Постанова

від 04.12.2024 по справі 935/3379/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №935/3379/23 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №935/3379/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Каштан» про стягнення заборгованості за договором займу

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2024 року, яка ухвалена під головуванням судді Василенка Р.О. у м.Коростишеві,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Каштан» (далі ПрАТ «Каштан»). Просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами займу в сумі 1073427 грн.

Свої вимогиобґрунтовує тим,що міжним тавідповідачем укладенідоговори займу,за умовамияких відповідачунадавалася нимбезпроцентна фінансовадопомога:від 13серпня 2019року №3у розмірі598000грн;від 21грудня 2020року №5 урозмірі 48000грн;від 02грудня 2021року №1у розмірі230000грн;від 15грудня 2021року №2у розмірі380000грн.Загальна суманаданих задоговорами займукоштів складає1256000грн.Грошові коштиперераховані відповідачу,що підтверджуєтьсявідповідними квитанціями: від 13 серпня 2019 року №1685-4849-6387-2651 на суму 299000 грн та №1865-4861-3038-7578 на суму 299000 грн; 03 грудня 2021 року на рахунок відповідача перераховано 230000 грн. На рахунок відповідача 20 грудня 2021 року перераховано 379200 грн. У грудні 2021 року перераховано відповідачу ще 48000 грн. На виконання умов договорів займу відповідачем було повернуто 182573 грн. Залишок заборгованості за договорами складає 1073427 грн.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2024 року провадження у справі закрито на підставі п.1 частини першої ст.255 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 через адвоката Трофімова А.В. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спір виникає з корпоративних відносин, оскільки позивач не є та не був учасником ПрАТ «Каштан», договори займу укладені позивачем як фізичною особою, яка не провадить будь-яку господарську діяльність у сфері надання фінансових послуг, не є спором який виник з підстав, зазначених у п.п.3,6,13 частини першої ст.20 ГПК України, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції не надав оцінки критеріям розмежування розгляду справ у порядку цивільного та господарського судочинства, таким як суб`єктивний склад сторін спору та характеру спірних правовідносин.

Копія ухвали Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року про відкриття апеляційного провадження, копія апеляційної скарги із додатками до неї та судова повістка про виклик до суду на 04 грудня 2024 року отримані ПрАТ «Каштан» 05 листопада 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке приєднане до матеріалів справи. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлений строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Отже, останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу було 20 листопада 2024 року.

На час проведення судового засідання відзиву від відповідача на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Адвокату позивача ОСОБА_2 судова повістка доставлена 18 жовтня 2024 року до електронного кабінету (а.с.105). Вручення судової повістки представникові позивача вважається врученням повістки і цій особі. Відповідачу ПрАТ «Каштан» судова повістка доставлена Укрпоштою 25 жовтня 2024 року (а.с.106). Учасники справи про причину неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи не спрямовували. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Закриваючи провадження в цивільній справі з посиланням на п.1 частини першої ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що із договорів займу від 02 грудня 2021 року №1, від 15 грудня 2021 року №2, від 13 серпня 2019 року №3, від 21 грудня 2020 року №5 убачається, що позивач був стороною цих договорів як Голова наглядової ради ПрАТ «Каштан» та предметом договорів є безпроцентна фінансова поворотна допомога. Враховуючи те, що позивач виступав стороною правочину як Голова наглядової ради ПрАТ «Каштан», а іншою стороною виступав ПрАТ «Каштан», предметом правочинів є безпроцентна фінансова поворотна допомога, то позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, виниклий спір є господарським.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом встановлено, що Голова наглядової ради ПрАТ ОСОБА_1 надає ПрАТ «Каштан» безпроцентну фінансову допомогу. Загальна сума наданих за договорами займу коштів складає 1 256 000 грн. На виконання умов договорів займу відповідачем було повернуто 182573 грн. Залишок заборгованості складає 1 073 427 грн.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, хоче повернути надані за договорами займу кошти.

Ключовою обставиною, яка вплинула на визначення предметної та суб`єктивної юрисдикції спору, - при укладенні договорів займу позивач діяв як Голова наглядової ради ПрАТ «Каштан». Разом із тим, ОСОБА_1 не є учасником ПрАТ «Каштан», що підтверджується листом ПрАТ «Каштан», в якому зазначено, що між ПрАТ «Каштан» та ОСОБА_1 як фізичною особою укладені договори займу (а.с.53). Отже, між сторонами прослідковуються цивільно-правові відносини, а тому суд дійшов помилкового висновку, що спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

У пункті першому частини першої ст.255 ЦПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша ст.19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пунктів 1,3,4 частини першої ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Як зазначалося вище, предметом даного позову є стягнення боргу за договорами займу. Договори займу укладені між ПрАТ «Каштан» в особі директора Колпакова І.М. (одержувач), який діє на підставі статуту, та Головою наглядової ради ПрАТ «Каштан» Сіньковим В.М. (надавач) про надання безпроцентної фінансової поворотної допомоги. При цьому доказів про те, що ОСОБА_1 був або є учасником товариства матеріали справи не містять.

Згідно з частина першою та другою ст.96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав (частина шоста цієї статті).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року в справі №522/148/90/16-ц виснувала, що корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Аналіз договорів займу про надання безпроцентної фінансової поворотної допомоги дає підстави для висновку, що вони укладались між юридичною особою ПрАТ «Каштан» із однієї сторони та фізичною особою ОСОБА_1 із іншої сторони, і укладення цього договору не впливає на корпоративні права сторін.

Тобто, укладення договорів займу не вплинуло на корпоративні права жодної із сторін, а лише свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів.

Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу товариству в користування на поворотній основі суми грошових коштів без нарахування процентів за користування такими коштами.

За таких обставин, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верхового Суду.

Вказана вище позиція узгоджується із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 28 вересня 2023 року в справі №127/8977/23.

Підсумовуючи викладене вище, суд першої інстанції помилково визначив характер спірних правовідносин як господарських, а тому доводи апеляційної скарги є доведеними та такими, що приймаються до уваги.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ухвала суду першої інстанції перешкоджає подальшому провадженню у цивільній справі, то на підставі ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Коростишівського районного суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2024 року.

Головуюча Судді: