Ухвала

від 04.12.2024 по справі 367/4775/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4775/21

Провадження №1-кс/367/1365/2024

УХВАЛА

Іменем України

04 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

за участі представника скаржника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Ірпінського міського суду скаргу представника скаржника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 18.08.2023 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла зазначена вище скарга в згідно якої заявник вказує про те, що в провадженні слідчого відділення слідчого відділу №2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області під процесуальним керівництво Бучанської окружної прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження за ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень визначених ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. 18.08.2023 року в межах вказаного кримінального провадження за ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Зазначає, що відомості до ЄРДР за вказаним фактом було внесено 15.04.2021 року та з моменту внесення відомостей в ЄРДР до дати повідомлення про підозру, ОСОБА_5 не викликався до органу досудового розслідування для дачі будь-яких пояснень щодо обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, і взагалі не був обізнаний з наявністю вказаного кримінального провадження. Вказала, що 29.01.2022 року ОСОБА_5 на законних підставах покинув територію України, і до моменту повідомлення про підозру майже півтора роки проживав поза межами України. Звернула увагу, слідчого судді на той факт, що прокурор у кримінальному провадженні, який мав намір повідомити ОСОБА_5 18.08.2023 року про підозру не викликав останнього для вручення вказаного повідомлення на 18.08.2023 року. Також зауважила, що 18.08.2023 року прокурор склавши та підписавши повідомлення про підозру, будучи обізнаним про відсутність на території України ОСОБА_6 , не викликаючи його для вручення повідомлення на 18.08.2023 року, направив за місцем реєстрації останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та за ще однією адресою: АДРЕСА_2 , повідомлення про підозру та повістки про виклик. Підтверджень вручення вказаних листів в матеріалах кримінального провадження не має та листами ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру не отримував, і не міг отримати у зв`язку з перебуванням закордоном. Також зазначила, що органом досудового розслідування через месенджер «Вотсап» направили абоненту, який збережений в телефоні відправника як « ОСОБА_5 » без зазначення номеру абонента, якому направляються документи, а саме сканкопії повідомлення про підозру і дві повістки. Крім того, зауважила, що з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 коли саме не відомо було направлено «Лист Бучанської окружної прокуратури» із застереженням: «Цей лист містить файли які буде видалено автоматично через 14 днів - 01.09.2023. Збережіть ці файли на локальний диск або на eDisk, якщо вони Вам потрібні» і додано кілька PDF файлів, яких саме не відомо, однак вважає, що лист не містить посилань про те, що на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 направляється повідомлення про підозру та повістки про виклик, та що було у вказаному листі не відомо. Відтак, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 18.08.2024 року не було вручено у відповідності до вимог КПК, відтак останній не є повідомленим про підозру та фактично не має процесуального статусу «підозрюваний».

Також сторона захисту зазначає про невідповідність правової кваліфікації дій підозрюваного з положеннями закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що свідчить про невідповідність повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України.

Окрім того, сторона захисту зауважила, що в межах кримінального провадження за №12021111040000312 від 15.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень визначених ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України та пред`явленої ОСОБА_5 підозри - відсутня подія кримінального правопорушення та склад кримінального правопорушення визначені ст. 358, ст.190, ст. 209 КК України (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна сторона, об`єктивна сторона), що в свою чергу виключають наявність як «обґрунтованої підозри» так і законних підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_5 (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Просить скасувати повідомлення про підозру від 18.08.2023 ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч.4 ст.190, ч. 2 ст. 209 КК України в межах кримінального провадження за ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021. Зобов`язати уповноважену особу у кримінальному №12021111040000312 від 15.04.2021 внести відомості про скасування підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 209 КК України в межах кримінального провадження за ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021. В порядку судового контролю зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні №12021111040000312 від 15.04.2021 повідомити слідчого суддю про виконання ухвали суду протягом 5 днів, з моменту набуття нею чинності, а також зобов`язати орган досудового розслідування припинити кримінальне переслідування відносно ОСОБА_5 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримала доводи скарги просила її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо вимог сторони захисту, просив відмовити у задоволенні скарги сторони захисту. В обґрунтування зазначив, що станом на 18.08.2023, на момент повідомлення про підозру ОСОБА_5 , органу досудового розслідування вже було відомо про адресу реєстрації та актуальні канали зв`язку ОСОБА_5 та його батьків, всі документи, що свідчать про це долучені до матеріалів кримінального провадження №12021111040000312 задовго до повідомлення про підозру останньому. У матеріалах кримінального провадження містяться офіційні документи, у тому числі нотаріально посвідчені, у яких заначено офіційну адресу реєстрації підозрюваного: АДРЕСА_1 , куди у подальшому 18.08.2023 і було спрямовано поштовим відправленням повідомлення про підозру та повістки про виклик. Крім того, зауважив, що в матеріалах кримінального провадження, на момент повідомлення про підозру, вже містилися документи - скріншоти екрану робочого ноутбуку прокурора із відображенням актуальних даних щодо електронної пошти ОСОБА_5 в загальному доступі мережі Інтернет. Таким чином, вважав твердження сторони захисту що сторона обвинувачення не володіла інформацією про засоби зв`язку підозрюваного на момент повідомлення про підозру та складення повісток про виклик не відповідають дійсності. Також, звернув увагу на те, що у вересні 2023 року, майже відразу після повідомлення ОСОБА_5 про підозру та здійснення його виклику для проведення слідчих дій, останній продовжував використовувати свою електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки та отримання кореспонденції. Щодо позиції сторони захисту про неправильне застосування про кримінальну відповідальність прокурор зазначив, що правова кваліфікація інкримінованих діянь, на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності, не є остаточною та може бути змінена в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження, а тому повідомлення про підозру викладаються у такому виді, як він вважає за необхідне, та як наслідок, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту підозри так, як на їх думку це має бути. Також зауважив, що в ході розгляду скарг на повідомлення про підозру, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, а зібрані у кримінальному провадженні на день складення повідомлення про підозру докази були достатніми для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали скарги та додані до них копії матеріалів кримінального провадження № №12021111040000312 та заслухавши пояснення учасників процесу суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

В ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що слідчим слідчого відділення відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111040000312 від 15.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Бучанською окружною прокуратурою Київської області.

18 серпня 2023 року у кримінальному провадженні №12021111040000312 від 15.04.2021 року прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 складено письмове повідомлення про підозру, згідно з яким ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:

- підроблення офіційних документів, які видаються та посвідчуються підприємством, яке має право видавати та посвідчувати такі документи і які надають права, з метою використання їх підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України;

- підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, яке має право видавати та посвідчувати такі документи і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України;

- у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України;

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України;

- у набутті, володінні, розпорядженні майном, шляхом вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого, ч. 2 ст. 209 КК України.

Також слідчим суддею, встановлено що 26.09.2023 року прокурором Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадження №12021111040000312 від 15.04.2021, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частинами 1, 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (частина 1 статті 26 КПК України).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник ОСОБА_4 зазначає те, що дане повідомлення про підозру ОСОБА_5 не вручено відповідно до вимог КПК, а відтак вважає, що останній не є повідомленим про підозру та фактично не має процесуального статусу «підозрюваний».

Статтею 135 КПК України встановлено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 направлено цінним листом повідомлення про підозру від 18.08.2023, за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 . Прокурором також здійснювався виклик підозрюваного засобами телефонного зв`язку, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Також, слідчим суддею встановлено, що питання неналежного повідомлення ОСОБА_5 про підозру, вже було предметом судового розгляду за скаргою ОСОБА_4 (справа №367/4775/21 провадження №1-кс/367/57/2024), в ухвалі слідчим суддею встановлено, що сторона обвинувачення виконала всіх необхідні дії щодо вручення повідомлення про підозру.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення вжила усіх необхідних заходів, направлених на інформування ОСОБА_5 про початок його переслідування у кримінальних провадженнях №12021111040000312 від 15.04.2021, оскільки після виявлення факту відсутності його за місцем реєстрації повідомлення про підозру, були йому направлені за адресами відомих прокурору місць його проживання.

Отже, безпідставними є твердження захисника про те, що сторона обвинувачення не виконала всіх необхідних дій та не повідомила належним чином підозрюваного.

Щодо твердження сторони захисту щодо неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність слідчий суддя вважає зазначити наступне.

В своїй скарзі захисник посилається на невідповідність правової кваліфікації дій підозрюваного з положеннями закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, на відповідній стадії досудового розслідування в ході оскарження повідомлення про підозру та слідчим суддею питання про наявність чи відсутність в діях підозрюваного всіх елементів складу кримінальних правопорушень, які йому інкримінується, є передчасним. Більше того, правова кваліфікація інкримінованих діянь, на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності, не є остаточною та може бути змінена в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що повідомлена підозра передбачає первинну кваліфікацію, яка з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, що розслідується, може бути конкретизована та змінена, як щодо кваліфікації дій, так і щодо обсягу обвинувачення, якщо за наслідками проведення досудового розслідування, слідчий та прокурор дійдуть переконання про можливість складання обвинувального акту та направлення його до суду.

Беручи до уваги межі інституту оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо помилковості кваліфікацій дій підозрюваного та не встановлення стороною обвинувачення суттєвих обставин, які мають значення для висновку про наявність у діях підозрюваного ознак кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.

Згідно з положеннями ст. 279 КПК України, слідчий, прокурор у випадку виникнення підстав вправі повідомити особу про нову підозру або ж змінити раніше повідомлену підозру.

Таким чином, викладення змісту підозри, правової кваліфікації кримінального правопорушення та стислого викладу обставин кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, а тому викладаються у повідомленні про підозру у такому виді, як він вважає за необхідне. Як наслідок, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту підозри так, як на їх думку це має бути.

Із урахуванням наведеного слідчий суддя критично оцінює аргументи захисту про те, що стороною обвинувачення неналежним чином сформульовано фактичний виклад обставин підозри.

Резюмуючи, слідчий суддя звертає увагу на те, що повідомлення про підозру містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка здійснила повідомлення про підозру, а також про особу, яка повідомляється про підозру. Крім того, повідомлення про підозру містить підписи особи, яка його склала, та особи, яка здійснила повідомлення про підозру. Також у повідомленні про підозру відображено ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Повідомлення про підозру викладено чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.

Викладене свідчить про дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 277 КПК України щодо форми цього процесуального документа.

Щодо твердження сторони захисту про необґрунтованість підозри слідчий суддя вважає зазначити наступне.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник вважає те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим з огляду на відсутність доказів винуватості чи причетності ОСОБА_5 до злочинів, які йому інкримінуються в пред`явленій підозрі, тоді як питання винуватості підозрюваного чи ні наразі вирішуватися не може слідчим суддею, причетність ОСОБА_5 до таких злочинів вбачається із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, зокрема: протоколів допитів потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновком аналітичного дослідження, висновками експертів.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_5 18.08.2023 року підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_5 був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 358, ч.3 статті 190, ч. 4 статті 190, ч. 2 статті 209 КК України.

У зв`язку із вищевикладеним слідчий суддя дійшов висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому доводи захисника є необґрунтованими.

Слід зауважити, що під час розгляду скарги, захисник наводив й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи скаргу, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні скарги представника скаржника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 18.08.2023 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12021111040000312 від 15.04.2021.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції продовж п`яти днів.

Повний текст ухвали складено 09.12.2024 о 12.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1