Рішення

від 02.12.2024 по справі 385/1211/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1211/24

Провадження № 2/385/512/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02.12.2024 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Л.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Гайворонісправу запозовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Гайворонськеавтотранспортне підприємство 13538» та ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності та виділ часток в окремі об`єкти нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін

позиція позивача

Позивачі, через свого представника адвоката Волощука В. В., звернулись до суду з позовом з позовом до ТОВ "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в якому просять припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами), а саме: плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв. м та майстерні літ. «З» загальною площею 927 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та виділити в натурі ОСОБА_1 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-1 приміщення 37.1 кв. м, 1-2 приміщення 57.24 кв. м, 1-3 приміщення 28.62 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 252.0 кв.м, 2-1 коридор 20.74 кв.м, 2-2 приміщення 22.40 кв.м, 2-3 приміщення 24.18 кв.м, 2-4 приміщення 21.84 кв.м, разом по Майстерня літера «З» -464,12 кв.м, Плотня літера «Д» площею 55,0 кв.м, загальна площа приміщень, яка виділяється ОСОБА_1 в особисту власність становить 519.12 кв. м; виділити в натурі ОСОБА_2 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-4 приміщення 28.62 кв. м, 1-5 приміщення 29.16 кв.м, 1-6 приміщення 28.08 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 254.4 кв.м, 2-5 приміщення 129.25 кв.м, разом по Майстерні літера «З» -468,31 кв.м, загальною площею приміщень, яка виділяється ОСОБА_2 в особисту власність становить 469.51 кв. м.

Позов мотивовано тим, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , станом на 22.04.2010 року належав відкритому акціонерному товариству «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538» на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконкомом Гайворонської міської ради 22.04.2010 року та зареєстрованого Ульяновським КМБТІ 22.04.2010 року за № 222-а, яке в подальшому реорганізувалося у публічне акціонерне товариство та станом на сьогодні є товариством з обмеженою відповідальності.

27/100 комплексу - будівель складався з: плотні «Д» пл. 55,0 кв.м., та майстерні «З» загальною площею 927 кв.м.

24.09.2010 року згідно договору купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ковальовою О.О., №488 та зареєстрованого Ульяновським КМБТІ 02.03.2011 року в електронному реєстрі було відчужено комплекс будівель: ремонтного цеху «КК1» пл. 251,75 кв.м., котельня «ЛЛ1» пл. 47,04 кв.м., що склали 7/50 часток комплексу будівель.

31 березня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Новіковою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за №261 плотні літ «Д» пл. 55,0 кв.м., майстерні літ «З» площею 482,23 кв.м., що складає 23/100 часток комплексу будівель. Проте в вищевказаному договорі купівлі-продажу вказана невірно частка комплексу будівель - 27/100.

ОСОБА_5 являлась власником 2/5 часток комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з адмінбудівлі - А, підвал - А1, прибудова - а, навіс а1, ґанок - а2 про, що свідчить договір купівлі продажу від 28.12.2018 та витяг з державного реєстру речових прав власності. Відчужена частка складала 38/100, що дорівнює 19/50 часток комплексу будівель. В даному договорі купівлі-продажу від 28.12.2018 року також вказано невірно відчужувану частку ОСОБА_5 , а саме 2/5.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.06.2023 в справі № 385/592/21 (а.с. 74-81) припинено право спільної часткової власності ОСОБА_5 на 2/5 (19/50) частин комплексу будівель в АДРЕСА_1 та виділено їй майно в натурі.

Інші частки комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , належать ТОВ «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538».

Таким чином вказані частки нежитлового комплексу будівель розташованих в АДРЕСА_1 , належать сторонам на праві, спільної часткової власності.

Належна позивачам частка комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , фактично є окремим комплексом будівель, які можуть бути виділені як окремий об`єкт нерухомості.

Належні відповідачам частки комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , фактично є окремими комплексами будівель та можуть бути виділені як окремий об`єкт нерухомості.

Позивачі не можуть володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, без згоди та особистої участі один одного, а тому просять суд припинити їхнє право спільної часткової власності 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами), а саме: плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв. м та майстерні літ. «З» загальною площею 927 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та виділити в натурі, ОСОБА_6 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-1 приміщення 37.1 кв. м, 1-2 приміщення 57.24 кв. м, 1-3 приміщення 28.62 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 252.0 кв.м, 2-1 коридор 20.74 кв.м, 2-2 приміщення 22.40 кв.м, 2-3 приміщення 24.18 кв.м, 2-4 приміщення 21.84 кв.м, разом по Майстерня літера «З» -464,12 кв.м, Плотня літера «Д» площею 55,0 кв.м, загальна площа приміщень, яка виділяється ОСОБА_1 в особисту власність становить 519.12 кв. м; виділити в натурі ОСОБА_2 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-4 приміщення 28.62 кв. м, 1-5 приміщення 29.16 кв.м, 1-6 приміщення 28.08 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 254.4 кв.м, 2-5 приміщення 129.25 кв.м, разом по Майстерні літера «З» -468,31 кв.м, загальною площею приміщень, яка виділяється ОСОБА_2 в особисту власність становить 469.51 кв. м. Судові витрати залишити за позивачем.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надіслав до суду заяву з клопотанням розглянути справу без його участі та участі позивачів, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

позиція відповідачів

Відповідач ТОВ "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" в особі директора ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, відзиву на позовну заяву не надіслали.

Ухвалою від 29.08.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження (а.с. 32).

15.10.2024 представник позивачів, адвокат Волощук В. В., надіслав заяву про розгляд справи у відсутності позивачів та заяву про збільшення позовних вимог в якій просить припинити право спільної часткової власності між позивачами на 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами) та виділити їм по частині даного комплексу та зазначив які частини приміщень з квадратними метрами виділити кожному з них.

Ухвалою від 15.10.2024 прийнято заяву позивачів про зміну предмету позовупро припинення спільної часткової власності та виділ часток в окремі об`єкти нерухомого майна

Ухвалою від 08.11.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду на 02.12.2024 провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

08.11.2024 разом від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява в якій він позов визнав, не заперечує проти його задоволення в повному обсязі та просить справу слухати без його участі.

02.12.2024 від представника позивачів до суду надійшла заява в якій він позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі та просить справу слухати без його участі та участі позивачів, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

02.12.2024 судом проведено розгляд справи по суті за відсутності сторін.

Оскільки відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

При цьому суд враховує, що представник позивачів у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо винесення заочного рішення у справі.

Відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явились. При цьому відповідач ОСОБА_3 подав заяву про розгляду справи за його відсутності, що відповідає положенням ч. 3. ст. 211 ЦПК України. Відповідач ТОВ "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538", що було повідомлене про судовий розгляд, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Як вбачається з матеріалів справи, комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , станом на 22.04.2010 року належав відкритому акціонерному товариству «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538» на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконкомом Гайворонської міської ради 22.04.2010 року та зареєстрованого Ульяновським КМБТІ 22.04.2010 року за № 222-а, Комплекс - будівель складався з: адмін. будівлі літ. «А» площею 576,78 кв.м., підвалу літ «А1» площею 125,32 кв.м., прибудови літ «а» площею 16,64 кв.м., навісу «а»1 площею 68,2 кв.м., ганка «а2», операторської «В» пл. 18,65 кв.м., убиральні «Г» пл. 16,64 кв.м., плотні «Д» пл. 55,0 кв.м., будівлі з підвалом «ЕЕ1» пл. 16,24 кв.м., майстерні «ЄЄ1» пл. 437,71 кв.м., майстерні «З» пл.. 427,23 кв.м., ремонтного цеху «КК1» пл. 251,75 кв.м., котельні «ЛЛ1» пл. 47,04 кв.м., огорожі №1. Загальна площа комплексу будівель складала 2057,2 кв.м.

24.09.2010 згідно договору купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Ковальовою О.О., №488 та зареєстрованого Ульяновським КМБТІ 02.03.2011 року в електронному реєстрі було відчужено комплекс будівель: ремонтного цеху «КК1» пл. 251,75 кв.м., котельня «ЛЛ1» пл. 47,04 кв.м., що склали 7/50 часток комплексу будівель. 31 березня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Новіковою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за № 261 плотні літ «Д» пл. 55,0 кв.м, майстерні літ «З» площею 482,23 кв.м., що складає 23/100 часток комплексу будівель, проте в вказаному договорі невірно вказана частка комплексу 27/100, що підтверджується копією технічного висновку Благовіщенського МБТІ (а.с. 17).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються співвласниками 27/100 часток комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв. м та майстерні літ. «З» загальною площею 927 кв. м, про що свідчить копія договору купівлі-продажу від 31.03.2015 (а.с. 13-15) та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень (а.с. 16).

Рішенням виконкому Гайворонської міської ради № 128 від 14.11.2019 відповідній частці комплексу будівель було присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Інші частки комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , належать ТОВ «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538», що не оспорюється сторонами.

Також ОСОБА_5 являлась власником 2/5 часток комплексу будівель, на підставі Договору купівлі продажу від 28.12.2018, однак рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.06.2023 в справі № 385/592/21 (а.с. 74-81) припинено право спільної часткової власності ОСОБА_5 на 2/5 (19/50) частин комплексу будівель в АДРЕСА_1 та виділено їй майно в натурі.

Відповідно до висновку експерта №2-09/2024 судової будівельно-технічної експертизи у співвласності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться 27/100 часток комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , що складається з плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв. м та майстерні літ. «З» загальною площею 927 кв. м, що не є об`єктами спільної часткової власності, які були у власності ПАТ «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538» при поділі. Відповідно частка будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Також висновком передбачено технічну можливість виділенні в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частині з 27/100 часток комплексу будівельрозташованих в АДРЕСА_1 , що складається з плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв в окремі частини кожному з співвласників в натурі не буде порушено частки інших співвласників та не будуть створені перешкоди у користуванні майном іншим співвласникам (а.с. 43-73).

Таким чином вказані частки нежитлового комплексу будівель розташованих в АДРЕСА_1 , належать сторонам на праві спільної часткової власності.

Правовідносини, що склалися між сторонами, виникли із договірних правовідносин, та врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в п. 14 постанови від 22.12.1995 № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями, якщо про це заявлено позов.

Правова позиція ВСУ з цього приводу висловлена у справі № 6-12цс13, яка вказує, що відповідно до статті 358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Реалізуючи передбачене статтею 55Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа викладає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до частини першої статті15та частини першої статті16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до вимог статті 12ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу статті 81ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356ЦК як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

З аналізу вище зазначених правових норм слідує, що кожен учасник права спільної часткової власності має суб`єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб`єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб`єкт, природно, що право спільної власності припиняється взагалі. Проте якщо після виділу суб`єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.

Згідно статті 367ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно довисновку експерта№2-09/2024судової будівельно-технічноїекспертизи позивачамта можливостівиділення їмпо 1/2частині з27/100часток комплексубудівель,розташованих в АДРЕСА_1 ,що складаєтьсяз плотніліт.«Д» загальноюплощею 55кв.м тамайстерні літ.«З» загальноюплощею 927кв.м,що неє об`єктамиспільної частковоївласності асаме:виділити внатурі ОСОБА_1 що належатьйому направі власності,в окремувласність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-1 приміщення 37.1 кв. м, 1-2 приміщення 57.24 кв. м, 1-3 приміщення 28.62 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 252.0 кв.м, 2-1 коридор 20.74 кв.м, 2-2 приміщення 22.40 кв.м, 2-3 приміщення 24.18 кв.м, 2-4 приміщення 21.84 кв.м, разом по Майстерні 464,12 кв.м. та плотня літера «Д» площею 55,0 кв.м, загальною площею приміщень 519.12 кв. м. Та виділити в натурі ОСОБА_2 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-4 приміщення 28.62 кв. м, 1-5 приміщення 29.16 кв.м, 1-6 приміщення 28.08 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 254.4 кв.м, 2-5 приміщення 129.25 кв.м, разом по Майстерні 468,31 кв.м, загальною площею приміщень, 469.51 кв. м.

Згідно до частини другої статті 89ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 263 ЦПК, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачами доведена обґрунтованість вимог про виділ частки із нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, а отже наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про виділ частки в окремий об`єкт нерухомого майна.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайворонське автотранспортне підприємство 13538» та ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності та виділ часток в окремі об`єкти нерухомого майна задовольнити повністю.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 27/100 (23/100) частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами), а саме: плотні літ. «Д» загальною площею 55 кв. м та майстерні літ. «З» загальною площею 927 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі ОСОБА_1 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні, літера «З» а саме: 1-1 приміщення 37.1 кв. м, 1-2 приміщення 57.24 кв. м, 1-3 приміщення 28.62 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 252.0 кв.м, 2-1 коридор 20.74 кв.м, 2-2 приміщення 22.40 кв.м, 2-3 приміщення 24.18 кв.м, 2-4 приміщення 21.84 кв.м, разом по Майстерні 464,12 кв.м. та плотня літера «Д» площею 55,0 кв.м, загальна площа приміщень, яка виділяється ОСОБА_1 в особисту власність становить 519.12 кв. м;

Виділити в натурі ОСОБА_2 частину від 27/100 частин комплексу будівель (виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , що належать йому на праві власності, в окрему власність частину приміщення Майстерні літера «З» а саме: 1-4 приміщення 28.62 кв. м, 1-5 приміщення 29.16 кв.м, 1-6 приміщення 28.08 кв.м, частина приміщення 1-7 площею 254.4 кв.м, 2-5 приміщення 129.25 кв.м, разом по Майстерні 468,31 кв.м, загальною площею приміщень, яка виділяється ОСОБА_2 в особисту власність становить 469.51 кв. м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 05.12.2024.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 02.12.2024