Ухвала

від 06.12.2024 по справі 504/2804/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 504/2804/17

провадження № 61-15918ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні власністю та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просила:

- визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,058535 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 висновку № 130/2018 від 03 вересня 2018 року судової земельно-технічної експертизи, складеним ПП «Одеським науково-дослідницьким центром експертних досліджень ім. Скибінського С. С.;

- усунути перешкоди в користуванні належної ОСОБА_2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільно встановленої ОСОБА_1 металевої огорожі, воріт та металевого щита;

- зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в обслуговуванні належної ОСОБА_2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою.

Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 05 серпня 2020 року позовні вимоги задовольнив частково. Визначив порядок користування земельною ділянкою площею 0,058535 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 висновку № 130/2018 від 03 вересня 2018 року судової земельно-технічної експертизи складеним ПП «Одеським науково-дослідницьким центром експертних досліджень ім. Скибінського С.С.

Зобов`язав ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 в обслуговуванні належної їй частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , 20 серпня 2024 року подала апеляційну скаргу.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2024 року відмовив у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 серпня 2020 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи та заявницею не наведено обґрунтованих підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та не взяв до уваги всі обставини справи та причини пропуску заявником строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження пропущений нею, у тому числі через неналежне виконання адвокатом Форостенко О. О. своїх обов`язків та введення її в оману щодо результатів розгляду справи.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посиланням на те, що первинну касаційну скаргу подану у визначений законом строк, було повернуто.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

У частині першій статті 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 (провадження № 61-2722св23) вказано, що «сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Установлено, що рішення суду першої інстанції в цій справі ухвалено 30 вересня 2021 року. Апеляційну скаргу на це рішення ОСОБА_2 подав в листопаді 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому апеляційна скарга подана стороною в справі - відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), який був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції. Про пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили відповідач не зазначав. Враховуючи імперативний характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, але помилився щодо мотивів такої відмови».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 301/2320/15-ц (провадження № 61-9348св22) зазначено, що «з огляду на імперативний характер частини другої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) та присічність річного строку, визначеного вказаною процесуальною нормою, який поновленню не підлягає, суд позбавлений за таких обставин можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для з`ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою вказаної особи, поданою після спливу річного строку з дня постановлення оскаржуваного рішення».

Апеляційний суд встановив, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено 05 серпня 2020 року. ОСОБА_1 була обізнана про існування справи, повідомлялася про судові засідання в справі, отримувала судові повістки, а також користувалась правовою допомогою адвокатів Форостенка О. О. та Козак А. В. , які неодноразово подавали клопотання в ході розгляду справи.

05 червня 2019 року адвокат Форостенко О. О. подав заяву, якою повідомив суд про те, що договір про надання правової допомоги, укладений між ним та ОСОБА_1 припинено з 04 червня 2019 року. Тому адвокат повідомив, що не мав повноважень здійснювати представництво інтересів відповідача в наступному судовому засіданні 05 червня 2019 року та просив викликати відповідача в судове засідання особисто. 10 жовтня 2019 року адвокат Форостенко О. О. подав заяву, якою повідомив суд, що 05 жовтня 2019 року між ним та відповідачем був повторно укладений договір про надання правової допомоги. 20 лютого 2020 року адвокат Козак А. В. (представник відповідача з 19 лютого 2020 року) подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції - 20 серпня 2024 року, тобто через 4 роки з дня проголошення рішення в справі.

Встановивши, що заявницею не наведено існування обставин непереборної сили внаслідок яких нею пропущено строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував ту обставину, що оскаржуваним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 05 серпня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 була стягнута сума сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн та витрати за проведення експертизи у сумі 4 500,00 грн. Судом першої інстанції був виданий виконавчий лист 22 жовтня 2020 року.

27 жовтня 2021 року на адресу суду першої інстанції від державної виконавчої служби надійшла копія постанови від 27 вересня 2021 року ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження з виконання листа в справі № 504/2804/17, виданого 22 жовтня 2020 року відповідно до якої з ОСОБА_1 було стягнуто суму боргу, витрат та виконавчого збору в повному обсязі та перераховано за належністю, що свідчить про виконання останньою оскаржуваного рішення в частині.

Також суд апеляційної інстанції підставно відхилив доводи заявниці щодо неналежного здійснення адвокатом своїх обов`язків.

У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.

Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представника (адвоката) сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 не була позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою особисто, доказів протилежного заявником не надано.

Посилання заявниці у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не дослідив причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідні докази є безпідставними та спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, яке містить висновки по суті розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Визнаючи неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції належно обґрунтував свої висновки, вказавши, що заявниця була обізнаний про судовий розгляд, мала можливість слідкувати за ходом розгляду своєї справи, дізнаватись про його результати та своєчасно подати апеляційну скаргу у встановлені процесуальним законом строки і у відповідності до чинного законодавства України.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Поновлення процесуального строку за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Інші доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлених судом обставин та досліджених доказів при вирішенні справи по суті, яке не є предметом касаційного перегляду.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 і строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні власністю та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко