Рішення

від 29.11.2024 по справі 370/314/24

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р. Справа №370/314/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарями Гребінською Н.П., Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, Орган опіки та піклування Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, Орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради, Орган опіки та піклування Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, Орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову позивач вказала, що 18.12.2009 року між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб.

Від спільного сімейного життя, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась спільна донька, ОСОБА_3 .

Оскільки донька ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дати реєстрації шлюбу між ними (18.12.2009 р.), державна реєстрація народження дитини, в частині відомостей про батька дитини, проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства №21 від 17.11.2009 р.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2015 р. по справі №370/580/15-ц, шлюб між нею та відповідачем було розірвано та стягнуто з останнього аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Батько дитини, відповідач по даній справі, ОСОБА_2 , з 2012 року повністю усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків: жодним чином не приймає участі у догляді та вихованні дитини, не надає коштів на її утримання, не цікавиться навчанням та потребами, не спілкується з донькою в жоден спосіб.

Донька, ОСОБА_3 , від народження і по теперішній час постійно проживає зі позивачкою та знаходиться на повному її утриманні та вихованні. З 2012 року відповідач ОСОБА_2 повністю усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, будь-яке спілкування з відповідачем відсутнє.

Аліменти, присуджені заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2015 р. у справі №370/580/15-ц, відповідач ОСОБА_2 не сплачував та не сплачує і станом на листопад 2023 року наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 203 491,10 грн.

Всі потреби дитини ОСОБА_3 на даний час задовольняє виключно позивачка.

На дату звернення до суду позивачка офіційно не працевлаштована. Оскільки відповідач жодної матеріальної допомоги не надає, вона утримує дитину сама, за власні кошти.

З жовтня 2022 року позивачці встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням. У зв`язку з наявністю у неї інвалідності позивачка також отримує пенсію.

Наявність у позивачки захворювання та встановленої групи інвалідності жодним чином не впливає на якість виконання нею батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

У 2021-2022 роках стан її здоров`я значно погіршився, вона потребує постійного лікування, і, як наслідок, має третю групу інвалідності. Проблеми зі здоров`ям впливають на її працездатність, вона не може працювати на будь-якій роботі (згідно встановленої інвалідності за станом здоров`я їй дозволено працювати за фахом з неповним робочим днем), а тому рівень її доходів є незначним та не дозволяє їй в повній мірі задовольняти потреби доньки, які з віком весь час зростають.

Нарахована сума аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, у період з жовтня 2021 р. по листопад 2023 р. становить 2 900,75 грн щомісячно. Оскільки за станом здоров`я позивачка потребує постійного лікування та не може працювати повний робочий день, рівень її доходів є незначним, сума аліментів, що стягується, є недостатньою для задоволення потреб дитини, тому вона змушена звернутись до суду з вимогою про збільшення розміру аліментів.

Позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мотрунки, Чуднівського району Житомирської області, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 50 (п`ятдесят) % від усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України, а третій особі строк для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Ухвалою суду від 01.04.2024 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та зобов`язано надати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На виконання вказаної ухвали 11.04.2024 року до суду надійшла відповідь щодо неможливості надання висновку.

Ухвалою судувід 31.05.2024року витребувано із Служби у справах дітей Макарівської селищної ради висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На виконання вказаної ухвали 04.10.2024 року до суду надійшов висновок.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.10.2024 року, яке відкладено на 29.11.2024 року.

У судове засідання 29.11.2024 року належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися. Від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог, які просила задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

Відповідач жодного разу у судові засідання не з`являвся, відзиву не подавав. Про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за адресою його реєстрації, а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Треті особи подали листи про розгляд справи за відсутності їх представників.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 . Її батьками вказані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

18.12.2009 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрували шлюб (а.с. 15).

Як вказала позивач, оскільки донька ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дати реєстрації шлюбу між нею та відповідачем (18.12.2009 р.), державна реєстрація народження дитини, в частині відомостей про батька дитини, проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства №21 від 17.11.2009 р. Вказане слідує з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 29-30).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї або домогосподарства від 07.12.2023 р. ОСОБА_1 виховує і утримує доньку ОСОБА_3 сама без батька ОСОБА_2 (а.с. 18).

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2015 р. по справі №370/580/15-ц, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано та стягнуто з останнього аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття (а.с. 19-21).

03.06.2015 року Макарівським районним судом Київської області видано виконавчий лист з виконання рішення у справі №370/580/15-ц (а.с. 22).

Аліменти, присуджені заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03.06.2015 р. у справі №370/580/15-ц, відповідач ОСОБА_2 не сплачував та не сплачує і станом на листопад 2023 року наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 203 491,10 грн. (а.с. 23-24).

Згідно відповіді на звернення №Н-887/3.4/11.2/2020/15871, наданої 28.10.2020 р. управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), у вказаному відділі ДВС перебуває виконавче провадження №50183608 з виконання виконавчого листа №370/580/15-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області 03.06.2015, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліментів. Державним виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_2 на обліку в органах ДФС не перебуває, інформації щодо джерел отримання доходів та пенсії боржником не знайдено, транспортні засоби за боржником не зареєстровані, майно, яке належить боржнику на праві власності, не зареєстровано. На виклики державного виконавця боржник не з`являвся та під час виїзду за останнім відомим місцем проживання боржника встановлено, що останній за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає, місце проживання його не відоме. У березні 2018 року державним виконавцем направлено подання про оголошення боржника у розшук. Також державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та зареєстровано обтяження у відповідних реєстрах (а.с. 26-28).

Житловий будинок у якому проживають позивач та дитина ОСОБА_3 належить позивачці на праві приватної власності (а.с. 31-32, 33).

17.10.2022 року позивачці з 01.10.2022 року встановлено третю групу інвалідності довічно, висновок про умови та характер праці: може працювати за фахом з неповним робочим днем (а.с. 34).

Згідно довідки про доходи № 3507 5055 0600 1502 від 04.12.2023 р. дохід позивача за період з червня 2023 по листопад 2023 становить 16560,00 грн (а.с. 35).

08.12.2023 р. про стан здоров`я дитини ОСОБА_3 КНП «Макарівський центр ПМСД» МСР Макарівська МАЗПСМ надано довідку, з якої слідує, що дитина перебуває на «Д» обліку у сімейного лікаря з приводу діагнозу: хронічний компенсований тонзиліт, викривлення зубного ряду (а.с. 36).

Згідно характеристики, наданої класним керівником ОСОБА_4 Макарівського ліцею №1, де навчається дитина, ОСОБА_3 є ученицею 8-Г класу. Дитина старанна, чуйна, добра, любить читати, комунікабельна, має добрі відносини з однокласниками. Вихованням дитини займається одна мама, ОСОБА_1 . Батько - ОСОБА_2 , не цікавиться життям та вихованням доньки, її навчанням. Він жодного разу не відвідував школу, на батьківські збори не приходив, ігнорував спілкування з учителями та класним керівником. З мамою у дитини відносини добрі, дружні. ОСОБА_5 любить маму. Зі свого ОСОБА_6 приділяє належну увагу вихованню доньки, дбає про її стан здоров`я та забезпечення всім необхідним для навчання та розвитку (а.с. 37).

Згідно довідки №226, виданої 04.12.2023 р. Макарівським відділом Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості позивач зареєстрована як безробітна з 11.08.2023 року (а.с. 38).

Згідно довідки про доходи №ЛФ000000826, виданої 04.12.2023 р. ТОВ «Вигідна покупка» позивач працювала касиром торговельного залу, загальна сума доходу за період з 01.06.2023 по 08.08.2023 з урахуванням аліментів становить 74071,38 грн (а.с. 39).

Згідно листа від 11.04.2024 № 209-03/30 орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради повідомляє, що згідно з довідкою виданою виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради від 13.02.2024 року № 10 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований в АДРЕСА_2 , але за вищевказаною адресою з 2012 року не проживає, місце його перебування невідоме. Оскільки позивач ОСОБА_1 , неповнолітня ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 на території громади не проживають, відомості про них відсутні, з`ясувати обставини щодо участі батька у вихованні дитини та надати висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради немає можливості (а.с. 101, 102).

Рішенням № 1081 від 25.09.2024 р. Виконавчий комітет Макарівської селищної ради затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 130).

Вказаним висновком,орган опікита піклуванняМакарівської селищноїради вважаєза доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 131).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується також наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного Кодексу України, а саме: ст. ст. 150, 164, 166, 192 СК України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Підставою позбавлення батьківських прав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є ухилення батьками дитини від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно п.16Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №3від 30.03.2007року «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапри розглядісправ проусунення іпро позбавлення та поновлення батьківських прав», ухиляння батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомо нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі - Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (MAMCHUR v. UKRAINE), заява № 10383/09, пункт 100, ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 51).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг вказувати про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (HUNT c. UKRAINE), заява № 31111/04, пункти 57, 58).

Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07 листопада 2023 року у справі № 601/928/22. Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини слід задовольнити, оскільки в ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своєї дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В той же час суд зауважує, що за змістом положень ст. 191 ч. 1 і ст.192 ч. 1 СК України, у випадку звернення про збільшення розміру раніше стягнутих аліментів правило про стягнення аліментів за рішенням суду від дня пред`явлення позову не застосовується, аліменти у збільшеному розмірі, у випадку відповідного задоволення вимоги, стягуються з дня набрання рішенням суду законної сили (п.23 Постанови ПленумуВСУ від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексуУкраїни при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Тож, враховуючи викладені норми та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позов в частині збільшення розміру аліментів, підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено зміну матеріального стану позивача та погіршення її здоров`я, обставин, які унеможливлюють стягнення з відповідача аліментів у збільшеному розмірі судом не встановлено.

Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому його слід стягнути з відповідача на користь позивача. Крім того, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про збільшення розміру аліментів, тому його слід стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 268, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Служба усправах дітейМакарівської селищноїради,Орган опікита піклуванняБердичівської районноїдержавної адміністраціїЖитомирської області,Орган опікита піклуванняКраснопільської сільськоїради Бердичівськогорайону Житомирськоїобласті пропозбавлення батьківськихправ тазбільшення розміруаліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Збільшити розмір аліментів, стягнутих заочним рішеннямМакарівського районногосуду Київськоїобласті від03.06.2015р.по справі№370/580/15-ц та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти наутримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,у розмірі50(п`ятдесят)%від усіхйого доходів,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2024 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 .

Служба у справах дітей Макарівської селищної ради: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, код ЄДРПОУ 43915184.

Орган опіки та піклування Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області: 13301, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Соборна, 23, код ЄДРПОУ 24704763.

Орган опіки та піклування Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області: 13264, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Краснопіль, вул. Центральна, 1.

Суддя Л.В. Білоцька