Рішення

від 29.11.2024 по справі 177/1266/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1266/24

Провадження № 2/177/758/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2024 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Кантилович К. А.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Селянського фермерського господарства «ДИАНА», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду 06.06.2024 із указаним позовом та просили усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 5,95 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, шляхом повернення земельної ділянки; припинити СФГ «ДИАНА» право оренди вказаної земельної ділянки згідно з договору оренди від 01.01.2009, зареєстрованого у Криворізькому відділі Дніпропетровської області регіональної філії ОП Центру Державного земельного кадастру 28.07.2009 за № 040912101207; скасувати запис про державну реєстрацію речового права права оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.12.2023, номер запису про інше речове права 52869098.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, у рівних частках, по 1/2, є співвласниками земельної ділянки площею 5,95 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка перейшла їм у власність в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 . Згідно з договором, укладеним за життя ОСОБА_5 , вказана земельна ділянка перебуває в користуванні СФГ «ДИАНА» на умовах оренди від 01.01.2009, терміном на 15 років. До даного договору оренди сторонами 01.07.2012 укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 3.1 щодо строків оренди, відповідно до яких, термін оренди земельної ділянки складає 30 років. Пунктом 7.3 договору оренди передбачено, що договір припиняє дію у разі закінчення строку оренди, після чого орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві. При оформленні спадщини після смерті ОСОБА_5 , нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за позивачами, але запис про право оренди до Державного реєстру речових прав, внесено не було. Окрім того, у подальшому, між позивачами, як новими власниками земельної ділянки, та орендарем, не було досягнуто згоди щодо умов договору, зокрема розміру орендної плати, відсутності в договорі умови щодо застосування індексації нормативної грошової оцінки та індексу інфляції. Також, орендарем проведено державну реєстрацію договору оренди від 01.01.2009 тільки через півроку після його укладення, що свідчить про навмисне затягування з реєстрацією договору, із метою використання земельної ділянки на більший термін, ніж обумовлено в договорі, а тому, позивачі у 2022 та 2023 роках зверталися до СФГ «ДИАНА» із письмовими заявами, у яких зазначали про закінчення терміну дії договору оренди 01.01.2024, небажання продовжувати договірні відносини з СФГ «ДИАНА», та пропонували повернути земельну ділянку з користування. Всупереч зверненням позивачів, СФГ «ДИАНА» 04.12.2023 зареєструвало право оренди вказаної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав за номером 52869098. Відомості про реєстрацію додаткової угоди відсутні. Оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений із ОСОБА_5 , позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не продовжувався, а державна реєстрація речового права оренди відбулася після повідомлення про незгоду з договором, позивачі звернулися до суду з даним позовом для захисту свого порушеного права.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Представником відповідача ОСОБА_2 19.07.2024 подано відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свою незгоду з позовом мотивував тим, що договір оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, укладені з ОСОБА_5 , які, в установленому на той час законодавством порядку, пройшли державну реєстрацію. Пунктом 3.4 договору оренди передбачено, що при переході права власності на земельну ділянку або її частину від орендодавця до іншої особи, договір зберігає свою чинність для нового власника. Згідно з п. п. 7.1, 7.6 договору, зміни умов договору можливі тільки за взаємною згодою сторін, оформляються в письмовій формі і підписуються уповноваженими представниками сторін. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачі, як його спадкоємці, отримали свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, чим набули прав та обов`язків орендодавців. Позивачі, починаючи з 2021 року, відмовляються від отримання орендної плати, перешкоджаючи орендареві виконати свій обов`язок зі сплати орендної плати, у зв`язку з чим, СФГ «ДИАНА» було вимушене замовити та оплатити нотаріальну дію покладення коштів на депозит приватного нотаріуса Рисіної С.В. Представник відповідача стверджував, що оскільки сторони при укладенні договору оренди від 01.01.2009 та додаткової угоди до нього від 01.07.2012 досягли усіх істотних умов, договори пройшли державну реєстрацію у встановлено законодавством порядку, а отже, є чинними (а.с.50-57).

Через систему «Електронний суд» представником позивачів ОСОБА_1 26.07.2024 подано відповідь на відзив, де вона наполягала на задоволенні позовних вимог та зазначила, що у відзиві представником відповідача фактично визнані всі обставини справи, а питання щодо неотримання позивачами орендної плати в позові не ставиться (а.с.80-82).

Представником відповідача ОСОБА_2 20.08.2024 подано заперечення, де він вказує про помилковість тверджень представника позивача щодо не проходження державної реєстрації додатковою угодою до договору оренди, та, відповідно, відсутності у відповідача законних прав на користування спірною земельною ділянкою після 01.01.2024. Зазначив, згідно з повідомленням відділу № 4 ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 01.01.2009 проведена 28.07.2009 у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ОП Центру державного земельного кадастру, та підтверджено факт реєстрації додаткової угоди Відділом Держкомзему в Криворізькому районі, про що зроблено запис 09.11.2012 за № 122188474001846, що спростовує доводи, наведені у позові. Факт укладення за життя ОСОБА_5 додаткової угоди до договору оренди, позивачами не заперечується, а оскільки вказана додаткова угода була зареєстрована у встановленому законодавством порядку, діючого на момент її укладення, а тому, СФГ «ДИАНА» правомірно набуло право на користування спірною земельною ділянкою 2039 року (а.с.85-87).

Ухвалою суду від 10.09.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, що наведено в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_5 та СФГ «ДИАНА» 01.01.2009 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,95 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416, строком на 15 років, починаючи з моменту Державної реєстрації договору. По закінченню строку дії договору, у випадку відсутності письмової заяви жодної зі сторін про припинення дії цього договору або про зміни його умов, він (договір) вважається пролонгованим на той саме строк на тих саме умовах (п. 3.1 договору). При переході права власності на земельну ділянку або її частину від орендодавця до інших осіб, цей договір зберігає свою чинність для нового власника або власників (п. 3.4 договору). (а.с.14-16).

Даний договір зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровського регіону філії ОП Центру Державного земельного кадастру, про що в Книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис 28.07.2009 за № 040912101207 (а.с.15 зворот).

Згідно з акта прийому передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 28.07.2009, ОСОБА_5 (орендодавець) передав, а СФГ «ДИАНА» в особі голови ОСОБА_6 (орендар), прийняла земельну ділянку площею 5,950 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в задовільному стані на території Новопілської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416 (а.с.16)

До даного договору оренди ОСОБА_5 та СФГ «ДИАНА» 01.07.2012 укладено додаткову угоду, якою сторонами внесено зміни та доповнення, зокрема, щодо строку оренди на 30 років, розмір орендної плати, яка є договірною і становить 3440,00 грн, порядку її сплати та умов для перегляду розміру орендної плати (а.с.17).

Додаткову угоду зареєстровано у відділі Держкомзему в Криворізькому районі, про що вчинено запис 09.11.2012 за № 122188474001846 (а.с.17 зворот).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, його спадкоємцями, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , 06.06.2022 отримано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме, на земельну ділянку площею 5.9500 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, по 1/2 частці за кожним (а.с.9, 10, 11, 12, 13).

Не погоджуючись із розміром орендної плати, позивачі 28.07.2022 звернулися до голови СФГ «ДИАНА» із заявою про перегляд умов договору оренди та розірвання даного договору (а.с.18).

Повторно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до відповідача 20.11.2023 із зверненням про небажання продовжувати договірні відносини з СФГ «ДИАНА», направили проект угоди про розірвання договору оренди та запропонували повернути з користування земельну ділянку (а.с.19).

За даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власниками спірної земельної ділянки з 06.06.2022 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , орендар СФГ «ДИАНА», дата державної реєстрації права в державному реєстрі прав 28.07.2009 (а.с.21-24).

Відділом № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області 29.05.2024 на запит представника позивача надано інформацію, що згідно з даними з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, зареєстрований договорів оренди землі між ОСОБА_5 та СФГ «ДИАНА» 28.07.2009 за № 040912101207. Термін дії договору оренди 15 років (а.с.26).

Аналогічну інформацію Відділом № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області 19.08.2024 надано на запит представника відповідача. Додатково повідомлено про реєстрацію 09.11.2012 за № 122188474001846 Відділом Держкомзему в Криворізькому районі додаткової угоди (а.с.90).

Відповідно до Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо інформації про державну реєстрацію іншого речового права земельної ділянки 1221884700:03:001:0416, державним реєстратором Глеюватської сільської ради 04.12.2023 внесено запис 52869098 про право оренди земельної ділянки. Як слідує з указаної інформації, документами, які подані для державної реєстрації іншого речового права є договір оренди землі, що виданий 01.01.2009 та додаткова угода, видана 01.07.2012, сторонами яких є СФГ «ДИАНА» та ОСОБА_5 Дата державної реєстрації договору 28.07.2009, строк 30 років, дата закінчення дії 28.07.2039 (а.с.27,58).

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221884700:03:001:0416, де внесено відомості про оренду СФГ «ДИАНА», дата державної реєстрації речового права 28.07.2009, строк дії речового права 28.07.2039 (а.с.59-70).

Отже, звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачів, не заперечуючи державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.01.2009 та додаткової угоди від 01.07.2012, стверджувала, що оскільки орендар не провів реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку, у останнього не виникло право на користування нею, відповідно, СФГ «ДИАНА» користується належною позивачам земельною ділянкою без законних правових підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Правовідносини, що виникають із оренди землі, регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також самим договором оренди землі.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання вказаного договору оренди, ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому, у ст. 125 ЗК України було визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Окрім того, ч. 5 ст. 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови та порядок продовження, визначені Законом України «Про оренду землі».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону на час укладення договору оренди землі, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом ст. 20 Закону України «Про оренду землі», у редакції Закону на час укладення договору, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 18Закону України«Про орендуземлі», у редакції Закону на час укладення договору оренди землі, встановлювалося, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Системний аналіз даних статей дає підстави для висновку, що строк дії договору оренди землі від 01.01.2009 починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки за цим договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Як встановлено судом раніше, договір оренди землі від 01.01.2009 пройшов державну реєстрацію 28.07.2009, тобто п`ятнадцятирічний строк його дії спливав 01.01.2024. Додаткова угода від 01.07.2012, якою строк дії договору оренди від 01.01.2009 продовжено на тридцять років, а саме, до 28.07.2039, також пройшла державну реєстрацію, тобто, до припинення дії договору оренди від 01.01.2009.

У ст. 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У ч. 1 ст. 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (ч. 3 ст. 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, так само і додаткової угоди, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 ЦК України, є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору (п. 3.1 договору від 01.01.2009 та додаткової угоди від 01.07.2012 (а.с.14,17)).

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Із договору оренди від 01.01.2009 слідує, що він зареєстрований 28.07.2009, а додаткова угода від 01.07.2012, зареєстрована 09.11.2012 у відділі Держкомзему.

Відповідач обґрунтовано вказував, що строк договору закінчиться 28.07.2039.

Суд вважає безпідставними доводи представника позивача про те, що орендар веде незаконну діяльність на земельній ділянці позивачів за відсутності проведення реєстрації речового права, оскільки необхідно розмежовувати державну реєстрацію речових прав, зокрема, на землю, порядок якої урегульовано у ст. ст. 125, 126 ЗК України, та державну реєстрацію правочину (ст. 210 ЦК України).

Як вже зазначалося судом, договір оренди набрав чинності з моменту його державної реєстрації в Криворізькому відділі Дніпропетровського регіону філії ОП Центру Державного земельного кадастру, про що в Книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис 28.07.2009 за № 040912101207 та додаткова угода, - із моменту її реєстрації у відділі Держкомзему в Криворізькому районі, про що вчинено запис 09.11.2012 за № 122188474001846, відповідно до положень ст. 210 ЦК України та ст. 126 ЗК України, у редакції, чинній до 01.01.2013.

Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється в Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.2003 року за № 408/7729, який діяв до 01.01.2013, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження були покладені на ДП «Центр ДЗК».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов, зокрема, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

З огляду на викладене суд наголошує, що з урахуванням реєстрації договору оренди в Державному реєстрі земель 28.07.2009, речові права за цим договором визнаються дійсними саме з зазначеної дати.

Оскільки такіречові прававизнаються дійснимиз 28.07.2009,то реєстраціяречових прав(праваоренди земельноїділянки)Глеюватською сільськоюрадою Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті 04.12.2023,не встановлюємоменту виникненняречового правау позивача,а лишепідтверджує їхдійсність.Суд звертаєувагу,що підлягаєдержавній реєстраціїлише самевиникнення речового права права оренди земельної ділянки та його строк, а не умови договору оренди землі, зокрема і такі, як розмір орендної плати.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постанові ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

За приписами ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ст. 76 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших осіб, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як передбачено ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Верховний Суд у Постанові від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19 зазначив, що за змістом ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Звертаючись до суду з вимогами про усунення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкод у користуванні належною їм земельною ділянкою площею 5,95 га, кадастровий номер 1221884700:03:001:0416, СФГ «ДИАНА», припинивши останньому право оренди вказаної земельної ділянки, представником позивача не доведено належними та достатніми доказами, що додаткова угода до договору оренди від 01.07.2012 є низинною та, відповідно договір оренди землі від 01.01.2009 є припиненим, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

А тому, з огляду на чинність договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, вимог п. п. 3.1, 3.4 договору оренди від 01.01.2009 та п. 3.1. додаткової угоди до вказаного договору від 01.07.2012, за відсутності інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для дострокового припинення договору оренди земельної ділянки відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», а також підстав для скасування запису про державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Селянського фермерського господарства «ДИАНА» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення права оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, - відмовлено.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.12.2024

Суддя: