Рішення

від 09.12.2024 по справі 211/6699/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/6699/24

Провадження № 2/211/2882/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ніколенко Д.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «РАССВЕТ-44» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попереднього власника,

встановив:

позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Щербачов Андрій Петрович, звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «РАССВЕТ-44» (далі - ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44») та просить суд зобов`язати відповідача виключити з обліку по особовому рахунку власника квартири заборгованість попереднього власника за період до березня 2024 року у розмірі 69089,43 коп., вирішити питання щодо розподілу судових витрат. В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , у власності якої знаходилась житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вищезазначене, керівника ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44» було повідомлено позивачем про смерть колишньої власника ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та надано копію свідоцтва про смерть від 15.02.2017. Позивач стала власником вказаної вище квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2024, зареєстрованому в реєстрі за №186. На особовому рахунку квартири згідно інформації про суми нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста обчислюється заборгованість попереднього власника станом на дату 01.03.2024. До спадкоємиці-позивача вимоги відповідачем ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44» про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних платежів та інших коштів на утримання будинку та прибудинкової території не пред`являлись, рішення суду за позовом ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «РАССВЕТ-44» про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних платежів та інших коштів на утримання будинку та прибудинкової території до попереднього власника та теперішнього власника станом на час подання даної позовної заяви квартири за адресою: АДРЕСА_1 відсутні. Наявність (обчислення) вищезазначеної заборгованості на рахунку квартири порушує права ОСОБА_1 на отримання житлової субсидії. 05.09.2024 представником позивача адвокатом Губарем Антоном Леонідовичем на поштову адресу ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО- БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «РАССВЕТ-44» (50038, Дніпропетровська область, бульвар Європейський, 4), було надіслано адвокатський запит про надання довідки по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 05.09.2024 із зазначенням дати виникнення заборгованості та розміру заборгованості за наданні послуги ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44» та вимогою про виключення з обліку по особовому рахунку власника квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості попередніх власників квартири за період до березня 2024 року у розмірі 69089,43 гривень. Станом на час подання даної позовної заяви відповіді на адвокатський запит від 05.09.2024 не отримано. Що змушує позивача звернутися до суду з позовом про захист своїх прав.

Ухвалою суду від 25.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, про слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.02.2024, посвідченого державним нотаріусом Четвертої криворізької нотаріальної контори Артеменко Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №186, позивач ОСОБА_1 є власником квартири під номером АДРЕСА_2 (а.с. 13 копія свідоцтва, а.с. 14, 15 копії витягів). Спадщина прийнята позивачем після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11 копія свідоцтва про народження, а.с. 12 копія свідоцтва про смерть).

Також, як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 29.02.2024, ОСОБА_1 зареєстрована з 17.03.1997 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10 копія витягу).

05.09.2023 представник позивача адвокат Губар А.Л. звернувся до ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44» з адвокатським запитом щодо виключення з обліку по особовому рахунку власника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості попередніх власників за період до березня 2024 року у розмірі 69089,43 грн. (а.с. 18 копія адвокатського запиту).

06.09.2023 вказаний запит було направлено на адресу відповідача (а.с. 19-21).

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

За частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Як встановлено судом, між сторонами виник спір щодо обліку за особовим рахунком заборгованості за надані комунальні послуги, яка виникла до набуття позивачем права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Судом встановлено, що до 13.02.2017 власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , була матір позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після її смерті відкрилася спадщина, яку, у свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняла її донька ОСОБА_1 , отримавши свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.

Однак, судом також встановлено, що позивач зареєстрована за спірною адресою з 17.03.1997, тобто є споживачем послуги з утримання будинку та території, яка надавалась ОК «ЖБК «РАССВЕТ-44» у спірний період.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем доказів, остання фактично визнала наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки відповідно до Інформації про суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста станом на 01.03.2024, з особистого кабінету на сайті Нова-Ком, за особовим рахунком НОМЕР_1 нараховано досплати 1862,05грн., сума до сплати 69089,43 грн., оплачено 2400,00 грн. (а.с.16);до Інформаціїпро суми,нараховані досплати комунальнимита іншимислужбами містастаном на01.08.2024,з особистогокабінету насайті Нова-Ком,за особовимрахунком НОМЕР_1 нарахованодо сплати572,15грн., сума до сплати 61785,41 грн., оплачено 2500,00 грн. (а.с. 17).

Тобто позивач сплачувала не лише поточні нарахування за місяць, але й сплачувала наявну заборгованість.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604 св 20), від 14 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 12 жовтня 2022 року у справі № 312/44/20 (провадження № 61-13033 св 20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, наявними у справі доказами судом встановлено, що позивач хоча й 27.02.2024 набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ,але з17.03.1997була зареєстрованаза вказаноюадресою,тобто,відповідно,була споживачемпослуги зутримання будинкута території,яка надаваласьОК «ЖБК«РАССВЕТ-44»у спірнийперіод.Крім того,своїми діямиу подальшому,після набуттяу власністьспадкового майна,вона фактичновизнала наявнузаборгованість запослугу зутримання будинкута території,сплачуючи нетільки нарахованівідповідачем поточніплатежі.Суд зауважує,що ОСОБА_1 було достовірновідомо сумунарахування запослугу,оскільки уостанньої бувдоступ доособистого кабінетуу Нова-Комта вонане моглане бачитисуму нарахуванняза послугуза місяць.З урахуваннямвикладеного вище,суд дійшоввисновку пронеобхідність ухваленнярішення провідмову узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «РАССВЕТ-44» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попереднього власника, тому що відсутні підстави вважати, що позивач не дотична до процесу виникнення суми заборгованості, яка виникла протягом спірного періоду.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір віднести за рахунок держави, оскільки позивач при поданні до суду позову звільнений від сплати судового збору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь витрат на правову допомогу. Оскільки позивачу відмолено у задоволенні позову, суд вважає за необхідне віднести витрати на правову допомогу за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «РАССВЕТ-44» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості попереднього власника - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складене 09 грудня 2024 р.

Суддя Д.М. Ніколенко