Рішення

від 03.12.2024 по справі 171/1054/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1054/24

Номер провадження 2/184/909/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого суддіТомаш В.І., за участю секретаря судового засіданняМихайлової Т.В., розглянувши в м. Покровв приміщенні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Апостолівської міської ради про припинення права власності у зв`язку із знищенням майна,-

ВСТАНОВИВ:

Представником позивач ОСОБА_1 адвокатом Тішуніним Олександром Анатолійовичем до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Апостолівської міської ради про припинення права власності у зв`язку із знищенням майна.

Відповідно до договору купівлі продажу 7/74 частини комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства ВАТ «Апостолівський АТП 11206» від 18 січня 2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Апостолівське автотранспортне підприємство 11206» продало, а ОСОБА_1 придбав 7/74 частин комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ «Л», «2Л», «3Л» - заправка ПММ, загальною площею 13,4 кв.м,літ. «Н» - склад масел площею 398,0 кв.м., загальна площа 7/74 частини комплексу, будівель та споруд 411,4 кв.м. Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 362823595 від 23.01.2024, вбачається, що даний правочин зареєстрований за № 2866440712060.

На даний час 7/74 частин комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 прийшло у недбалість та зруйновано.

На зазначену частину будинку кожного року здійснюється нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відповідно до вимогПодаткового кодексу України, позивачем одно особо сплачується відповідний податок. Місце перебування та проживання усіх власників комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1 б позивачеві не відомо. Станом на момент подання позову, з урахуванням військового стану в Україні, встановити місце перебування всіх власників неможливо. Також, з цих підстав, неможливо отримати згоду всіх співвласників 67/74 частин комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

- припинити право власності на 7/74 частин від комплексу будівель та споруд автотранспортного підприємства, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ «Л», «2Л», «3Л» - заправка ПММ, загальною площею 13,4 кв.м, літ. «Н» - склад масел площею 398,0 кв.м., загальна площа 7/74 частини комплексу, будівель та споруд 411,4 кв.м., яке належало ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тішунін Олександр Анатолійович в судове засідання не з`явились. Адвокат Тішунін О.А. надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача Апостолівської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому зазначив, що не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши всі докази зібрані в справі в їх сукупності, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Вивчивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно договору купівлі-продажу від 18 січня 2011 р. Відкрите акціонерне товариство «Апостолівське автотранспортне підприємство 11206» продало, а ОСОБА_1 придбав 7/74 частин комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ «Л», «2Л», «3Л» - заправка ПММ, загальною площею 13,4 кв.м,літ. «Н» - склад масел площею 398,0 кв.м., загальна площа 7/74 частини комплексу, будівель та споруд 411,4 кв.м..

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 362823595 від 23.01.2024, вбачається, що даний правочин зареєстрований за № 2866440712060.

Відповідно до Акту обстеження від 27.02.2024 р., складеного ФОП ОСОБА_2 при проведені технічної інвентаризації 7/74 частин від комплексу будівель та споруд автотранспортного підприємства, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ «Л», «2Л», «3Л» - заправка ПММ, загальною площею 13,4 кв.м,літ. «Н» - склад масел площею 398,0 кв.м., загальна площа 7/74 частини комплексу, будівель та споруд 411,4 кв.м. знесені.

Отже, оскільки вказане нерухоме майно було зруйновано без відповідних дозвільних документів, припинити це право за заявою власника на даний час неможливо, а тому позивач позбавлений можливості припинити набуте право на знищений об`єкт.

Зазначені обставини підтверджені належними письмовими доказами та вважаються судом доведеними.

При вирішенні справи судом застосовано відповідні положення діючого законодавства.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (п.7 ч.2).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 346 ЦК Українипередбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннямистатті 349 ЦК Україниправо власності на майно припиняється в разі його знищення.

Вказана стаття не містить визначення поняття «знищення майна» та випадків, на які поширюється ця норма, зокрема, залежно від причин знищення майна. Тобто, зазначена норма поширюється на всі випадки фізичного руйнування майна, що призводить до припинення його існування як такого, незалежно від причин настання такого результату. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 17.01.2019 (справа № 708/254/18) умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимогстаті 349 ЦКУкрайни є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вищевказане нерухоме майно знищене, що підтверджується належними та допустимими доказами. Чинним законодавством не встановлено обмежень для припинення за заявою власника права власності на об`єкт нерухомості, який знищено. При цьому, реєстрація припинення права власності на нерухоме майно в такому випадку можлива на підставі рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту її цивільного права, позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні.

Отже, враховуючи підтверджуючий наведеними доказами факт знищення 7/74 частин комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , належного на праві спільної часткової власності позивачу, припинити це право за заявою власника у даному випадку є неможливим, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову та відповідно припинення права власності позивача на вказану частину комплексу, будівель та споруд автотранспортного підприємства у зв`язку з його знищенням.

Керуючись ст. ст.2,7,12,228-229,258-260,263-265,268,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності на 7/74 частин від комплексу будівель та споруд автотранспортного підприємства, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: літ «Л», «2Л», «3Л» - заправка ПММ, загальною площею 13,4 кв.м, літ. «Н» - склад масел площею 398,0 кв.м., загальна площа 7/74 частини комплексу, будівель та споруд 411,4 кв.м., яке належало ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.12.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш