Ухвала

від 09.12.2024 по справі 756/2200/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

09.12.2024 Справа № 756/2200/24

Унікальний № 756/2200/24

Провадження № 6/756/641/24

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Яценко Н.О.,

за участі секретаря Омельчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Держава Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник у листопаді 2024 року звернувся до суду із заявою та просить суд: змінити спосіб та порядок виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16.08.2024 по справі № 756/2200/24, а саме зазначити у резолютивній частині рішення в частині стягнення шкоди «Стягнути з бюджету м. Києва на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності»; визначити боржником за виконавчим листом Оболонського районного суду міста Києва від 18.09.2024 по справі № 756/2200/24 - Бюджет міста Києва.

У обґрунтування заяви вказує, що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла заява ОСОБА_1 про виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 18.09.2024 по справі № 756/2200/24 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, а також судовий збір у сумі 363,36 грн.

Виконавчий лист видано на виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16.08.2024 по справі № 756/2200/24.

Боржником у Виконавчому листі визначено Державний бюджет України.

Головним управлінням Казначейства здійснено безспірне списання з Державного бюджету України судового збору в розмірі 363,36 грн на реквізити, вказані у заяві ОСОБА_1 , про що є відповідна відмітка на Виконавчому листі.

Однак, визначений у рішенні суду порядок виконання цього рішення в частині стягнення моральної шкоди з Державного бюджету України не можливо виконати з наступних підстав.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має організаційно-правову форму «орган місцевого самоврядування».

Визначений у Виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, має бути виконано рішення суду про стягнення моральної шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.

3 урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізмом відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Казначейства коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано в провадження судді Яценко Н.О.

Враховуючи те, що розгляд справи проведено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд ухвалив провести розгляд заяви без участі сторін.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року у справі №756/2200/24 ухвалено позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди задовольнити частково. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, а також судовий збір у сумі 363 грн. 36 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі зазначеного рішення стягувачем 18 вересня 2024 року отримані виконавчі листи № 2/756/2161/24.

Головним управлінням Казначейства здійснено безспірне списання з Державного бюджету України судового збору в розмірі 363,36 грн на реквізити, вказані у заяві ОСОБА_1 , про що є відповідна відмітка на Виконавчому листі.

Заявник вказує, що визначений у Виконавчому листі боржник - Державний бюджет України не є належним боржником, за кошти якого, відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, має бути виконано рішення суду про стягнення моральної шкоди, завданої фізичній особі - ОСОБА_1 , внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій органу місцевого самоврядування, оскільки згідно з Бюджетним кодексом України, в таких випадках кошти стягуються з місцевих бюджетів.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.

Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №693/426/17 (провадження №61-6283св19).

У постанові Верховного Суду від 4 травня 2020 року в справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суди й здійснили.

Саме заміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. В своїй заяві заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення шляхом визначення боржником за виконавчим листом Оболонського районного суду міста Києва від 18.09.2024 по справі № 756/2200/24 - Бюджет міста Києва, проте це не є зміною способу виконання рішення, у зв`язку з чим суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст.435 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Держава Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.О. Яценко