Ухвала

від 10.11.2010 по справі 22/254 пн

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-17144/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Бим М.Є.

                                                  Васильченко Н.В.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 04.04.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року

у справі  № 22/254пн (№ 22-а-647/07)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС»

до          Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

          Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області

про           зобов’язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення переплати вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу

В С Т А Н О В И В :

У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про зобов’язання внести зміни до особового рахунку шляхом відображення переплати вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг в сфері грального бізнесу за період: 1 квартал 2004 року - 4 квартал 2005 року у сумі 79 157,84 грн.; про повернення надмірно сплачених сум вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за період: квартал 2004 року - 4 квартал 2005 року у сумі 79 157,84 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 04.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано відповідача внести зміни до облікової картки платника податків, відобразивши переплату вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, яку було внесено за період з 1 кварталу 2004 року по 2 квартал 2005 року у сумі 46 957,84 грн. Повернуто з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС»надмірно внесену суму 46 957,84 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом другим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»було здійснено оплату вартості торгових патентів за 2004 та 2005 роки.

13.06.2006 року позивач звернувся до податкового органу з вимогою повернути надмірно сплачені кошти  за торгові патенти на надання послуг у сфері грального бізнесу, проте, листом № 4871/10/29-013 від 23.06.2006 року підприємству було відмовлено у поверненні коштів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі - Закон України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Частиною 3 даної статті визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).

Згідно зі статтею 57 Закону України від 27.11.2003 року № 1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення Діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про патентування Деяких видів підприємницької діяльності» стосовно вартості торгового патенту цифри «320»замінити цифрами «960». Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри «1400», «64000», «48000», «2000», «600», «2400»замінити відповідно цифрами «2800», «12800»,  «96000», «4000», «1200», «4800».

Статтею 47 Закону України від 23.11.2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет на 2005 рік»визначено, що у 2005 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри «1400», «64000», «4800», «2000», «600», «2400»замінити відповідно цифрами «4200», «192000», «144000», «6000», «1800» «7200».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, враховуючи збільшення вартості торгових патентів з надання послуг у сфері грального бізнесу, позивач повинен вносити плату за такі патенти у 2004-2005 роках у збільшеному розмірі.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Таким чином, абзацом 3 частини 5 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР передбачено звільнення від обов’язку додаткового внесення вартості торгового патенту, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість, лише у разі проведення суб’єктом підприємницької діяльності попередньої оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Оскільки позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії, то, починаючи з 01.01.2004 року та з 01.01.2005 року, він був зобов’язаний сплачувати їх вартість шляхом внесення одноразової плати за 3 місяці за ставками, передбаченими частиною 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР в редакції Законів України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та «Про Державний бюджет України на 2005 рік».  

Разом з тим, вирішуючи спір в частині сплати позивачем вартості патентів за 1 квартал 2004 року та 1 квартал 2005 року, необхідно було виходити з того, що у разі оплати вартості вказаного патенту за вказані періоди у відповідності з вимогами частини 5 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР, тобто до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу (до 15 грудня 2003 року за 1 квартал 2004 року та до 15 грудня 2004 року за 1 квартал 2005 року відповідно) у суб’єкта підприємницької діяльності не виникає обов’язку сплачувати вартість патентів за ставками, встановленими частиною 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР в редакції Законів України «Державний бюджет України на 2004 рік»та «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

Закони України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та «Про Державний бюджет України на 2005 рік», якими внесені зміни до статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР набули чинності з 01.01.2004 року та з 01.01.2005 року відповідно, тобто саме з цього часу у суб’єкта підприємницької діяльності виникає обов’язок сплачувати вартість патентів на операції з надання послуг у сфері грального бізнесу за визначеними ним ставками.   

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для застосування розмірів вартості патенту, встановлених Законом про Державний бюджет на певний рік, посилаючись на те, що їх збільшення не узгоджено із загальними принципами оподаткування, визначеними, зокрема, Законом України від 25.06.1991року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», і не внесенням відповідних змін до Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР. Даний висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано нормам Законом України від 25.06.1991року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», який у спірних правовідносинах є загальним, в той час як перевагу в даному випадку мають норми Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР, Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Застосуванню підлягали розміри вартості патенту, встановлені Законом про Державний бюджет на певний рік, оскільки цей закон був прийнятий пізніше Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР, яким по-іншому врегульовано спірне питання.

Отже, для правильного вирішення даного спору по суті судам слід встановити, яку суму вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року та 1 квартал 2005 року було надмірно сплачено позивачем, і яка підлягає поверненню як надмірно сплачена.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов‘язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Під час нового розгляду справи суду необхідно  врахувати  викладене,  всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно  оцінити  докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення  спору  по  суті, і  в  залежності  від  встановленого правильно  визначити  норми  матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню  до  спірних  правовідносин,  та  прийняти  обґрунтоване  і  законне  судове  рішення.

          Керуючись ст.ст. 220 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Донецької області від 04.04.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України виключно з підстав і в порядку, визначеними статтями 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

М.Є. Бим

(підпис)

Н.В. Васильченко

(підпис)

Л.Я. Гончар

     (підпис)

М.П. Гордійчук