Рішення

від 18.11.2024 по справі 369/2515/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2515/24

Провадження № 2/369/4150/24

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/2515/24 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за 6 місяців.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.10.2013 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ПАТ «ДАК «Ліки України» на посаду завідувача сектору управління справами та господарського забезпечення. 17.09.2019 року згідно Наказу № 71-К від 09.09.2019 року ОСОБА_1 було переведено на посаду помічника керівника, на якій вона працювала до 22.10.2021 року. Відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" № 54-К від 22.10.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади помічника керівника за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (дані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та Наказами ПАТ «ДАК «Ліки України»).

З травня 2021 року ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата, та при її звільненні заробітна плата так і залишилася невиплаченою. Так, з 01.05.2021 року по 22.10.2021 року позивачці нараховувалась заробітна плата, яка помісячно становила: травень 2021 (18 робочих днів) 29393,00 грн., червень 2021 (21 робочих дні) 30000,00 грн., липень 2021 (22 робочих дні) 30000,00 грн., серпень 2021 (21 робочих дні) 30000,00 грн., вересень (22 робочих дні) 30 000,00 грн., жовтень по день звільнення (16 робочих днів) 45 906,17 грн., що підтверджується довідкою ПФУ - Індивідуальні відомості про застраховану особу від 26.01.2024 року. Отже на момент звільнення за Відповідачем перед Позивачем існувала заборгованість, яка підлягала видачі Позивачу в розмірі 195299,17 грн. При цьому, довідка про нараховану та виплачену заробітну плату за період роботи ОСОБА_1 взагалі не видавалася.

За таких обставин, у відповідача ПАТ «ДАК «Ліки України» виникли перед ОСОБА_1 зобов`язання з виплати заробітної плати за період з 01.05.2021 року по день звільнення 22.10.2021 року в сумі 195299 (сто дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок, яка підлягає стягненню.

За період роботи в ПАТ «ДАК «ЛІКИ УКРАЇНИ» з травня 2021 року по день звільнення 22.10.2021 року Позивачка не перебувала у відпустці. Отже, вважає, що Відповідач повинен був виплатити їй грошову компенсацію за відпрацьовані 5 місяців за 10 днів не використаної працівником щорічної відпустки 19975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 30 копійок, розрахунок якої зроблено на підставі положень абзацу першого пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Також Позивачка вважає, що у Відповідача виникли зобов`язання з виплати їй середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Позивачка не отримувала письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, як того вимагає законодавство, тому з огляду на викладене та вимоги ч. 2ст. 233 КЗпП України, вона звернулася з вимогами в межах законодавчо встановлених строків.

У день звільнення 22.10.2021 року відповідач видав ОСОБА_1 трудову книжку, в яку було внесено запис про звільнення, але не провів розрахунок - не виплатив належні їй суми заробітку за період з 01.05.2021 по 22.10.2021 року.

Оскільки, станом на дату звернення до суду з цим позовом, чинним законодавством визначено, що до стягнення підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, то Позивачка вважає, що до стягнення підлягає середній заробіток за шість місяців, тобто за період з 23 жовтня 2021 року по 22 квітня 2022 року.

Розмір середнього заробітку за 6 місяців за період затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить: 251688.78 грн. (1997,53 грн х 126 днів).

Також позивачка просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Копія Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.02.2024 року та примірник позовної заяви були надіслані судом на адресу відповідача та отримані ним. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.11.2024 року.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представник позивача адвокат Бурдюг Т.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, заяв та клопотань від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ізстаттею 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеноїзаконом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.10.2013 року була прийнята на роботу в ПАТ «ДАК «Ліки України» на посаду завідувача сектору управління справами та господарського забезпечення. 17.09.2019 року згідно Наказу № 71-К від 09.09.2019 року ОСОБА_1 було переведено на посаду помічника керівника, на якій вона працювала до 22.10.2021 року. Відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Ліки України" № 54-К від 22.10.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади помічника керівника за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (дані обставини підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та Наказами ПАТ «ДАК «Ліки України»).

З травня 2021 року ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна плата, та при її звільненні заробітна плата так і залишилася невиплаченою. Оскільки усно Позивачці обіцяли виплатити заробітну плату, вона сподівалася на добросовісність роботодавця та не звернулася одразу до суду. Крім того, в Україні розпочалася війна та ОСОБА_1 вимушена була покинути місце проживання, оскільки в с. Горенка відбувалися бойові дії та тривалий час перебувала поза межами свого проживання, що також стало підставою тривалого не звернення до відповідних органів щодо виплати їй заробітної плати.

ОСОБА_1 не одержувала письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, як того вимагають норми законодавства.

Так, з 01.05.2021 року по 22.10.2021 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, яка помісячно становила: травень 2021 ( 18 робочих днів) 29393,00 грн., червень 2021 (21 робочих дні) 30000,00 грн., липень 2021 (22 робочих дні) 30000,00 грн., серпень 2021 (21 робочих дні) 30000,00 грн., вересень (22 робочих дні) 30 000,00 грн., жовтень по день звільнення (16 робочих днів) 45 906,17 грн., що підтверджується довідкою ПФУ - Індивідуальні відомості про застраховану особу від 26.01.2024 року. Отже на момент звільнення за Відповідачем ПАТ «ДАК «Ліки України» перед ОСОБА_1 існувала заборгованість, яка підлягала видачі останній в розмірі 195299,17 грн. При цьому, довідка про нараховану та виплачену заробітну плату за період роботи ОСОБА_1 взагалі не видавалася.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про оплату праці»основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 47 КЗпП Українипередбачено,що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116)та провестиз нимрозрахунок устроки,визначені статтею116цього Кодексу,а такожна вимогупрацівника внестиналежні записипро звільненнядо трудовоїкнижки,що зберігаєтьсяу працівника.

У статті 47 КЗпП України в редакції, яка діяла на момент виникнення зобов`язання з виплати заробітної плати також зазначалось, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 166 цього Кодексу.

Положеннямист. 94 КЗпП Українипередбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 110 КЗпП Українипередбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа Суханов та Ільченко проти України заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа Ганс-Адам II проти Німеччини, заява № 9 42527/98 тощо) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання/правомірне очікування (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Статтею 116 КЗпП України в редакції на день звільнення позивачки, встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За таких обставин, у відповідача ПАТ «ДАК «Ліки України» виникли перед ОСОБА_1 зобов`язання з виплати заробітної плати за період з 01.05.2021 року по день звільнення 22.10.2021 року в сумі 195299 (сто дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 17 (сімнадцять) копійок, яка підлягає стягненню.

Крім того, всі працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті, що працюють за трудовим договором у фізичних осіб, мають право на відпустку, яке закріплене уЗаконі України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР(даліЗакон про відпустки) таКЗпП України. Тривалість всіх видів відпусток обчислюють в календарних днях і відлік стартує з першого дня роботи.

При звільненні працівника йому виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ст. 24 Закону України "Про відпустки").

Середньоденний заробітоквизначають з урахуванням положень абзацу першого пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100), шляхом ділення нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці враховують основнузаробітну плату, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер,індексаціютощо.

Розрахунок одноденного заробітку, кількість робочих днів у вересні - 22; заробітна плата 30000,00 грн. Кількість робочих днів у жовтні - 16: заробітна плата 45906,17 грн. Разом 38 днів та загальна сума становить 75906,17 грн. Отже, одноденний заробіток становить: 1997,53 грн. (75906,17:38)

За період роботи в ПАТ «ДАК «ЛІКИ УКРАЇНИ» з травня 2021 року по день звільнення 22.10.2021 року ОСОБА_1 не перебувала у відпустці. Отже, Відповідач повинен був виплатити позивачу грошову компенсацію за відпрацьовані 5 місяців за 10 днів не використаної працівником щорічної відпустки 19975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 30 копійок (1997,53 грн * 10 днів).

Відповідно дост.117КЗпП України у редакції чинній на день звільнення позивачки - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст.116 КЗпП Українипідприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В чинній редакції КЗпП України ст. 117 встановлює, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ч. 2ст. 233 КЗпП Україниіз заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Однак, як встановлено судом, ОСОБА_1 не отримувала письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, як того вимагає законодавство, тому з огляду на викладене та вимоги ч. 2ст. 233 КЗпП України, вона звернулася з вимогами в межах законодавчо встановлених строків.

У день звільнення 22.10.2021 року відповідач видав ОСОБА_1 трудову книжку, в яку було внесено запис про звільнення, але не провів розрахунок - не виплатив належні їй суми заробітку за період з 01.05.2021 по 22.10.2021 року.

Оскільки, станом на дату звернення до суду з цим позовом, чинним законодавством визначено, що до стягнення підлягає середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, то до стягнення на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за шість місяців, тобто за період з 23 жовтня 2021 року по 22 квітня 2022 року.

Отже, розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить 1997,53 грн х 126 днів. Розрахунок: одноденний заробіток становить: 1997,53 грн. Кількість робочих днів у жовтні 2021- 5; Кількість робочих днів у листопаді 2021 - 22; Кількість робочих днів у грудні 2021- 22; Кількість робочих днів у січні 2022- 19; Кількість робочих днів у лютому 2022- 20; Кількість робочих днів у березні 2022- 22; Кількість робочих днів у квітні 2022- 16. Всього 126 днів.

Отже, розмір середнього заробітку за 6 місяців затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить 251688 (двісті п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) гривень 78 копійок.

Отже, зважаючи на об`єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, які підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача належить стягнути: суму невиплаченої заробітної плати в розмірі 195299,17 грн., суму компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 19975,30 грн, та суму середнього заробітку за шість місяців не проведення розрахунку при звільненні у розмірі 251688,78 грн., а всього 466963,25 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2516,89 гривень.

Згідно п.2ч.1статті 430ЦПК Українисуд допускаєнегайне виконаннярішень усправах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 141, 259, 264, 265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Ліки України» про стягнення заробітної плати задовольнити повністю.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «ЛІКИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 20078889, адреса: вул. Максименка Федора, 28, м. Київ, 04075), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з 01.05.2021 року по 22.10.2021 року у сумі 195299 (сто дев`яносто п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 17 копійок; компенсацію за не використану щорічну відпустку, що становить 19975 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 30 копійок; середній заробіток за шість місяців не проведення розрахунку при звільненні у розмірі 251688 (двісті п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) гривень 78 копійок, а всього 466963 (чотириста шістдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 25 копійок, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2516 (дві тисячі п`ятсот шістнадцять) гривень 89 копійок.

Застосувати негайне виконання судового рішення щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «ЛІКИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 20078889, адреса: вул. Максименка Федора, 28, м. Київ, 04075), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованості з заробітної плати за один місяць у розмірі 29393 (двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто три) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 09.12.2024 року.

Суддя А.В. Янченко