Ухвала

від 05.12.2024 по справі 761/15640/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15640/23

Провадження № 1-кп/761/2043/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5

особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка, Семенівського району, Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

07.12.2017 Семенівським районним судом Чернігівської області до ОСОБА_6 за ч. ч. 1,2 ст. 125, КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України застосовано ПЗМХ з посиленим режимом нагляду

у кримінальному провадженні № 12023100100000811, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2023 року за ч.4 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ

07.10.2023 приблизно о 08.45 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані, який унеможливлював усвідомлювати йому свої дії та керувати ними, знаходячись у аптеці «911», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито заволодів вівсяною кашею торгівельної марки «Milupa», вагою 210 г., яка належить ТОВ «Друга фармація Києва», код ЄДРПОУ 44337035, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України №58/2023 від 06 лютого 2023 року.

Так, ОСОБА_6 , 07 березня 2023 року, приблизно о 08 годині 45 хвилин, зайшов до аптеки «911», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де під час розмови з консультантом-адміністратор аптеки «911» ОСОБА_9 на полиці помітив вівсяну кашу торгівельної марки «Milupa», вагою 210 г, яка належить ТОВ «Друга фармація Києва», код ЄДРПОУ 44337035.

В подальшому, ОСОБА_6 , в умовах дії воєнного стану, перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати йому свої дії та керувати ними, незважаючи на працівника аптеки ОСОБА_9 , 07 березня 2023 року, приблизно о 08 годині 45 хвилин, перебуваючи у приміщені аптеки «911», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , схопив з вітрини вівсяну кашу торгівельної марки «Milupa», вагою 210 г., вартістю 64 гривні 17 копійок, яка належить ТОВ «Друга фармація Києва», код ЄДРПОУ 44337035 та став тікати з приміщення аптеки, не реагуючи на дії ОСОБА_9 , яка намагалась його зупинити. Після чого, ОСОБА_6 , разом із вівсяною кашею торгівельної марки «Milupa», вагою 210 г., втік з місця вчинення суспільно небезпечного діяння в невідомому напрямку та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ТОВ «Друга фармація Києва», код ЄДРПОУ 44337035 матеріальної шкоди на загальну суму 64 гривні 17 копійок.

Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати йому свої дії та керувати ними, вчинив дії з ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж) вчинений в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив обставини, викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, вказав, що вчинив викрадення майна з аптеки, йому соромно. Просить залишити його проходити лікування у медичному закладі.

Захисник та законний представник висловили узгоджену з ОСОБА_6 позицію, щодо доцільності застосування до останнього ініційованих у клопотанні заходів.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що зібрані органом досудового розслідування докази відповідають вимогам ст. 84, 94 КПК України, а їх дослідженням у судовому засіданні достеменно встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у стані, який виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності, а отже, щодо ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.

Крім іншого, судом були досліджені матеріали кримінального провадження, а саме:

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, так ОСОБА_9 07.03.2023 повідомила про викрадення майна з аптеки «911» за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протокол огляду місця події від 07.03.2023 з ілюстративною таблицею, відповідно до якого оглянуто приміщення аптеки «911» за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано обставини на місці вчинення суспільно-небезпечного діяння;

-протоколами слідчого експерименту від 14.03.2023 за участі свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , із застосуванням відеофіксації відтворено обставини події безпосередньо на місці злочину;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2023, відповідно до якого у присутності понятих, свідок ОСОБА_9 вказала на особу під номером 1 - ОСОБА_6 , як таку що вчинила відкрите викрадення майна з приміщення аптеки;

-протокол огляду відеозапису від 21.03.2023, а саме диску DVD-R із записом камер відеоспостереження, що встановлені ззовні та всередині приміщенні аптеки «911» за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо інших заявлених стороною обвинувачення доказів, з урахуванням думки учасників судового розгляду прийнято рішення про недоцільність їх дослідження у порядку ч. 3 ст. 436 КПК України.

Стороною захисту докази суду не надавались.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані стороною обвинувачення докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КК України, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, було вчинено ОСОБА_6 , про що останній також повідомив суду.

Суд, звісно, при розгляді справи, у порядку вирішення питання застосування у відношенні особи примусових заходів медичного характеру, не досліджує природу дій особи, як то ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до наслідків. Оскільки предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, зокрема під час розгляду цієї категорії справ не вирішуються питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться лише про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. При цьому, умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме кримінального правопорушення (злочину чи проступку) та встановлюються лише щодо осудної особи.

Дана позиція узгоджується з висновком Верховного суду у складі касаційного кримінального суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 у справі № 202/5997/17.

Окрім того, з досліджених судом матеріалів, які хараткеризують ОСОБА_6 , вбачається, що останній на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

За даними довідки КНП «Семенівська міська лікарня», перебуває на обліку у лікаря психіатра, з відповідним діагнозом. Як вбачається, з дослідженого у судовому засіданні висновку судової психіатричної експертизи №347 від 20.04.2023, ОСОБА_6 у період кримінального провопорушення (07.03.2023) страждав на хронічне психічне захворювання і за психічним станом у вказаний період часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час час ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання і за психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення у спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також для запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.

Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Отже, діяння, яке інкримінується ОСОБА_6 , вчинено останнім у стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння, та на теперішній час також, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 хворіє душевним захворюванням (F 25.0 за МКХ-10), тобто знаходиться у стані, в якому він не міг віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Розглядаючи питання виду заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_6 , враховуючи висновок судової психіатричної експертизи, вимог ст. 94 КК України, а також характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступень небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб, до ОСОБА_6 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді вигляді поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, у відношенні ОСОБА_6 під час слідства та судового розгляду не застосовувались запобіжні заходи, клопотань про їх застосування до набрання ухвалою законної сили не надходило.

Процесуальні витрати у проваджені відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Суд зауважує, що відповідно до роз`яснень наданих у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», а саме, що визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований). Копії ухвал (постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили надсилаються судом на виконання до закладу охорони здоров`я за місцем її проживання і до органів внутрішніх справ, а також експертній установі, де особа перебувала на обстеженні.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023100100000811, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2023 року за ч.4 ст. 186 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги.

Речові докази: DVD-R диски з записами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча суддя ОСОБА_12