Ухвала

від 05.12.2024 по справі 512/687/24

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.н.с.512/687/24

Провадження №2-о/512/55/24

"05" грудня 2024 р.

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

05 грудня 2024 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бростовської Н.О.,

секретаря - Пустовіт С.П.,

за участю представника заявника - адвоката Мунтяна І.І., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, обгрунтовуючи вимоги тим, що у 2008 році вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , з яким вела спільне господарство. На час народження дитини ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька у свідоцтві про її народження були внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України, а тому в Книзі реєстрації актів про народження та свідоцтві про народження дитини в графі «батько» було зроблено запис за прізвищем матері « ОСОБА_6 ». Заявниця вказує, що після припинення спільного проживання дитина проживає разом з нею, а ОСОБА_4 визнав себе батьком дитини, піклувався про неї, надавав матеріальну допомогу, приймав участь в її вихованні та виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. ОСОБА_4 мав намір подати до органів реєстрації цивільного стану заяву про визнання себе батьком дитини, але не встиг у зв`язку з тим, що під час виконання бойових завдань на території Харківської області 01.01.2024р. внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань російської федерації та зіткнення з противником він зник безвісті. Заявниця зазначає, що матір ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та його батько ОСОБА_2 визнають дитину своєю онукою, спілкуються з нею та приймають участь у її вихованні. 09.07.2024р. було проведено молекулярно-генетичну експертизу, якою встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рнідними бабусею та дідусем дитини ОСОБА_6 . У зв`язку з викладеним, заявниця просить суд встановити факт, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6 , а також внести зміни до актового запису про народження дитини, вказавши в графі «Відомості про батька» ОСОБА_4

02.12.2024р. від Міністерства оборони України до суду надійшло клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, обгрунтоване тим, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження у разі смерті того, батьківство кого встановлюється, а справи про визнання батьківства повинні розглядатися за правилами позовного провадження, за якими особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем або позивачем у справі (а.с.45-46).

Представник заявника - адвокат Мунтян І.І. подав до суду заперечення на вказане клопотання Міністерства оборони України, у якому вказав, що оскільки законодавством не передбачено порядку визнання батьківства щодо чоловіків, які є безвісно відсутніми, безвісно відсутніми за особливих обставин або оголошених померлими за рішенням суду, може бути застосовано ст.130 СК України за аналогією закону, а тому, якщо чоловіка визнано безвісно відсутнім, безвісно відсутнім за особливих обставин або оголошено померлим, встановлювати факт батьківства потрібно в порядку окремого провадження. Також, представник заявника зазначив, що завідоме залучення, як відповідача у справі, фактично відсутньої фізичної особи, щодо якої є нескасоване судове рішення про визнання її безвісно відсутньою, всупереч вимогам закону унеможливлює здійснення такою особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов`язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством (а.с.60-62).

Заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Балтський ВДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат Мунтян І.І. просив заяву задовольнити, вказавши на можливість застосування під час розгляду справи аналогії закону, а також зазначив, що вимоги СК не містять заборон щодо задоволення викладених у заяві вимог.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.09.2008р. батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 , а її матір`ю є заявник ОСОБА_1 (а.с.6-зворот).

Відомості про батька дитини були записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (а.с.8-зворот - 9).

В матеріалах справи є копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 від 28.07.1988р., складеного російською мовою, з якого вбачається, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (мовою оригіналу - російською), яка, як встановлено в судовому засіданні, змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.7).

08.01.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу ОСОБА_3 було надіслано сповіщення про те, що молодший сержант ОСОБА_4 під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Синьківка, Куп`янського району, Харківської області, 01.01.2024р. внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань російської федерації і безпосереднього зіткнення з противником зник безвісти та станом на сьогоднішній день рахується зниклим безвісти за особливих обставин (а.с.7-зворот).

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 11.01.2024р. за №12024162360000020 (а.с.8).

Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №43216 від 09.07.2024р., зробленого Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА», ймовірність того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є біологічною бабусею та біологічним дідусем дитини ОСОБА_6 в рамках проведеного дослідження складає 99,9994% (а.с.14-зворот - 24).

Судом також встановлено, що на час розгляду даної заяви за рішенням суду не встановлено факт того, що ОСОБА_4 є безвісно відсутнім за особливих обставин або оголошений померлим за рішенням суду.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 293 ЦПК цього Кодексу визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 цієї статті).

Частинами 1 та 2 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №320/948/18 зроблено висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст.135 СК).

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.

Разом з цим, ст.130 СК України визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст.128 цього Кодексу.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Крім того, під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, заінтересована особа - Міністерство оборони України заперечує проти задоволення заяви, що є конфліктом інтересів заявника та цієї заінтересованої особи, та свідчить про наявність спору про право.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З аналізу зазначених норм вбачається те, що в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті лише заяви про встановлення факту батьківства (материнства) у разі смерті батька чи матері дитини, для підтвердження факту батьківства (материнства) померлої особи щодо дитини, якщо встановлення такого факту не пов`язано із вирішенням спору про право, а тому вказана справа підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення вказаної заяви без розгляду.

Керуючись ч.2 ст.258, ст.ст.259, 260, ч.4 ст.315 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, визначеному ч.ч.1, 2 ст.352, ст.355 ЦПК України.

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.