Ухвала

від 09.12.2024 по справі 920/999/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/999/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Остапенко О.М., Сотніков С.В., Доманська М.Л.)

та постанову Господарського суду Сумської області від 06.05.2024 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

у справі №920/999/23

за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор Групп"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради 18.11.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та постанову Господарського суду Сумської області від 06.05.2024 у справі №920/999/23 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор Групп" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

19.11.2024 до Верховного Суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор Групп" арбітражного керуючого Удовенка Р.П. надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради, яке мотивовано тим, що скаржником не наведено належним чином підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів ст. 287 ГПК України.

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Комунальне некомерційне підприємство "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради, звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими та як підставу касаційного оскарження зазначає п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник зокрема, вказує, що судом першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без врахування висновку Верховного Суду, що викладений у постановах від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 06.10.2021 у справі № 910/667/21 відповідно до якого встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство; та висновок щодо того, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які б беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірні підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання у боржника.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Проте, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судами попередніх інстанцій без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.

З огляду на викладене касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 та постанову Господарського суду Сумської області від 06.05.2024 у справі № 920/999/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере