Постанова

від 26.11.2024 по справі 599/1521/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1521/24Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/925/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Сович Н.А.,

представника апелянта - адвоката Будзик Б.В.,

заявника ОСОБА_1 та її представника - адвоката Семененко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/1521/24 за апеляційною скаргою адвоката БУДЗИКА Богдана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Зборівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що з квітня 2015 року по серпень 2022 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, спільно проживали у АДРЕСА_1 .

Під час спільного проживання у них народилося троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв`язку з тим, що заявниця не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 у Книзі реєстрації народжень запис про батька дітей було вказано з її слів, а саме прізвище батька було зазначено заявника - « ОСОБА_7 », а ім`я, по-батькові цивільного чоловіка ОСОБА_3 - « ОСОБА_8 ». Під час проживання однією сім`єю ОСОБА_3 визнавав себе батьком дітей, піклувався про них, любив їх, проводив з ними час та займався їх вихованням.

У січні 2023 року ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних сил України, а ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання на території Запорізької області.

Факт смерті ОСОБА_3 13 січня 2024 року стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №183 від 23 січня 2024 року.

Встановлення факту батьківства для заявниці має важливе особисте значення, адже вона хоче, аби її діти знали та мали підтвердження того, ким був їх батько. Крім цього, встановлення батьківства потрібно для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а також пільг для її дітей у зв`язку із загибеллю батька.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року заяву задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язано Зборівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актових записів, складених Зборівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області:

- №01 від 11 травня 2017 року про народження ОСОБА_4 ;

- №1549 від 16 липня 2018 року про народження ОСОБА_5 ;

- №1240 від 04 липня 2020 року про народження ОСОБА_6 ,

а саме: у графі «Батько» замість « ОСОБА_9 , громадянин України» вказати « ОСОБА_3 , громадянин України».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_10 , як особа, яка не брала участі в справі, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Зокрема зазначає, що він є батьком померлого ОСОБА_3 . Заявниці необхідно встановлення факту батьківства, в тому числі для отримання пільг та виплат щодо дітей у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 .

Крім того вказує, що у долучених до заяви свідоцтвах про народження дітей, а також свідоцтвах таїнств хрещення дітей батьком зазначено особу « ОСОБА_9 », а не ОСОБА_3 .

Крім того вважає, що наявні у матеріалах справи фотографії його сина з дітьми не можуть беззаперечно свідчити про його батьківство вказаних заявницею дітей.

Вважає, що лише судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза може бути достатньою підставою для встановлення батьківства.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Будзик Б.В. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Семененко С.М. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважають його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає, з огляду на таке.

Судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження зазначено с.Чернихів Зборівського району Тернопільської області, у графі «мати» вказано ОСОБА_1 , у графі «батько» - ОСОБА_9 . Зазначений акт складений 11 травня 2017 року у Чернихівській сільській раді Зборівського району Тернопільської області, актовий запис №1 (а.с.7, 10).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження зазначено м.Тернопіль, Тернопільської області, у графі «мати» вказано ОСОБА_1 , у графі «батько» - ОСОБА_9 . Зазначений акт складений 16 липня 2018 року в Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №1549 (а.с.8, 11).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження зазначено м.Тернопіль Тернопільської області, у графі «мати» вказано ОСОБА_1 , у графі «батько» - ОСОБА_9 . Зазначений акт складений 04 липня 2020 року в Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №1240 (а.с.9, 12).

У довідці Чернихівського старостату Тернопільської міської ради № 81/011 від 21 травня 2024 року зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_5 ), проживав з 2015 року по серпень 2022 року по АДРЕСА_1 , без реєстрації разом із ОСОБА_1 (а.с.13).

В акті №80/011 від 21 травня 2024 року зазначено про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть НОМЕР_5 , проживав з 2015 року по серпень 2022 року по АДРЕСА_1 без реєстрації разом із ОСОБА_1 , про що підтверджують свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.14).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_6 від 16 січня 2023 року №411 солдат ОСОБА_3 з 04 січня 2023 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 (а.с.15).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 34 роки, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6), актовий запис №183 від 23 січня 2024 року, виданим Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районні Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Також до матеріалів справи заявницею долучені спільні фото ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений главами 1 та 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).

Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Отже, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком її дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заінтересована особа ОСОБА_10 , який є батьком померлого ОСОБА_3 та не був залучений до розгляду справи в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту батьківства, зазначаючи при цьому, що заявниця, серед іншого, претендує на пільги та виплати для дітей у зв`язку із загибеллю батька.

Наведене свідчить про те, що під час розгляду справи за заявою ОСОБА_1 у порядку окремого провадження виник спір про право, оскільки апелянт заперечує факт батьківства свого сина ОСОБА_3 щодо дітей заявниці.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно в порядку окремого провадження розглянуто справу, в якій наявний спір про матеріальне право.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

За таких умов, суд першої інстанції не врахував всіх обставин, зокрема того, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту батьківства, який не є безспірним, ОСОБА_1 просила встановити факт, що має юридичне значення для реалізації в тому числі спадкових прав та права на отримання соціальних та пенсійних виплат.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...».

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 12 ЦПК України, за змістом якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій та може бути реалізована в позовному провадженні.

З огляду на викладене, заявник ОСОБА_1 в належний спосіб в позовному провадженні не позбавлена можливості підтвердити свої вимоги та надати докази в підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала свої вимоги, а також апелянт ОСОБА_10 може реалізувати свої права в такому позовному провадження.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255та 257 цього Кодексу.

За таких обставин ухвалене в справі судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.377 ЦПК України, із залишенням заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Зборівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, - без розгляду.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката БУДЗИКА Богдана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_13 , заінтересована особа: Зборівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_14 , що вона має право подати позов на загальних підставах.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді