Ухвала

від 09.12.2024 по справі 760/25312/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/25312/24 Провадження №6/760/915/24

УХВАЛА

«09» грудня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої - судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони позивача у цивільному процесі у справі № 2-3890/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» в особі представника - адвоката Ляпкало А. І., звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою, про заміну сторони позивача у цивільному процесі у справі № 2-3890/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 10 листопада 2010 року Солом`янський районний суд м. Києва прийняв заочне рішення від 10 листопада 2010 року у справі № 2-3890/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступники: ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»), яким стягнув з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11366421000 від 27 червня 2008 року та додаткової угоди № 11366421001 від 30 січня 2009 року в сумі 239 129,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2010 року становило 1 895 241 гривня 36 копійок. 31 грудня 2010 року рішення набрало законної сили. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2013 року було задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження та стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості замінено на ПАТ «Дельта Банк». Вказані обставини додатково були встановлені в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року.13 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено договір № 1515/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11366421000 від 26 червня 2008 року, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звертається з даною заявою до суду, оскільки у заявника виникло ряд процесуальних питань у даній справі № 2-3890/10, що пов`язані із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2024 року справу розподілено судді Тесленко І.О.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

Боржник та представник стягувача поважності причин неявки суду не повідомили, в силу положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

10 листопада 2010 року Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11366421000 від 27 червня 2008 року та додаткової угоди № 11366421001 від 30 січня 2009 року в сумі 239 129, 07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03 червня 2010 року становить 1 895 241 гривня 36 копійок, судовий збір у сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень. (а.с. 94 - 95).

Ухвалою суду від 19 червня 2013 року заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з стягувача - ПАТ «УкрСиббанк» на стягувача - ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 132 -133).

Відповідно до заяви ПАТ «Дельта Банк» про видачу виконавчих листів Солом`янський районний суд м. Києва на заяву від 05 вересня 2016 року щодо видачі виконавчих листів повідомив представника про те, що 22 березня 2011 року представником ПАТ «УкрСиббанк» Решетнік Ю.І. отримано виконавчий лист (а.с. 135, 138).

27 лютого 2017 року у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони у цивільній справі № 2-3890/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було відмовлено (а.с. 168 - 169).

13 грудня 2017 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд питання (а.с. 198 - 200).

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (209 - 210).

Згідно Договору № 1515/К про відступлення прав вимоги від 13 червня 2019 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуло права вимоги.

У справі, яка розглядається, заявник, просить суд замінити стягувача у справі з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у рішенні суду від 10 листопада 2010 року.

Разом з цим, 13 червня 2019 року заявник набувши право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , жодних дій щодо виконання рішення суду не вчиняв, не цікавився його виконанням та взагалі не перевіряв наявність виконавчих документів у органах ДВС.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень.

У п. 1 ч. 1 ст. 3 цього закону вказано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» 2 червня 2016 року

№ 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Як вбачається з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична особа або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником може бути фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії, або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь - якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), зазначено, що: стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони позивача у цивільному процесі у справі № 2-3890/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12-14, 18, 19, 44, 76 - 81, 128, 211, 247, 259 -261, 352 - 355, 433, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони позивача у цивільному процесі у справі № 2-3890/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя О. І. Тесленко