Я» систематично, а саме, взагалі з початку укладення Договору оренди землі б/н від 02.11.2019, не сплачувало орендну плату позивачу, оскільки не набуло право оренди земельної ділянки за даним договором.
Враховуючи наведене, суд вважає, що систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання Договору оренди землі б/н від 02.11.2019, тому ця вимога позивача підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з ППСВ «СІМ.Я» заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в розмірі 49285 грн. 53 коп., з яких: основна заборгованість - 14000 грн., інфляційні втрати - 4625,53 грн. та пеня - 30660грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до п.9 Договору орендна плата складає 7 (сім тисяч) грн., що сторони підтвердили в судовому засіданні. Згідно з п.12 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки визначені Договором, стягується пеня в розмірі 0,3%. Відповідно до п.30 Договору орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату (а.с.15-16).
Відповідно доп.8.20постанови Великої Палати Верховного Суду від 6березня 2024року усправі №902/1207/22, якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав і обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення у орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами. Так, за наявності відповідних підстав орендар може вимагати зобов`язати орендодавця виконати обов`язокз передання земельної ділянки в натурі чи відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки, а орендодавець, у свою чергу, може стягнути з орендаря орендну плату.
Судом встановлено, відповідач ППСВ «СІМ.Я» не набуло право оренди земельної ділянки за Договором оренди землі б/н від 02.11.2019, відтак орендодавець не набув право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру, зокрема, стягнути з орендаря орендну плату, а тому вимога про стягнення з ППСВ «СІМ.Я» заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 в розмірі 49285 грн. 53 коп., задоволенню не підлягає.
При цьому, суд також враховує, що 30.01.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361) на підставі Договору оренди землі від 06.12.2019 б/н між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «7.Я» (а.с.18,141-144).
Також позивач просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6825884800:04:037:0361), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813561868258 за Фермерським господарством «7.Я», яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35257614; дата державної реєстрації 28.01.2020 року, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50888231 від 30.01.2020 року, із одночасним припиненням права оренди Фермерського господарства «7.Я» на вказану земельну ділянку.
Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361) на підставі Договору оренди землі від 06.12.2019 б/н між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «7.Я», індексний номер: 50888231, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18).
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивач не укладав та не підписував договору оренди земельної ділянки з Фермерським господарством «7.Я», у зв`язку з чим рішення про державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством «7.Я» підлягає скасуванню.
Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 зробила висновок щодо способу захисту порушеного права у відповідних правовідносинах.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинахвважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19(провадження № 14-49цс22)).
У даній справі позивач звертаючись до суду із позовом, просить: скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6825884800:04:037:0361), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813561868258 за Фермерським господарством «7.Я», яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35257614; дата державної реєстрації 28.01.2020 року, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50888231 від 30.01.2020 року, із одночасним припиненням права оренди Фермерського господарства «7.Я» на вказану земельну ділянку.
Об`єднана палата звертає увагу на те, щоналежним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача; позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням такого права, не є належним способом захисту порушеного права.
ОСОБА_2 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляв. У зв`язку із цим у задоволенні позовних вимог проскасування рішення державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6825884800:04:037:0361, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813561868258 за Фермерським господарством «7.Я», яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 35257614; дата державної реєстрації 28.01.2020 року, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50888231 від 30.01.2020 року, із одночасним припиненням права оренди Фермерського господарства «7.Я» на вказану земельну ділянку, належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, позовну вимогу про розірвання Договору оренди землі б/н від 02.11.2019 слід задовольнити, у задовленні решти вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню на користь позивача з відповідача ППСВ «СІМ.Я» підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.81,89,141, 263 України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 02.11.2019, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва «СІМ.Я» щодо земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 6825884800:04:037:0361.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва «СІМ.Я» (адреса: с. Шарівка, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38884804) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шевчик О.М.
Суд | Ярмолинецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123588398 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Шевчик О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні