Ухвала

від 05.12.2024 по справі 554/2916/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2916/24 Номер провадження 11-кп/814/1679/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі

судового засідання ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава матеріали кримінального провадження №12024170420000163 від 22.01.2024, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2024 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Підгайці Підгаєцького району Тернопільської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 27.09.2011 року Підгаєцьким райсудом Тернопільської області за ч.3 ст.185 , 76 п. 2, 3, 4, 104 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- 25.09.2012 року Підгаєцьким райсудом Тернопільської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 22.10.2014 року Дубненським міськрайсудом Рівненської області за ч. 3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

- 15.05.2018 року Теребовлянським райсудом Тернопільської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 03.03.2021 року по відбуттю строку покарання;

- 16.03.2023 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання звільнений із випробуванням строком на 1 рік,,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 16.03.2023 та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день

По справі вирішено долю речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_7 вчинив крадіжки майна за наступних обставин.

Епізод № 1

21 січня 2024 року, близько 16 год 00 хв ОСОБА_7 , перебуваючи біля нежитлового приміщення, що знаходиться в оренді ТОВ «ІМПЛЕЙС ІНВЕСТ» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, таємно, проник до вказаного приміщення, шляхом ривка відчинивши двері, звідки викрав лазерний рівень «Pragmanu green LD-525» вартістю 1460 гривень, що належав ФОП ОСОБА_8 .

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ФОП ОСОБА_8 збитку на суму 1460 гривень.

Епізод № 2

21 січня 2024 року, близько 18 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи біля нежитлового приміщення, що знаходиться в оренді ТОВ «ІМПЛЕЙС ІНВЕСТ» за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 155, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, таємно, через попередньо відчинені ним же вхідні металопластикові двері, проник до вказаного приміщення, звідки викрав перфоратор марки «Дніпро-М ВН-14», вартістю 2270 гривень, кутошліфувальну машину марки «Дніпро-М GL-240», вартістю 2166 гривень 33 копійки, кутошліфувальну машину марки «Дніпро-М GS-160 SE», вартістю 2549 гривень 64 копійки, що належали ФОП ОСОБА_8 .

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ФОП ОСОБА_8 збитку на загальну суму 6985 гривень 97 копійок.

Епізод № 3

Також, 21 січня 2024 року, близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи біля нежитлового приміщення, що знаходиться в оренді ТОВ «ІМПЛЕЙС ІНВЕСТ» за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 155, діючи умисно, в умовах воєнного стану, повторно, таємно, через попередньо відчинені ним же вхідні металопластикові двері, проник до вказаного приміщення, звідки викрав шуроповерт акумуляторний марки «Start-pro SCD6-12/2ВХ», вартістю 991 гривні 20 копійок, шуроповерт мережевий «Stark EDC-650 Profi», вартістю 739 гривень 90 копійок, що належали ФОП ОСОБА_8 .

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ФОП ОСОБА_8 збитку на загальну суму 1731 гривню 10 копійок.

Епізод № 4

22 січня 2024 року, близько 05 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи біля нежитлового приміщення, що знаходиться в оренді ТОВ «ІМПЛЕЙС ІНВЕСТ» код ЄДРПОУ 43560245 за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 155, умисно, в умовах воєнного стану, повторно, таємно, через попередньо відчинені ним же вхідні металопластикові двері, проник до вказаного приміщення, звідки викрав зварювальний апарат марки «Дніпро-М» «welding machine SAB-258N» у комплекті із дротами, вартістю 1731 гривня, що належав ФОП ОСОБА_8 .

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду щодо нього змінити, застосувавши до нього ст. 69 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Зазначає, що вчиняв крадіжки у зв`язку із скрутним матеріальним ставищем та необхідністю утримувати своїх дітей.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.4 ст.185 КК України, відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.

Торкаючись виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_7 за вчинені кримінальні правопорушення, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 КК України.

Всупереч доводів обвинуваченого, покарання ОСОБА_7 призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, наявність обставин що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, новий злочин вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, на шлях виправлення не став та повторно вчинив крадіжку майна громадян, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість.

Таким чином, на переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із врахуванням правил призначення покарання за сукупністю вироків, та є справедливим, достатнім і необхідним у даному випадку для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів, не є надмірно суворим, а тому підстав для зміни вироку та пом`якшення призначеного покарання, про що поставлено питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон №3886-IX), яким внесено зміни до ст.51 КпАП України (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КпАП України (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 21.01.2024 та 22.01.2024.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а 50 відсотків від його розміру складає 1514 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 3028грн.

Як видно з мотивувальної частини вироку, сума майна, яке обвинувачений таємно викрав 21.01.2024 за епізодами 1 та 3, 22.01.2024 за епізодом 4, є меншою, ніж визначена для кримінальної відповідальності у даному випадку (1460 грн, 1731 грн. 10 коп. та 1731 грн відповідно).

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Приписами ч.3 ст.479-2 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Таким чином, вирок суду підлягає до часткового скасування, а кримінальне провадження до закриття за епізодами 1 та 3 від 21.01.2024, епізодом 4 від 22.01.2024, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2024 щодо ОСОБА_7 - скасувати в частині засудження ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України за епізодами 1 та 3 від 21.01.2024, епізодом 4 від 22.01.2024, а кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.4 ст.185 КК України, за епізодом 2 від 21.01.2024 до покарання, призначеного вироком суду першої інстанції - 5 років позбавлення волі та за сукупністю вироків, на підставі ст.71 КК України - 5 років 1 день позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4