Рішення
від 03.12.2024 по справі 509/3830/19
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3830/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінета Міністрів України, Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 р. до суду надійшла цивільна справа за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінета Міністрів України, Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1986 року серії Б №032344 Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області надано в постійне та безоплатне користування земельну ділянку, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка військового містечка АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ) площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Частина вказаної земельної ділянки військового містечка площею 7,7330 га, за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розміщено будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », перебуває на обліку в КЕВ м. Одеса.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2005, будівлі та споруди БВ «Авіаремонтник» на праві державної власності належать державному підприємству Міністерства оборони України «Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс».

Згідно зі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони» вищевказані землі належать за формою власності до державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони.

Водночас 17.07.2007 Молодіжненська сільська рада прийняла рішення №774-V «Про вилучення із земель Міністерства оборони України КЕВ м. Одеса земельної ділянки, загальною площею 7,7330 га та зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу Молодіжненської сільської ради в межах с. Молодіжного» (далі рішення №774-V) з порушенням вимог ст. 77, 84, 143 ЗК України (без отримання від власника земель оборони Кабінету Міністрів України згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою військового містечка Іллічівськ1(2).

Отже, рішення Молодіжненської сільської ради №774-V є незаконним, грубо порушує право державної власності на землю та спричиняє шкоду інтересам державі.

У зв`язку з викладеним, 13 липня 2016 року Військова прокуратура Південного регіону України подала до Господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, КЕВ м. Одеси до Молодіжненської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення №774-V, повернення незаконно вилученої земельної ділянки.

Під час розгляду судом справи №916/1900/16 Молодіжненська сільська рада долучила до її матеріалів копії рішень сільської ради щодо спірної земельної ділянки, прийнятих після її незаконного вилучення із земель Міністерства оборони України.

Так, рішенням Молодіжненської сільської ради від 30.03.2011 №1930-V надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України членам ОК «Дачне товариство „Авіаремонтник» (61 особі).

Згодом напідставі рішення Молодіжненської сільської ради від 30.05.2011 №284-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність гр. України членам ОК «ДТ „Авіаремонтник» згідно з додатком (всього 61 особа) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 » передано земельні ділянки загальною площею 1,22 га безоплатно у власність громадян та видано їм державні акти на землю.

Так, на підставі рішення від 30.05.2011 №284-VI громадянці ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯЛ № 726908 від 20.03.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,0200 га, кадастровий номер 5123782000:02:004:3955 (за адресою: АДРЕСА_4 ), яка була незаконно вилучена із земель Міністерства оборони України.

Отже, з метою фактичного захисту прав та законних інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеса, виникла необхідність у визнанні недійсним Державного акта серії ЯЛ №726908 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123782000:02:004:3955, на підставі якого громадянка ОСОБА_1 незаконно отримала право власності на частину земельної ділянки військового містечка площею 0,0200 га, та витребування вказаної земельної ділянки.

Представники позивачів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Кабінета Міністрів України, Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління в судове засідання не з`явилися, надали судові заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, надіслали до суду відзив у якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, розглянути справу за їхньої відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялась належним чином, ОСОБА_1 надіслала до суду відзив у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши повно, всебічно матеріали справи, надані докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку про доведеність обставин, на який ґрунтується позов та можливість задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Фактично це строк для захисту порушеного права в судовому порядку.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З зазначеного вбачається, що початок перебігу позовної давності це фактично момент виникнення в особи права на судовий позов.

Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення досуду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, він втілює «право на суд», яке, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення (наприклад, п. 25 рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», п. 50 рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 52 рішення у справі «Меньшакова проти України»).

Виходячи з аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті «права на суд», системного тлумачення ст. ст.256,261 ЦК Українита ст. ст.175,185 ЦПК України, початок перебігу позовної давності слід обчислювати від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про обидві обставини: і про порушення свого права, і про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що до звернення прокуратури 13.07.2016 р. до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним, скасування рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 17.07.2007 №774-V та відкриття провадження у справі №916/1900/16, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України не були проінформовані про незаконне вилучення Молодіжненською сільською радою Овідіопольського району Одеської області земельної ділянки оборонного відомства, про надання частини вказаної ділянки площею 0,0200 га у приватну власність ОСОБА_1 , вони не знали і не могли довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тому дійшов висновку, що строк позовної давності позивачем при подачі даного позову не пропущений і поданий в межах трирічного строку, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За ч.ч.1,5,6ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями2,19 Закону України «Про охорону земель»визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно дост. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з положеннямист.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу. Частинами першою та другоюст. 116 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, садівництва та ін., у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, встановленомустаттею 151 Земельного кодексу України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно із частиною третьоюст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За змістомст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 2 Земельного кодексу України, закріплено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на види. Одним із яких є землі оборони.

Згідност. 70 Земельного кодексу України, землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Судом встановлено,що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1986 року серії Б №032344 Квартирно-експлуатаційній частині Одеського району виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області надано в постійне та безоплатне користування земельну ділянку, загальною площею 586,5 га, до складу якої увійшла земельна ділянка військового містечка АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ) площею 296,8 га, розташована на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.