ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/8216/24
Провадження № 1-кс/362/866/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні №12024111140000662 від 04.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и в:
04.12.2024 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся старший слідчий СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 з клопотанням в якому просить надати тимчасовий доступ до документів, з метою вилучення їх оригіналів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Реєстраційну справу № 2680010332120 щодо проведення 09.01.2023 державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 державної реєстрації житлового будинку садибного типу, загальною площею 182,9 кв.м, житлова площа 101,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 3221488602:01:001:0421 та сканкопій супровідних документів в електронному та паперовому вигляді реєстраційної справи № 2680010332120 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що 04.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , про те, що 09.01.2023 державний реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 на підставі поданих ОСОБА_8 підроблених документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєструвала право власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що за договором дарування житлового будинку від 21.12.2004 ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_10 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
За договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 09.02.2008 ОСОБА_10 продав своїй сестрі ОСОБА_7 1\2 (одну другу) частину житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 .
29.12.2012 ОСОБА_7 видано державний акт ЯЙ №2923746 на право власності на земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 3221488602:03:001:0034, за адресою: АДРЕСА_2 та державний акт ЯЙ № 923745 на право власності на земельну ділянку площею 0,125 га, кадастровий номер: 3221488602:03:001:0033, за адресою: АДРЕСА_2 .
28.01.2014 помер брат ОСОБА_7 - ОСОБА_10 .
Як вбачається з вищевказаних документів, які стали підставою реєстрації цілого житлового будинку за ОСОБА_8 - остання просто присвоїла будинку, який будувався ОСОБА_12 нову адресу, скопіювала її технічний паспорт від 2017 року, копія якого знаходилась у матеріалах цивільної справи та подала такі документи державному реєстратору.
З наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.12.2022 року № 93/22.02-25 вбачається, що адреса була змінена відносно її виділеної частки за Постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 у справі № 362/5074/16-ц.
Як підставу набуття права власності ОСОБА_8 надала реєстратору Постанову ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка не має жодного відношення до цього майна, а саме будинку загальною площею182.9.
Також особливої уваги заслуговує технічний паспорт, який було подано ОСОБА_8 та Декларація про готовність.
З витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що ОСОБА_8 здійснила реконструкцію. "
Але жодної реконструкції ОСОБА_8 не здійснювала, на суміжних земельних ділянках знаходяться 2 різних будинки.
Один старий, дерев`яний та обкладений цеглою - який був предметом спору у справі 362/5074/16-ц та новий з бетонним фундаментом, з газоблоку, дерев`яним перекриттям, має сходи. Цей, новий будинок половину свого життя будувала Заявниця разом зі своєю сім`єю.
Отже, ОСОБА_8 , розуміючи, будинок за адресою: АДРЕСА_2 їй не належить (оскільки вона його не будувала), подала державному реєстратору завідомо неправдиві (підроблені) документи, які стали підставою для протиправної реєстрації за нею права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 396666223 від 26.09.2024, державну реєстрацію житлового будинку садибного типу проведено державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги, що оригінали вище зазначених документів мають суттєво важливе значення для досягнення мети досудового розслідування, а також те, що на підставі даних документів необхідно призначити низку експертиз, зокрема судово-почеркознавчу та судову оціночно-земельну експертизу, які спростують або доведуть вину ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, які здійснили підробку документів, в інший спосіб вилучити вказані документи є не недоцільно у зв`язку з їх можливим, знищенням, пошкодженням та зміною, тому виникає необхідність для отримання дозволу на тимчасовий доступ та вилучення реєстраційної справи у ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1
Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.36). Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувають матеріали кримінального провадження № 12024111140000662 від 04.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто підроблення іншого офіційного документа, який видається іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 цієї ж статті передбачено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно до ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно до ч. 7 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Слідчий в клопотанні вказав, що за допомогою документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , можна встановити відомості, які мають значення для кримінального провадження, які самостійно, а також у сукупності із іншими доказами будуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, встановити осіб, які причетні до вчинення даного злочину, отримати вказані відомості в іншій спосіб на даному етапі досудового розслідування неможливо.
Слідчий суддя звертає увагу, що слідчий, прокурор згідно ч.2 ст. 93 КПК України має широкий обсяг повноважень щодо збирання доказів у кримінальному провадженні. Так, відповідно до положень зазначеної норми сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У клопотанні слідчого не зазначено про те, чи звертався саме він до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання вказаних оригіналів документів для проведення експертизи, та чи було у такому зверненні відмовлено, що може свідчити про передчасність звернення з даним клопотанням про тимчасовий доступ для отримання таких документів.
Слідчий суддя зазначає, що слідчий у кримінальному провадженні не позбавлений можливості отримати необхідні документи іншим шляхом, натомість про наявність будь-яких перешкод в отриманні такої інформації від ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших осіб або органів державної влади чи місцевого самоврядування у клопотанні також не зазначено.
Також клопотання належним чином не вмотивоване, оскільки не наведено доказів, що особа, у володінні якої знаходиться зазначені в клопотанні документів, не бажає добровільно передати їх досудовому органу.
Крім того, у клопотанні слідчий зазначає, «….які спростують або доведуть вину ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, які здійснили підробку документів…».
Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини визнається однією з основоположних засад кримінального судочинства в правовій державі.
Водночас вона є важливим елементом права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства в силу статті 9 Конституції України як міжнародний договір, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України.
Сенс презумпції невинуватості стосується обов`язку держави визнавати правовий статус підозрюваного, обвинуваченого як невинуватого на всіх стадіях, що передують визнанню винним.
Випадком, коли відповідно до практики Європейського суду з прав людини порушується принцип презумпції невинуватості, є відображення у судовому рішенні щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, думки про те, що вона винна, без доведення її вини відповідно до закону. Навіть без формального висновку про винуватість достатньо наявності будь-якого висловлювання, з якого вбачається, що суд вважає особу винною.
Європейський суд з прав людини наголошує, як важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи, порушеної проти особи, та визнання її винною в тому чи іншому злочині.
Окрім того, оскільки підозрюваний, особи вважається невинуватим, доки вину не доведено, обмеження свободи в жодному разі не може набувати форми покарання або використовуватися як метод запобігання публічним заявам з боку підозрюваного, обвинувачуваного, наприклад, про свою невинуватість, а в даному випадку взагалі відсутня особа, якій пред`явлена була підозра.
Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час досудового та судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, з урахуванням того, що чинне законодавство надає слідчому право одержувати безперешкодно і безоплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об`єднань громадян на письмовий запит певних відомостей, приходжу до висновку про можливість слідчого, прокурора без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі й документи, про які йдеться в клопотанні.
На підставі викладеного і керуючись статтями 92, 93, 99, 107, 131, 132, 159, 160, 163-164, 166 КПК України, слідчий суддя,
п о с т а н о в и в:
У задоволені клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні №12024111140000662 від 04.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала складена в двох примірниках, один з яких зберігається в матеріалах справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123594172 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про тимчасовий доступ до речей і документів |
Кримінальне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Лебідь-Гавенко Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні