Рішення

від 04.12.2024 по справі 451/1222/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2024 рокуСправа №451/1222/24 Провадження № 2/451/428/24

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

з участю представника позивача (представника відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Радехові в залі суду цивільну справу №451/1222/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції учасників процесу

Щодо первісного позову

2 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_2 з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно.

Позов представник позивача обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки померла мати позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2006 виконкомом Куликівської сільської ради Радехівського району, відповідний актовий запис за №8. ОСОБА_5 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживала в АДРЕСА_1 ; на день смерті разом з нею проживали: ОСОБА_6 - дочка, та ОСОБА_7 - внук, що підтверджується довідкою, виданою старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №105 від 02.03.2024. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на майно, зокрема, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 30.04.2013 позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 в Радехівській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа № 222/2010 (номер у Спадковому реєстрі 49716119), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №24378366 від 03.08.2010. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 по 1/2 частки належного їй майна є її діти: дочка - ОСОБА_6 , та син - ОСОБА_2 . Як зазначено в листі Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області №885/02-14/222/2010 від 28.10.2013, в провадженні нотаріальної контори перебуває спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцем майна якої в розмірі 1/2 (однієї другої) частини є її син ОСОБА_2 . Позивач успадкував та зареєстрував в установленому порядку 1/2 частку земельної ділянки, яка належала його матері. Однак, на підставі Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області №36/01-32 від 26.01.2022 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вищевказане нерухоме майно належить колгоспному двору, частка ОСОБА_5 не виділена. Отже, належність майна до суспільної групи «колгоспний двір» унеможливлює позивачу належне оформлення своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, а тому він змушений звернутись до суду. Після проведених математичних розрахунків частка на майно колгоспного двору, яку успадковує позивач, складає 7/12 (а. с. 3 - 12).

Щодо зустрічного позову

18 листопада 2024 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій зазначив, що право на 5/12 (1/3 (його частка як члена колгоспного двору) + 1/12 (частка в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) частку колгоспного двору належить йому - ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що він не має змоги іншим шляхом прийняти спадщину, як член колгоспного двору, тому скористався своїм правом подати зустрічну позовну заяву (а. с. 154 - 159).

Рух справи у суді

Суд своєю ухвалою від 06 вересня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання. Крім того, постановив витребувати у Радехівської державної нотаріальної контори (належним чином засвідчені копії спадкових справ, а саме: №222/2010 (у Спадковому реєстрі №49716119), заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та №181/2012 (у Спадковому реєстрі №53172187), заведеної після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 1 - 2).

13 вересня 2024 року до суду поступила ксерокопії зазначених вище спадкових справ (а. с. 69).

Суд своєю ухвалою від 21 листопада 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно прийняв до спільного розгляду з цивільною справою № 451/1222/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області, про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно; закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 170 - 171).

Позиції учасників процесу в судовому засіданні

Представник позивача (представник відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у первісній позовній заяві. Щодо задоволення зустрічного позову не заперечує.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, подав заяву про те, що позов ОСОБА_2 визнає, зустрічний позов підтримує повністю. Просить суд справу розглянути без його участі (а. с. 164).

Відповідач 2 (відповідач 2 за зустрічним позовом) ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Радехівського районного суду Львівської області (а. с. 173).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, просив вирішити справу відповідно до Закону (а. с. 117).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися учасники справи.

Установлені судом фактичні обставини справи

26 жовтня 2006 року у віці 82 роки померла мати позивача (відповідача 1 за зустрічним позовом) - ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2006 виконкомом Куликівської сільської ради Радехівського району, відповідний актовий запис за №8 (а. с. 20).

Факт родинних відносин підтверджується Свідоцтвом про народження позивача (відповідача 1 за зустрічним позовом), серії НОМЕР_2 , повторно виданому районним бюро ЗАГС в м. Радехів 06.09.1967, відповідний запис за №5 (а. с. 19), та рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 29.05.2013, яким установлений факт, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Куликів Радехівського району є матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 33).

ОСОБА_5 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживала в АДРЕСА_1 ; на день смерті разом з нею проживали: ОСОБА_6 - дочка, та ОСОБА_7 - внук, що підтверджується довідкою, виданою старостою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №105 від 02.03.2024 (а. с. 26).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на майно, зокрема, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18).

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 30.04.2013 позивачу позивача (відповідачу 1 за зустрічним позовом) визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_5 (а. с. 34, 34 зворот).

Після смерті ОСОБА_5 в Радехівській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа № 222/2010 (номер у Спадковому реєстрі 49716119), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67266516 від 12.11.2021 (а. с. 39, 39 зворот).

Як зазначено в листі Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області №885/02-14/222/2010 від 28.10.2013, в провадженні нотаріальної контори знаходиться спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцем майна якої в розмірі 1/2 (однієї другої) частини є її син ОСОБА_2 (а. с. 36).

Так, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 по 1/2 частки належного їй майна є її діти: дочка - ОСОБА_6 , та син - ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №222/2010 (а. с. 84 - 116).

Позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) успадкував та зареєстрував в установленому порядку 1/2 частку земельної ділянки, яка належала його матері, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.11.2021, зареєстрованого в реєстрі за №698 (а. с. 38); Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67266516 від 12.11.2021 (а. с. 39, 39 зворот); Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №284357843 від 12.11.2021 (а. с. 40, 40 звороти).

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області №36/01-32 від 26.01.2022 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вищевказане нерухоме майно належить колгоспному двору, частка ОСОБА_5 не виділена (а. с. 16, 16 зворот).

З довідки КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 12.10.2021 №5542 (а. с. 17) та відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданому виконкомом Куликівської сільради на підставі рішення Радехівського райвиконкому №46 від 23.03.1990, записаному Червоноградським МБТІ 26.03.1990 в реєстрову книгу під АДРЕСА_2 (а. с. 18), зареєстроване на праві власності за колгоспним двором, головою якого вказана ОСОБА_8 .

У вищевказаному документі про право власності на будівлі зроблена помилка у написанні прізвища спадкодавця. Той факт, що правильним прізвищем голови колгоспного двору має бути прізвище « ОСОБА_9 », а не « ОСОБА_10 », підтверджується такими документами: Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2006 виконкомом Куликівської сільської ради Радехівського району, відповідний актовий запис за №8 (а. с. 20); довідкою Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №169 від 26.04.2024 (а. с. 27).

Відповідно до довідок Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №221 від 04.06.2024 (а. с. 29), №167 від 26.04.2024 (а. с. 28), в господарстві, що знаходиться на АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 та станом на 15.04.1991 були зареєстровані: ОСОБА_5 , 1924 р.н. - голова колгоспного двору ОСОБА_6 , 1949 р.н. - дочка, ОСОБА_7 , 1980 р.н. - внук, ОСОБА_4 , 1954 р.н. - зять ОСОБА_3 , 1970 р.н. внук.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були одружені з 17.01.1980 по 17.07.2001, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00044164308 від 21.03.2024 (24, 24 зворот). В шлюбі у них народився син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00043827402 від 29.02.2024 (а. с. 25, 25 зворот).

Відповідно до записів будинкової книги, ОСОБА_4 був зареєстрований в будинку ОСОБА_11 з 1983 по 2001 рік (а. с. 43 - 49). Проте, ні він, ні його дружина - ОСОБА_6 , фактично там не проживали. Фактично сім`я працювала і проживала у м. Львів. Вищенаведені факти підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_6 (в період 1966 - 1992 роки працювала на різних заводах у м. Львів) та довідкою ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» №98/123 від 05.08.2024 (а. с. 50 - 54).

Оскільки ОСОБА_6 та її чоловік - ОСОБА_4 , лише формально були зареєстровані в даному будинковолодінні, а фактично більше десяти років до дати 15.04.1991 працювали і проживали у м.Львів, то жодним чином - ні своєю працею, ні коштами, не брали участі у веденні спільного господарства двору. Такими, що втратили право на частку в майні колгоспного двору, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до дати 15.04.1991 не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Отже, ОСОБА_6 та її чоловік - ОСОБА_4 втратили право на частку в майні колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5 .

Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних, і в даному випадку становить по 1/3 частині трьом членам колгоспного двору: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Спадкоємцями частки майна колгоспного двору після смерті ОСОБА_5 в рівних частках (по 1/2) є її діти: ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_6 . Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 успадкували по 1/6 частці колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 (1/3 поділити на 2 дорівнює 1/6).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті був зареєстрований і проживав її син ОСОБА_7 , 1980 р.н. Після смерті ОСОБА_6 в Радехівській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа №181/2012 (номер у Спадковому реєстрі 53172187). Такі факти та родинні відносини підтверджують такі документи: Свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_3 , видане 16.05.2012 виконкомом Куликівської сільської ради Радехівського району, відповідний актовий запис за №7 (а. с. 21); Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №31229099 від 31.07.2012 (а. с. 41); довідка Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №137 від 21.03.2024 (а. с. 30); Свідоцтво про народження ОСОБА_12 , серії НОМЕР_4 , повторно видане районним бюро ЗАГС 06.07.1964, відповідний запис за №3 (а. с. 23); Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00044164308 від 21.03.2024 (а. с. 24, 24 зворот); Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00043827402 від 29.02.2024 (а. с. 25, 25 зворот).

Спадкоємцями частки майна колгоспного двору після смерті ОСОБА_6 , яку вона успадкувала від своєї матері, в рівних частках (по 1/2) є її сини: ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (відповідач по даній справі). Тобто, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 успадкували по 1/12 частці колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 (1/6 поділити на 2 дорівнює 1/12).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 . На день смерті він був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Інших осіб за цією адресою зареєстровано не було. Був розлучений, дітей не мав. Спадкова справа після його смерті не відкривалась.

Вищенаведені факти підтверджують такі документи: Свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_5 , виданим 28.10.2013 року Куликівською сільською радою Радехівського району Львівської області, відповідний актовий запис №07 (а. с. 22); довідка Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №138 від 21.03.2024 (а. с. 31); рішення Радехівського районного суду Львівської області від 06.09.2013 (а. с. 35, 35 зворот); Витяг зі Спадкового реєстру №77393417 від 20.06.2024 (а. с. 42).

Як видно з довідки Куликівського старостинського округу Лопатинської селищної ради №304 від 29.08.2024, ОСОБА_2 дійсно постійно проживає без реєстрації місця проживання в батьківському будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб за даною адресою немає (а. с. 32).

Ще за життя матері позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) часто приїжджав в батьківську хату, допомагав матері по господарству, оскільки його сестра - ОСОБА_6 , працювала і фактично проживала у м. Львів. Після смерті матері (2006 рік) сестра повернулась проживати в батьківський будинок. У 2006 році в позивача виникли проблеми зі здоров`ям. Як наслідок, у 2007 році ОСОБА_2 встановили II групу інвалідності пожиттєво, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 , виданим 31.01.2007 року Львівським управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі, та довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №378345 від 07.02.2008.

З 2007 року позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) почав постійно проживати в будинку матері в АДРЕСА_1 разом зі своєю сестрою - ОСОБА_6 та її сином - ОСОБА_7 . Вони вели спільне господарство, мали спільний побут. В 2012 році через хворобу померла сестра позивача, а у 2013 році - помер її син. Позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) доглядав їх до смерті та поніс всі витрати на їх поховання.

Тобто, після смерті ОСОБА_7 єдиним спадкоємцем його частки майна колгоспного двору (частку, яку ОСОБА_7 мав як член колгоспного двору та частку, яку він успадкував після смерті своєї матері - ОСОБА_6 ) є позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , як такий, що постійно проживав з ним на час відкриття спадщини.

Отже, частка на майно колгоспного двору, яку успадковує позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом), складає 7/12 (1/3 + 1/6 + 1/12 = 7/12).

Право на 5/12 (1/3 (його частка як члена колгоспного двору) + 1/12 (частка в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) частку колгоспного двору належить відповідачу 1 (позивачу за зустрічним позовом) ОСОБА_3 .

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України такі докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Позиція суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісний позов та зустрічний позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Норми права, які застосував суд, та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

Щодо позовних вимог про встановлення фактів, що мають юридичне значення

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України вказують на необхідність для прийняття спадщини саме постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не реєстрації їх місця проживання за однією адресою, що за певних обставин може бути відмінним один від одного (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц).

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 7 червня 2022 року в справі № 175/4514/20.

Позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом) ОСОБА_2 довів належними та допустимими доказами факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданого виконкомом Куликівської сільської ради 26.03.1990 ОСОБА_8 , та факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживав разом з ним в будинку АДРЕСА_1 .

Зазначене не спростовано відповідачами за первісним позовом.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, суд застосовує норми Цивільного кодексу України (ЦК України) та Цивільного кодексу Української РСР (ЦК УРСР).

Спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до колгоспного типу двору, головою якого була ОСОБА_8 , членами двору були ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (внук), ОСОБА_4 (зять), ОСОБА_3 (внук).

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (який був чинним на момент набуття сторонами права власності на спірне майно) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Статтею 121 ЦК УРСР регламентовано, що володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. При відсутності згоди спір про володіння, користування або розпорядження майном колгоспного двору вирішується судом за позовом будь-якого члена двору, який досяг шістнадцяти років. Особи віком від п`ятнадцяти до шістнадцяти років можуть такий позов пред`явити за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальника, а позов в інтересах осіб, що не досягли п`ятнадцяти років, може бути пред`явлений їх батьками (усиновителями) або опікуном.

Згідно із ст. 123 ЦК УРСР частка члена колгоспного двору в майні двору визначається: 1) при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ); 2) при утворенні з одного двору двох і більше дворів (поділ); 3) при зверненні стягнення по особистих зобов`язаннях члена двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Відповідно до ст. 124 ЦК УРСР при виході одного або кількох членів колгоспного двору з його складу виділ частки в натурі провадиться з таким розрахунком, щоб не позбавити двір необхідних для ведення його підсобного господарства будівель, худоби та сільськогосподарського реманенту. При неможливості виділити належну членові двору частку майна в натурі її вартість виплачується йому грішми. Право вимагати виділу майна при виході з складу двору мають члени двору; які досягли шістнадцяти років. Особи віком від п`ятнадцяти до шістнадцяти років можуть вимагати виділу за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальника, а в інтересах осіб, що не досягли п`ятнадцяти років, виділу можуть вимагати їх батьки (усиновителі) або опікун.

За правилами ст. 125 ЦК УРСР при поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів. Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітні члени двору, що є членами колгоспу. Поділ майна, належного колгоспному дворові і збереженого після припинення колгоспного двору, провадиться за правилами статей 123 і 126 цього Кодексу.

На підставі ст. 126 ЦК УPCP працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору; якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Це правило не застосовується, якщо член двору не брав участі у веденні господарства в зв`язку з призовом на строкову військову службу, навчанням в учбовому закладі або хворобою.

Зважаючи на установлені обставини у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 втратили право на частку в майні двору.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24 червня 1983 року із змінами, внесеними згідно з Постановою ПВС України №13 від 25 грудня 1992 року, № 15 від 25 травня 1998 року, передбачено, що правила ст. 563 ЦК про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Отже, станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного типу двору, головою якого, була ОСОБА_8 , членами колгоспного двору були ОСОБА_7 (внук) та ОСОБА_3 (внук), які не втратили право на частку в майні двору станом на 15 квітня 1991 року, відтак кожному з них належала 1/3 частка в майні вищевказаного колгоспного двору.

На спадкові правовідносини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 поширюються норми ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У розумінні ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частки належного їй майна є її діти: дочка - ОСОБА_6 , та син - ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №222/2010, які прийняли спадщину в установленому Законом порядку.

Після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину в рівних частках (по 1/2) прийняли її сини відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за законом, яка вважається таким, що прийняв спадщину після смерті племінника на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час її відкриття постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_7 , та не заявляв про відмову від спадщини. Докази про інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину або претендують на неї, в матеріалах справи відсутні.

Як зазначив ВС КЦС у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, є звернення сторони до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Висновки суду

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_13 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 є законними та обґрунтованими і, відповідно такі потрібно задовольнити.

Розподіл судових витрат

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_13 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи пожиттєво, що підтверджується Посвіденням, серії НОМЕР_6 , виданим 31.01.2007 Львівським управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі, та довідки МСЕК, серії ЛВА-1 №378345 від 07.02.2008 (а. с. 14 - 15).

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати складаються із суми судового збору в розмірі 3 633,60 грн (за дві вимоги немайнового характеру 2 422,40 грн (1211,20 + 1211,20 = 2422,40), та за вимогу майнового характеру 1 211,20 грн (ринкова вартість об`єкта оцінки 149803 грн, відповідно вартість 7/12 частки майна складає 873,85 грн (87385*1%=873,85).

З огляду на це, суд вважає необхідним з відповідача 1 (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та відповідача 2 (відповідача 2 за зустрічним позовом) ОСОБА_4 стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят копійок) з кожного.

Оскільки відповідач 1 за зустрічним позовом (позивач) ОСОБА_13 звільнений від сплати судового збору, з нього не може бути стягнуто судовий збір на користь позивача за зустрічним позовом (відповідача 1) ОСОБА_3 , позов якого суд задовольнив, тому 50 відсотків судового збору у частині зустрічного позову компенсується йому за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З відповідача 2 за зустрічним позовом ОСОБА_4 , необхідно стягнути на користь позивача за зустрічним позовом (відповідача 1) ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Керуючись ст.4,12,13,19,76,77,78,80,89,141,211,223,229,247,258-259,263-265,315,354ЦПК України;на підставіст.33Конституції України, ст. 16, 29, 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1263, 1268, 1270 ЦК України, ст. 120, 121, 123, 124, 125, 126 ЦК УРСР, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Установити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право особистої власності на будівлі, виданого виконкомом Куликівської сільської ради 26.03.1990 ОСОБА_8 .

Установити факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживав разом з ним в будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 7/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесят копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .

Компенсувати ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники процесу

Позивач (відповідач 1 за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача (представник відповідача 1 за зустрічним позовом): адвокат Мидзка Володимир Адамович, адреса місцезнаходження: 80200, Львівська область, Шептицький (раніше Червоноградський) район, місто Радехів, вулиця Січових Стрільців,4.

Відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач 2 (відповідач 2 за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_9 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: Лопатинська селищна рада, ЄДРПОУ: 04369819, адреса місцезнаходження: 80261, Львівська область, Шептицький (раніше Червоноградський) район, селище Лопатин, вулиця Центральна, 15А.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Повний текст судового ршення виготовлено 9 грудня 2024 року.